Blog

  • Что такое «реальный импульс» от Виктора Януковича?

    Что такое «реальный импульс» от Виктора Януковича?

    Перед каждым международным саммитом или важной встречей с кем-то из западных лидеров украинские политики любят вспоминать такие слова как «демократия», «гражданское общество», «свобода слова», «права меньшинств» и т.д., пишет Виктория Сюмар, директор Института массовой информации.

    #img_left#Повторять эти слова как заклинание стало неким политическим ритуалом. Не так давно к нему обратился и президент Виктор Янукович, который, выступая в парламенте, заявил, что «модернизационные изменения в государстве состоятся лишь при условии дальнейшего развития основ и механизмов демократии». По его словам, в первую очередь, «в новом импульсе в своем развитии нуждается гражданское общество».

    Теперь вопрос — как эти уже знакомые заявления и декларации реализуются в реальности? Что может стать таким очередным «импульсом» и как его представляет Виктор Янукович?

    Бесспорно, таким импульсом может быть немало вещей: от роста уровня обеспечения людей, которые, превращаясь в представителей среднего класса, становятся более активными в отстаивании своих прав, вплоть до роста протестных настроений недовольных, которые должны объединяться для защиты от произвола власти на различных уровнях.

    Второй вариант вряд ли по нраву представителям властей, однако является вполне реальным, учитывая то, как часто реальность отличается от политических деклараций.

    Один из примеров: история изменений в закон «Об общественных организациях». Речь идет не просто о «обеспечении демократических норм», реально речь идет о том, какие возможности имеют украинцы для того, чтобы заниматься общественной деятельностью.

    Ныне действующий закон имеет ряд типовых советских норм, которые никак нормальную общественную активность стимулировать не могут. Чего стоит норма о том, что общественные организации имеют право защищать только членов своей организации. Это означает, что правозащитники просто не могут защищать права людей в стране.

    Немало вопросов и по всеукраинскому статусу организаций: в состоянии ли заниматься общенациональными вопросами только те, кто имеет представителей в большинстве областей? Или эта способность зависит не только от этого? Во многих законах этот статус является условием сотрудничества с органами центральной власти.

    Следовательно, закон уже давно требует обновления и соответствующие изменения были подготовлены. Но, как оказалось, к их принятию не особо стремилась как оранжевая власть, так и не слишком спешит действующая.

    По крайней мере, об этом свидетельствуют многочисленные трудности, которые возникают по этому документу.

    Сейчас законопроект 7262-1 прошел первое чтение и находится в Комитете по вопросам государственного строительства и местного самоуправления Верховной Рады. Для доработки документа была создана рабочая группа, которую возглавил Юрий Ключковский. В группу были включены 29 представителей органов власти и только двое представителей общественности.

    Уже во время первых заседаний Ключковский выступил с предложением отказаться от принятия этого закона и разработать закон о неправительственных организациях, и только тогда принимать законы об общественных организациях, профсоюзах и тому подобное.

    Предложение не было поддержано, после чего он предложил постатейно проходить законопроект, что явно затягивает процесс.

    Фактически на данном этапе законопроект попал в зависимость от данной группы и завершению ее работы пока не видно конца.

    Парадокс, но быстрый и эффективный процесс работы над документом и его принятие с учетом европейских норм в интересах не только организаций, но и самого Виктора Януковича.

    Это может быть важным аргументом власти в процессе согласования позиций сторон относительно готовности подписать Соглашение об ассоциации с ЕС, подписание которого остается под вопросом из-за преследования оппозиции.

    Наконец, реальный «импульс» для гражданского общества — прекрасная возможность встретиться с Обамой, который не выражает симпатий украинскому президенту. Похоже, это хорошо понимают в АП, в частности, заместитель главы администрации Марина Ставнийчук играет активную роль в этом процессе.

    Однако в парламенте этот документ вызывает немало «волнений». Его по понятным причинам не поддерживают коммунисты. Но одновременно в первом чтении за него не голосовала и так называемая «группа либералов» — фракция «Реформы ради будущего». В этом контексте хотелось бы понять, какие реформы данная группа считает нашим будущим?

    Нет однозначной позиции и в среде национал-демократов из «Нашей Украины», лишь 26 человек проголосовали «за». БЮТ тоже не дает однозначной поддержки документа, понимая, что Янукович может это записать себе в актив, чего в блоке Тимошенко точно не хотят.

    Не совсем простая ситуация и с самими регионалами. С одной стороны, фракция законопроект поддержала, с другой, были заявления главы фракции Александра Ефремова и Вадима Колесниченко о «применении российского опыта» в контексте этого документа, что явно не соответствует задекларированному курсу на демократию от президента.

