#img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
— Про економічний спад у Латвії інформації в міжнародних ЗМІ багато. І вся вона, за великим рахунком, зі знаком мінус. Давайте оберемо інший вектор нашої розмови — позитивний. Чи можна, на Ваш погляд, винести щось корисне і нове з цієї кризи?
— Безумовно в економічному спаді можна знайти щось позитивне. Наведу заїжджений до дірок приклад, що якнайкраще відповідає на ваше питання. Китайський ієрогліф, який позначає кризу, має й інший зміст — нові можливості. Звичайно, не в повній, але до певної міри у нас зараз реалізується друге значення цього ієрогліфа.
— Як Ви вважаєте, в контексті латвійської економіки, для кого конкретно дане значення актуальне?
— На мій погляд, в першу чергу для людей, які проживають за межами Латвії та зацікавлені у придбанні чого-небудь на території нашої країни — від медичних послуг до нерухомості. Справа в тому, що економічний спад створив тут, скажімо так, зручне середовище для потенційних покупців і товарообміну взагалі.
Після вступу Латвії до Євросоюзу рівень якості продукції, обслуговування, виробництва і торгівлі підтяглися до загальноєвропейського. Цьому сприяло введення європейських нормативів і гармонізація місцевого законодавства у відповідність до вимог влади ЄС. До речі, до економічного спаду даний факт був однією з причин зростання цін в Латвії на досить широкий спектр послуг і товарів. Криза ж знизила рівень вартості, не вплинувши на якість, а разом із цим змусила піти з ринку халтурників. Якість, як була високою, так і залишилася. Іншими словами, зараз у Латвії можна відносно дешево придбати товари та послуги доброї якості, які коштували зовсім недавно чималих грошей.
— Ситуація виглядає логічною, але, щоб запропонувати іноземцям гідний продукт торговельним фірмам і виробничим підприємствам у важкі часи треба за рахунок чогось виживати. У багатьох країнах існує думка, що латвійський ринок помер.
— Це дуже хибна думка. По-перше, значна частина латвійської індустрії була ще й до кризи орієнтована на експорт. Сьогодні дана тенденція посилилася. По-друге, навіть при спаді існує частина економічно активних жителів — вони отримують зарплату і залишаються споживачами. При чому ця частина не мізерна. До неї, наприклад, належать банкіри, співробітники представництв іноземних підприємств і організацій, чиновники, політики і багато інших. Я наприклад, знаю, що не погано в сьогоднішніх умовах живе сектор IT-технологій, сфера приватної освіти (дитяче навчання і всілякі курси), ринок автомобільного обслуговування. Багато людей в Латвії продовжують їздити за кордон, купувати меблі, одяг, медичні послуги, облаштовувати житло і навіть ходити на концерти… Так що не все так погано, як може здатися з повідомлень про Латвію.
— Як це виглядає в житті? Наведіть конкретний приклад.
— Нещодавно мені довелося поспілкуватися з представником однієї компанії, що спеціалізується на організації гастролів світових музикантів. Він привозить до Латвії популярних виконавців, чиї виступи проходять на найбільших аренах Риги. За його словами, на деяких концертах доводиться ставити додаткові ряди крісел.
Ось ще епізод. На початку лютого нинішнього року в Ризі відбулася спеціалізована виставка туристичних послуг. Особисто бачив — яблуку ніде було впасти від відвідувачів. Поряд з виставковим комплексом, де проходив захід, розташований великий торговий центр, розрахований на щоденне відвідування тисяч чоловік. Так от під час виставки у центру кількість відвідувачів зросла настільки, що до вечора закінчилося морозиво і негазована вода. Ось вам і криза.
Для комплекту наведу і такий приклад. Перед новорічними святами зі мною зустрічалася одна з керівників престижного з точки зору рижан супермаркету. Знаєте що розлетілося як гарячі пиріжки, коли оголосили різдвяні знижки в цьому «універмазі»? Спеціальні холодильники для вина. Товар, м’яко кажучи, далеко не першої необхідності.
— Повернімося до питання про «іноземний» інтерес. Які сфери, на Ваш погляд, могли б зацікавити відвідувачів Латвії?
