11 августа в Лондоне на Wembley Arenе завершились финальные соревнования по художественной гимнастике в индивидуальном многоборье.
#img_right#Гимнастки соревновались в четырёх видах: обруч, булавы, лента и мяч.
Лучшей во всех видах была Евгения Канаева из России. Набрав в сумме 116,900 балла, Евгения стала Олимпийской чемпионкой 2012 года.
Серебряная медаль тоже досталась россиянке Дарье Дмитриевой, её результат 114, 500 балла. «Бронзу» завоевала Любовь Черкашина из Белоруссии — 111,700 балла.
Украинские «художницы» вошли в десятку сильнейших гимнасток планеты: Алина Максименко — 109,625 балла (6-е место) и Анна Ризатдинова — 107,400 балла (10-е место).
Художественная гимнастика один из самых красивых и грациозных видов спорта. Упражнения выполняются на ковре размером 13х13 м и оцениваются судьями в категории: сложность, техника и артистизм.
#img_left#Сегодня на Олимпийских играх-2012 в Лондоне 26-летний Юрий Чебан выиграл золотую медаль в 200-метровом спринте по гребле на каноэ.
Юрий отлично прошёл дистанцию и финишировал в финальном заплыве и оказался на первом месте, тем самым принёс в копилку Украины четвёртую золотую награду.
Серебряная медаль досталось Евгению Шуклину из Латвии показавшему результат (42,792), а бронза — россиянину Ивану Штылю (42,853).
Китай давно славиться великою кількістю медалістів Олімпійських ігор та інших міжнародних спортивних заходів. У їхньому числі — золотий призер із бігу з перешкодами Лю Сян, триразовий чемпіон світу у стрибках із жердиною Чен Фей, золотий медаліст із бадмінтону Лінь Дань і багато інших.
#img_left#Інші країни можуть позаздрити досягненням китайських атлетів, проте, можливо, гра не варта свічок: доля цих спортсменів дуже тяжка, вони втратили набагато більше. Короткі моменти слави не повернуть їм величезну кількість жертв, які вони принесли в ім’я перемоги.
Комуністична партія Китаю створила висококласну систему спортивної підготовки, яка включає численні державні спортшколи по всій країні. Дітей із відповідними фізичними задатками ретельно відбирають і потім розвивають їхні здібності, щоб потім вони могли представляти країну на міжнародному рівні.
Цих дітей, деяких починаючи з 4 років, тренують у певних видах спорту по багато годин на день. Часто при цьому вони живуть далеко від своїх родин.
Тих же, хто виявляє винятковий талант, потім відбирають для команди, що представляє провінцію. Кращі отримують «квиток» до національної збірної, де приймають участь у чемпіонатах світу, а потім і в Олімпійських іграх, де від них чекають золотих медалей.
Позбавлені дитинства
Цим дітям кажуть, що вони не повинні відволікатися на щось інше, крім спорту, тому багато з них позбавляються свого дитинства, освіти і сімейного життя. Згідно з репортажем журналу «Тайм» у 2008 році, коли 15-річну бігунку Ван Тін запитали, чим вона займається у вільний час, вона відповіла: «Я займаюся бігом, і я сплю… Ось і весь день».
У тому ж репортажі «Тайм» було приведене інтерв’ю з 15-річною спортсменкою на ім’я Чень Юнь, що займається важкою атлетикою в спортивній школі м. Вейфан провінції Шаньдун.
Коли Чень поставили запитання, які її улюблені види спорту і хобі, вона відповіла: «Важка атлетика». На питання, чи подобається їй що-небудь іще, крім підняття гир, вона знову сказала: «Важка атлетика», з хвилюванням поглядаючи на двох чоловіків, які стояли перед нею, повідомляє «Тайм».
«Колись мені подобалося бігати в полі поблизу нашого села», — почала вона боязко, що змусило втрутитися чиновника від держпропаганди. «Але зараз вона віддає перевагу важкій атлетиці», — закінчив він за неї. «Її мета — стати знаменитою спортсменкою, так, щоб Китай нею пишався».
