Blog

У другій половині дня 11 листопада послідовниця духовної практики Фалуньгун Люй Цзяньхуа, яка відбувала п’ятирічний термін ув’язнення в Китаї, прилетіла до США.

#img_left#Представникам ЗМІ, які зустрічали її в аеропорту Сан-Хосе, вона розповіла про тортури, перенесені під час ув’язнення, а також подякувала уряду США і міжнародним організаціям за допомогу в її переїзді.

З другого ув’язнення в Китаї жительку Сан-Хосе, Люй Цзяньхуа, звільнили у вересні 2006 року. Після трирічних зусиль міжнародних організацій, включаючи ООН, їй вдалося виїхати з Китаю спочатку до Таїланду, а потім у США.

Жорстокі переслідування у виправному таборі Масанцзя

Фалуньгун вона почала практикувати в 1996 році, отримавши від практики велику користь, перш за все для фізичного здоров’я. Коли в липні 1999 року комуністична влада Китаю почала кампанію переслідування учнів Фалуньгун, Люй вирішила повернутися до Китаю і звернутися до уряду.

Наприкінці 1999 року вона прилетіла до Пекіна. Люй написала кілька листів до центрального уряду, а також до місцевої влади провінції Ляонін, звідки вона родом, і кільком великим підприємствам. У той час по всьому Китаю підконтрольні компартії ЗМІ поширювали анти пропаганду Фалуньгун, щоб очорнити цю практику. Тому в своїх листах Люй розповіла, що насправді являє собою Фалуньгун, і яку велику користь він приносить суспільству.

16 жовтня 2000 її заарештували в місті Телін провінції Ляонін і 50 днів протримали в міському центрі ув’язнення. Після цього її звинуватили в «порушенні громадського порядку» і відправили у виправний табір Масанцзя.

#img_left#Люй розповідає, що в таборі її різними способами змушували відмовитися від своїх переконань. Її били, ображали, не давали спати, змушували важко працювати. У таборі вони виготовляли сувеніри, які потім експортували в інші країни. Якщо вони не виконували встановлений план на день, то їм не дозволяли спати, поки не закінчать роботу.

Під тиском міжнародної громадськості, через рік її звільнили. Здоров’я її було дуже поганим, вона сильно ослабла, переносячи психологічний і фізичний тиск в ув’язненні. Щоб уникнути подальших переслідувань з боку влади, Люй була змушена розпочати бродяжити.

У квітні 2002 року разом з десятьма іншими своїми однодумцями Люй поїхала до Тибету. Там її заарештували і в міліційному відділенні сильно побили. Кілька міліціонерів хапали її за волосся й били головою об стіну так, що вона ледь не втратила свідомості.

20 вересня 2002 під конвоєм її перевезли назад у центр ув’язнення міста Теліна. Люй оголосила голодування на знак протесту переслідуванню. Тюремний лікар у співпраці з кримінальниками кілька разів проводив їй насильницьке годування. Кілька людей тримали її, а лікар через ніс грубо вставляв їй у шлунок трубку, через яку вливали рідку їжу. Внаслідок такого годування у неї йшла кров з носа, два місяці боліло обличчя і живіт.

«З того часу, як я повернулася у Китай, мої батьки і родичі постійно дуже переживали за мене. У проміжках між ув’язненнями я бачилася з батьком, якому вже більше 80 років. Він дуже постарів за ці кілька років. Мені було боляче на нього дивитися і слова застрявали у мене в горлі», – розповідає Люй.

   

Допомога з боку міжнародного співтовариства

Після того, як Люй відправили у виправний табір, закордонні послідовники Фалуньгун сповістили про це широкій громадськості. Багато каліфорнійських конгресменів і депутатів почали активно діяти для її порятунку.

#img_left#Мер міста Сан-Хосе Чак Рід, який особисто приїхав в аеропорт, щоб зустріти Люй, сказав, що у їхньому місті дуже багато послідовників Фалуньгун. Як тільки він дізнався про переслідування Люй в Китаї, він написав кілька листів уряду США з проханням посприяти у звільненні жінки.

«У США є свобода віри і свобода слова. Мешканка Сан-Хосе Люй Цзяньхуа за свою віру у Фалуньгун була заарештована в Китаї. Це дуже жахливо. Це підтверджує, що в Китаї немає свободи віри», – говорить Чак Рід.

Далі мер продовжив: «Дуже багато міжнародних структур вже зібрали безліч доказів репресій учнів Фалуньгун у Китаї. Людей піддають переслідуванню лише за їхню віру. Це неприпустимо. Я особисто знайомий з багатьма прихильниками Фалуньгун. Ми дуже вдячні їм за те, що вони так гаряче реалізовують те, у що вірять. У нашому місті ми захистимо цих людей».

