Blog

Два заводи в провінції Хенань Суйбінхуачан і Лейхехуачан, що належать компанії м. Гуанчжоу «Нанчансуцзяо» із загальною кількістю робочих близько 20 тисяч чоловік, в рік виробляли кожен по 250 тисяч тон поліетиленової упаковки, на суму 314 млн доларів і вже 11 років є лідерами в Китаї у своїй галузі. Більше 50% всіх поліетиленових пакетів, що використовуються в магазинах і на ринках Китаю, вироблені на цих заводах. Інформацію про це повідомила газета «Торговий вісник Хенаня».

У повідомленні також мовиться, що 18 січня компанія «Нанчансуцзяо»  повідомила працівників заводів про те, що виробництво буде зупинено, а робочі будуть розпущені. В Інтернеті також з’явилася інформація про продаж цих двох заводів і орієнтовна ціна від 40 до 50 млн доларів.

Щодо причин закриття заводів співробітник компанії сказав, що є розпорядження Державної Ради (КНР) про те, що з 1 червня по всій країні буде введена заборона на виробництво і продаж поліетиленової пакувальної плівки товщиною менше 0,025 міліметра. «90% продукції нашого підприємства складає саме така плівка, тому поки що розпорядження не набуло чинності, керівництву компанії нічого не залишається, як припинити виробництво» – розповів співробітник компанії.

Чиновник повіту Суйбін, в якому розташований один із заводів, припускає, що закриття цих заводів також пов’язане з набуттям чинності нового «закону про працю» згідно з яким, якщо співробітник пропрацював на підприємстві більше 10 років, то підприємство повинне доплачувати йому за це певну суму до зарплати. На цих заводах таких співробітників більше 2 тисяч, тому сума доплати буде не маленькою.

Ще одна причина закриття заводів полягає в тому, що оскільки для виробництва поліетиленової упаковки не потрібне ємке устаткування, то останнім часом відкрилися багато дрібних домашніх цехів з виробництва поліетиленових кульків, що також створило велику конкуренцію великим підприємствам цієї галузі.

У повідомленні також йдеться, що зараз багато підприємств в Китаї перепрофілювалися для виробництва пластика з біополімерів (Biodegradable Plastics). У Хенані вже побудовані два таких заводи, які в рік вироблятимуть від 300-500 тисяч тон пластика на біооснові.

За повідомленням газети «Чутяньтубао», забруднення зазнали три притоки річки Ханцзян: Синлунхе, Тянькуанхе і Дунцзінхе.

Начальник водоканалу повіту Цзянлі Гао Чицзін повідомив, що 24 лютого співробітники водоканалу виявили, що вода, яку беруть водозабірні станції, стала червонуватою і з великою кількістю піни, а також рівень її забруднення сильно перевищив допустимі норми. Було вирішено припинити подачу води понад 60 тисячам жителів селища Сінкоу, в якому з цієї ж причини було закрито 5 середніх шкіл.

Співробітник управління захисту навколишнього середовища м. Чанцзян сказав, що забруднення води в річці викликало серйозні перебої з водопостачанням 5 колгоспів і 3 повітів м. Чанцзян, в яких проживає близько 200 тисяч чоловік.

Місцеві жителі кажуть, що вода в річці все ще темно-червоного кольору. Вчитель початкової школи м. Чанцзян на прізвище Лю, розповів, що в їхній школі приблизно 400 учнів харчуються в шкільній їдальні, до відключення води колір її вже був не нормальний. Вранці 25 лютого, коли воду вже відключили, працівники їдальні почали носити воду з колодязя для приготування їжі, а коли зварили на цій воді рисову кашу, то виявили, що вона стала чорного кольору.

Зараз влада м. Чанцзян розпорядилася закрити 2 водозабірних станції і вже почала роботи з очищення річки. Планується найближчим часом відновити нормальне водопостачання.

Як виявилось, хлопці майстерно володіють не лише музичними інструментами, але і столовим приладдям. Музиканти поділилися з читачами «Великої Епохи» рецептом улюбленого салату «Цезар», – вельми пікантного й швидкого в приготуванні, що для виконавців, які постійно гастролюють, найголовніше! За імператорським частуванням хлопці також розповіли про свою незвичайну творчість.

– Хлопці, розкажіть, як виникла Ваша група?
– Ми не просто так вирішили заграти на балалайках. Усі закінчили музичну школу, потім музичне училище й консерваторію, яка зараз називається Академією Чайковського. У кожного з нас вища музична освіта по класу балалайки.

Зустрілися ми в консерваторії. Спочатку грали класичний репертуар, потім побачили, що, якщо на балалайках виконувати щось сучасне, люди в захваті від того. Почали з пісні Земфіри, потім Селін Діон "Титанік", а далі пройшлися по всьому фатальному репертуарові.

