Blog

  • Вимушені донори: спростування даних Пекіна про «органи страчених в’язнів». Частина 3

    Вимушені донори: спростування даних Пекіна про «органи страчених в’язнів». Частина 3

    #img_right#Продовжуємо аналізувати «роз’яснення» китайської влади про трансплантацію органів у Китаї, які вона зробила у відповідь на звинувачення в масовому і примусовому вилученні органів у ув’язнених послідовників духовної практики Фалуньгун.

    У цій частині представлено доказ того, чому кількість придатних для трансплантації органів, узятих від ув’язнених засуджених до страти, не може перевищувати 30% від їх загальної кількості.

    1. Тканинна сумісність – проблемне місце зі страченим «донорами»

    У главі 2 (частина 2) показано, як надзвичайно складно домогтися сумісності HLA-антигенів. Існує сім груп HLA-антигенів, а всього антигенів 148. Можлива кількість перестановок доходить до 2 000 000. За винятком однояйцевих близнят практично неможливо знайти постачальника і реципієнта з ідентичними HLA-антигенами. У результаті після застосування гомопластичної трансплантації завжди настає відторгнення. Для запобігання відторгнення необхідне застосування сильної імуносупресії. Імовірність того, що в нерідних людей є мінімальна відповідність, що необхідна для сумісності HLA-антигенів (щоб імунодепресанти діяли після трансплантації), становить 20-30%. Таким чином, відсоток засуджених на смерть в’язнів, які мають відповідні органи, не може перевищувати 30% для будь-якої значної величини відбору.

    2. Період критичного часу

    Коли орган залишає людське тіло, тканина руйнується. Коли серце людини перестає битися, його органи можуть бути використані протягом 15 хвилин, їх повинні швидко вийняти і зберігати спеціальним способом при дуже низькій температурі. Навіть за оптимальних умов орган повинен бути пересаджений протягом критичного періоду часу через застосування гіпотермічну ішемії (охолодження органу за допомогою холодного розчину перфузії після операції по вилученню органу). При сучасних технологіях періоди критичного часу для різних органів наступні: 24 години – для нирок, 15 годин – для печінки, і 6 годин – для серця. Тому на додаток до сумісності тканин гіпотермічна ішемія є ще одним критичним стримуючим фактором. Оскільки поки що неможливо зберігати органи для використання в майбутньому.

    До того ж, до цих технічних обмежень додаються інші важливі міркування при використанні органів від засуджених на страту ув’язнених – це питання буде обговорюватися нижче.

    3. Органи ув’язнених засуджених на смертну кару – одноразовий ресурс

    Органи засуджених на смертну кару є одноразовим ресурсом. На відміну від органів, узятих із фонду органів живих людей, органи страчених в’язнів не можуть бути зарезервовані для використання в майбутньому. Звичайно, є повідомлення про те, що деякі суди затримують кару, поки лікарня не знайде відповідного реципієнта. Однак виконання страти засуджених на смерть ув’язнених для комуністичного режиму Китаю в більшості випадків є політичним кроком для зміцнення своєї влади, і тому не кожна страта підлягає затриманню з медичних міркувань. Наприклад, в силу очевидних політичних потреб комуністичний режим виробив звичку влаштовувати страти засуджених на смерть в’язнів у дні національних свят, таких як Новий рік, 1 травня, день утворення КНР, щоб привернути до цієї події найбільшу увагу. Отже, часто визначення часу таких страт означає, що органи не використовуватимуться. Ван Гоці, фахівець з опіків, колишній співробітник Тяньцзінського військового головного шпиталю в місті Тяньцзінь, давав свідчення Підкомітету з міжнародних відносин і прав людини Палати представників США. У його письмовій заяві сказано наступне: «Я знімав шкіру з трупів страчених ув’язнених», і далі він описує, як він приїжджав на місця страти, щоб витягувати органи. Тільки у одного з чотирьох страчених ув’язнених органи виявлялися придатними. Д-ру Вану було дано вказівку забрати труп в санітарну машину протягом 15 секунд після пострілу. Потім він і ще один лікар протягом 13 секунд разом знімали шкіру. [18]

    4. Фактори, що обмежують можливість використання органів страчених в’язнів

    Страта засуджених відбувається в різних місцях і в різний час. Оскільки в Китаї не існує спеціальної служби забезпечення донорськими органами, такої як Служба забезпечення донорськими органами в США, сумісність тканин страчених ув’язнених можна забезпечити для реципієнтів, що знаходяться на місці страти або поруч з цим місцем. Тому ув’язнені, засуджені до смертної кари, вважаються рідкісним ресурсом. Деякі вчені звертали увагу на те, що місцеві суди часто діяли спільно з місцевими лікарнями, щоб захищати місцеві інтереси. Через це лікарням, які перебувають за межами цього району, було важче отримати доступ до органів. Тільки в серпні 2009 р. Китай оголосив про введення експериментальної системи донорства органів у 10 обраних провінціях і містах.

    Наведена нижче діаграма показує, як можна розділити засуджених на страту ув’язнених на чотири різні групи, ґрунтуючись на їх місцезнаходженні і часу здійснення страти. У принципі, в будь-якому даному місці в будь-який заданий час органи, взяті у страчених в’язнів, можуть підходити тільки людині, що знаходиться тільки в певному місці і в певний час. Тому кількість органів, що пропаде може бути дуже великою.

    #img_center_nostream#

    На діаграмі вертикальна вісь показує місце розташування, а горизонтальна – зону часу. У секторах кола позначені засуджені на смерть ув’язнені («донори»): верхній лівий сектор – місце розташування В, зона часу А; верхній правий сектор (місце розташування В, зона часу В), об’єднаний з реципієнтами, що знаходяться в місці В у зоні часу В; всередині області, обмеженої переривчастою червоною лінією, показаний відсоток органів, наявний у цих страчених ув’язнених, що підходять цим реципієнтам, 20-30% (до цієї частини діаграми є пояснення: засуджені на страту ув’язнені є одноразовим ресурсом, який не може бути повторно використаний) ; нижній лівий сектор – місце розташування А, зона часу А; нижній правий сектор – місце розташування Б, зона часу Б.

    Тому ми побоюємося, що практикуючі Фалуньгун, які знаходяться в ув’язненні стали джерелом для широкомасштабного вилучення належних органів – про це ми будемо говорити пізніше.

    5. Вилучення органів у страчених в’язнів відбувається за певним алгоритмом «під управлінням судів»

    9 жовтня 1984 Верховний народний суд Китаю, Верховна народна прокуратура, Міністерство держбезпеки, Міністерство юстиції, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство цивільних справ оприлюднили і ввели в дію «Тимчасову постанову щодо використання трупів страчених в’язнів або органів, вилучених із трупів страчених в’язнів», що дало можливість владі використати органи, добуті у страчених ув’язнених.

