Муслім Магомаєв — видатний естрадний і оперний співак. На його рахунку звання Народного артиста СРСР, Народного артиста Азербайджанської РСР, Заслуженого артиста Чечено-Інгушської АРСР, 45 грамплатівок, 15 компакт-дисків. Виходячи на сцену, високий підтягнутий темпераментний холерик із пронизливим поглядом чорних очей відразу заволодівав увагою всіх глядачів.
Муслім Магомаєв.
Фото: magomaev.info
Муслім Магомаєв.
Фото: magomaev.info
Артист народився в Баку 17 серпня 1942 року. Його батько — театральний художник, загинув на війні за 9 днів до перемоги. Мати — актриса театру. Після смерті чоловіка вона поїхала робити кар’єру у Вишній Волочок, залишивши Мусліма Магомаєва на виховання його дядькові. Спочатку хлопчик учився в музичній школі за класом фортепіано, потім з 1956 р. удосконалював свій вокальний талант у бакинському музичному училищі, після чого, вже будучи популярним, закінчив консерваторію за класом співу в 1968 р.
Перший публічний виступ молодого Мусліма відбувся у віці 15 років у ДК бакинських моряків. Родичі були проти його участі в цьому концерті, побоювалися за ще не сформований голос. Однак Муслім Магомаєв таємно від близьких пішов співати.
Популярність прийшла до нього в 19 років, коли він виступив на молодіжному фестивалі в Гельсінкі. А після першого сольного концерту співака 10 листопада 1963 р. (коли йому був 21 рік) у концертному залі ім. П.І. Чайковського про нього заговорили як про нове явище в естраді. У виконанні Мусліма Магомаєва звучали перші напівдозволені радянські рок-н-рольні і напівзаборонені західні шлягери. Французька преса називала його російською суперзіркою. Передова публіка додає до зоряного статусу співака звання «фірмач» — на ті часи найвища оцінка просунутості та елегантності. В середині 60-х років цьому співакові по популярності не було рівних. Під час застійних 70-х із ним могли зрівнятися хіба що Володимир Висоцький і Алла Пугачова.
У 60—70 рр. Магомаєв давав концерти на великих стадіонах по всьому СРСР, успішно гастролював у паризькому театрі «Олімпія» (1966 і 1969 рр.). Його платівки виходили багатотисячними тиражами, були частими ефіри на телебаченні. В репертуарі вокаліста побувало понад 600 пісень. У 1973 році Муслім Магомаєв став Народним артистом СРСР, а таких молодих (31 рік) народних артистів у Радянському Союзі до нього ще не було, так що співак встановив рекорд.
Муслім Магомаєв грає на піаніно в чотири руки з Олександрою Пахмутовою.
Фото: magomaev.info
Магомаєва неодноразово запрошували співати оперу у Великому театрі, але він відмовлявся. Якось відомий баритон пояснив, що не любить у музиці жодних рамок, а опера вимагає суворі рамки — як написав композитор, «Вийди, сюди, сюди, сюди». Оскільки він людина вільна, волелюбна, на концертах співав так, як хотів. Крім того, Муслім Магомаєв — широка людина з незалежним і запальним характером. Він любив сильно гульнути, ні в чому собі не відмовляючи, і це теж ніяк не сумісно зі службою в опері. Хоча на своїх концертах любив виконувати улюблені оперні партії, віддаючи перевагу мові оригіналу.
Багато хто вважає голос співака яскравим баритоном, але, володіючи великою вокальною майстерністю, Муслім Магомаєв міг імітувати на сцені тенор (у неаполітанських піснях «Скажіть, дівчата», «Повернись у Сорренто», «Гранада» тощо), бас-баритон (виконання пісні «Вздовж Пітерської» з репертуару Шаляпіна) і навіть бас (виконання куплетів Мефістофеля з опери Ш. Гуно «Фауст»).
Муслім Магомаєв зі Світланою Моргуновою і Бедросом Кіркоровим.
Фото: magomaev.info
Андрій Макаревич описав явище Магомаєва на вітчизняній естраді так: «Це дуже відрізнялося від радянської естради тих років… Жінки були такі схильні до повноти, дурок зображували, чоловіки були комсомольсько-партійні, з правильними плечима і постановкою. Він був не з нашого цеху, за тодішнім відчуттям. З нашого цеху були Бітли і Роллінги. Але я до нього відчував колосальну повагу за те, що він не виконував комсомольсько-партійних пісень».