    В действительности, речь идет не просто об очередном законопроекте, речь идет о значительно более важных вещах: от имиджа государства и президента до возможности создания нормальной среды для развития гражданской активности в стране.

    Что фактически означает расширение поля возможностей для общества удовлетворять свои интересы и решать свои проблемы, не прибегая к крайним революционным средствам. Но пока реальный «импульс» Виктора Януковича застрял в бюрократических процедурах комитетов и рабочих групп парламента.

  • Китайські спецоргани охорони зміцнюють позиції в Україні

    Китайські спецоргани охорони зміцнюють позиції в Україні

    У Києві, в рамках українсько-китайських відносин днями відбулася зустріч керівництва Управління державної охорони України з представниками Центральної служби охорони КНР.
    #img_left#Як повідомили в прес-службі Управління державної охорони (УДО) України, сторони розглянули основні моменти проекту договору про співпрацю та взаємодію між правоохоронними спецслужбами двох країн, зокрема, механізми обміну інформацією та досвідом.
    На думку сторін, ця співпраця гарантує «високий рівень попередження виникнення міжнародного тероризму і забезпечення безпеки, як державних діячів, так і пересічних громадян».
    У той же час, більшість західних країн розцінюють Китай як проблемну країну в області прав людини, а міжнародні організації, такі як Хьюман Райтс Вотч, Міжнародна Амністія та інші, документально свідчать про порушення в Піднебесній міжнародно-визнаних норм в області прав людини.
    Серед них можна назвати такі, як політика смертної кари, політика «одна сім’я ― одна дитина», політика «культурної інтеграції» в Тибеті етнічних китайців, переслідування руху Фалуньгун, який розцінюється режимом як «антикомуністичний елемент», а також відсутність захисту свободи преси та релігії.
    Зауважимо, візити китайської делегації значно почастішали після червневого візиту цього року в Україну лідера КНР Ху Цзіньтао.
  • Китайские спецслужбы укрепляют позиции в Украине

    Китайские спецслужбы укрепляют позиции в Украине

    В Киеве, в рамках украинско-китайских отношений на днях состоялась встреча руководства Управления государственной охраны Украины с представителями Центральной службы охраны КНР.

    #img_left# Пресс-служба Управления государственной охраны (УГО) Украины сообщает, что представители Украины и Китая рассмотрели основные моменты проекта договора о сотрудничестве и взаимодействии между правоохранительными спецслужбами двух стран, в частности, механизмы обмена информацией и опытом.

    По мнению сторон, сотрудничество в этой сфере гарантирует «высокий уровень предупреждения возникновения международного терроризма и обеспечения безопасности как государственных деятелей, так и рядовых граждан».

    В то же время большинство западных стран расценивают Китай как проблемную страну в области прав человека, а международные организации, такие как Хьюман Райтс Вотч, Международная Амнистия и другие, документально свидетельствуют о нарушениях правящим режимом международно-признанных норм в области прав человека.

    Среди них можно назвать такие, как политика смертной казни, политика «одна семья — один ребенок», политика «культурной интеграции» в Тибете этнических китайцев, преследование движения Фалуньгун, которое расценивается режимом как «антикоммунистический элемент», а также отсутствие защиты свободы прессы и религии.

    Отметим, визиты китайской делегации значительно участились после июньского визита в Украину лидера КНР Ху Цзиньтао.

    Полезная ссылка: kalyna-security.com.ua.

