Сюжети рельєфів Дацзу — справжня ілюстрація літопису життя Піднебесної. Велика кількість світсько-побутових та божественних мотивів переносить відвідувачів на тисячу років у минуле, коли люди вірили в численних богів та їхні Закони, у відплату за добрі та грішні діяння, що за неправедні вчинки душа скотиться у пекло, а самовдосконалюючись — підніметься у світ святих… Тут кам’яні будди, даоси та численні боги, царі, дракони і леви, страшні служителі пекла суворо стережуть свої традиції. Колесо ж Життя у руках велетня показує невблаганну череду кіл перевтілень людської душі.
Триярусна «Пагода дхармакая* Сутри», гора Баодіньшань, Дацзу.
Фото: Rem Sаpozhnikov/tiwy.com
Дацзу — комплекс висічених у скелях барельєфів та скульптур, що розкидані у південно-східній частині сичуаньської улоговини округу Дацзу (мегаполіс Чунцін).
Загальна кількість кам’яних статуй у Дацзу сягає 60 тисяч з близько сотнею тисяч ієрогліфів, що складають епіграфи та зауваження до скульптур. У 50 повітах збереглися 200 з гаком печер. Усього таких «міні-галерей» налічують 75.
Перші скульптури комплексу Дацзу, наскільки відомо, висічені в епоху правління династії Тан (649 р.). Це мистецтво розвивалося в періоди правління багатьох династій, аж до правління династій Мін (1368―1644) та Цін. Так тисячоліття створювався унікальний комплекс Дацзу, вбираючи в себе особливості стилів багатьох епох.
Сюжети рельєфів Дацзу — справжня ілюстрація літопису життя Піднебесної. Велика кількість світсько-побутових та божественних мотивів переносить відвідувачів на тисячу років у минуле, коли люди вірили в численних богів та їхні Закони, у відплату за добрі та грішні діяння, що за неправедні вчинки душа скотиться у пекло, а самовдосконалюючись — підніметься у світ святих… Тут кам’яні будди, даоси та численні боги, царі, дракони і леви, страшні служителі пекла суворо стережуть свої традиції. Колесо ж Життя у руках велетня показує невблаганну череду кіл перевтілень людської душі.
У незвичайних композиціях кам’яних скульптур Дацзу відбилася поліфонія світосприйняття давніх китайців. Тут втілені у камені мотиви буддизму, тантризму, буддійської школи Хуаянь та буддійської школи Чистої Землі, чань-буддизму, даосизму, конфуціанства, а також мотиви народних вірувань.
Найбільше ваблять справжніх поціновувачів мистецтва та звичайних туристів скульптури у горах Бейшань, Баодіншань, Наньшань, Шичжуаньшань, Шименьшань.
Мальовничі гірські краєвиди округу Дацзу.
Фото: worldtouristplace.com/the-dazu-rock-carvings-china
Баодіншань
Комплекс наскальних скульптур Баодіншань («Дорогоцінний пік») включає 13 місць, та найбільше кам’яних скульптур зосереджено у Фовані.
Фован входить до складу буддійського монастиря Шеншоу і розташований ліворуч від самого монастиря біля двох долин Дафоуань і Сяофоуань у вузькій мальовничій зеленій улоговині завдовжки близько 500 м, що своєю формою нагадує підкову. Це місце унікальне: і за історією створення, і за закладеною ідеєю, і за складом та за загальною видовищністю.
За переказами, скульптури цього комплексу заснував чернець Чжао Чжифен, який належав до школи тантричного буддизму. У п’ятирічному віці він прийшов у сангху, а досягнувши тринадцяти літ вирушив у подорож. Через три роки юний адепт повернувся до рідного краю, а в двадцять, щоб увічнити пам’ять свого вчителя Лю Бенцзуна, взяв участь у будівництві храму Шеншоу: запросив майстрів для створення буддистських статуй і оплатив їхню працю. Під його керівництвом протягом 70 років у скелі були висічені скульптури різних шкіл та релігій, які сповідувалися на той час у китайському суспільстві.
Найвідоміша пам’ятка Баодіншань — «Нірвана Шакьямуні». Тридцятиметрова статуя зображає лише верхню частину тіла Будди ― решта ніби схована у скелях. Такий прийом дає можливість домалювати грандіозну скульптуру у своїй уяві. Лик у Шакьямуні спокійний і добрий. Численні просвітлені ніби охороняють його спокій.
Можна назвати шедевром скульптурну композицію «Дев’ять драконів купають престолонаслідника» ― зі скелі ніби висовуються дев’ять драконячих голів. З пащі центрального дракона струменить у ванну з новонародженим Шакьямуні джерельна вода.
Скульптура «Троє святих» зображає три головних божества школи Хуаянь ― Будда Вайрочана, Будда Маньджушрі та Будда Самантабхадра. Ці 7-метрові постаті Будд є найбільші у Баодіншані. Тут можна побачити майстерне застосування давніми художниками наукових принципів механіки та оптики: Будда Самантабхадра тримає в руці кам’яну пагоду вагою 500 кг!
При виконанні скульптур у Дацзу давні художники застосовували методи, які в наш час можна було б назвати науковими принципами механіки та оптики.
