Blog

  • Культура стародавнього Китаю: Полагодити загін після зникнення овець — ідіома 43

    Пастух знайшов дірку в загоні для овець, але полінувався її залатати. За кілька днів пропало кілька тварин. Після цього він полагодив загін і більше ніколи не втрачав овець.

    Пастух знайшов дірку в загоні для овець, але полінувався її залатати. За кілька днів пропало кілька тварин. Після цього він полагодив загін і більше ніколи не втрачав овець. Ілюстрація: Сенді Джин/Велика Епоха

    У період Міжцарської війни (475—221 рр. до н.е.) у царстві Чу жив міністр на ім’я Чжуан Сінь.
    Чжуана турбувало те, що цар і придворні чиновники часто віддаються розкоші і надмірним утіхам.
    Якось Чжуан сказав правителю царства Чу: «Ваша Величносте, Ви завжди оточені міністрами, які підлещуються до Вас і роблять усе, тільки би Вас порадувати. У Вас немає часу на те, аби піклуватися про державні справи, а нашому царству загрожує серйозна небезпека. Якщо нічого не змінити, то царство Чу неодмінно загине».
    Почувши ці слова, цар невдоволено гаркнув на нього: «Як ти смієш! Ти кажеш такі злі слова, аби паплюжити моє царство і намагаєшся викликати гнів народу!»
    Зрозумівши, що нічого не зміниться, Чжуан попросив у царя дозволу на якийсь час залишити царство. Правитель дозволив, і Чжуан вирушив у царство Чжао.
    Кілька місяців по тому в Чу вторглася армія царства Цінь і зайняла значну частину території царства Чу. Цар Чу був змушений залишити країну. І лише тоді глава Чу згадав слова Чжуана і пошкодував про те, що не слухався його. Він відправив своїх людей покликати Чжуана повернутися на службу цареві.
    Позаяк Чжуан дуже любив свою країну, то негайно повернувся до свого правителя. «Вже занадто пізно? Чи я можу зараз іще щось зробити?», — запитав цар.
    Чжуан відповів: «Якось, пастух виявив у загоні для овець діру, але полінувався її залатати. За кілька днів пропало кілька тварин. Тоді він полагодив загін, після чого більше ніколи не втрачав овець. Ваша Величносте, ніколи не пізно полагодити вівчарню, навіть якщо пропала вівця!»
    За допомогою порад Чжуана правитель зрештою повернув утрачені території.
    Ідіома 亡羊補牢 (wáng yáng bǔ láo), що зазвичай перекладається як «полагодити загін після зникнення овець» якраз і походить від цієї відповіді Чжуана цареві. Ця історія була описана у стародавньому історичному збірнику Китаю «Стратегії Царств, що воювали»*, складеному в епоху династії Західна Хань.
    Вона використовується як порада комусь про те, що ніколи не буває надто пізно вжити заходів, аби виправити помилки і запобігти новим утратам.
    *Книга «Стратегії Царств, що воювали» (戰國策) — відома стародавня китайська історична робота, що описує історичні та суспільні особливості періоду Міжцарської війни.
    Доюй Чжун, Велика Епоха

    Читайте також:
  • Россия теряет $70 млрд в день из-за вторжения в Украину – Коморовский

    #img_left#Российская Федерация из-за введения своих военных в Крым несёт самые большие потери среди всех сторон. Такой вывод озвучил польским каналам вчера в Бельведере президент Польши Бронислав Коморовский.

    «Одно можно уверенно сказать, россияне в спровоцированном ими конфликте теряют больше всех: около 70 млрд долларов ежедневно», ― цитирует комментарий польского руководителя TVN 24.

    Напомним, российский рубль резко упал на межбанковском рынке в понедельник, 3 марта, в связи с эскалацией напряжённости РФ и Украины из-за событий в Крыму. Так, акции и облигации Сбербанка России упали в цене на 12%, а российский рубль девальвировал до отметки 35,5 за 1 доллар и 52―53 руб. за 1 евро. Чтобы удержать курс рубля и остановить отток капитала, Центральный банк России вынужден был повысить ключевую процентную ставку с 5,5 до 7%.