  • Жертвами турецького землетрусу стала тисяча людей

    Жертвами турецького землетрусу стала тисяча людей

    Кілька годин тому на південному сході Туреччини стався новий сильний землетрус. Багато людей залишилися під руїнами. Число жертв трагедії, як припускає МНС країни, близько тисячі.
    Зафіксовано вже більше 100 потужних афтершоків магнітудою більше 6,0 балів». Фото: ADEM ALTAN/Getty Images
    Глава сейсмологічної служби країни повідомляє про епіцентр землетрусу на глибині 33 км силою 7,2 балів, починаючи з учорашнього дня. «Це найбільш руйнівний землетрус за останні 10 років. Зафіксовано вже більше 100 потужних афтершоків магнітудою більше 6,0 балів», ― сказав він. Основний удар стихії припав на місто Ван і його провінцію.
    За відомостями МВС Туреччини, у місті Ван і Ерчіш зафіксовано 217 загиблих, 1090 постраждало. Сотні пропали без вісті. Лікарні не справляються з числом потерпілих.
    Нові поштовхи дуже ускладнили розбір завалів рятувальників у місті Ван. Прем’єр-міністр Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган прибув до міста Ерчіш, де проживає більше 100 тисяч чоловік. Тут йому показали 80 зруйнованих багатоповерхових будинків, у тому числі інші житлові будинки і гуртожитки, повідомляє «Аль-Джазіра».
    «Число жертв продовжує зростати, але було б неправильним зараз називати конкретні цифри, тому що невідомо, скільки людей знаходиться під завалами. Ми сподіваємося, що вони залишилися живі. Рятувальники будуть працюватиме всю ніч. Якщо країні знадобиться, ми приймемо допомогу від інших держав», ― заявив він учора ввечері в ефірі.
    Допомогу Туреччині запропонували дев’ять країн, включаючи Україну і Росію. Про бажання допомогти, не дивлячись на конфліктні відносини останнім часом, заявив і Ізраїль. Зараз у зонах лиха працюють також фахівці з Ірану, Азербайджану, Болгарії та ін.
    У місті Ван сотні жителів, чиї будинки повністю зруйновані, розміщені в наметовому містечку на стадіоні. Багато хто, у кого житло вціліло, повертатися додому бояться і чекають подальшого перебігу подій на вулиці.
    А в той же час у довколишніх країнах Вірменії та Ірані ― паніка. Землетрус відчувався і тут. Жителі Єревана, який знаходиться в 160 км від Ерчіша, провели ніч на вулицях, боячись руйнувань у себе. Тут землетрус відчувався потужністю від 3 до 5 балів, як повідомляє МНС Вірменії.
    В Ірані ж ― в Чалдорані, внаслідок підземних афтершоків, в житлових будинках пішли тріщини. Як повідомляє Іранське держтелебачення, тут сила поштовхів була зафіксована силою 3,9 бала за шкалою Ріхтера.
  • Турцию сотрясают новые подземные афтершоки

    Турцию сотрясают новые подземные афтершоки

    Несколько часов назад на юго-востоке Турции произошло новое сильное землетрясение. Многие люди остались под руинами. Число жертв трагедии, как предполагает МЧС страны, около тысячи.
    Зафиксировано уже более 100 мощных афтершоков магнитудой более 6,0 баллов. Фото: ADEM ALTAN/Getty Images

    Глава сейсмологической службы страны сообщает об эпицентре землетрясения на глубине 33 километра силой 7,2 балла, начиная со вчерашнего дня. «Это самое разрушительное землетрясение за последние 10 лет. Зафиксировано уже более 100 мощных афтершоков магнитудой более 6,0 баллов», – сказал он. Основной удар стихии пришелся на город Ван и его провинцию.
    По сведениям МВД Турции, в городе Ван и Эрчиш зафиксировано 217 погибших, 1090 пострадало. Сотни пропали без вести. Больницы не справляются с числом пострадавших.
    Новые толчки сильно осложнили разбор завалов спасателей в городе Ван. Премьер-министр Турции Реджеп Тайип Эрдоган прибыл в город Эрчиш, где проживает более 100 тысяч человек. Здесь его взору предстали 80 разрушенных многоэтажных домов, в том числе другие жилые дома и общежития, сообщает «Аль-Джазира».
    «Число жертв продолжает расти, но было бы неправильным сейчас называть конкретные цифры, поскольку неизвестно, сколько людей находится под завалами. Мы надеемся, что они остались живы. Спасатели будут работать всю ночь. Если стране понадобится, мы примем помощь от других государств», – заявил он вчера вечером в эфире.
    Помощь Турции предложили девять стран, включая Украину и Россию. О желании помочь, несмотря на конфликтные отношения в последнее время, заявил и Израиль. Сейчас в зонах бедствия работают также специалисты из Ирана, Азербайджана, Болгарии и др.
    В городе Ван сотни жителей, чьи дома полностью разрушены, размещены в палаточном городке на стадионе. Многие, у кого жилище уцелело, возвращаться домой боятся и ожидают дальнейшего хода событий на улице.
    А в то же время в близлежащих странах Армении и Иране ― паника. Землетрясение ощущалось и здесь. Жители Еревана, который находится в 160 км от Эрчиша, провели ночь на улицах, боясь разрушений у себя. Здесь землетрясение ощущалось мощностью от 3 до 5 баллов, как сообщает МЧС Армении.
    В Иране же ― в Чалдоране, в результате подземных афтершоков, в жилых зданиях пошли трещины. Как сообщает Иранское гостелевидение, здесь сила толчков зафиксирована силой 3,9 баллов по шкале Рихтера.
  • Львівському читацькому форуму оцінка: одинадцять із дванадцяти!