    Незважаючи на те, що суд, прокуратура, центр ув’язнення і лікарня є єдиним цілим у процесі вилучення органів у страчених, головна ланка – це суд, оскільки суд оголошує смертний вирок і здійснює страту. До виконання смертної кари у засудженого необхідно взяти аналізи крові, отримавши на те дозвіл центру ув’язнення. Потім суд здійснює страту під наглядом прокуратури. І суд, і прокуратура обмежують особам доступ до місця страти, включаючи тим хто асистує лікарям, які здійснюють вилучення органів у страчених. Комуністичний уряд Китаю запровадив таку практику, коли тільки починалося формування ринку органів, призначених для трансплантації, а в 1984 р. було введено в дію згадану вище тимчасову постанову, щоб легалізувати цей процес. З того часу уряд Китаю діє відповідно до цієї постанови. У газеті Phoenix Weekly (випуск 21, 2005 р.) цитується джерело: «Без схвалення Міністерства юстиції лікарням було б неможливо займатися вилученням органів у страчених ув’язнених». [19]

    Суди відіграють головну роль у забезпеченні органами, що були вилучені у страчених

    Керований судом алгоритм використання органів, вилучених у страчених ув’язнених, є певною мірою публічний, запрограмований й іноді навіть бюрократичний процес, в якому кожен з учасників – суд, прокуратура, центр ув’язнення і лікарні – грають свою певну роль, і кожен переслідує свої власні інтереси. Цей процес відомий спостерігачам у галузі прав людини, незважаючи на постійні “спростування” з боку компартійного режиму. Треба пояснити наступне: лікарі не можуть просто піти в центр ув’язнення і звернутися до охоронців, щоб вилучати органи у страчених в’язнів. Отже, чим більше учасників задіяно в процесі вилучення органів, і чим більше етапів має цей процес, тим менша його ефективність.

    6. Вимоги законодавства щодо класифікації «незатребуваних тіл»

    Тимчасова постанова 1984 р. містила наступні директиви по прийому органів, вилучених від незатребуваних трупів або у страчених ув’язнених. У директивах сказано, що трупи є прийнятними в наступних випадках:

    1. Трупи незатребувані або від них відмовилися родичі страченого в’язня.

    2. Засуджені на страту добровільно пожертвували свої органи.

    3. Родичі страченого дають згоду на використання його органів.

    Практично неминуче те, що деякі люди, рухомі жагою отримати потенційно існуючий величезний прибуток, знайшли лазівки, що є в цих директивах. Наприклад, у деяких випадках родичам не повідомляли про час страти, і, внаслідок цього, тіла залишалися незатребуваними. Тим не менше, ці директиви все ж накладають юридичні обмеження на використання органів ув’язнених, засуджених до смертної кари.

    Реакція родичів страчених ув’язнених на розкрадання органів

    Починаючи з 2000 р., родичі страчених ув’язнених почали відкрито скаржитися на вилучення органів без їх згоди. Деякі навіть подали позов в суд. Це поставило під ще більший сумнів можливість використання органів ув’язнених, засуджених до смертної кари.

    У вересні 2000 р. Юй Юнга із міста Тайюань провінції Шаньсі був засуджений до смертної кари за розбій і вбивство. Мати Юя неодноразово заявляла, що лікарня і суд організували вилучення органів у її сина без її згоди. Щоб надати цій справі розголосу, вона написала листа під назвою «Слізна скарга громадянки», вказуючи пальцем на відповідні урядові постанови.

    У травні 2000 р. Фу Сінжун, селянин з провінції Цзянсі, був засуджений до страти за вбивство. Місцевий суд продав його нирки одній з великих лікарень провінції Цзянсі, не одержавши на те згоду родичів. Від горя і обурення батько Фу покінчив життя самогубством. Сестра Фу найняла адвоката і порушила позов проти місцевого суду.

    23 вересня 2003 р. в газеті Lanzhou Morning News було опубліковано повідомлення про те, що в центрі ув’язнення провінції Ганьсу були вилучені органи без згоди «донора». Через деякий час місцевий суд виніс рішення про те, щоб родичам виплатили 2 000 юанів як компенсацію. Директор центру ув’язнення зізнався в інтерв’ю, що дарування органів повинно бути підтверджено письмовою згодою засудженого на страту ув’язненого, а в цьому випадку у центру ув’язнення не було жодного документа, підписаного цим в’язнем. [20]

    Отже, реакція родичів, така як описана вище, викликає сумнів з приводу отримання органів від страчених в’язнів, принаймні, до певної міри, і на даний момент органи страчених не можуть розглядатися як вільний і легко доступний ресурс.

    До того ж, враховуються вік (в ідеалі донору має бути від 20 до 30 років) і стан здоров’я. Численні ув’язнені курять, вживають алкоголь, наркотики, через що вони не можуть бути донорами органи, яких відповідають вимогам.

    Все це пояснює порівняно низький відсоток потенційно корисних органів, які можуть бути вилучені у засуджених до смертної кари «донорів». Ми вже обговорювали, яким чином невідповідний вимогам орган безпосередньо впливає на якість операцій з трансплантації. Якби велика кількість пацієнтів вмирала на операційному столі або швидко вмирали б після операції, це безпосередньо впливало б на репутацію хірурга і його кар’єру. Тоді стає ясно, що хірург-трансплантолог вважає за краще не використовувати для операції орган, вибраний з нагоди. Підводячи підсумок, ми вважаємо, що показник кількості, який дорівнює 20-30% від органів, витягнутих у страчених ув’язнених, що відповідають вимогам, є прийнятним, якщо не оптимістичним, і в наших обчисленнях ми розглядали кількість 30% як верхню межу.

    Внаслідок цих обмежень щодо використання органів ув’язнених, засуджених на смертну кару, кількість органів, які щорічно можна отримувати від страчених в’язнів, приблизно дорівнює 6 000. Однак у період 2003-2006 рр.. в Китаї спостерігався сильний зріст ринку трансплантатів. Очевидно, що такий стрімко виникший попит не міг бути задоволений за рахунок органів, витягнутих у страчених ув’язнених.