Трохи хвилюючись, вона повторила: «Зараз мені подобається важка атлетика. Я хочу стати знаменитою спортсменкою, щоб Китай мною пишався».
У Мінься — чотириразова олімпійська чемпіонка із синхронних стрибків у воду (трамплін 3 метри) серед жінок. Вона лише недавно дізналася, що її мати впродовж восьми років лікувалася від раку молочної залози, а її бабуся і дідусь померли більше року тому. Батьки спортсменки, щоб вона могла зосередитися на тренуваннях, тримали цю інформацію в таємниці доти, поки вона не завершила свої виступи на Олімпійських іграх у Лондоні.
Yahoo-Спорт минулого тижня процитував батька У Мінься. Він сказав, що за свій успіх спортсменка розплатилася життям своєї родини. «Ми давно вже змирилися з тим, що вона нам повністю не належить», — сказав він. — Я навіть не смів думати про такі речі, як, насолоджуватися сімейним щастям».
Покинуті напризволяще
Не отримавши освіти і кваліфікації, багато атлетів, пішовши зі спорту, насилу зводять кінці з кінцями, не знаючи чим заробляти на життя. Сіньхуа, державний рупор Китаю, і видання «Китайський спортивний щоденник» повідомляли, що майже половина з 6000 спортсменів, які щорічно завершують свою кар’єру, не можуть влаштуватися на роботу. Близько 80% з 300 тисяч китайських атлетів, які закінчили спортивну кар’єру, залишаються без роботи і без засобів до існування. Багато хто з них іде зі спорту з травмами чи навіть покаліченим через надмірні тренування.
Навіть для чемпіонів світу і золотих медалістів життя після спорту перетворюється на боротьбу за виживання. Ай Дунмей, чемпіонка Пекінського міжнародного марафону 1999 року, була змушена продати медалі для того, щоб прогодувати сім’ю. Кай Лі, чемпіон-важкоатлет, не міг заплатити за медичне обслуговування і помер від запалення легенів у ранньому віці — в 33 роки, згідно з журналом Time.
Колишня чемпіонка КНР із важкої атлетики Цзоу Чуньлань змушена була кілька років виконувати чорну роботу, а потім стала працювати масажистом у лазні.
Чжан Шан-у, гімнаст, який виграв золото на Всесвітній універсіаді в Пекіні в 2001 році, також опинився на узбіччі життя після того, як його кар’єра раптово перервалася. Після пошкодження ахіллового сухожилля в 2002 році він змушений був у 2005 році піти зі спорту. Зараз його пенсії ледь вистачає на життя.
Чжану також довелося продати дві його золоті медалі, за кожну з яких він отримав менше $20, як повідомляло ABC News у 2011 році. У 2007 році за крадіжку ноутбуків і мобільних телефонів у пекінській спортивній школі Чжан був засуджений до 4-х років позбавлення волі. Після звільнення, щоб підтримати свого хворого діда, він жебракував і показував різні трюки за гроші на вулиці.
Привертає також увагу трагічна історія колишнього баскетболіста Хуана Чен-і. Його зріст близько 2,15 метра і він свого часу конкурував із центровим гравцем Яо Міном з Houston Rockets під час зустрічі в національному тренувальному таборі в Китаї. Зараз Хуан паралізований. Він живе в покинутій хатині на будівельному майданчику під наглядом його матері, яка збирає сміття і тим заробляє на життя, повідомляє блог Asia Health Care.
Інтереси партії
На китайський режим зараз обрушилася гостра критика за наявну в Китаї систему спортивної підготовки, яка спрямована на гонитву за золотими медалями на Олімпіадах і нехтує здоров’ям спортсменів. Спортсменів позбавляють особистого життя, можливості отримати освіту і ніяк не компенсують їм це, коли вони йдуть зі спорту.
Хуан Цзяньсян, один із найбільш відомих спортивних коментаторів у Китаї розповів телеканалу NTD: «Я проти цієї моделі прагнення до золотих медалей. Ця система позбавляє людей їхніх основних прав. Тільки золоті медалісти отримують користь, решта спортсменів у системі відіграє роль гарматного м’яса. Ще гірше те, що сотні мільйонів людей позбавлені можливості займатися спортом».