Родичі ще кількох учнів Фалуньгун, які проживають у Сан-Хосе, зараз знаходяться в ув’язненні в Китаї. Вони будуть докладати всіх зусиль, щоб визволити цих в’язнів сумління з в’язниць і таборів.

Китай. Після засудження чергового правозахисника на тривалий термін ув’язнення, китайські юристи висловилися за скасування статті Кримінального кодексу «підрив державної влади» через те, що вона «суперечить Конституції КНР».

#img_left#Саме за цією статтею 16 жовтня до 10 років ув’язнення був засуджений правозахисник, доцент Нанкінського педагогічного університету, представник голови китайської Нової народної партії, член китайського демократичного союзу Го Чуань.

Китайський правознавець, професор Чжань Цзанін, вважає, що судовий процес у звинуваченні Го Чуань є порушенням китайської Конституції.

Відомий адвокат Мо Шаопінь також заявив, що юридична спільнота ставить під сумнів цей вирок. Адвокати вважають, що саме формулювання обвинувачення – «підрив державної влади» – суперечить Конституції і має бути скасоване, повідомляє радіо Sound Of Hope.

Професор Чжань Цзянінь в інтерв’ю кореспондентові радіо сказав: «З точки зору закону Го Чуань невинний. Хіба китайська Конституція не гарантує громадянам право на свободу слова і свободу зборів? Таким чином, цей вирок є незаконним».

Чжань також підкреслив, що неправомірно обґрунтовувати вирок тим, що виступати проти компартії – значить виступати проти держави. «Коли уряд Гоміньдану 70 років тому звинувачував у підриві державної влади одного з перших лідерів компартії Ченя Дусю, компартія відкинула це формулювання. А тепер вона сама використовує її для переслідування дисидентів. Я ніде не бачив чітких роз’яснень того, що це за злочин – підрив державної влади», – говорить Чжань.

Аадвокат у кримінальних справах Мо Шаопінь зазначив, що в колах юристів увесь час обговорюється питання про те, чи правильно використовувати таке формулювання обвинувачення у судових документах і чи не суперечить воно конституційному праву на свободу слова і свободу зборів.

«У статті 165 Кримінального кодексу КНР йдеться про передбачуваний злочин – підрив державної влади, але як же тоді бути з конституційним правом на свободу слова? Адвокати повідомили, що положення Кримінального кодексу “підрив державної влади” суперечить Конституції і має бути скасовано. Той, хто хоче заснувати нову політичну партію, має на це повне право – право на свободу зборів, що обумовлене в Конституції», – говорить Мо.

За словами професора Чжан, адвокати Го Цюань, Сі Вейцзянь і Го Ляньху, у заяві докладно пояснили, чому так званий «підрив державної влади» не є злочином, і їх аргументи були «ясними і прямими».

«Що таке держава? – Запитує адвокат Чжан. – Держава – це народ, це земля. Насправді, вона не може бути підірвана. Державу можна порівняти з власником величезного маєтку. Чим є керівна партія? Її можна порівняти з організацією, яка обслуговує маєток. Якщо партія працює погано, власник може поміняти її на іншу. Тому, звинувачення в підриві державної влади у випадку з Го Чуань абсолютно безпідставне».

За останнє десятиліття список китайських громадян, звинувачених комуністичним режимом у підбурюванні до “підриву державної влади”, дуже збільшився. І все ж, завжди були і є юристи, які пишуть колективні листи чиновникам, вимагаючи скасувати цю статтю Кримінального кодексу.

Нагадаємо, Го Чуань, 1968 року народження, працював секретарем комітету економічних реформ міста Нанкіна, суддівським чиновником в міському народному суді середнього рангу, а потім доцентом у педагогічному університеті. З листопада 2007 року він почав писати відкриті листи керівникам уряду, в яких висловлював пропозиції щодо створення багатопартійної системи, реформування процесу виборів і т.д. Через місяць після першого листа, його змістили з посади викладача на посаду бібліотекаря, а також провели вдома обшук і кілька разів викликали до органів безпеки для «бесід».

Го продовжував писати свої статті і поширювати їх по мережі Інтернет. Згодом його звільнили з університету. У листопаді 2008 року його заарештували за звинуваченням у «спробі повалення державної влади». В обвинувальному висновку, представленому в суді, йдеться, що Го опублікував в Інтернеті більш 300 статей, в яких пропагував демократичні погляди, а також закликав народ розпочати «синій рух».

Полезный ресурс: arzinger.ua.

Через сім років після ядерного випробування біля міста Аламогордо у штаті Нью-Мексико, США, коли доктор Роберт Опенгеймер, батько атомної бомби, читав лекції в коледжі, студент запитав, чи проводились ядерні випробування раніше, до Аламогордо. «Так, у наш час», — відповів він.