    Джерела:

    [18] Ван Гоці, «Я знімав шкіру з трупів страчених ув’язнених» – свідчення Ван Гоці, хірурга шпиталю озброєної поліції в Tianjin», взято з публікації в журналі The World Journal; стаття китайською перебуває на: www.chinamonitor.org/news/qiguang/wqgzb.htm

    [19] Газета Phoenix Weekly (випуск 21, 2005 р.), стаття «Investigation of Organ Donation from Death Row Inmates» («Розслідування, пов’язане з даруванням органів, витягнутих у страчених в’язнів»); стаття китайською перебуває на: www.ifeng.com/phoenixtv/72951501286277120/20050823/617113.shtml

    [20] Deng Fei, стаття «Investigation of Organ Donation from Death Row Inmates» («Розслідування, пов’язане з даруванням органів, витягнутих у страчених в’язнів») в газеті Phoenix Weekly, стаття китайською перебуває на: http://health. sohu.com/20081120/n260760080.shtml

  • Девід Кілгур: Китай — небезпечний торговий партнер

    Девід Кілгур: Китай — небезпечний торговий партнер

    #img_left_nostream#Споживчі ринки всього світу «підкорені» Китаєм шляхом облудних дій у сфері торгівлі, що включає експортні субсидії, широко розповсюджене виробництво підроблених і піратських товарів, маніпуляції з валютою при майже повній відсутності дотримання екологічних, санітарних і правових стандартів. Все це робить Китай дуже небезпечним місцем для роботи і небезпечним торговим партнером. Так як ми повинні вести відносини з Китаєм? Про це нижче…
     
    Протягом довгого часу я ставився з повагою і любов’ю до китайців за їх мовчазну критику влади. Я переконався в цьому під час моїх візитів до Китаю. Вони кажуть, що, принаймні, зараз не так, як було за режиму Мао Цзедуна, коли близько 35 мільйонів жителів померло від голоду під час його нелюдського «Великого стрибка» (1958—1961).

    Китайці хочуть того ж, що й ми: освіти, хорошої роботи і чистого довкілля. Життєвий рівень підвищився на східному узбережжі Китаю, але переважна частина населення і далі експлуатується комуністичним режимом і місцевими промисловими фірмами. Ці фірми часто викуплені або працюють за контрактом з міжнародними компаніями, поширені зараз по всьому Китаю, як «барони-розбійники» в 19 столітті. Це частково пояснює, чому ціни на товари «made in China» (зроблено в Китаї) такі низькі — всі витрати лягають на робітників, їх сім’ї і навколишнє середовище.
     
    Багато спостерігачів по всьому Китаю свідчать, що терпінню приходить кінець, це виражається в протестах та інших діях. У 2007 році опитування громадської думки UPI / Zogby показало, що 79% американців доброзичливо ставляться до китайців, але 87% мають негативну думку про керівництво Китаю. Таке ж дослідження, проведене в будь-якій демократичній країні, включаючи Канаду, показало б, швидше за все, такі ж результати. А що б сказала про комуністичну партію переважна частина населення Китаю без серйозного ризику бути схопленими і ув’язненими?

    Все, про що я розповім далі, ділиться на чотири короткі частини: навколишнє середовище, економіка Китаю, дослідження Мейтаса-Кілгура, і як можна поліпшити ситуацію, змінивши дії торгових партнерів Китаю.

    #img_right#1. Забруднення навколишнього середовища в Китаї

    Річка Янцзи стала однією з найбільш забруднених річок у світі.
     
    Три десятиліття політика «всі засоби добрі для розвитку економіки» завдала величезної шкоди людям і навколишньому середовищу Китаю. Судіть самі:

    * Майже половині мільярда жителів Китаю не вистачає питної води, але, незважаючи на це, багато промислових підприємств продовжують скидати свої відходи в річки.

    * Дослідження Світового Банку (World Bank), проведені за сприяння китайського товариства охорони природи, показали, що нинішнє забруднення навколишнього середовища призводить до смерті від 350 000 до 400 000 чоловік на рік, внутрішнє забруднення призвело до смерті ще 350 000 людей. Разом 750 000 передчасних смертей.

    * Кам’яне вугілля забезпечує близько двох третин всієї споживаної енергії в Китаї, він спалює вугілля більше, ніж Європа, Японія і США разом узяті. Електростанції, що працюють на кам’яному вугіллі, виділяють сірчистий газ і оксиди азоту, який поширюється далеко за межі Китаю.

    * Багато компаній погіршують і без того жахливу екологію, скидаючи відходи у ріки й забруднюючи повітря шкідливими промисловими викидами в атмосферу. З 2003 року китайська влада не зробила нічого суттєвого для очищення і захисту повітря, води та ґрунту. Багато експертів дійшли висновку, що Китай не стане «зеленим» без політичних змін.

    Розглянемо приклад з озером Тай. Газета «Інтернешнл Геральд Трибюн» (International Herald Tribune) 15 жовтня 2007 року повідомила, що озеро померло внаслідок стічних вод, а вода його стала флуоресцентно-зеленою. Два мільйони людей, що живуть на його берегах, втратили єдине джерело води. Місцевий фермер У Ліхон більше десяти років протестував проти того, що хімічна індустрія, яка підтримується місцевою владою, знищувала одну з природних перлин Китаю.
     
    Він був засуджений на три роки і поміщений у в’язницю, що «Інтернешнл Геральд Трибюн» назвала «алхімією звинувачень за свавіллям влади». На суді У заявив, що його примусили визнати свою провину, оскільки поліцейські не давали йому спати протягом п’яти днів і ночей. Але «суд» засудив його, пославшись на те, що У не міг довести, що його катували. Трагедія в тому, що озеро Тай — це тільки один приклад шкоди, завданої нерегульованим капіталізмом з 1978 року навколишньому середовищу в Китаї — воді, повітрю і землі. Замість того, щоб припинити забруднення, режим карає таких людей, як У, які героїчно захищають природу.

    У зв’язку зі скандалом в наших ЗМІ з приводу китайської економіки, дозвольте мені запропонувати вам дві точки зору, які я розділяю. Одна з них — Джонатана Манторпа, опублікована в «Vancouver Sun»:

    «Те, що ми бачимо в Китаї, можна тільки назвати схемою Понці. Місцеве керівництво, не маючи діючої системи збільшення доходів від податків, але повністю просочене корупцією, продає розроблені землі, щоб отримати готівку. Часто, спочатку їм треба позбутися від селян, що проживають там, але це вже інша історія. Земля потім продається муніципальній компанії. У Китаї, де ще діє командна економіка, муніципалітет може наказати банкам виділити гроші цієї компанії для придбання землі. Таким чином, місцеве керівництво отримує готівку, муніципальна компанія отримує землю для будівництва спекулятивного житлового або промислового комплексу, і всі задоволені».
     
    А це витяг зі статті Девіда Полі в «Bloomberg News»:

    «Нарешті, хоч хтось у США перестав йти на поводі в Китаю … Хоч і з запізненням, але Google виступив на захист свободи слова в Китаї. Компанія нещодавно заявила, що, всупереч вимогам комуністичного керівництва, має намір припинити цензуру свого китайського пошукового сервера і навіть свій бізнес у Китаї …

    В уряду США є і економічні, і політичні причини не заперечувати китайському уряду, який затикає рот своїм громадянам і вбиває їх, якщо вони починають дуже докучати… Китай є власником державних облігацій на 800 мільярдів доларів США… Якщо Google, врешті-решт, піде на компроміс із Китаєм, це буде ганьбою для нього. Хтось повинен показати китайській диктатурі, що ми відстоюємо. Добре було б, якби Google грюкнув дверима, ідучи з Китаю».