    Львівському читацькому форуму оцінка: одинадцять із дванадцяти!

    Ввійшло вже у стійку добру традицію в місті княжого Лева проводити осіннє свято книжкових урожаїв, що не має собі рівних з-посеред собі подібних на теренах нашої країни, і хтозна котра з сусідніх хоч колись перевершувала за такими показниками як півтьми видавництв, сотнею менш заходів, а книг на цей раз була загалом якщо й не тьма-тьмуща, то принаймні десята частина з неї.

    P9178520.JPG

    Одними лише книгами далеко не обмежувалися: тут вам аудіо- й відеопродукції (порядку 2% від загального числа стендів), тут вам поздоровчі листівки на всі випадки життя, стильні настінні календарі і футболки та значки з найрізноманітнішими гаслами (що особисто мене втішає — натрапляв дуже зрідка), тут і фото та замальовки (загалом — 4 такі вернісажі). Ось тому напевне й офіційне найменування торжества, що відбувалося цьогоріч у Львові в числах 14—18 вересня уже 18-ий раз — «Форум видавців», не буде помилкою назвати «Ваш форум – форум Львова» (до речі, у назві офіційного сайту присутнє слово «bookforum»), «Форум Слова» або «Форум читачів».

    Усі ці 5 днів утримувалася напрочуд тепла сонячна погода, і тут мовби сама по собі виринає думка, що саме доброзичлива атмосфера одного з наймасовіших свят якимсь чином впливала на рішення «небесної канцелярії». Навіть місяць потому приємно згадати подію, яка хоч і спричинена потребами бізнесових кіл, проте, мінімально насичена духом сухого меркантилізму. І на виставковій експозиції (Палац Мистецтв з прилеглим до нього двориком поблизу Палацу Потоцьких), і на книжковій ярмарці (проспект Свободи), і на всіх інших заходах (ще 30 пунктів центральної частини міста) природня невимушена посмішка була звичайним явищем на обличчях присутніх там людей.

    Заходи — найрізноманітніші; як то у Львові прийнято говорити з наголосом на другий склад «і до кольору, і до вибору». Малеча й та могла би за великого бажання чергувати на спеціально облаштованому майданчику щодень по 7 годин поспіль: для дітей проводилися належним чином обмірковані сюжетні турніри.

    Варто зазначити, що на таких літературних міроприємствах зазвичай не бракує ігрових моментів і дорослим. Викликає теплу хвилю у душі (а якщо був би поціновувачем кондитерії, то міг би відчути й фізичну насолоду: про це — згодом) спомин, як виявився учасником гри, організованої під час презентації нового роману Сюзанни Коллінз «У вогні». Проходячи повз стенд видавництва «Країна мрій» і почувши краєм вуха запитання щодо сутності голоду, про який іде мова в попередньому романі цієї письменниці «Голодні ігри», я вирішив-таки висловити власну версію з цього приводу. Причому не просто версію, а в певному розумінні тест щодо всього процесу. «Голод на моральні цінності», — кажу. — І ведуча шоу гідно оцінила мою відповідь нарівні з відповіддю співучасниці про звичайний фізіологічний голод… В результаті гри, призу якоїсь із вищеозначених книг ніхто з нашого гурту знавців сучасного трилеру так і не виборов (бо не виявилося з-посеред нас вправних кидачів дротика по мішенях), та солодкого гостинця отримав кожен гравець.

    Натомість менш-більш справжнім призерством можу пишатися як учасник конкурсу на краще запитання під час презентації альманаху літклубу «Маруся»: крім того, що мені усно повідомлено було про півтьмяний наклад брошурки «Літня літературна школа», ще й отримав новенький примірник. А в ньому — твори аж 27-и письменників та письменниць на небагато-немало восьми десятках сторінок, і на останній із них темним по світлому теж видрукувана відповідь на моє конкретне запитання. Втім, аналогічна пам’ятка тепер напевно що прикрашає книжкову поличку кожного, хто лиш був присутнім на її презентацїї й виявив при цьому крихту допитливості.

    Щодо традиції проведення Форуму органічним видається питання: чому саме у Львові? Як на мій поверхневий погляд тому, що в цьому місті шанують усе на білому світі — лиш воно явно би не заважало життю галичан. Ось, наприклад, росте зі стіни деревце — нехай собі, до певних розмірів, звичайно, ніхто його й не помічає. Або довга-предовга вулиця без підстав достатньо вагомих закінчується раптом… тупиком: десь-інде може вже і зчинили би ґвалт-крик: не по-сучасному мовби, перебудовуймо давай! А тут усе тихо-мирно: так було, є — то чом би не бути й надалі?