— У кожному секторі можна знайти привабливу пропозицію. Але, я вважаю, приватній особі за наявності бажання і коштів може бути цікавий цілий спектр товарів і послуг. Ну, наприклад, людина хоче купити тут квартиру для себе, своїх рідних і друзів. Припустимо, подобається їй помірний латвійський клімат, який діє сприятливо на серцево-судинну систему, природа, атмосфера, відсутність мовного бар’єру, помірні ціни та архітектура. Але тут же виникає купа питань — як приїхати до Латвії, де шукати гідний варіант, що потрібно для оформлення, скільки все коштує і т.п. Але це ще квіточки.
Купив, скажімо, іноземець тут житловий простір. Проблем з’являється ще більше. Як його відремонтувати, як оформити, якими меблями обставити, в яких магазинах їх знайти, де найняти майстрів, дизайнерів, як оформити з ними договір, у скільки обійдуться ці операції, де можна зекономити… Так от зараз у закордонних замовників є можливість подібні питання вирішити на відстані. А сюди приїжджати зрідка для контролю і паралельного відпочинку.
Дану схему можна спроектувати на будь-яку іншу сферу — купівля бізнесу, будівельних матеріалів, отримання освіти, медичних послуг і багато іншого. Але докладно розповідати, як вона працює я зараз не буду — це окрема тема. Додам лише, що можливий як VIP-варіант, так і економ-клас.
— Хочеться уточнити, представникам яких конкретно країн це буде цікаво?
— У приватному порядку сподіваюся — росіянам, білорусам, українцям, ізраїльтянам і іншим «спорідненим» народам. Мене особисто потішив той факт, що на останній конкурс молодих виконавців у Юрмалі «Нова хвиля» прилетіли казахи (шкода зафрахтований ними літак не вмістив усіх бажаючих). Крім конкурсу, вони жваво цікавилися нерухомістю Латвії. Відомо, що приблизно в той же час квартири в одній з курортних новобудов купили Ксенія Собчак, Геннадій Хазанов, Андрій Макаревич, Ольга Будіна, Валерій Сюткін. Були повідомлення, що Раймонд Паулс допомагав Аллі Пугачовій з вибором приватного будинку в Юрмалі. А один з останніх прикладів — продаж цілого району, колишнього містечка Скрундської радіолокаційної станції. До речі, щодо питання про дешевину… Уявіть, більше 45 га і 70 будівель було виставлено на продаж всього за 300 тис. доларів.
А якщо більш глобально — важко сказати, кому напевно Латвія цікава сьогодні. Ініціативу проявляє багато хто. Ось, нещодавно британський підприємець Пітер Хамбро, якому належить в тому числі компанія з видобутку золота в Росії, заявив, що Латвія, в порівнянні з іншими країнами Європи, досить приваблива для інвестицій. На самому початку року сюди приїжджали китайські бізнесмени з міста Шеньян китайської провінції Ляонін. Вони вивчали можливості торгівлі, транспортної галузі, логістики, будівництва та нерухомості. Але поки великі інвестори обережні.
— Наостанок розкажіть, чи робить щось влада Латвії для того, щоб залучити іноземців та створити в державі більш привабливе ділове середовище?
— На мій погляд, дуже позитивно можна оцінити ініціативу нашої влади. Вони розглядають можливість для великих інвесторів отримувати посвідку на проживання в Латвії строком до 5 років. Дану ініціативу підтримав Сейм (парламент). Але поки остаточного рішення не прийнято. Поясню, що означає великі інвестори. Це особи, які вклали в основний капітал того чи іншого підприємства не менше 25 тисяч латів (близько 50 тисяч доларів), які створили не менше п’яти нових робочих місць, а також перерахували на протязі одного року до бюджету Латвії у вигляді податків не менше 10 тисяч латів (близько 20 тисяч доларів). Але це ще не все. Вид на проживання на такий же період запропоновано видавати особам, що купили на 100 тисяч латів (близько 200 тисяч доларів) один або кілька об’єктів нерухомості в Ризі, ризькому регіоні і республіканських містах. Для «регіональних покупців» умови м’якіші.
