#img_left_nostream#
У кінці правління східної династії Хань, уся територія Китаю була розділена на три царства: Вей, Шу та У. Імператор царства Шу Лю Бей у своєму заповіті, складеному незадовго до смерті, залишив наказ прем’єр-міністрові Чжуге Ляну захопити Північні землі та відновити царство Хань.
У той час Мен Хо вів загарбників з півдня, щоб вторгнутися в царство Шу. Чжуге Лян негайно віддав наказ, щоб армія вступила в бій із загарбниками.
Коли армія вступила на південну територію і вступила в бій з армією, очолюваною Мен Хо, Чжуге Лян скористався обманною тактикою, створивши враження, що його армія переможена і відступає. Армія Мен Хо кинулася переслідувати Чжуге Ляна. В результаті вона потрапила в пастку і була розбита, а сам Мен Хо був захоплений у полон.
Коли Мен Хо вели до Чжуге Ляна, він подумав: "Цього разу мене, звичайно ж, уб’ють’. Дивно, але Чжуге Лян наказав солдатам розв’язати мотузки, якими був зв’язаний Мен Хо, і з добротою почав переконувати його капітулювати. Проте Мен Хо відмовився. Він відповів: "Перемога і поразка – звичайні речі в битві. Я був необережний і потрапив у твою пастку. Як ти можеш переконати мене?"
Чжуге Лян не почав його примушувати. Замість цього він разом із Мен Хо зробив обхід армійського табору, і запитав Мен Хо: "Що ти думаєш про мою армію?" Мен Хо зарозуміло відповів: "Я зазнав поразки, тому що не знав, наскільки слабка твоя армія. Сьогодні, після того, як ти мені її показав, повинен сказати, що не так вже важко було б отримати над тобою перемогу". Чжуге Лян розсміявся і продовжив: ‘Якщо ти так вважаєш, то повертайся додому і гарненько підготуйся до наступної битви". Після чого Чжуге Лян розпорядився, щоб Мен Хо відпустили.
Після звільнення Мен Хо підготував свою армію і ще раз бився з армією Шу. Хоча він був хороброю людиною, але виявився не дуже мудрим. Йому було далеко до Чжуге Ляна. Він знову потрапив у полон. Проте він і цього разу не погодився капітулювати, і Чжуге Лян знову звільнив його.
Чиновники царства Шу дуже здивувалися: «Чому ми так легко відпускаємо своїх ворогів?» У Чжуге Ляна із цього приводу була своя думка: "Єдиний спосіб зберегти довготривалу стабільність на південних межах царства Шу – це з добротою переконувати, щоб наша чеснота підкорила їхні серця. Інакше, в майбутньому вони всі також турбуватимуть нас". Усі чиновники були захоплені його проникливістю.
Коли Мен Хо вдруге повернувся додому з полону, у його брата Мен Яу виникла ідея, як перемогти Чжуге Ляна. Опівночі Мен Яу повів свою армію на табір ханьців і зробив вигляд, що вони здаються. Чжуге Лян з першого погляду розгадав справжній намір Мен Яу і пригостив усіх його солдатів неабиякою порцією хорошого вина, від якого вони дуже швидко сп’яніли. В цей час Мен Хуо вів свою армію на битву, але несподівано знову потрапив у пастку. Його знов узяли в полон, і знову не змогли переконати капітулювати. Чжуге Лян утретє відпустив його.
Повернувшись додому, Мен Хо почав готувати армію до чергової битви. Одного разу, його шпигун прийшов із нежданим донесенням: "Чжуге Лян досліджує місцевість – один, без охорони". Ця звістка надзвичайно схвилювала Мен Хо, і він зі своїми людьми кинувся за Чжуге Ляном, сподіваючись захопити його у полон. Проте він знову потрапив у пастку і опинився у полоні вчетверте. Знаючи, що й цього разу його не переконати, Чжуге Лян знову відпустив Мен Хо на свободу.
Один чиновник з армії Мен Хо на ім’я Ян Фен був дуже вдячний Чжуге Ляну за його великодушність. Він і його дружина вирішили надати йому люб’язність. Вони напоїли Мен Хо і відвезли його в табір ханьців. Мен Хо опинився в полоні вп’яте, але знову його не вдалося переконати капітулювати. Він сказав, що його підставили зрадники. Тоді Чжуге Лян вп’яте відпустив його і запропонував знову битися з ним.