Як повідомляв коментатор Ся Сяоцян Великій Епосі, атлети існують для потреб системи.
«У такій жорстокій системі, ці талановиті спортсмени практично поневолені державними організаціями», — говорить Ся. — Вони повинні дякувати за це партію і країну».
Чень Кай, колишній гравець національної збірної з баскетболу, розповів радіостанції «Голос надії»: «У Китаї спорт служить інтересам влади. Це інструмент для прославлення компартії Китаю. Це не відображає реальний вибір спортсменів. Тому спорт у КНР страждає».
У той же час, інтернет-користувачі китайського блогу Sina Weibo почали рух під назвою «Навіть якщо ти не золотий медаліст, ти все одно герой. Вони закликають надавати медичну підтримку всім спортсменам у рівній мірі і припинити тиснути на них для отримання золотих медалей.
Неважливо, що саме роблять мандрівники: бронюють авіаквитки, купують сувеніри або їдять в ресторані — у них завжди високий шанс стати жертвою шахраїв. Як захистити себе від недобросовісного персоналу авіакомпаній, готелів і кафе? Дотримуватися перерахованих нижче порад!
1. Обмін валюти
Цей момент — один з найбільш потенційно небезпечних для туристів. Яких тільки методів обману не вигадали хитрі «міняйли»: хтось майстерно додає нулі на калькуляторі, хтось вносить корективи в роботі електроніки — так, щоб касовий апарат показував інші суми, хтось, подібно до фокусника, використовує спритність рук…
#img_left#Захистити себе від подібних посягань, можна, обмінюючи гроші в банку або офіційно акредитованому обмінному пункті. Навіть у цивілізованих країнах, де все, як здається, під контролем, уникайте обміну грошей у приватних осіб. І завжди заздалегідь уточнюйте курс. Неодмінно вимагайте видання вам квитанції або іншого документа, що підтверджує факт обміну.
2. Квитки на літак
Ні для кого не секрет, що квитки на літак необхідно бронювати тільки у перевірених компаній, уникаючи усіляких фірм-одноденок, щоб не потрапити в халепу. Досвід підказує, що найефективніше буде скористатися агрегатним пошукачем авіаквитків: такі служби не тільки ретельно перевіряють своїх партнерів, але і допоможуть знайти найбільш бюджетний варіант.
Також слід остерігатися «сюрпризів» авіакомпаній, і, кажучи «сюрпризи» ми зовсім не маємо на увазі обман, але погано поінформованого туриста багато додаткових зборів авіакомпаній можуть неприємно здивувати. Найбільше нарікань зазвичай викликають правила провезення багажу. Як правило, туристи досить безтурботно ставляться до проблеми перебільшення ваги сумки. І дуже нелегко буває змиритися з тим, що за пару зайвих туфель доводиться раптом платити як за дорослого пасажира. На жаль, так часто буває — особливо у авіакомпаній-дискаунтерів, для яких тарифи за провезення багажу — найприбутковіша стаття доходів.
Ще один можливий сюрприз, який може зробити пасажирам авіакомпанія, — додаткові зупинки літака. Те, що рейс з технічною посадкою, можуть не афішувати. В результаті замість того, щоб прилетіти до аеропорту «Пулково», ви сідаєте ще де-небудь в Ризі або Мінську. Якщо час прибуття, вказаний у квитку, викликає питання, краще прояснити їх заздалегідь у менеджера авіакомпанії.
3. Іноземне меню
Погане знання іноземної мови багаторазово підвищує ваші шанси бути ошуканим в кафе або ресторані. Справа в тому, що офіціантові, впевненому у вашій повній некомпетентності, нічого не варто вписати зайву позицію в меню і включити її вартість у рахунок. Такі непередбачені «надбавки» можуть коштувати непомірно дорого. Найкраще йти в ресторан з попутником, який хоча б трохи знає іноземну мову. Якщо з якоїсь причини це неможливо, будьте пильні самі: чітко простежте, які страви з меню ви замовили, і яка була їхня вартість. Якщо офіціант бачитиме, що ви замовляєте уважно, то він не стане зловживати своїм становищем.