    Читайте также:

    Доллар в Украине опустился ниже 10 грн

  • Крим наразі спокійний?

    Яка зараз ситуація в Криму і як живеться в автономії мирним жителям? Судячи з новин у ЗМІ, може скластися враження, що вони перебувають у напруженій обстановці бойових дій. Чи відповідає це реальності, прокоментував для «Великої Епохи» житель Криму.

    #img_right#«Начебто поки тихо. У нас (крім військових об’єктів) все взагалі тихо. Якщо ЗМІ не дивитися і не слухати, то і не будеш знати, що щось відбувається. Спеціально обстановку, видно, підігрівають.

    Центр міста розблокували. До цього в двох урядових будівлях засіли люди з автоматами і щоб люди навколо не ходили, оточили все міліцією.

    Але зараз вже центр відкритий. Мітинги (на користь Росії) мляві. По новинах якщо подивишся — то все так бурхливо, а насправді — все млявенько так, це замовні якісь.

    Все в основному навколо військових об’єктів зосереджено, а вони, як правило, в стороні від населених місць.

    Тому в самому місті — спокійно. Розмов, правда, багато — мало кому хочеться, щоб стрілянина почалася. До того ж — причин для цього немає ніяких. У нас реально немає нічого з того, що російські ЗМІ говорять.

    З боку Росії дуже багато брехні, вони досі живуть при комунізмі (ну або не далеко від нього пішли).

    Воно, як би, і раніше було зрозуміло все це, просто я ніколи не думав, що настільки сильно. Просто зараз вони розкрилися (у всякому разі — для мене…).

    Мирні люди в Криму з військовими не стикаються, тому що все навколо об’єктів влади і військових об’єктів зосереджено, а вже самі військові… загалом-то, деякі тримаються дуже навіть стійко.

    Стрільби немає, але є психологічний тиск і провокації. Десь було відео, як не дали вивезти зброю (російські військові проникли на територію частини, але не змогли вивезти зброю, тому що українські військові оточили машини і не дали виїхати).

    В основному, приблизно скрізь так: загрози, що буде все погано, але військові частини начебто тримаються.

    Якщо чесно — я не очікував. Я думав, що у нас вже давно немає армії. Вона у нас виявляється є. Може бути, і беззбройна, злиденна армія, але є».

    Сергій З., Сімферополь, Крим


    Читайте також:

    У київських військкоматах повно добровольців

  • Які втрати несе Росія через вторгнення в Україну?

    Російська Федерація через введення своїх військових до Криму несе більші втрати за всі інші сторони. Таку думку озвучив польським каналам вчора в Бельведері президент Польщі Броніслав Коморовський.

    #img_left#«Одне можна впевнено сказати, росіяни в конфлікті, що спровокували, втрачають більше за всіх: близько 70 млрд доларів щодня», ― цитує коментар польського керівника TVN 24.

    Нагадаємо, російський рубль різко впав на міжбанківському ринку в понеділок, 3 березня 2014 року у зв’язку з ескалацією напруженості РФ і України через події в Криму. Так, акції та облігації Ощадбанка Росії впали в ціні на 12%, а російський рубль девальвував до 35,5 за 1 долар та 52―53 руб. за 1 євро. Щоб утримати курс рубля і зупинити відтік капіталу, Центральний банк Росії змушений був підвищити ключову процентну ставку з 5,5 до 7%.


    Читайте також:

    Долар в Україні подешевшав до менш ніж 10 грн

  • В Крыму пока тихо — местный житель

    Какой сейчас является ситуация в Крыму и как живётся в автономии мирным жителям? Судя по новостям в СМИ, может сложиться впечатление, что они находятся в напряжённой обстановке боевых действий. Соответствует ли это реальности, прокомментировал для «Великой Эпохи» житель Крыма.

