Blog

За даними поліції, винуватець захоплення заручників у торговому центрі в Дрездені (схід) вранці в суботу, 10 грудня, помер під час втручання німецької поліції.

“Ситуація із захопленням заручників у Дрездені завершена”, — йдеться у повідомленні поліції у Twitter, додавши, що “небезпечної ситуації більше немає”. “Під час штурму і звільнення заручників 40-річний чоловік отримав смертельні поранення”, — йдеться в повідомленні поліції.

Поліція додала, що звільнила двох людей “без видимих тілесних ушкоджень”, не надавши більш детальної інформації про підозрюваного.

Заходи безпеки у центрі столиці землі Саксонія зняті.

Незадовго до 13:00 за місцевим часом поліція повідомила, що “перебуває в контакті” з підозрюваним, додавши, що групи втручання і “переговорів” “також перебувають на місці події”.

Стрілець ймовірно вбив свою матір

Кілька ЗМІ, у тому числі щоденна газета Bild, повідомили, що озброєний пістолетом чоловік сховався в одному з магазинів торговельного центру після того, як раніше намагався проникнути в приміщення радіостанції в місті. Як повідомляється, він здійснив кілька пострілів у двері радіостанції, але не зміг їх відчинити.

Повідомляється, що 40-річний нападник спочатку вбив свою матір, а потім спробував проникнути на радіостанцію, після чого втік до торгового центру, додає Bild.

Торговий центр та розташований поруч різдвяний ярмарок, один з найвідоміших у Німеччині, були закриті.

Во время вмешательства немецкой полиции погиб преступник, захвативший заложников в торговом центре в Дрездене (на востоке страны) в субботу утром (10 декабря), сообщила полиция.

“Ситуация с заложниками в Дрездене завершена”, — говорится в сообщении полиции в Twitter, добавив, что “опасной ситуации больше нет”. “Во время штурма и освобождения заложников 40-летний мужчина получил смертельные травмы”, — говорится в заявлении полиции.

Полиция добавила, что они освободили двух человек “без видимых травм”, не сообщив более подробную информацию о подозреваемом.

Меры безопасности в центре столицы земли Саксония были отменены.

Незадолго до 13:00 по местному времени полиция заявила, что “находится в контакте” с подозреваемым, добавив, что группы вмешательства и “переговоров” “также находятся на месте происшествия”.

Стрелок предположительно убил свою мать

Несколько СМИ, включая ежедневную газету Bild, сообщили, что вооруженный пистолетом мужчина укрылся в магазине в торговом центре после того, как ранее пытался проникнуть в помещение одной из радиостанций города. По сообщениям, он произвел несколько выстрелов в дверь радиостанции, но не смог ее открыть.

40-летний стрелок, как говорят, сначала убил свою мать, затем попытался войти на радиостанцию и скрыться в торговом центре, добавляет Bild.

Торговый центр и расположенный рядом рождественская ярмарка, одна из самых известных в Германии, были закрыты.

«Різке збільшення кількості вбивств журналістів та інших працівників ЗМІ викликає серйозну стурбованість і є ще одним тривожним сигналом для урядів у всьому світі вжити заходів на захист журналістики, одного з ключових стовпів демократії», — ідеться в заяві генерального секретаря Міжнародної федерації журналістів Ентоні Беланжера, повідомляє Anews.

Кількість журналістів та працівників ЗМІ, вбитих під час виконання своїх обов’язків у 2022 році, збільшилася більш ніж на 40% порівняно з минулим роком, йдеться в новій доповіді, опублікованій у п’ятницю.

Міжнародна федерація журналістів (МФЖ) повідомляє, що наразі цьогоріч 67 працівників ЗМІ було вбито на робочому місці внаслідок цілеспрямованих нападів — порівняно з 47 випадками у 2021 році.

Війна в Україні, громадянські заворушення на Гаїті, а також діяльність злочинних організацій у Мексиці стали основними причинами цього сплеску, заявила група зі штаб-квартирою в Брюсселі, яка представляє близько 600 000 журналістів у 146 країнах.

Група також попередила про насильство проти журналістів у Колумбії, що загрожує перетворити південноамериканську країну «на зону вбивств для журналістів та працівників ЗМІ та знову зруйнувати перспективи свободи ЗМІ після політичного врегулювання, яке поклало край десятиліттям кровопролитної громадянської війни».