4. Банківські картки
З грошима, що зберігаються на банківському пластику, потрібно бути не менш обережними, ніж із звичайним гаманцем. Крім того, що їх потрібно берегти від звичайних вуличних кишенькових злодіїв, майте на увазі: оператори в магазинах і банках можуть «зчитати» пін-код або провести ще один платіж за допомогою спеціального устаткування, яке, як правило, ховається десь під стійкою. У магазинах, касах та інших місцях неодмінно просіть, щоб всі операції з карткою проводилися на ваших очах.
5. Оренда автомобіля
Чудово, що зараз можна без проблем орендувати автомобіль і зробити свою самостійну подорож по іншій країні максимально насиченою і цікавою. Однак не варто забувати про запобіжні заходи. Обов’язково уважно огляньте документи на машину, які передає вам власник авто або агент. Звірте, по можливості, із зразком документів, взятих в інтернеті. Якщо автомобіль досить старий і має виражені дефекти кузова, бажано скласти акт про стан машини — щоб потім до вас не виникло претензій.
Болезни жара, холода, слизи, жёлчи и их комбинации можно лечить с помощью камней — об этом говорится в трактате Чжудши («Четыре основы»): «Когда порошки, отвары, лечебные масла и прочие при частом использовании перестают справляться с болезнями, тогда прибегают к лекарствам из драгоценностей».
#img_left#Камни способны переводить болезни холода в тепло, и наоборот, болезни жара — в прохладу, изгонять нечистых духов, ставших причиной заболевания человека.
Согласно тибетской медицине, жемчуг помогает при отравлениях и «останавливает истечение мозга», сердолик способствует заживлению ран, гипс лечит болезни жара костей, малахит лечит болезни глаз и болезни жара костей, лазурит и бирюза — отравления, кораллы лечат заболевания сосудов и печени.
Металлы также обладают способностью лечения болезней: серебро хорошо заживляет раны, медь — лечит воспаления в лёгких и печени, железо — лечит «яд печени» и болезни глаз, а золото — омолаживает организм и продлевает жизнь. Бальзам Бракшун, известный всем под названием мумиё, которое также называют «слёзы гор» — применяется при лечении печени, желудка, переломах костей и других недугах.
В тибетской медицине при приготовлении настоев, порошков, пилюль и для приёма внутрь и втирания, ламы-лекари смешивали растёртые в порошок минералы с другими лечебными составляющими, такими как спинной мозг мула, медвежья желчь, рога оленя и др.
В восточной философии, равно как и в медицине, существует представление о камнях как о живых существах: всё во Вселенной, в том числе и камни, является живым и излучает энергию Ци.
Кроме этого, всё — деревья, камни, растения — содержит в себе иньскую или янскую природу: огонь и воздух — это Ян, а земля и вода — Инь. К янским камням относят прозрачные и полупрозрачные, выражающие стихии огня и воздуха, к иньским — непрозрачные камни, выражающие стихию Земли. Прозрачные и полупрозрачные камни с переливами и меняющие свой цвет — иньские.
Составление рецепта, подбор и приготовление лекарств, в которые входили десятки самых различных компонентов — всё это было под силу только целителям, которые обладали не только большими знаниями, но и имели многолетний опыт в этой области. Навыки медицины подкреплялись знаниями из области минералогии и астроминералогии: было необходимо не только разбираться в минералах, но и знать об их воздействии (как благотворном, так и отрицательном) на человека в соответствии с его гороскопом.
Хвороби спеки, холоду, слизу, жовчі та їх комбінації можна лікувати за допомогою каміння — про це йдеться в трактаті Чжудші («Чотири основи»): «Коли порошки, відвари, лікувальні олії тощо при частому використанні перестають справлятися з хворобами, тоді звертаються до ліків з коштовностей».
#img_left#Каміння здатне переводити хвороби холоду в тепло, і навпаки, хвороби спеки — в холод, виганяти нечистих духів, які стали причиною захворювання людини.