#img_left_nostream#– А який музичний стиль Вам ближчий?
– Ми граємо різну музику: класичну, джаз, рок, поп. Ми назвали свій стиль креативний ф’южн, тобто – поєднання стилів. А взагалі грати ми можемо все, головне, щоб були ноти. До речі, музику для нас ніхто не пише, всі аранжування та обробки робимо самі.

– Ви так активно виступаєте, весь час тішите чимось новим. Напевно, багато доводиться репетирувати?
– Так. Щодня збираємося об 11 ранку на репетиційній базі, підключаємо інструменти і… починаємо пити каву (сміються). Зараз репетиції забирають менше часу і стали більш сконцентрованими, ніж раніше, коли ще не зігралися разом.

Коли виїжджаємо за кордон на місяць або півтора, тоді не репетируємо. Якщо концертів багато, тоді це позначається на новому репертуарі.

– Знаю, Ви готуєте нову програму з балетом. Якою вона буде?
– На цей раз ми будемо вже не лише грати, але і танцювати з балалайками, причому танго. Ось тільки нашому баяністові доводиться несолодко. Інколи йому потрібно танцювати й стрибати з баяном, який важить близько 25 кілограмів. На одній із репетицій перед поїздкою в Монако разом з артистами цирку і балетом Сергій спіткнувся й упав на спину разом із баяном. Вийшло це випадково, але всім сподобалося. У результаті в програмі з’явився сюжет, коли ми всі падаємо на спину і граємо лежачи. Всі в захваті, особливо сподобалося фінам. Коли на концерті грали інші музиканти, публіка реагувала дуже спокійно, майже без емоцій, а коли виступали ми, фіни почали стукати ногами й руками по столах, кричати. Такої бурхливої реакції ніхто не чекав.

#img_right#– Чим ще порадуєте поклонників?
– Наприкінці березня – на початку квітня плануємо презентацію нового альбому в Києві та в Москві. Хочемо зробити її разом із балетом, запросимо циркачів із найяскравішими номерами. В альбомі буде важкий рок, класичні твори і кілька наших власних композицій.

– Роботи багато попереду…
– Так, відпочивати не доводиться – виступаємо навіть на святах. Ми даємо людям заряд позитивної енергії, оскільки граємо дуже веселу музику, тому наш колектив часто запрошують саме на різні святкування. Хоча буваємо не лише в розважальних закладах. Півтора року тому ми виступали в навчально-показовому полку "Десна". Провели цілий день в армії. З ранку шикування, їдальня, спортзал, всі разом із солдатами, потім дали концерт, а потім була польова кухня, де, власне кажучи, все і закінчилося, тому що із солдатами за столом довго сидіти неможливо. П’ють, просто не знаючи міри.

– Скажіть, Ви гурмани?
– Ми не дуже перебірливі в їжі. На гастролях харчуємося не лише в ресторанах, часто після виступу заїжджаємо до супермаркету за різною їдою. Коли працювали в Криму, кожен ранок готували собі салати, яєчню й каву – їли всі із задоволенням. Салати – це найзручніша й швидка їжа.

– Ви часто їздите за кордон. Нудьгуєте за українською кухнею?
– Так, звичайно. Одного дня в Німеччині ми влаштували дні України. Їли, їли німецьку їжу, а потім зварили велику каструлю борщу, ось тільки із сметаною у них проблема, замість неї якийсь сирок. Нормальну сметану довелося ще пошукати, зате посиділи по-домашньому.

Салат «Цезар»

За словами хлопців, приготувати його дуже просто: пачка сухарів, чіпси, трохи капусти, помідори, сир, яйця, бекон. Усе це потрібно нарізувати, перемішати й викласти на тарілку, навіть не треба нічим заливати.

Зима на півночі Китаю холодна, і місцеві жителі велику частину заготовлюваної капусти зберігають у підвалі, а ту, що залишилася, просто засолюють. Смак кислої (квашеною) капусти, приготованої різними способами (жарінням, тушкуванням, варінням, приготування на парі і так далі) вельми оригінальний, а саме приготування дуже просте, тому страви з квашеної капусти дуже популярні в Китаї. Рецепти приготування таких страв передаються і до сьогодні.

Інгредієнти:
– яловичина (філе),
– соєвий соус,
– крохмаль,
– трохи тертого імбиру,
– цукор,
– олія для жаріння.

1) Яловичину нарізаємо тонкими скибочками, поливаємо соєвим соусом, зверху трохи посипаємо крохмалем. Гарненько перемішуємо, залишаємо на кілька хвилин.
2) Тонкі смужки квашеної капусти приправляємо імбиром.
На добре розігріту сковороду наливаємо олію і відразу викладаємо шматочки яловичини (олія не має бути дуже гарячою); смажимо, поки м’ясо не стане білим. Далі виймаємо яловичину і підсмажуємо капусту. Якщо Ви надаєте перевагу гострим стравам, можна додати трохи стручкового червоного перцю.
3) Додаємо яловичину, трохи цукру, соєвий соус. Гарненько перемішуємо, знімаємо з вогню – готово!

Смачного!