    Проте ці нюанси надто малозначимі в порівнянні з тими унікальними з-посеред українських міст архітектурними, культурними та, зрештою, ментальними особливостями, які роблять Lemberg-Leopolys-Lvo’v… вкрай привабливим для жителів центру, півдня, заходу й півночі Європи. Натомість вихідців зі Східної Європи чи їх нащадків і самій неофіційній столиці Західної України не позичати. Тож навіть лиш через це нітрохи не дивно, що з-поміж іншомовних найменувань найбільше виявлялося російською. Принагідно слід зауважити, що протягом ряду літ видавці з Росії відзначаються зразковою організованістю: вони готують просторий спільний стенд «Книжки Росії» і під тим же ж брендом — сумісну програму заходів. Цьогоріч їх нараховувалося 22. З-посеред інших найпромовистішими назвами виділяються такі як:

    • презентація серії книг «Історія сталінізму»;
    • дискусія з Арсенієм Рогінським «Звідки ми дізнаємося про історію?»;
    • круглий стіл «20 років без СРСР»;
    • публічна лекція Геннадія Бурбуліса «Політософія гідності: „Людина-Влада-Свобода“ як граничні підстави духовної ситуації 2011 року»;
    • круглий стіл «Архіви для суспільства» (проводився у приміщенні музею «Тюрма на Лонцького», де свого часу були й катівні КДБ).

    Також на Форумі мали місце заходи, організовані письменниками й видавцями з Білорусі, Казахстану, Конго, Нігерії…

    А що Світ Мистецтва єдиний і нероздільний — засвідчують концертні виступи, театральні постановки…

    Наприкінці хотілося би висловити спільну радість тих, кому при нагоді вдалося виблагати погляди хоч дещо і чужі, проте до власних дуже близько схожі. Проблематика дефіциту в наш час на соціальних нивах толерантних (не диктаторських!), співучасливих (не егоцентрично-упереджених!) поглядів оточуючих нас людей (іншими словами, нас із Вами) навіяна мені 18-річним тернопільським дописувачем «Літньої літературної школи» Юрієм-Антіном Вітяком, за віщо висловлюю йому окрему подяку.

    Щодо традиції проведення Форуму органічним видається питання: чому саме у Львові? Як на мій поверхневий погляд тому, що в цьому місті шанують усе на білому світі — лиш воно явно би не заважало життю галичан

    Щоб усунути й у власному дописі бодай одну неясність, доводжу до відома вельмишановного читача, очі якого (не важливо, з якою мірою зацікавленості) пробігли до цього пункту: слово «тьма» вживалося у значенні притаманного давьослов’янській мові числівника, що означав «тисяча». А найдостеменніше про трактування, походження різних фонем можна дізнатися певне що з Вікіпедії: серед інших інформаційних матеріалів, що їх люб’язно пропонували кожному відвідувачу книжкової експозиції (як-от: програма Форуму, кишенькова туристична карта Львова…) при вході, була також і брошура з поясненнями принципових засад цієї – не буде помилкою сказати — найбільш широко доступної на наш час віртуальної енциклопедії. Так відбувається залучення свідомої громадськості до колективної співпраці заради загального збагачення. В даному випадку — інтелектуально-духовного (без якого що вже говорити про всі інші?). Не в останню чергу про означений аспект дбають організатори Форуму, а також їхні бізнес- та медіапартнери. Отож, якщо до наступної осені благих устремлінь не усохнуть ріки, то дочекаємось нових рядків про… чи ба- й безпосередніх зустрічей на Святі (Книги/книг?)!

    І насамкінець не маю права не додати: теза, винесена в заголовок, зовсім не означає мого спротиву найвищій оцінці для Форуму. Отож, готовий визнати, що вдався до такого собі педагогічно-журналістського прийому, щоб жоден із читачів, який міг би похвалитися своєю причетністю до вищеокресленого Свята, раптом не зазнався, не дочитавши ще й до цих слів, а є ж і фото з підписами, й відео, які хоч на хвилю та варті певне що Вашої уваги:

    Віктор Гаврилів. Велика Епоха, Україна

  • ‘Металіст’ обіграв ‘Шахтар’ на ‘Донбас Арені»

    ‘Металіст’ обіграв ‘Шахтар’ на ‘Донбас Арені»

    #img_left#У центральному матчі 14-го туру чемпіонату України харківський "Металіст" здобув непросту перемогу над донецьким "Шахтарем".