За тибетською медициною, перли допомагають при отруєннях і «зупиняють витікання мозку», сердолік сприяє загоєнню ран, гіпс лікує хвороби спеки кісток, малахіт лікує хвороби очей і хвороби спеки кісток, лазурит і бірюза — отруєння, корали лікують захворювання судин і печінки.
Метали також мають здатність лікування хвороб: срібло добре загоює рани, мідь — лікує запалення в легенях і печінці, залізо — лікує «отруту печінки» і хвороби очей, а золото — омолоджує організм і продовжує життя. Бальзам Бракшун, відомий всім під назвою мумійо, яке також називають «сльози гір» — застосовується при лікуванні печінки, шлунка, переломах кісток та інших недугах.
В тибетській медицині при приготуванні настоїв, порошків, пігулок і для прийому всередину і втирання, лами-лікарі змішували розтерті в порошок мінерали з іншими лікувальними складовими, такими як спинний мозок мула, ведмежа жовч, роги оленя та ін.
В східній філософії, так само як і в медицині, існує уявлення про камені як про живі істоти: все у Всесвіті, в тому числі й каміння, є живим і випромінює енергію Ци.
Крім цього, все — дерева, каміння, рослини — містить в собі іньську або янську природу: вогонь і повітря — це Ян, а земля і вода — Інь. До янських каменів відносять прозорі і напівпрозорі, що виражають стихії вогню і повітря, до інських — непрозорі камені, що виражають стихію Землі. Прозорі і напівпрозорі камені з переливами та міняють свій колір — інські.
Складання рецепта, підбір і приготування ліків, в які входили десятки самих різних компонентів — все це було під силу тільки цілителям, які володіли не тільки великими знаннями, а й мали багаторічний досвід в цій галузі. Навики медицини підкріплювалися знаннями з області мінералогії та астромінералогіі: було необхідно не тільки розбиратися в мінералах, а й знати про їх вплив (як позитивний, так і негативний) на людину згідно з її гороскопом.
У Вишгороді під Києвом археологи шукали заміську резиденцію княгині Ольги, а натрапили на будинок багатіїв. За два тижні розкопок у маєтку відкопали два ключі Х—ХІ століття, металеві наконечники для стріл, ніж, фрагменти жіночих прикрас, ґудзик та численні уламки кераміки — всього до тисячі артефактів.
#img_left#Два знайдені ключі становлять собою металеві вироби дуже тонкої роботи, які за складністю виготовлення не набагато поступаються сучасним. Один із них співробітники Інституту археології НАНУ вже відреставрували.
«Якщо заглибитись на 1000 років назад, [знайдені ключі — ред.] — це величні інженерні вироби, які ставлять нас урівень з тими людьми, які розвивали цивілізацію», — каже Володимир Янченко, організатор розкопок і президент парку «Київська Русь».
Серед знахідок зустрічались і речі іноземного виробництва: амфори та скляні прикраси з Візантії. Володимир Янченко пояснює це тим, що Вишгородська місцевість мала дуже тісні зв’язки з Візантійською імперією: саме тут проводили час посли, коли приїжджали до київських князів.
Всі знайдені археологами артефакти сягають корінням Х—ХІІІ століття і належали багатому давньоруському роду. Про це свідчить не тільки цінність відкопаних речей, а й те, що будинок розташовувався у безпосередній близькості до церкви Бориса і Гліба, навколо якої і розросталось поселення.
Окрім предметів старовини, на території будинку знайшли плінфу та уламки сланцю. З останнього в старовину робили саркофаги, а з плінфи споруджували церкви та палаци. Археологи припускають, що уламки цих будівельних матеріалів могли належати як зруйнованій Борисоглібській церкві, так і будівлям заміської резиденції княгині Ольги.
Активні розкопки на ділянці площею приблизно 130 кв.м археологи почали 2 тижні тому, цьому передували підготовчі роботи. На території Вишгородського городища провели розвідку — пробили 5 шурфів. На одному з досліджуваних місць археологи одразу натрапили на давню споруду, каже Всеволод Івакін, керівник проекту та старший науковий співробітник Інституту археології.