Загалом найсмертоноснішою країною для співробітників ЗМІ стала Україна — 12 загиблих, а найсмертоноснішим регіоном — Північна та Південна Америка — 29 загиблих.

Доповідь, опублікована напередодні Дня прав людини ООН, також показує, що «політичні репресії знову показали свою потворну голову» у 2022 році, зафіксувавши щонайменше 375 працівників ЗМІ — на 10 більше, ніж торік, — які наразі перебувають у в’язниці за виконання своєї роботи.

«Ці цифри викликають похмурі почуття та змушують серйозно засумніватися в політичній волі урядів до усунення таких серйозних загроз свободі ЗМІ», — сказав Белланжер.

Група вимагає «негайних дій» від міжнародної спільноти для захисту журналістів по всьому світу.

«Бездіяльність тільки підбадьорить тих, хто прагне придушити вільний потік інформації, і підірве здатність людей закликати своїх лідерів до відповіді, зокрема й у забезпеченні того, щоб ті, хто володіє владою і впливом, не стояли на шляху відкритих та інклюзивних суспільств», — додав Белланжер.

===

Новини по темі:

«Резкое увеличение числа убийств журналистов и других работников СМИ вызывает серьезную озабоченность и является еще одним тревожным сигналом для правительств по всему миру принять меры в защиту журналистики, одного из ключевых столпов демократии», — говорится в заявлении генерального секретаря Международной федерации журналистов Энтони Беланжера, сообщает Anews.

Число журналистов и работников СМИ, убитых при исполнении своих обязанностей в 2022 году, увеличилось более чем на 40% по сравнению с прошлым годом, говорится в новом докладе, опубликованном в пятницу.

Международная федерация журналистов (МФЖ) сообщает, что на данный момент в этом году 67 работников СМИ были убиты на рабочем месте в результате целенаправленных нападений — по сравнению с 47 случаями в 2021 году.

Война в Украине, гражданские беспорядки на Гаити, а также деятельность преступных организаций в Мексике стали основными причинами этого всплеска, заявила группа со штаб-квартирой в Брюсселе, которая представляет около 600 000 журналистов в 146 странах.

Группа также предупредила о растущем насилии против журналистов в Колумбии, которое грозит превратить южноамериканскую страну «в зону убийств для журналистов и работников СМИ и вновь разрушить перспективы свободы СМИ после политического урегулирования, положившего конец десятилетиям кровопролитной гражданской войны».

В целом, самой смертоносной страной для сотрудников СМИ стала Украина — 12 погибших, а самым смертоносным регионом — Северная и Южная Америка — 29 погибших.

Доклад, опубликованный накануне Дня прав человека ООН, также показывает, что «политические репрессии вновь показали свою уродливую голову» в 2022 году, зафиксировав по меньшей мере 375 работников СМИ — на 10 больше, чем в прошлом году, — которые в настоящее время находятся в тюрьме за выполнение своей работы.

«Эти цифры вызывают мрачные чувства и заставляют серьезно усомниться в политической воле правительств к устранению таких серьезных угроз свободе СМИ», — сказал Белланжер.

Группа требует «немедленных действий» от международного сообщества для защиты журналистов по всему миру.

«Бездействие только ободрит тех, кто стремится подавить свободный поток информации, и подорвет способность людей призвать своих лидеров к ответу, в том числе в обеспечении того, чтобы те, кто обладает властью и влиянием, не стояли на пути открытых и инклюзивных обществ», — добавил Белланжер.

Посол Великобритании в ООН Барбара Вудворд выступает во время заседания членов Совета Безопасности ООН в штаб-квартире ООН в Нью-Йорке, США, 27 октября 2022 года. (REUTERS/Eduardo Munoz/File Photo)

Россия пытается получить из Ирана больше оружия, включая сотни баллистических ракет, и взамен предлагает Тегерану беспрецедентный уровень военной и технической поддержки, заявила в пятницу посол Великобритании в ООН Барбара Вудворд,  сообщает агентство Reuters.

С августа Иран передал сотни беспилотников — также известных как беспилотные летательные аппараты (БПЛА) — России, которая использовала их для «убийства мирных жителей и незаконных нападений на гражданскую инфраструктуру» в Украине, сказала Вудворд.