    #img_left_nostream#3. Вбивство послідовників Фалуньгун у Китаї

    Ми з Девідом Мейтасом прийшли до жахливих висновків, що в Китаї вбивали і зараз убивають практикуючих Фалуньгун, з метою вилучення органів для трансплантації. Ми написали про це звіт, опублікований у липні 2006 року. Третій звіт у формі книги був опублікований під назвою «Кривава жнива».
     
    Фалуньгун — це духовна практика, яка включає комплекс енергетичних вправ, почала поширюватися в Китаї в 1992 році. Спочатку влада підтримувала її, як корисну для здоров’я. До 1999 року Фалуньгун здобув велику популярність у народі, в якій компартія побачила загрозу для своєї ідеологічної монополії. Число послідовників цієї практики зросла з нуля в 1992 році до 70—100 млн. (за урядовими оцінками) у 1999 році. Практика була заборонена владою і оголошена культом без всяких на те підстав.

    Послідовникам Фалуньгун пред’явили вимогу відмовитися від практики. Ті, хто не відмовився і протестував проти заборони, були заарештовані. Якщо вони відмовлялися від практики після арешту, їх відпускали, а якщо ні — піддавали тортурам. Тих, хто зрікся після тортур, відпускали, а ті, хто не зрікся, пропадали у в’язницях і таборах.
     
    Що ж сталося зі зниклими? Ми прийшли до висновку, що багато хто з них був убитий з метою вилучення у них органів для продажу людям, які очікують операції з трансплантації. На це піде дуже багато часу, щоб розповісти, як ми прийшли до цього висновку. Ми радимо вам прочитати наш звіт, поміщений на сайті www.david-kilgour.com або нашу книгу. Я наведу тут тільки два переконливих докази:

    1. Тільки послідовники Фалуньгун у примусових трудових таборах мають проходити медогляд за допомогою спеціального обладнання, наприклад, УЗД для обстеження їхніх органів та аналізів крові і тканин. Причиною цих медоглядів не може бути турбота про здоров’я в’язнів-практикуючих, бо вони систематично зазнають катувань. Аналізи проводяться, щоб гарантувати сумісність органів донора і одержувача.

    2. Традиційні джерела органів — це ув’язнені, засуджені до смертної кари. Кількість добровільних донорів та пацієнтів із мертвим мозком ніяк не може пояснити збільшену кількість операцій з пересадки органів, згідно з китайською статистикою. У Китаї немає ніякої системи надання органів, також там немає закону, що дозволяє витягувати органи у хворих з мертвим мозком. Існує неприйняття пожертвування органів. Єдиним значним джерелом органів у Китаї до початку переслідування Фалуньгун були ув’язнені, засуджені до вищої міри покарання, після виконання вироку. Але кількість засуджених до смертної кари не збільшилася.

    Після опублікування нашого першого звіту, міністр охорони здоров’я Китаю заявив, що з червня 2007 року жителям Китаю органи будуть надаватися в першу чергу, а вже потім іноземцям. Також заборонялося всім медичним установам робити операції з пересадки іноземцям. Уряд заявив у серпні 2009 р., що Товариство Червоного Хреста створило програму надання органів. Незважаючи на ці зміни, хижацька торгівля органами триває. Одержувачами органів стали китайці, а джерело органів залишилося тим же. Влада заперечує, що органи для пересадки вилучені у практикуючих Фалуньгун, але вони зізнаються у тому, що джерелом органів є ув’язнені. Єдине питання до уряду Китаю з цього приводу: яка саме категорія ув’язнених є джерелом органів для пересадки?

    #img_right#Нелегальні джерела
     
    Вилучення органів в ув’язнених проводиться незаконно. Заступник міністра охорони здоров’я Китаю Хуан Цзефу на конференції хірургів у Гуанчжоу сказав: «Дуже часто органи надходять з нелегальних джерел». Китайський закон про пересадку органів, прийнятий у 1984 році, передбачає примусове вилучення органів з «незатребуваних трупів». Уряд Китаю згідний із тим, що вилучення органів у в’язнів неправомірне. Хуан, говорячи про експериментальну програму щодо встановлення джерел органів, заявив, що ув’язнені «безумовно не є прийнятним джерелом органів для трансплантації». Те ж саме стверджує Всесвітня асоціація медичних працівників і Товариство хірургів, що спеціалізуються на пересадці органів.

    Питання в тому, що нам робити з китайською владою, яка злісно порушує міжнародні етичні норми з пересадки органів? У нашому звіті і нашій книзі дається довгий перелік рекомендацій. Через брак часу я наведу тут тільки два з них.

    Перша — екстериторіальне законодавство. Органи, отримані з нелегальних джерел, що використовуються в Китаї для пересадки, повинні бути нелегальні скрізь, в будь-якій іншій країні світу. Але цілком легально для іноземців поїхати до Китаю, отримати орган, який був би нелегальним на батьківщині, і повернутися назад. У всіх інших країнах закони по трансплантації є територіальними, вони не діють за межами цих країн. Багато інших законів є екстериторіальними.

    Наприклад, сексуальна наруга туристів над малолітніми переслідується незалежно від того, де воно було вчинено. Але немає такого закону для туристів, які платять за органи для пересадки, не турбуючись, чи отримані вони законним шляхом.

    Друга рекомендація: всякому, про кого відомо, що він замішаний у торгівлі органами ув’язнених у Китаї, повинен бути заборонений в’їзд в будь-яку іншу країну. Міжнародне Товариство на захист прав людини в Європі нещодавно приєдналося до нас із Мейтасом у боротьбі з китайською владою, яка жорстоко переслідує послідовників Фалуньгун і витягує в них органи для продажу.

    #img_left_nostream#Гао Чжишен — хоробрий адвокат Китаю

    Одним із найбільш мужніх критиків переслідування Фалуньгун у Китаї є Гао Чжишен, висунутий на здобуття Нобелівської премії. Це він запросив мене і Мейтаса приїхати до Китаю, щоб розслідувати, чи правильні твердження, що у практикуючих Фалуньгун насильно витягають органи. Гао не міг вступити до університету, тому що його родина була бідною, але, незважаючи на це, він склав іспити до адвокатури і в 2001 році був визнаний міністерством юстиції Китаю одним із десяти кращих адвокатів країни.