    Команди розпочали матч на високих темпах і по черзі створювали гольові моменти. Першим міг відкрити рахунок Селезньов, але його удар пройшов у метрі від стійки. "Металіст" у свою чергу намагався не поступатися на полі і почав потихеньку брати ініціативу у свої руки.

    На 28-й хвилині зустрічі вдалий момент втратив Соса, після його удару м’яч влучив у каркас воріт, але старання "Металіста" таки принесли свої результати – і в кінці першого тайму Вільягра головою замкнув простріл від Тайсона.

    У другому таймі, на 55-й хвилині, Торсільєрі виграв дуель у повітрі у Ракицького і ударом головою збільшив перевагу своєї команди.

    Генріх Мхітарян на 61-й хвилині, після передачі Луїса Адріано, зміг знову повернути інтригу в матчі. Наприкінці зустрічі «Шахтар» пішов на відчайдушний штурм воріт Дишленковича, але так і не зміг зрівняти рахунок.

    Слід зазначити, що "Металіст" догравав матч у меншості, Папа Гуйє отримав другу жовту картку і був змушений покинути поле.

    «Металіст» здобув дуже важливу перемогу і піднявся у турнірній таблиці до зони Ліги чемпіонів.

    «Шахтар» – «Металіст» – 1:2

    Голи: Вільягра (45 +2), Торсільєрі (54), Мхітарян (60)

    «Шахтар»: Рибка, Ракицький, Срна, Шевчук, Кучер, Мхітарян, Хюбшман (Тейшейра, 81), Жадсон, Едуардо (Коста, 46), Вілліан (Адріано, 53), Селезньов

    «Металіст»: Дишленкович, Папа Гуйє, Вільягра, Пшеничних, Торсільєрі (Торрес, 77), Фініньо, Шав’єр, Едмар (Валяєв, 60), Девіч, Соса, Тайсон (Крістальдо, 67)

    Попередження: Шевчук, Коста, Срна – Тайсон, Девіч, Папа Гуйє, Едмар, Дишленкович

    Вилучення: Папа Гуйє (82)

  • ‘Металлист’ обыграл ‘Шахтер’ на «Донбасс Арене»

    ‘Металлист’ обыграл ‘Шахтер’ на «Донбасс Арене»

    #img_left#В центральном матче 14-го тура чемпионата Украины харьковский "Металлист" добыл непростую победу над донецким "Шахтером".

    Команды начали матч на высоких темпах и по очереди создавали голевые моменты. Первым мог открыть счет Селезнев, но его удар прошел в метре от стойки. "Металлист" в свою очередь старался не уступать на поле и начал потихоньку брать инициативу в свои руки.

    На 28-й минуте встречи хороший момент упустил Соса, после его удара мяч угодил в каркас ворот, но старания "Металлиста" таки принесли свои результаты – и в конце первого тайма Вильягра головой замкнул прострел от Тайсона.

    Во втором тайме, на 55-й минуте, Торсильери выиграл дуэль в воздухе у Ракицкого и ударом головой увеличил преимущество своей команды.

    Генрих Мхитарян на 61-й минуте, после передачи Луиса Адриано, смог вновь вернуть интригу в матче. В конце встречи «Шахтер» пошел в отчаянный штурм ворот Дишленковича, но так и не смог сровнять счет.

    Следует отметить, что "Металлист" доигрывал матч в меньшинстве, Папа Гуйе получил вторую желтую карточку и был вынужден покинуть поле.

    «Металлист» добыл очень важную победу и поднялся в турнирной таблице до зоны Лиги чемпионов.

    «Шахтер» — «Металлист» — 1:2

    Голы: Вильягра (45+2), Торсильери (54), Мхитарян (60)

    «Шахтер»: Рыбка, Ракицкий, Срна, Шевчук, Кучер, Мхитарян, Хюбшман (Тейшейра, 81), Жадсон, Эдуардо (Коста, 46), Виллиан (Адриано, 53), Селезнев

    «Металлист»: Дишленкович, Папа Гуйе, Вильягра, Пшеничных, Торсильери (Торрес, 77), Фининьо, Шавьер, Эдмар (Валяев, 60), Девич, Соса, Тайсон (Кристальдо, 67)

    Предупреждения: Шевчук, Коста, Срна — Тайсон, Девич, Папа Гуйе, Эдмар, Дишленкович

    Удаление: Папа Гуйе (82)

  • Жизнь после смерти: феномен околосмертного опыта (часть 3)

    Жизнь после смерти: феномен околосмертного опыта (часть 3)

    #img_left#Многие ученые утверждают, что все увиденное в состоянии клинической смерти галлюцинация, однако существует и такие, которые после 30 лет исследования склоняются к мнению, что околосмертные опыты реальные.