«Сейчас Россия пытается получить еще больше оружия, включая сотни баллистических ракет», — сказала Вудворд журналистам.

«Взамен Россия предлагает Ирану беспрецедентный уровень военной и технической поддержки. Мы обеспокоены тем, что Россия намерена предоставить Ирану более современные военные компоненты, что позволит Ирану усилить свой военный потенциал», — утверждает она.

Она также сказала, что Британия «почти уверена, что Россия стремится получить оружие из Северной Кореи и других государств, находящихся под жесткими санкциями, поскольку ее собственные запасы заметно сокращаются».

Представительства Ирана, Северной Кореи и России при ООН не сразу ответили на просьбу о комментарии.

В прошлом месяце Иран признал, что поставлял Москве беспилотники, но сказал, что они были отправлены до войны в Украине. Россия отрицает, что ее войска использовали иранские беспилотники для нападения на Украину.

Иран пообещал предоставить России ракеты класса «земля-земля» в дополнение к большему количеству беспилотников, сообщили Reuters в октябре два высокопоставленных иранских чиновника и два иранских дипломата.

Соединенные Штаты заявили в среду, что они видели продолжающиеся поставки иранских беспилотников в Россию, но Вашингтон не видел доказательств того, что Иран передал России баллистические ракеты для использования против Украины.

Организация Объединенных Наций изучает «имеющуюся информацию» об обвинениях в том, что Иран поставлял России беспилотники, сообщил Генеральный секретарь ООН Антониу Гутерриш в докладе Совету Безопасности в начале этой недели перед лицом давления Запада с требованием направить экспертов в Украину для проверки сбитых беспилотников.

Великобритания, Франция, Германия, США и Украина утверждают, что поставка беспилотников иранского производства в Россию нарушает резолюцию Совета Безопасности ООН 2015 года, закрепляющую иранскую ядерную сделку.

Россия утверждает, что у Гутерриша нет мандата на отправку экспертов ООН в Украину для расследования происхождения беспилотников.

В последнем докладе Гутерриш заявил, что передача беспилотников или баллистических ракет — с дальностью действия более 300 км — из Ирана в другую страну потребует предварительного одобрения Совета Безопасности.

 

Росія намагається отримати з Ірану більше зброї, включно із сотнями балістичних ракет, і натомість пропонує Тегерану безпрецедентний рівень військової та технічної підтримки, заявила в п’ятницю посол Великої Британії в ООН Барбара Вудворд, повідомило агентство Reuters.

Із серпня Іран передав сотні безпілотників — також відомих як безпілотні літальні апарати (БПЛА) — Росії, яка використовувала їх для «вбивства мирних жителів і незаконних нападів на цивільну інфраструктуру» в Україні, сказала Вудворд.

«Зараз Росія намагається отримати ще більше зброї, включно із сотнями балістичних ракет», — сказала Вудворд журналістам.

«Натомість Росія пропонує Ірану безпрецедентний рівень військової та технічної підтримки. Ми стурбовані тим, що Росія має намір надати Ірану сучасніші військові компоненти, що дасть змогу Ірану посилити свій військовий потенціал», — стверджує вона.

Вона також сказала, що Британія «майже впевнена, що Росія прагне отримати зброю з Північної Кореї та інших держав, що перебувають під жорсткими санкціями, оскільки її власні запаси помітно скорочуються».

Представництва Ірану, Північної Кореї та Росії при ООН не одразу відповіли на прохання про коментар.

Минулого місяця Іран визнав, що постачав Москві безпілотники, але сказав, що вони були відправлені до війни в Україні. Росія заперечує, що її війська використовували іранські безпілотники для нападу на Україну.

Іран пообіцяв надати Росії ракети класу «земля-земля» на додаток до більшої кількості безпілотників, повідомили Reuters у жовтні двоє високопоставлених іранських чиновників і двоє іранських дипломатів.

Сполучені Штати заявили в середу, що вони бачили тривале постачання іранських безпілотників до Росії, але Вашингтон не бачив доказів того, що Іран передав Росії балістичні ракети для використання проти України.

Організація Об’єднаних Націй вивчає «наявну інформацію» про звинувачення в тому, що Іран постачав Росії безпілотники, повідомив Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш у доповіді Раді Безпеки на початку цього тижня перед обличчям тиску Заходу з вимогою направити експертів в Україну для перевірки збитих безпілотників.