    Партійна влада спрямувала на нього весь свій гнів, коли він став на захист послідовників Фалуньгун. Вони позбавили його ліцензії на юридичну практику, робили замах на його життя, залишили його родину без  джерела доходу. Поліція ображала його дружину, сина і дочку сексуальними домаганнями. Напади на Гао посилилися, коли він ініціював голодування в масштабах усієї країни, закликаючи до поваги людської гідності кожного китайця. Трохи більше року тому Гао Чжишен написав про кілька тижнів тортур, яким піддавали його у в’язниці. Після чого поліція увірвалася в будинок і забрала його. Дружина з дітьми втекла з Китаю, зараз вони знайшли притулок у США. Вони дуже хвилюються за нього.

    «Ассошіейтед прес» у Пекіні повідомила, що брат Гао заявив про те, як поліцейський, який віз Гао в лютому, сказав йому, що адвокат «пропав» у вересні 2009 року. Представник міністерства закордонних справ Китаю відповів на це: «Судова влада вирішувала цю справу, і Гао, згідно з китайським законодавством, перебуває там, де він повинен бути». На питання, чи знає він, де саме перебуває Гао, чиновник відповів: «Я не знаю. Запитайте у судової влади». Лі Фанпін, адвокат Гао, назвав ці коментарі «дуже нещирими» і додав, що, минув рік, а ніхто з родини Гао так і не знає, де він, а також про те, чи було пред’явлено обвинувачення і чи був судовий розгляд. «Справа Гао — це показник становища з дотримання прав людини в Китаї», — сказав Лі.

    4. Зміна торгових відносин із Китаєм

     
    Нобелівський лауреат, економіст Поль Кругман, попереджає, що відмова китайської влади від прийняття плаваючого курсу юаня призведе до високого рівня безробіття, викликаного частково внаслідок надлишкових виробничих потужностей. Комуністичний режим Китаю продовжує експортувати споживчі товари (багато з них зроблені, без сумніву, практикуючими Фалуньгун у примусових трудових таборах) за цінами нижче собівартості на іноземні ринки. Регульований юань дає великі переваги Китаю, але призводить до зростання безробіття в Канаді і в усьому світі. Кругман також говорить, що витісняючи іноземних виробників і наповняючи світовий ринок своїми дешевими товарами, Китай, можливо, є головним винуватцем у стримуванні стійкого поліпшення світової економіки.

    Пітер Наварро, автор книги «Прийдешні китайські війни», отримав докторський ступінь з економіки в Гарвардському університеті, тепер він професор Університету Каліфорнії. Він стверджує, що споживчі ринки всього світу «підкорені» Китаєм шляхом облудних дій у сфері торгівлі, що включає експортні субсидії, широко розповсюджене виробництво підроблених і піратських товарів, маніпуляції з валютою при майже повній відсутності дотримання екологічних, санітарних і правових стандартів. Все це робить Китай дуже небезпечним місцем для роботи.
     
    Наварро дає комплексні рекомендації для всіх країн, що мають торгові відносини з Китаєм, щоб зробити їх чесними.
     
    А саме, він говорить, що всі торговельні партнери Китаю повинні:

    1. утримуватися від нелегальних експортних субсидій, від регулювання грошового обігу та дотримувати норми СОТ;

    2. визначати регулювання валюти як нелегальну експортну субсидію і додавати це до інших субсидій при підрахунку антидемпінгових та компенсаційних штрафів;

    3. поважати інтелектуальну власність, приймати і виконувати медичні, правові та екологічні норми, які відповідають міжнародним нормам;

    4. забороняти примусову працю і забезпечувати прожитковий мінімум і умови праці;

    5. виявляти «нульову терпимість» до тих, хто продає або розповсюджує піратські або підроблені товари;

    6. блокувати зіпсовані та забруднені продукти і ліки, що допоможе закликати до відповідальності імпортерів за продаж продукції, яка завдає шкоди або вбиває людей чи домашніх тварин;

    7. суворо забезпечувати захист навколишнього середовища у всіх двосторонніх і багатосторонніх торговельних угодах.

    Висновок
     
    Зроблені в останні роки спроби розгрому Фалуньгун, демократичного руху, чесних журналістів, буддистів, християн, мусульман та інших релігійних течій, правозахисників та інших законних товариств у Китаї показують, що контактувати з комуністичним режимом потрібно з обережністю. Я впевнений, що якщо Китай відродить традиційні цінності, відмовиться від політичного терору і встановить законопорядок, свободу слова й демократичне управління з національними особливостями, тоді в новому столітті буде досягнута гармонія і для Китаю, і для його торговельних партнерів.

    Великий китайський народ володіє стійкістю, самодисципліною, підприємливістю, високим рівнем інтелекту, культурою та патріотизмом, щоб зробити нове століття кращим і більш спокійним для всього людства. Китайці були б раді бути членами Rotary Club (Ротарі-клуб). Міжнародний Ротарі-клуб коли-небудь розгорне свою діяльність у Китаї.

    Кожен із вас міг би допомогти досягти цього, обговорюючи ці питання з вашими депутатами у Парламенті і інших державних установах, з вашими друзями в засобах масової інформації, в наукових, ділових та дипломатичних колах і т.д.

    Успіху вам. Дякую.
     
    Вище наведена промова Девіда Кілгура в Rotary Club (клуб-Ротарі) в Оттаві 25 січня 2010.

    Більш детальна інформація на www.david-kilgour.com.

    Девід Кілгур був державним секретарем Канади по Азіатсько-Тихоокеанському регіону у 2002—2003 роках., по Латинській Америці та Африці у 1997—2002 рр. і членом Парламенту Канади з 1979 по 2006 рр.

  • Підприємці Житнього ринку влаштували протест. Фоторепортаж

    Підприємці Житнього ринку влаштували протест. Фоторепортаж

    Незалежна профспілка орендарів і підприємців «Захист праці» 4 лютого влаштувала протест проти приватизації і можливого закриття Житнього ринку. Рішення про приватизацію Житнього та Володимирського комунальних ринків прийнято Київрадою 29 жовтня 2009. 30 січня цього року, о 5 годині ранку, в будівлі ринку на першому поверсі сталася пожежа, яку погасили пожежники.

    За припущенням профспілки, це міг бути навмисний підпал з метою визнати територію не придатною для розміщення ринку і побудувати на цьому місці інший об’єкт. Підприємці мають намір продовжувати акції протесту і перешкоджати приватизації ринку.

    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream# 
  • Катерина Бондаренко не змогла повторити успіх сестри

    Катерина Бондаренко не змогла повторити успіх сестри

    #img_left_nostream# У другому матчі Кубка Федерації в Харкові Катя Бондаренко програла Флавії Пеннетті в двох партіях з рахунком 5:7 3:6.