«Магомаєв навіть не виглядав як представник соціалістичного табору. У Магомаєва був абсолютно капіталістичний лоск, це була людина, яку без сумніву можна порівняти з такими стовпами, як Сенатра, Том Джонс», — розповідає Валерій Сюткін.
У Мусліма Магомаєва були закохані мільйони радянських жінок. Його обожнювала міністр культури Катерина Фурцева. Армію шанувальників очолював сам генсек Брежнєв. Хрущову і Андропову також був симпатичний красень із Баку.
Втім і першого нареченого Радянського Cоюза спіткає невдача, коли він зашле сватів до Едіти П’єхи. На їхні слова «Муслім Магометович у Вас дуже закоханий і просить Вашої руки» співачка посміялася і сказала, що вона ж заміжня жінка, і Муслім набагато її молодше, як же таке може бути?
У Магомаєва був непередбачуваний характер. У нього не існувало розпорядку дня. Часом вранці він не знав, що буде робити ввечері. Часто через кепський настрій він міг скасувати концерт. Муслім Магомаєв ніколи не робив те, чого не хотів, за це його називали «пан Ні». Співак на будь-яку пропозицію спочатку відповідав відмовою, а потім, подумавши, іноді давав себе вмовити. Магомаєв звик жити красиво. До отримання квартири в Москві завжди зупинявся в кращих готелях, у найшикарніших номерах. Гонорари за концерти це дозволяли.
У 1975 році Муслім Магомаєв створив азербайджанський естрадно-симфонічний оркестр і був його художнім керівником до 1989 року. У цей період його концерти проходили у супроводі цього оркестру. Магомаєв проявив композиторський талант, ним написано більше 20 пісень, а також музика до фільмів і театральних постановок.
На телебаченні музикант був співавтором і ведучим циклу телепередач «В гостях у Мусліма Магомаєва» (1992 р.). Зі Святославом Белзою вони розповідали про Пласідо Домінго, Френка Сінатру, Елвіса Преслі й про інших світових зірок опери та естради, а про одного з них (Маріо Ланца) Муслім Магомаєв навіть написав книгу, яка вийшла у світ в 1993 році.
Л. Брежнєв дає автограф Мусліму Магомаєву.
Фото: magomaev.info
Муслім Магомаєв став менш популярним у середині 80-х, коли на сцені з’явилася плеяда молодих талановитих виконавців із новим звучанням пісень (Юрій Антонов, Ігор Корнелюк, Ласкавий Травень і ін.)
Муслім Магомаєв завершив творчу діяльність у 1998 році. Відомий баритон перестав давати концерти, пояснюючи це тим, що кожному таланту Богом відведено певний час, через який не слід переступати. Пісня «Прощай, Баку» (2007) на вірші Сергія Єсеніна стала однією з останніх творів у його виконанні.
Останнім часом знаменитий баритон жив у Москві, займався живописом, імпровізував на кухні, музикував разом із друзями, спілкувався з шанувальниками через свій інтернет-сайт. Магомаєв вже не хотів співати і працювати. На пропозицію взяти участь у проекті «3 баритона» (за аналогією з 3 тенорами з Європи) Муслім відгукнувся небажанням, а потім зовсім відмовився.
В.В. Путін нагороджує Мусліма Магомаєва «Орденом Пошани».
Фото: magomaev.info
Муслім Магомаєв помер у 66-річному віці 25 жовтня 2008 року. Причиною смерті великого співака стала ішемічна хвороба серця. Зі словами скорботи виступили багато працівників мистецтва і політичних діячів Азербайджану, Росії, Білорусі, України. Співак похований 29 жовтня 2008 року в Баку на Алеї почесного поховання. Винесення труни з тілом покійного пройшло під його авторську пісню «Азербайджан». Любов до кумира була настільки неземною, що люди навіть хотіли підняти катафалк із труною. Водій швидко рушив уперед, щоб уникнути цього. Попрощатися з Муслімом Магомаєвим прийшло кілька тисяч людей, в тому числі президент Азербайджану Ільхам Алієв, дружина і дочка Мусліма.
У вересні 2011 року в Москві навпроти будівлі посольства Азербайджану був відкритий пам’ятник Мусліму Магомаєву. З жовтня 2010 року в столиці РФ проходить Міжнародний конкурс вокалістів імені великого артиста. У 2009 році також було відкрито концертний зал імені М. Магомаєва в «Крокус Сіті Хол» (Москва). Великого артиста вже немає в живих, проте його голос на платівках буде звучати вічно, радуючи шанувальників його творчості і залишаючи приклад для наслідування молодим співакам.