    Как можно подтвердить или опровергнуть околосмерные опыты, которые относятся, скорее, к духовной области?

    Подтверждением тому могут служить свидетельства людей, которые находились рядом с умирающими — часто они переживали что-то подобное околосмертному опыту. Они видели дух умирающего человека, то, как он встречается с другими духами, иногда перед их глазами проносится жизнь умершего. Свидетели чужой смерти находятся в нормальном физическом состоянии, поэтому нельзя назвать все пережитое ими галлюцинацией.

    Доктор медицины Раймонд Муди считает, что результаты опытов клинической смерти могут перевернуть обычные научные гипотезы. Однако твердых доказательств этого ученые привести не могут, поскольку все, что касается околосмертного опыта, трудно зафиксировать физически.

    Известны многочисленные документально подтвержденные случаи, когда люди в состоянии клинической смерти видели родственников, которых они при жизни не знали.

    Так, однажды Александр Эбен заболел менингитом. В умирающем состоянии он увидел своего ангела-хранителя. Александр рос сиротой, и познакомился со своими биологическими братьями и сестрами уже в зрелом возрасте. К тому времени некоторых из них не было в живых. Когда после этого околосмертного опыта брат дал ему фотографию всей семьи, Александр узнал в сестре, которая уже умерла, своего ангела-хранителя.

    Другой необычный случай был зафиксирован полицией. Один человек в туманную ночь попал в аварию и получил серьезные повреждения. Он увидел, что поднялся из своего тела и полетел к ближайшему дому. Находясь на уровне окна второго этажа, он кричал о помощи. Человек, который вызвал полицию, рассказал, что слышала его крики и видел, как за окном двигалась фигура мужчины из тумана.

    Сообщали и о случаях, когда человек в состоянии клинической смерти входил в тело одного из родственников. Однажды мужчина собирался покончить жизнь самоубийством, а когда повесился, стал жалеть об этом. Во время околосмертного опыта он вошел в тело своей жены и рассказал ей о самоубийстве. Женщина бросилась в его комнату и успела спасти мужа.

    Подобный случай произошел и с доктором медицины Джорджем Родонайя. Три дня он находился на грани жизни и смерти, и врачи уже считали его умершим. В состоянии околосмертного опыта Джордж вошел в тело своей жены и услышал ее мысли. Женщина думала над тем, с кем из мужчин она могла бы встречаться, подбирала кандидатуру нового мужа. Когда господин Родонайя вернулся к жизни, она подтвердила, что действительно думала об этом.

    Один случай, который исследовали Роберт и Сюзан Мейс, произошел в Техасе в 1943 году. 20-летний Джордж Ричи находился на военной базе, но собирался поехать учиться в медицинский колледж в Вирджинии. В ту ночь, когда он должен был покинуть базу, парень перестал подавать признаки жизни. Позже Ричи рассказал, что вышел из своего тела, но не заметил этого. Зная, что опоздал на поезд, он решил пройти путь самостоятельно. Выйдя с базы, он сориентировался на местности по Полярной звезде и начал двигаться на восток. Джордж вошел в некий город и увидел круглосуточное кафе, на пороге которого стоял человек. Парень спросил у него дорогу, но тот проигнорировал вопрос. Ричи отошел и, остановившись у телефонного столба, хотел опереться об него. Рука парня прошла через провода, и тогда Ричи понял, что покинул тело. Когда он вернулся на военную базу, некое существо, которое выглядело как сгусток света, помогло ему войти в свое тело.

    После этого околосмертного опыта Ричи поехал в медицинский колледж в Вирджинии. Проезжая через Виксбург, он узнал круглосуточное кафе, которое видел ночью. И то, как Ричи описывал окружающую местность сразу после околосмертного опыта, совпадало с реальностью. Он рассказывал, что видел город с мигающими огнями. Исследователи Роберт и Сюзан Мейс расспросили местных жителей и узнали, что в 1943 году действительно в одном населенном пункте на восток от военной базы Ричи было четыре мигающих огня.

    Такие околосмертные опыты нельзя объяснить как результат биологических процессов в организме.

    Читайте также:

    Жизнь после смерти: феномен околосмертного опыта (часть 1)

  • Життя після смерті: феномен передсмертного досвіду (частина 3)

    Життя після смерті: феномен передсмертного досвіду (частина 3)

    #img_left#Багато вчених стверджує, що все побачене в стані клінічної смерті галюцинація, проте існує й інша груп вчених, яка після 30 років дослідження схиляється до думки, що передсмертні досвіди реальні.