    У другому сьогоднішньому матчі на відміну від гри Олена Бондаренко – Ск’явоне відразу ж зав’язалася серйозна боротьба. За рахунок стабільнішого тенісу перевага частіше була на стороні Пеннетти. Проте, часом Каті все ж таки вдавалося перехоплювати ініціативу.

    Бондаренко-молодша намагалася діяти азартно, грати агресивно, але нашу спортсменку підвели невимушені помилки. В той час, як українка частенько "зривала" удари в аут або в сітку в недоречних для цього ситуаціях, Флавія грала, можливо, простіше, але і надійніше.

    Крім того, наприкігці першого сету, швидше за все, просто дав про себе знати загальний рівень майстерності, який в італійки на сьогоднішній день вищий. У результаті гостя не без проблем, але, варто визнати справедливо, взяла партію – 7:5.

    Зловивши кураж, Пеннетта продовжила нарощувати перевагу і на старті другого сету, завдяки щільнішій грі і хорошому переміщенню по корту італійка сходу взяла три гейми, після чого, здалося, що Катя трохи втратила віру в свої сили.

    На щастя, це спостереження виявилося помилковим. Бондаренко ще поборолося, та ще як! На подачі Пеннетти за рахунку 4:3 на користь італійки Катя могла взагалі переламати хід партії, але, на жаль, її зусиль у вирішальний момент трохи не вистачило. Італійка взяла важливий гейм, а пізніше і сет – 6:3.

    Після першого ігрового дня рахунок у протистоянні Україна – Італія в Кубку Федерацій нічийний – 1:1.

    За матеріалами: turnir

     

  • Масляна — усмішка Сонця. Рецепти млинців

    Масляна — усмішка Сонця. Рецепти млинців

    #img_left_nostream#Гучно і весело проводжають сувору зиму. Ці проводи тривають тиждень і носять назву Масляна. Хоча ця традиція прийшла до нас із сивої давнини, але і зараз Масляна — одне з улюблених народних свят, яке пов’язане з гучними гуляннями, катаннями на трійках, а головне — з млинцями. Ритуально з’їдання млинця — на славу Весни і родючості землі. Виготовлення млинців бере початок від жертовного хліба стародавніх язичників, де коло вважалося знаком Сонця.

    Млинці випікають із житнього та пшеничного борошна, з різних злаків — гречки, проса, вівса, роблять їх простими і з припіком (із додаванням різних продуктів). До млинців подають: масло, сметану, мед, малосольну рибу, оселедець, повидло, варення.
     
    Звичайні млинці на дріжджах:

    400 г борошна,
    2 ½ склянки молока,
    2—3 яйця,
    1 ½ ст. ложки олії,
    20 г дріжджів,
    1 чайна ложка цукру,
    ½ чайної ложки солі.
     
    Злегка підігрійте склянку молока, розчиніть у ньому дріжджі, додайте борошно, розмішайте. Отримане тісто поставте в тепле місце і дайте підійти.

    Решту молока підігрійте, розтопіть у ньому масло, додайте сіль, цукор, жовтки, все ретельно перемішайте і з’єднайте з тістом, яке підійшло, знову перемішайте.

    Перед випічкою в тісто введіть збиті білки.
     
    Оладки з гарбузом:

    200 г борошна,
    1 стакан кислого молока,
    2 яйця,
    150 г гарбуза,
    3 чайні ложки цукру,
    пів чайної ложки солі,
    мед.
     
    Кисле молоко змішайте з яйцями, сіллю, борошном і гарбузом, натертим на крупній терці. Ложкою невеликими порціями наливайте тісто на розігріту сковороду. Оладки обсмажте з двох сторін і подайте гарячими з медом.
     
    Таким же чином замість гарбуза можете зробити оладки з яблуками, додавши до них цукор і корицю, а також з дрібно нарізаною свіжою капустою; або натерти на терці цедру апельсина або лимона.

    При виготовленні оладок використовуйте як свіже, так і кисле молоко, кефір, ряжанку, стару сметану і інші кисломолочні продукти.

    При приготуванні млинців можна замість дріжджів використовувати питну соду і добре збити масу міксером. Млинці будуть також пишними і ніжними.
     
    З Масляною вас, із посмішкою Сонця!
     
    Довідка:
     
    Нагадаємо, що Масляна кожного року змінює дату. В 2010-му це свято відзначається протягом останнього тижня перед Великим постом — з понеділка 8 лютого до неділі 14 лютого. Загалом побожним людям тиждень Масляної дає змогу сповна попоїсти напередодні суворого посту, а іншим — порозважатися досхочу.

  • Олександр Колчак проти червоної чуми

    Олександр Колчак проти червоної чуми

    #img_right_nostream#Олександр Васильович Колчак — видатний російський військовий і політичний діяч, дослідник-полярник, гідролог, адмірал. Він зіграв велику роль як учений, який збагатив науку працями першорядного значення. Одним із найбільш значущих моментів у його житті було те, що він побачив згубність для Росії приходу до влади комуністів і очолив боротьбу проти них.

    Колчак, будучи командувачем Чорноморського флоту, спочатку привітав лютневу революцію і навіть у березні наказав провести парад і молебень з нагоди перемоги революції. Однак під впливом більшовицької агітації на флоті запанувала анархія і безладдя. Колчак заявив про відставку.

    Перебуваючи в Китаї, Колчак дізнався про намір більшовиків укласти мир з Німеччиною. Він спробував сформувати об’єднані збройні сили для боротьби з «німецько-більшовиками», але отримав відмову від японців. Після початку Громадянської війни вирішив долучитися до Добровольчої армії. Повертаючись до Росії через Сибір восени 1918, зупинився в Омську, де розташувалося Тимчасовий всеросійський уряд — Директорія. Після військового перевороту був проголошений організаторами Директорії Верховним правителем Росії.

    Він звернувся до населення із закликом: «Головною своєю метою ставлю створення боєздатної армії, перемогу над більшовизмом і встановлення законності та правопорядку, щоб народ міг безперешкодно обрати собі форму правління, яку він забажає, і здійснити великі ідеї свободи, проголошені нині по всьому світу. Закликаю вас, громадяни, до єднання, до боротьби з більшовизмом, до праці і жертв».

    Владу Колчака визнали керівники основних формувань білих і в інших районах Росії. У руках Колчака опинився золотий запас Росії, він отримав військово-технічну допомогу від США і країн Антанти. Йому вдалося створити до весни 1919 армію загальною чисельністю до 400 тисяч чоловік.

    Завданням Колчака було усунути від влади більшовиків, які захопили її незаконним шляхом. Він вважав за необхідне зберегти військовий режим до перемоги над більшовиками. Потім провести демократичні вибори з дотриманням всіх процедур в Установчі збори. Законна влада в особі Установчих зборів повинна була визначити державний устрій Росії і провести необхідні реформи.