Ускладнює розкопки те, що землі, які належали давньому городищу, зараз перебувають у приватній власності — території навколо Борисоглібської церкви поділені на невеликі ділянки і зайняті городами або забудовані, в чому особисто переконався кореспондент Великої Епохи. Але, за словами археологів, власниця території, на якій ведуть дослідження, погодилась пустити їх.
«Ця садиба є власністю Любові Хоменко, яка дуже гостинно не тільки дозволила нам проводити археологічні розкопки, але й всіляко допомагає з водою, а тут проблеми з цим, з їжею…» — каже Всеволод Івакін.
Дослідник говорить, що роботи на цьому майданчику тільки переступили через екватор. Розкопки, які організували Вишгородський історико-культурний заповідник, парк Київська Русь та Інститут археології НАНУ, триватимуть до кінця місяця і, за словами дослідників, обіцяють принести ще немало цікавих знахідок.#img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
В этом году китайский юань зафиксировал свой первый годовой спад на 1% по отношению к доллару США до 6,3676 юаня за доллар.
#img_left#21 июля 2005 года, когда правительство отказывалось от привязки к доллару, тогда это повлияло на рост китайской валюты примерно на 22,3%.
Дешёвый юань отражает замедление экономики и дальнейшее ослабление системы обмена, отметил Алексей Афанасьев, руководитель кафедры портфельных инвестиций Академии Masterforex-V. В краткосрочной перспективе вряд ли появится «большой источник роста» национальной валюты Китая, так как китайская экономика на самом деле «заметно» замедляется.
«Я думаю, что один из самых больших парадоксов в мире в том, что курс юаня в действительности может быть значительно ниже, потому что если взглянуть на развитие китайской экономики, на то огромное количество избыточных рычагов и несколько плохих инвестиций, соответственно и напрашивается такой вывод», — сказал эксперт. «И не ясно, будут ли инвесторы покупать юани», — добавил он.
Его мнение идёт вразрез с официальным мнением Вашингтона, который периодически советует Китаю предпринимать дальнейшие реформы по сдерживанию курса юаня, считая, что валюта искусственно недооценена и даёт стране несправедливое преимущество в торговле.
В долгосрочной перспективе юань может «умеренно» снизиться, но это не означает, что инвесторы осознают отрицательный тренд китайской валюты, добавил он.
Инвесторы надеются, что признаки восстановления экономики не будут разочаровывающими, но картина может оказаться хуже, чем то, о чём говорится в отчётах, сказал аналитик.
Цього року китайський юань зафіксував свій перший річний спад на 1% по відношенню до долара США до 6,3676 юаня за долар.
#img_left#21 липня 2005 року, коли уряд відмовлявся від прив’язки до долара, тоді це вплинуло на зростання китайської валюти приблизно на 22,3%.
Дешевий юань відображає уповільнення економіки і подальше ослаблення системи обміну, зазначив Олексій Афанасьєв, керівник кафедри портфельних інвестицій Академії Masterforex-V, у короткостроковій перспективі навряд чи з’явиться «велике джерело зростання» національної валюти Китаю, оскільки китайська економіка насправді «помітно» сповільнюється.
«Я думаю, що один із найбільших парадоксів у світі в тому, що курс юаня в дійсності може бути значно нижчим, тому що якщо поглянути на розвиток китайської економіки, на ту величезну кількість надлишкових важелів і кілька поганих інвестицій, відповідно і напрошується такий висновок», — сказав експерт. «І не ясно, чи будуть інвестори купувати юані», — додав він.
Його думка йде врозріз з офіційним Вашингтоном, де періодично радять Китаю робити подальші реформи щодо стримування курсу юаня, вважаючи, що валюта штучно недооцінена і дає країні несправедливу перевагу в торгівлі.
У довгостроковій перспективі юань може «помірно» знизитися, але це не означає, що інвестори усвідомлюють негативний тренд китайської валюти, додав він.
Інвестори сподіваються, що ознаки відновлення економіки не будуть розчаровувати, але картина може виявитися гіршою за те, що пишуть у звітах, сказав аналітик.