    Як можна підтвердити чи спростувати передсмертні досвіди, які відносяться, скоріше, до духовної області?

    Підтвердженням їм можуть служити свідчення людей, що знаходились поруч із помираючими — часто вони переживали щось подібне до передсмертного досвіду. Вони можуть бачити дух помираючої людини, те, як він зустрічається з іншими духами, іноді перед їх очами проноситься життя померлого. Свідки чужої смерті знаходяться в нормальному фізичному стані, тому не можна називати все пережите ними галюцинацією.

    Доктор медицина Раймонд Муді вважає, що результати дослідів клінічної смерті перевертають звичайні наукові гіпотези. Проте твердих доказів цього вчені навести не можуть, оскільки все, що стосується передсмертного досвіду, важко зафіксувати фізично.

    Відомі численні документально підтверджені випадки, коли люди у стані клінічної смерті бачили родичів, яких вони за життя не знали.

    Так, якось Олександр Ебен захворів на менінгіт. В помираючому стані він побачив свого янгола-охоронця. Олександр ріс сиротою, і познайомився зі своїми біологічними братами і сестрами вже у зрілому віці. До того часу деяких з них не було серед живих. Коли після цього передсмертного досвіду брат дав йому фотографію всієї сім’ї, Олександр впізнав у сестрі, яка вже померла, свого янгола-охоронця.

    Інший незвичний випадок був зафіксований поліцією. Один чоловік в туманну ніч потрапив у аварію і отримав сильні поранення. Він побачив, що піднявся зі свого тіла і полетів до найближчого будинку. Знаходячись на рівні вікна другого поверху, він кричав про допомогу. Людина, яка викликала поліцію, розповіла, що чула його крики і бачила, як за вікном рухалась фігура чоловіка з туману.

    Повідомляли і про випадки, коли людина у стані клінічної смерті входить в тіло когось із родичів. Якось чоловік збирався покінчити життя самогубством, а коли повісився, став шкодувати про це. Під час передсмертного досвіду він увійшов у тіло своєї дружини і розповів їй про це. Жінка миттю кинулась до нього в кімнату і встигла врятувати його.

    Подібний випадок стався з доктором медицини Джорджем Родонайя. Протягом трьох днів він знаходився на грані життя і смерті, а лікарі вже вважали, що він помер. У стані передсмертного досвіду Джордж увійшов у тіло своєї дружини і почув її думки. Жінка думала над тим, з ким із чоловіків вона могла б зустрічатися, підбирала кандидатуру нового чоловіка. Коли пан Родонайя повернувся до життя, вона підтвердила, що дійсно думала про це.

    Один випадок, який досліджували Роберт і Сюзан Мейс, стався в Техасі у 1943 році. 20-річний хлопець Джордж Річі перебував на військовій базі, але збирався поїхати вчитися в медичний коледж у Вірджинії. В ту ніч, коли він мав залишити базу, парубок перестав подавати ознаки життя. Пізніше Річі розповів, що вийшов зі свого тіла, але сам цього не помітив. Знаючи, що спізнився на поїзд, він вирішив пройти весь шлях самотужки. Він зорієнтувався на місцевості по Полярній зірці, і почав рухатись на схід. Джордж увійшов у якесь місто і побачив цілодобове кафе, на порозі якого стояв чоловік. Хлопець спитав у нього дорогу, але той проігнорував запитання. Річі відійшов і, зупинившись біля телефонного стовпа, хотів спертись на нього. Рука парубка пройшла крізь дроти, і тоді Річі зрозумів, що покинув тіло. Коли він повернувся до військогої бази, якась істота, яка виглядала як згусток світла, допомогла йому увійти у своє тіло.

    Після свого передсмертного досвіду Річі поїхав до медичного коледжу до Вірджинії. Проїжджаючи крізь Віксбург, він впізнав цілодобове кафе, яке бачив вночі. Те, як Річі описував навколишню місцевість одразу після передсмертного досвіду, співпадало з реальністю. Він розповідав, що проходив повз місто, в якому миготіли вогні. Дослідники Роберт і Сюзан Мейс розпитали місцевих жителів і підтвердили, що в 1943 році в одному населеному пункті прямо на схід від військової бази Річі було чотири вогні, що миготіли вночі.

    Такі передсмертні досвіди не можна пояснити як результат біологічних процесів в організмі.

    Читайте також:

    Життя після смерті: феномен передсмертного досвіду (частина 1)