    Колчак діяв у рамках моральних принципів, намагався зробити так, щоб слова не розходилися зі справами, і порожніх обіцянок не давав. Більшовики ж виступали з демагогічними гаслами, привабливими для натовпу: заберемо землю у поміщиків, 8-годинний робочий день, мир народам, фабрики — робітникам, земля — селянам. Такими гаслами вони обдурили народ і залучили їх на свій бік.

    Колчак допустив безліч стратегічних і тактичних помилок. Він був політично наївний. Погано знався на проблемах державного управління. Колчаку була властива академічна сухість, відлюдність, запальність. Однак він був абсолютно безкорисливим, не зловживав своєю владою. Сім’я Колчака бідувала у Франції, Софія Амірова, його дружина, жила на кошти, які отримувала від продажу його орденів.

    Успіхи армії Олександра Колчака змінилися великими невдачами, і в ході Омської операції армія Колчака була остаточно розгромлена. Розпустивши 5 січня свою охорону, Колчак перейшов у поїзд Антанти. Командування Чехословацького корпусу заарештувало та видало адмірала. Більшовики за наказом Леніна розстріляли Колчака 7 лютого 1920 в Іркутську. Тіло було скинуто в річку Ушаковка.

    Іван Бунін сказав у пам’ять про Олександра Колчака: «Настане день, коли діти наші, подумки споглядаючи ганьбу і жах наших днів, багато що пробачать Росії за те, що все ж таки не один Каїн панував у темряві цих днів, але й Авель був серед синів її  Настане час, коли золотими письменами на вічну славу і пам’ять буде написано Його ім’я в Літопису Руської землі».

  • ‘Ліверпуль’ вдесятьох виграв у дербі. Фотоогляд

    ‘Ліверпуль’ вдесятьох виграв у дербі. Фотоогляд

    "Ліверпуль" здобув домашню перемогу над "Евертоном" у матчі 25-го туру чемпіонату Англії.

    Переважну частину зустрічі підопічні Рафаеля Бенітеса грали в меншості – на 34-й хвилині за грубий фол на півзахиснику «ірисок» Маруані Феллені суддя Мартін Аткінсон вилучив захисника Сотірісa Кірьякоса.

    Проте «червоні» після цього виглядали гостріше за своїх опонентів, і на початку другого тайму забили гола – після подачі кутового Дірк Кейт переправив м’яч у ворота «Евертона».

    Після цієї перемоги «Ліверпуль» піднявся на четверту сходинку в турнірній таблиці.

    Ліверпуль – Евертон 1:0

    Гол: Куйт, 55

    Ліверпуль: Рейна, Каррагер, Аггер, Кірьякос, Інсуа, Лукас, Маскерано, Джеррард, Максі Родрігес (Фабіо Ауреліо, 90 +3), Куйт (Шкртел, 90 +7), Нгог (Бабель, 64)

    Евертон: Ховард, Невілл, Дістен, Хейтінга, Бейнс, Донован, Кехілл, Піенаар, Осман (Якубу, 72), Феллаїні (Артета, 40), Саа (Анічебе, 72)

    Попередження: Куйт, Каррагер, Джеррард – Піенаар, Хейтінга, Анічебе

    Вилучення: Кірьякос, 34 – Піенаар, 90 6

    За матеріалами: sportbox

    #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream#

    #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream#  

  • Кіноогляд: «Одного разу в Римі» – романтична комедія, посилена відмінним акторським складом

    Кіноогляд: «Одного разу в Римі» – романтична комедія, посилена відмінним акторським складом

    #img_right#Я пішла на цей фільм з ясною думкою про те, з яким задоволенням розправилися з ним у своїй рецензії. Адже рекламний ролик картини свідчив про передбачуваність і банальність простої романтичної комедії.

    Можете собі уявити моє здивування, коли вже через п’ять хвилин я виявила, що по-справжньому насолоджуюся і навіть кілька разів сміялася в повний голос.

    Чому рецепт буває вдало діючий? Тому, що ви вибрали правильні складові:

    – Морально бездоганний, симпатичний виконавець головної ролі актор Джош Дюамель (Нік) і актриса зі сліпучою посмішкою Крістен Белл (Бет).

    – Романтичне місце дії – Рим з його безліччю фонтанів.

    – Найдовша поява на екрані Денні Де Віто за останні роки.

    #img_right#- Решта виконавчого складу наповнена справжніми майстрами, включаючи Анджеліку Х’юстон, чоловіка Емі Полер Уілла Арнетта, Декса Шепарда з фільму «Ой, мамочки» і Джона Хідера, відомого по картині «Наполеон Динаміт». Що ще треба?

    Бет, абсолютний трудоголік, уникає кохання, щоб захистити себе від болю. Вона відправляється на весілля сестри до Риму, де зустрічає свою долю. Підібравши в легендарному фонтані пару монет, Бет виявляє, що через цю незначну крадіжку вона стала дуже популярною, стала об’єктом бажань п’яти дивакуватих чоловіків.

    Легенда розповідає, що той, хто збере монети з фонтану, стане об’єктом любові колишнього власника монет. Чи знайде вона нарешті справжню любов? Або чари в результаті втратять силу?

    Якщо ви здатні позбавитися від невіри в сюжет, де з чарівного фонтану можна почерпнути кохання, то цей фільм не для вас. Тим не менш, це дійсно один з кращих романтичних комедій за останній час. #img_center_nostream#

    Хелена Чжу. Велика Епоха

  • Зірки екрану: Леонардо ДіКапріо

    Зірки екрану: Леонардо ДіКапріо

    Хлопець з колючим поглядом, як у важкого підлітка, Леонардо ДіКапріо і сьогодні милий Ді для своєї мами й неперевершений Лео для мільйонів його юних прихильниць по всьому світу.

    Дитинство

    Леонардо Вільгельм Дікапріо народився в Лос-Анджелесі 11 листопада 1974. Вони з матір’ю жили в бідному кварталі Голівуду, де в основному мешкають озлоблені невдахи, чиї марнолюбні мрії розбилися об сувору дійсність «фабрики зірок».
    Тут наркотики можна було купити просто на вулиці, і батьки всіляко намагалися захистити хлопця від згубного впливу. Але маленького Леонардо більше цікавили бродячі коти та собаки. Його батьки були розлучені, але Леонардо з вдячністю згадує, що вони завжди були поруч, коли він ріс.
    З малих років Леонардо любив все відображати, передражнювати, але так як акторська гра, за великим рахунком, і є одне велике кривляння, то можна припустити, що він просто був талановитий.