Повернувшись додому, Мен Хо об’єднав свої сили з генералом Мулу. Табір генерала Мулу знаходився дуже далеко. Чжуге Ляну довелося подолати немало труднощів, перш ніж добратися туди. У битві південна армія використовувала диких тварин. В результаті армія ханьців зазнала поразки. Повернувшись у свій табір, Чжуге Лян вирішив зробити штучних тварин, які були у декілька разів більші за справжніх. Коли армія ханьців знову вступила в битву з генералом Мулу, справжні тварини дуже перелякалися, побачивши величезних фальшивих тварин. Цього разу армія ханьців отримала перемогу, і Мен Хо знову був узятий в полон. Хоча його знову не вдалося переконати капітулювати, але у нього вже не було ніяких приводів для виправдання. Чжуге Лян ще раз відпустив його на свободу.
Тоді Мен Хо об’єднав свої сили з царством Уге. У правителя цього царства була хоробра армія, що уміла добре битися. Солдати носили легкі кольчуги, які захищали їх від ударів списів та мечів. Чжуге Лян також добре підготувався і виграв битву, використовуючи вогонь як частину стратегії. Мен Хо був захоплений у полон всьоме. Він впав на коліна, а Чжуге Лян наказав розв’язати його, принести йому їжу і вино.
У той час поки Мен Хо пив вино, прийшов чоловік і повідомив: "Генерал Чжу наказав мені звільнити тебе. Ти можеш ще раз підготуватися до битви. А зараз можеш іти".
Мен Хо розплакався і відповів: "Це безпрецедентний випадок, коли сім разів потрапляєш у полон, і сім разів тебе відпускають. Хоча я прибув з маленького царства, мені теж слід знати міру. Як я можу так безсоромно чинити?‘ Після цього він привів свій народ і впав на коліна. Він просив вибачення: "Генерал такий сильний і могутній. Ми більше ніколи не вторгнемося до вас!’ Тоді Чжуге Лян запросив Мен Хо на банкет, щоб відзначити цю подію. Він повернув Мен Хо всі захоплені землі. Мен Хо і його чиновники були глибоко зворушені цим вчинком і з вдячністю віддалилися. Коли Мен Хо повернувся у свою країну, він переконав інші племена також капітулювати.
Чиновники запитали Чжуге Ляна: "Тепер, коли ми, нарешті, завоювали південні землі, чи повинні ми послати туди своїх чиновників, щоб здійснювати правління?"
Чжуге Лян відповів: "Якщо ми пошлемо туди наших чиновників, тоді вимушені будемо послати туди і наших солдатів. Це не тільки непотрібна витрата людських і військових ресурсів, але важливіше те, що це викличе недовіру один до одного. Ми дозволяємо кожному племені правити самостійно, і так ми зберігаємо мир з кожним із них. Хіба так не краще?" Відповідь Чжуге Ляна переконала всіх чиновників.
Чжуге Лян приготувався до повернення в царство Шу. Мен Хо привів усіх чиновників і вождів племен, щоб ті супроводжували Чжуге Ляна під час його шляху в Йюнчан. Чжуге Лян попросив Мен Хо поклопотатися про його людей і вирушив у дорогу. Мен Хо та інші чиновники розплакалися і попрощалися з ним. Дорогою Чжуге Лян роздавав місцевим селянам насіння зернових культур і сільськогосподарські інструменти. Люди Південних земель були дуже вдячні, вони також посилали йому ліки, фарби, велику рогату худобу і коней.
Пройшло багато років, і Чжуге Лян помер. Імператор династії Цзінь Си Маянь об’єднав три царства. Правитель царства Шу Лю Чань був доставлений в м. Лоян. Мен Хо все ще зберігав вдячність Чжуге Ляну за його великодушність. Кожного літа він разом із солдатами приїжджав до Лоян, щоб відвідати Лю Чаня. Він також попросив свого імператора з добротою поводитися з Лю Чанем і його людьми. Серце імператора було глибоко зворушене.
Використовуючи свою високу мудрість і терпіння, Чжуге Лян сім разів брав у полон Мен Хо і сім разів відпускав його на свободу, і, врешті-решт, переконав його більше не битися. Завдяки історії, ми можемо бачити, що мудрі люди добивалися підтримки за допомогою доброти і великодушності. Спочатку людина повинна стати доброю, перш ніж зробити що-небудь. Це також стосується і чиновників. Перш за все, вони повинні стати добродійними. Той, хто править країною, повинен бути справедливим, праведним і захищати свій народ. Він повинен бути зрадженим і безкорисливим. Це якраз те, що люди високо цінуватимуть, і все суспільство перебуватиме в мирі та стабільності. Ті ж, хто узяв владу силою, ніколи не зможуть існувати протягом довгого часу, і, врешті-решт, будуть відсіяні історією.
Чжі Чжень