#img_left#Загадкова і незрозуміла на той час відповідь, насправді була натяком на стародавні індуїстські тексти, що описують апокаліптичну катастрофу, яка не пов’язана з вулканічними виверженнями та іншими відомими явищами. Опенгеймер, який жадібно вивчав санскрит, поза сумнівом, мав на увазі абзац в “Бхагавад-гіті”, який описує глобальну катастрофу, спричинену “невідомою зброєю з променем заліза”.

Хоча це може викликати сумніви у науковців, якщо говорити про існування атомної зброї до теперішнього циклу цивілізації, свідчення цього явища можна знайти в кожному куточку планети.

Скло пустелі

Ці докази походять не тільки з індуїстських віршів, але й із достатньо великих плавлених уламків скла, розкиданих посеред багатьох пустель світу. Кристали кремнію загадковим чином нагадують такі самі фрагменти, які знайдено після ядерного вибуху в Аламогордо на полігоні «Уайт Сендз».

У грудні 1932 року Патрік Клейтон, інспектор з єгипетського геологічного дослідницького товариства, проїжджав між дюнами Великого піщаного моря, поблизу плато Саад в Єгипті, коли почув хрускіт під колесами. Він побачив, що викликав такий звук великий шматок скла у піску.

Знахідка привернула увагу геологів по всьому світу і стала однією з найбільших сучасних наукових загадок. Що за явище було здатне підвищити температуру пустельного піску щонайменше до 1800°, перетворивши його на великі листи твердого жовто-зеленого скла?

#img_right#При відвідуванні «Уайт Сендз» біля міста Аламогордо, Альбіон У. Харт, один з перших інженерів випускників Масачусетського технологічного інституту, відзначив, що шматки скла, отримані від ядерних випробувань, були ідентичні тим утворенням, що він спостерігав в африканських пустелях 50 років тому. Проте довжина утворень у пустелі потребує вибуху в 10 000 разів більш потужним за той, щоб був у Нью-Мексико.

Багато вчених намагалися пояснити дисперсію великих каменів зі скла в пустелях Лівії, Сахари, Moхаве та у багатьох інших регіонах світу як продукти зіткнень гігантських метеоритів. Однак через відсутність відповідних кратерів, теорія не витримує критики. Ані на супутникових знімках, ані при ультразвуковому скануванні не вдалося виявити будь-яких ознак таких зіткнень.

Крім того, брили скла, знайдені у Лівійській пустелі, мають 99 відсотків прозорості та чистоти, що не типово для складу метеоритів, в яких залізо та інші матеріали змішуються з кремнієм після удару.

Вчені запропонували ідею, що метеорити, які утворили скляні породи могли вибухнути на висоті декількох кілометрів над поверхнею Землі, подібно до Тунгуського метеориту.

Проте ця ідея не пояснює, як саме дві ділянки Лівійської пустелі, які знаходяться близько одна до одної, мали подібні зразки — ймовірність падіння двох метеоритів так близько дуже низька. Це також не пояснює відсутність води в тектонічних зразках. Хоча за деякими припущеннями, вони були покриті водою більш ніж 14 000 років.

Стародавня катастрофа у Мохенджо-Даро

Це місто, де у сучасній долині ріки Інда існувала розвинена культура, є великою загадкою. Тут руїни частково кристалізувалися разом зі своїми мешканцями. Крім того, загадкові письмові свідчення говорять про період у сім днів, протягом яких літаючі машини з назвою «вімана» врятували життя 30 000 жителів.

Після відкриття руїн Мохенджо-Даро у 1927 році на околиці міста було знайдено останки 44-х людей. Більшість із них лежали обличчям вниз, тримаючись за руки, так наче серйозна катастрофа раптово охопила місто. Крім того, деякі трупи мали ознаки потерпання від нез’ясовного випромінювання. Багато експертів вважають, що Мохенджо-Даро — це свідчення ядерної катастрофи за дві тисячі років до нашої ери.

Проте це місто не єдина стародавня ділянка, де могли бути ядерні вибухи. Десятки будинків зі стародавнього світу мають цеглини з оплавленого каменю, наче їх піддавали потужній термічній обробці. Вчені не можуть пояснити цих явищ:

Старовинні фортеці та башти в Шотландії, Ірландії та Англії.
Місто Чатал-Хююк в Туреччині.
Алалія у північній Сирії.
Руїни семи міст поблизу Еквадору.
Міста між рікою Ганг в Індії та на пагорбах Раджмахала.
Область пустелі Мохаве у США.

Всі згадані місця світу мають свідчення впливу дуже високої температури і яскраві описи страшних катаклізмів, що наводить на думку про існування стародавньої епохи, коли людина знала про ядерні технології — епохи, в якій ці технології повернулись проти людини.