    Одного разу батько йому розповів, що його зведеному брату вдалося добре заробити, знявшись у кіно. Це дуже здивувало Леонардо, так як він вважав, що професія актора, це щось, що передається тільки з генами при народженні. Тоді і він вирішив зніматися в кіно.
    Вперше на екрані він з’явився у віці п’яти років. Батько радив йому почати постійно ходити на проби. Леонардо згадує, що якось пройшов 160 кінопроб, але не отримав жодної ролі. До п’ятнадцяти років юний актор уже здобув свого агента, якого влаштовувала і його зачіска, і прізвище, на відміну від попередніх кандидатів на агенти. #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#

    Кар’єра

    До сімнадцяти років ДіКапріо знявся в численних рекламах і в таких серіалах, як «Санта Барбара» і «Зростаюча біль». У 1991 році він отримує першу серйозну роль у фільмі «Життя цього хлопця", після якого пішли захоплені відгуки критиків.
    Не змусила себе чекати і перша номінація на «Оскар» за роботу в картині «Що гризе Гільберта Грейпа». У картину «Швидкий і мертвий» ДіКапріо взяли, завдяки протекції його знаменитої подруги актриси Шерон Стоун, яка, кажуть, обіцяла сплатити гонорар актора зі своєї кишені.

    Як би там не було, але з роллю Леонардо впорався відмінно, і якщо сам фільм і не удостоївся хвалебних рецензій, то його варто було подивитися саме завдяки роботі ДіКапріо.

    Рік по тому Леонардо грає у видатної стрічці Агнешки Холланд «Повне затемнення», де він грає молодого і талановитого поета Рембо, його не прості відносини з коханцем поетом Верленом. Після виходу цієї картини «жовта преса» тут же приписала йому нетрадиційну орієнтацію. Насправді, ця психологічно складна роль була зіграна просто прекрасно.
     
    Уже в цей час Леонардо ДіКапріо був дуже популярний, і це йому подобалося. Як він сам якось висловився: «Слава – це перепустка в будь-яке місце». Його юні шанувальниці по всьому світу обклеювали стіни постерами із зображенням свого кумира і зізнавалися йому в коханні через Інтернет. У 1997 році журнад «People» вніс ім’я Леонардо ДіКапріо в список 50 найкрасивіших людей світу.
    У 1996 році була сучасна інтерпретація Шекспіра режисером Базом Лурманн «Ромео + Джульєтта». ДіКапріо остаточно влаштувався в статусі «Першого героя-коханця». І це трохи дивує, тому що за зовнішнім виглядом він скоріше нагадує бунтарського підлітка, трохи нервового і колючого. Але, очевидно, з камерою у нього абсолютно особливі відносини, в результаті чого на екрані відбувається якась хімія, що народжує ніжні почуття в серцях жінок.

    У 1997 році Джеймс Кемерон готувався поставити свою сьогодні вже легендарну картину «Титанік». Актори в основному були підібрані, ось тільки деякі сумніви Кемерон відчував по відношенню до планованого на головну роль Меттью МакКонахі. Коли агент запропонував ДіКапріо спробувати на роль Джека, той лютував, що ця роль нудна і не цікава, і погодився зустрітися з Кемероном тільки для бесіди вдвох.

    Кемерон був вельми здивований таким ставленням молодої знаменитості, але вже після кількох хвилин розмови з актором зрозумів, що Леонардо ДіКапріо саме той актор, який йому потрібен на роль Джека у фільмі «Титанік». Картина мала приголомшливий успіх, і ще кілька днів тому вона була неперевершеним лідером у світовому кінематографі за касовими зборами.

    «Титанік» не приніс ДіКапріо «Оскара», лише номінацію на «Золотий Глобус», але ця робота вивела його на новий рівень голлівудських знаменитостей – на рівень мегазірок, яким за один фільм платять до 20 мільйонів доларів. Але, як і всі знамениті ролі, також і образ «наймилішого хлопця» Джека уклав Леонардо в свої безжальні обійми. Тепер глядачі не хотіли його приймати в іншому образі, завдяки чому наступні фільми з його участю «Людина в залізній масці» і «Пляж» не досягли успіху.

    Вирватися з цупких лап прилип до нього образу, Леонардо вдалося лише після «Банди Нью-Йорка» і «Злови мене, якщо зможеш». Далі, вже з 2004 по 2006 рік, пішли такі чудові і серйозні роботи, як ролі у фільмах «Авіатор», «Відступники» і «Кривавий алмаз».

    У 2008 році він знову працює разом зі своєю партнеркою по "Титаніку» Кейт Уінслет в картині режисера Сема Мендеса «Дорога змін». У цьому році на Кінофестивалі в Берліні буде представлений трилер Мартіна Скорсезе «Острів проклятих», в якому ДіКапріо грає головну роль.

    Трохи з особистого життя

    Чому трохи? Тому, що актор Леонардо ДіКапріо вважає, що особисте життя навіть знаменитості, це все ж таки його особисте життя. До того ж, на відміну від інших знаменитостей, котрі проводять час на світських вечірках і в елітних клубах, Лоенардо не дає приводу для брудних пліток і не влаштовує публічних скандалів.

    Але піти у невеликий загул з друзями після чергової зйомки, це цілком в його дусі. Проте якщо ви спробуєте дізнатися, в яких барах актора можна знайти, він на це відповість, що до мистецтва це не має ніякого відношення.

    Його дуже засмучує, що він не може провести час з друзями, щоб не поповзли чутки про його орієнтації. Тому він не раз підкреслював у розмові з пресою: «Я не гей».

    До того ж, після чотирьох років дружби з моделлю Бар Рафаелі актор, здається, нарешті, зважився взяти на себе зобов’язання чоловіка. Офіційні заручини намічені на День усіх закоханих, але не будемо прискорювати події, адже після п’яти років стосунків з моделлю Жизель Бундхен, незважаючи на всі розмови, весілля все-таки не відбулася. Як кажуть: «Не кажи «гоп!», поки не перестрибнув».
     
    Актор продовжує багато зніматися. Хоча зовні Леонардо ДіКапріо значно змінився, від того солодкого хлопчика з Титаніка вже нічого не залишилося, але акторській майстерності роки тільки на користь. Він як і раніше дуже талановитий, живий і винахідливий актор, який з ентузіазмом хапається за найскладніші ролі, просто тому, що так цікавіше. Його не ваблять касові картини, йому потрібен високий художній рівень.

  • В Іспанії розпочався грандіозний карнавал. Фоторепортаж

    В Іспанії розпочався грандіозний карнавал. Фоторепортаж

    Кілька тисяч глядачів збираються відвідати один з найбільш видовищних парадів у світі, який стартував у іспанському Лас-Пальмасі. Костюми артистів виконані з тканини, скла і металу. Практично кожен виступ супроводжується спектаклем із лазерним шоу.

    #img_gallery#