    #img_right#«Вроде бы пока тихо. У нас (кроме военных объектов) всё вообще тихо. Если СМИ не смотреть и не слушать, то и не будешь знать, что что-то происходит. Специально обстановку, видно, подогревают.

    Центр города разблокировали. До этого в двух правительственных зданиях засели люди с автоматами и чтобы люди вокруг не ходили, оцепили всё милицией.

    Но сейчас уже центр открыт. Митинги (в пользу России) вялые. По новостям если посмотришь — то всё так бурно, а на самом деле — всё вяленько так, это заказные какие-то.

    Всё в основном вокруг военных объектов сосредоточено, а они, как правило, в стороне от населённых мест.

    Поэтому в самом городе — спокойно. Разговоров, правда, много — мало кому хочется, чтобы стрельба началась. К тому же — причин для этого нет никаких. У нас реально нет ничего из того, что российские СМИ говорят.

    Со стороны России очень много вранья, они до сих пор живут при коммунизме (ну или не далеко от него ушли).

    Оно, как бы, и раньше было понятно всё это, просто я никогда не думал, что настолько сильно. Просто сейчас они раскрылись (во всяком случае — для меня…).

    Мирные люди в Крыму с военными не соприкасаются, потому что всё вокруг объектов власти и военных объектов сосредоточенно, а уже сами военные… в общем-то, некоторые держатся очень даже стойко

    Стрельбы нет, но есть психологическое давление и провокации. Где-то было видео, как не дали вывезти оружие (российские военные проникли на территорию части, но не смогли вывезти оружие, т.к. украинские военные окружили машины и не дали выехать).

    В основном, примерно везде так: угрозы что будет всё плохо, но военные части вроде бы держатся.

    Если честно — я не ожидал. Я думал, что у нас уже давно нет армии. Она у нас оказывается есть. Может быть, и безоружная, нищая армия, но есть».

    Сергей З., Симферополь, Крым


    Читайте также:

    Российских военных в Крыму попросили вернуться на своё место

  • Спорт має величезну силу, що об’єднує людей – Володимир Кличко

    #img_left#На тлі останніх подій, що відбуваються в Україні, український чемпіон з боксу Володимир Кличко називає очікуваний поєдинок з австралійцем Алексом Леапаї більше, ніж звичайним боєм.

    Український спортсмен вважає, що спорт має величезну силу, що об’єднує людей. У цьому зв’язку він згадав Євро-2012, коли футбольний чемпіонат об’єднав Захід і Схід України, і всі українці вболівали за національні команди.

    «Бій з Леапаї буде найважливішим боєм в моїй кар’єрі, оскільки для мене ― це спосіб об’єднати і зберегти мою країну. Я зустрінуся з ним за чотири тижні до виборів нового українського президента. Для мене це буде не просто черговий бій. Я його сприймаю як Майдан», ― цитує gorodokboxing.com коментар чемпіона WBA/WBO/IBF/IBO в суперважкому дивізіоні.

    Нагадаємо, поєдинок Володимира Кличка і Алекса Леапаї за титул WBA/WBO/IBF/IBO у суперважкій вазі відбудеться 26 квітня 2014 року в Оберхаузені, Німеччині.

  • Владимир Кличко: Я найду способ объединить Украину

    #img_left#В свете последних событий, происходящих в Украине, украинский чемпион по боксу Владимир Кличко называет ожидаемый поединок с австралийцем Алексом Леапаи больше, чем обычным боем.

    Украинский спортсмен считает, что спорт обладает огромной силой объединять людей. В этой связи он упомянул Евро-2012, когда футбольный чемпионат объединил запад и восток Украины, и все украинцы болели за национальные команды.

    «Бой с Леапаи будет самым важным боем в моей карьере, поскольку для меня ― это способ объединить и сохранить мою страну. Я встречусь с ним за четыре недели до выборов нового украинского президента. Для меня это будет не просто очередной бой. Я его воспринимаю как Майдан», ― цитирует Gorodokboxing комментарий чемпиона WBA/WBO/IBF/IBO в супертяжёлом дивизионе.