Велика Британія, Франція, Німеччина, США та Україна стверджують, що постачання безпілотників іранського виробництва в Росію порушує резолюцію Ради Безпеки ООН 2015 року, що закріплює іранську ядерну угоду.

Росія стверджує, що у Гутерріша немає мандата на відряджання експертів ООН в Україну для розслідування походження безпілотників.

В останній доповіді Гутерріш заявив, що передача безпілотників або балістичних ракет — з дальністю дії понад 300 км — з Ірану в іншу країну потребуватиме попереднього схвалення Ради Безпеки.

Росія розширює і модернізує свій ядерний арсенал, заявив у п’ятницю міністр оборони США Ллойд Остін, тоді як президент Росії Путін неодноразово пропонував використовувати ядерну зброю для захисту Росії.

“Росія також модернізує і розширює свій ядерний арсенал”, — сказав Остін на церемонії вступу на посаду командувача Стратегічним командуванням США, яке контролює ядерний арсенал Сполучених Штатів, цитує Аnews.

“І поки Кремль продовжує свою жорстоку і неспровоковану війну проти України, весь світ бачить, як Путін займається глибоко безвідповідальним ядерним саботажем”, — додав Остін.

Росія заявила, що у 2023 році вона приділятиме особливу увагу створенню інфраструктури для своїх ядерних сил.

Раніше в п’ятницю Путін заявив на пресконференції, що будь-яка країна, яка наважиться напасти на Росію з ядерною зброєю, буде стерта з землі.

Путін сказав, що у Росії немає мандата на нанесення превентивного першого ядерного удару, але передова гіперзвукова зброя забезпечить Росії можливість силової відповіді в разі нападу.

21 вересня Путін попередив Захід, що він не блефує, коли сказав, що буде готовий застосувати ядерну зброю для захисту Росії. 30 вересня він заявив, що Сполучені Штати створили прецедент, скинувши дві атомні бомби на Японію в 1945 році.

Російські чиновники кажуть, що Захід неодноразово неправильно інтерпретував заяви Кремля.

Сполучені Штати попередили Росію про наслідки будь-якого застосування ядерної зброї.

Останніми тижнями Росія і США мали провести переговори за чинним договором СНО, який обмежує кількість боєголовок, які можуть бути розгорнуті кожною країною.

Однак напередодні зустрічі Москва відмовилася від переговорів, звинувативши Сполучені Штати в токсичній антиросійській поведінці та спробах маніпулювати договором у своїх інтересах.

Россия расширяет и модернизирует свой ядерный арсенал, заявил в пятницу министр обороны США Ллойд Остин, в то время как президент России Путин неоднократно предлагал использовать ядерное оружие для защиты России.

“Россия также модернизирует и расширяет свой ядерный арсенал”, – сказал Остин на церемонии вступления в должность командующего Стратегическим командованием США, которое контролирует ядерный арсенал Соединенных Штатов, цитирует Аnews.

“И пока Кремль продолжает свою жестокую и неспровоцированную войну против Украины, весь мир видит, как Путин занимается глубоко безответственным ядерным саботажем”, – добавил Остин.

Россия заявила, что в 2023 году она будет уделять особое внимание созданию инфраструктуры для своих ядерных сил.

Ранее в пятницу Путин поклялся на пресс-конференции, что любая страна, которая осмелится напасть на Россию с ядерным оружием, будет стерта с лица земли.

Путин сказал, что у России нет мандата на нанесение превентивного первого ядерного удара, но передовое гиперзвуковое оружие обеспечит России возможность силового ответа в случае нападения.

21 сентября Путин предупредил Запад, что он не блефует, когда сказал, что будет готов применить ядерное оружие для защиты России. 30 сентября он заявил, что Соединенные Штаты создали прецедент, сбросив две атомные бомбы на Японию в 1945 году.

Российские чиновники говорят, что Запад неоднократно неправильно интерпретировал заявления Кремля.

Соединенные Штаты предупредили Россию о последствиях любого применения ядерного оружия.

В последние недели Россия и США должны были провести переговоры по действующему договору СНВ, который ограничивает количество боеголовок, которые могут быть развернуты каждой страной.

Однако накануне встречи Москва отказалась от переговоров, обвинив Соединенные Штаты в токсичном антироссийском поведении и попытках манипулировать договором в своих интересах.