    Напомним, поединок Владимира Кличко и Алекса Леапаи за титул WBA/WBO/IBF/IBO в супертяжёлом весе состоится 26 апреля 2014 года в Оберхаузене, Германии.

  • Яценюк выставит на открытые торги 1500 служебных автомобилей

    #img_right#Кабинет министров Украины принял решение выставить 1500 машин центральных органов власти и местных администраций страны на открытые торги с целью экономии бюджетных средств, идущих на содержание чиновников.

    Вместе с тем, все действующие министры и высшие чиновники будут передвигаться исключительно на собственных автомобилях. Соответствующее постановление было принято Кабмином ещё 1 марта 2014 года, сообщает пресс-центр КМУ.

    В частности, на аукцион уйдут 1132 авто, числящихся на органах государственной власти (составляет 33,8% от общего числа), плюс 373 единицы (15%), числящихся на местных государственных администрациях.

    Освободившийся транспорт планируют распродать в течение месяца под общественным контролем. Все вырученные от продажи средства поступят в государственную казну.


    Читайте также:

    Госдолг Украины вырос до $73,2 млрд

  • 1500 автомобілів чиновників виставлять на відкриті торги

    #img_right#Кабінет міністрів України прийняв рішення виставити 1500 машин центральних органів влади та місцевих адміністрацій країни на відкриті торги з метою економії бюджетних коштів, що йдуть на утримання чиновників.

    Разом з тим, всі діючі міністри і вищі чиновники будуть пересуватися виключно на власних автомобілях. Відповідну постанову було прийнято Кабміном ще 1 березня 2014 року, повідомляє прес-центр КМУ.

    Зокрема, на аукціон підуть 1132 авто, що закріплені за органами державної влади (становить 33,8% від загального числа), а також 373 одиниці (15%), що закріплені за місцевими державними адміністраціями.

    Службовий транспорт планують розпродати протягом місяця під громадським контролем. Всі виручені від продажу кошти надійдуть до державної скарбниці.


    Читайте також:

    Держборг України з $64,4 млрд піднявся до $73,2

  • Новий анімаційний фільм «Пригоди містера Пібоді і Шермана»

    Анімаційний фільм «Пригоди містера Пібоді і Шермана» має сподобатися не тільки дітям та їхнім батькам, а також кінологам і любителям-собаківникам. Адже містер Пібоді — це не хто інший, як собака, який володіє неабияким розумом і кмітливістю. Прем’єра в Україні запланована на 6 березня.

    #img_left#Професор Пібоді — собака породи бігль, але це не завадило йому стати вченим, винахідником, навіть гурманом і музикантом. Містер Пібоді також винайшов незвичайну машину, що здатна проривати час і простір, на якій він і його прийомний син Шерман люблять подорожувати у часі.

    Шерман — звичайний хлопчик, який у школі відрізняється допитливістю, а також незвичайним поглядом на історичні особистості. Часто він говорить те, у що відмовляються вірити навіть вчителі з історії. Але чому? Все просто — Шерман бачив багатьох відомих історичних постатей особисто, подорожуючи у часі, і, звичайно, переконався, що багато історичних фактів про них — вигадки.

    Під час чергового свого виступу перед класом Шерман мимоволі налаштував проти себе однокласницю Пенні. Конфлікт закінчився укусом Шермана Пенні. Чому саме укусом? Думаю, реакція обґрунтована, якщо тебе обзивають, наприклад, «псом».

    Але цей випадок дітей не посварив, а навпаки — зробив друзями. І в цьому Шерманові допоміг його мудрий названий тато — пес Пібоді.

    Шерман показав своїй подрузі Пенні винахід тата — машину часу. Радості не було б межі, якби діти, подорожуючи у часі, випадково не утворили в просторі діру, куди почали зникати історичні події. І вирішити таку проблему може тільки одна людина… вірніше собака — професор Пібоді.

    Режисером мультфільму став Роб Мінкофф, який був співрежисером таких стрічок, як «Король Лев» і «Стюарт Літтл».