Фото: Michael/umich.edu
Усередині невеликого павільйону Дабей привертає увагу найбільша в Китаї різьблена статуя тисячорукої Гуаньінь. На скелі вирізана фігура Бодхісатви Гуаньінь заввишки 7,6 метра з 1007 витягнутими всебіч руками. Деякі руки богині тримають той чи інший ритуальний предмет, а на інших руках зображені очі. Рука уособлює силу, а око — мудрість. Тисяча рук Гуаньінь нагадує розкритий хвіст павича. У Китаї Гуаньінь називають богинею милосердя, а також жіночим втіленням Будди Авалокітешвари.
Конфуціанські ідеї батьківського виховання та синівської шанобливості відобразилися на барельєфах гір Баодіншань. Наприклад, втілена у камені алегорія синівської шанобливості — зображено злиденного, який завжди носив на коромислі своїх літніх батьків. Скельні зображення показують також, які жахливі покарання чекають нешанобливих дітей: вони гинуть від удару блискавки, потрапляють у пекло. Поруч із зображеннями на скелі кілька разів висічене таке нагадування: «Серед трьох тисяч гріхів, недотримання синівської поваги ― найтяжчий».
Бейшань
Статуї в Бейшані відомі тонким різьбленням, високою майстерністю, красою і вишуканістю статуй. Вони розкривають розвиток і зміну народного буддизму і мистецтва різьблення з каменю.
Печери Бейшань прикрашені наскальним розписом. Їх поява відноситься до періоду династії Тан (892 р.) і малюнки наносилися до епохи династії Південна Сун. На схилах гір Бейшань вирубані приблизно 10 тис. статуй. Цим творам уже тисяча років. Протягом 250 років навколо гори виникло десять тисяч зображень Будд. Кожна епоха відображена своїм стилем. Статуї південного регіону представляють пізні роки епохи правління династії Тан (618―907) і П’яти династій. Більшість статуй північного регіону створені в епохи правління Південної та Північної династій Сун (960―1279). Увесь комплекс схожий на буддійський палац.
Найбільше статуй зосереджено на скелі у Фовані. На цій скелі заввишки 7 метрів і завдовжки 300 метрів розташовано 6 кам’яних плит, 55 написів, 8 кам’яних стовпів з вигравіруваними буддійськими текстами, 264 ніші з кам’яними статуями.
«Бодхісатва Маньджушрі на леві» у печері гори Бейшань.
Фото: eluosi/magazeta.livejournal.com
Статуї бодхісатви Маньджушрі на леві і Самантабхадра на білому слоні привертають найбільшу увагу фахівців і туристів. Мистецьке втілення композиції дуже гармонійне, захоплює великий контраст між добрими ликами буддійських святих і хижістю диких тварин. Китайці образно говорять, що добро обов’язково утихомирить зло.
Наньшань
Комплекс кам’яних скульптур у горах Наньшань — єдиний повністю даоський комплекс у Дацзу. Гірська круча завдовжки 86 м налічує близько 15 ніш з розписаними та тонко вирізаними статуями. Практично всі наскальні рельєфи Наньшаня були висічені в епоху Південна Сун (1127―1278), а за династій Мін і Цін були дещо доповнені.
За кількістю даоських скульптур і за повне втілення системи даоських богів Наньшань можна назвати унікальним даоським скельним храмом Піднебесної.
Шичжуаньшань
Шичжуаньшань — класичний комплекс серед китайських печер, адже тут співіснують різні вчення — буддизм, даосизм і конфуціанство. Оскільки в Китаї здавна вшановуються ці три основні релігії, їхні доктрини часом перепліталися і поважалися однаковою мірою.
Прикладом є зроблені в Шичжуаньшані на кошти одного багатого землевласника три печери: одна зі статуями Конфуція та його десятьох учнів, друга присвячена «Трикая Будді*» і третя — зі статуєю Лаоцзи.
За історичними записами, скульптури в Шичжуаньшані висікалися у скелі завдовжки близько 130 м між 1082 та 1096 роками.
Шименьшань
Наскальні рельєфи в горах Шименьшань розташовані за 20 км на схід від повітового центру Дацзу. Це найбільший комплекс кам’яних скульптур у Дацзу буддійської та даоської тематики. Їх спорудження розпочалося на першому році правління імператора Шаошена династії Північна Сун (1094 рік) і тривало до 1151 року — 21 року правління імператора Шаосіна династії Південна Сун.
Статуї розташовані на відрізку 72 метри гори Шименьшань, а також «ховаються» у 16 печерах. Краще зрозуміти зміст скульптур та стел допомагають написи. Статуї численних даоських печер дивовижно поєднують величний божественний дух та чисто людські риси.
***
У разку намиста з мистецьких перлин Китаю Дацзу є справжньою окрасою Піднебесної поряд з відомими на весь світ храмовими печерами Юньган, Лунмень і Могао.
Наскальні скульптури Дацзу притягують широченним пластом закладеної культури та поліфонії світосприйняття через призми різних релігій, що розвивалися в Китаї. Індивідуальність і натуральність скульптур вражають, як і масштаби та зміст втілених у камені композицій.
Комплекси наскальних скульптур Дацзу залишаються вінцем мистецтва, і, як і все ортодоксальне, класикою, яка завжди складатиме основу майбутніх звершень.
* Трікая — три тіла Будди — триєдина сутність, або три способи буття Будди. Згідно з ученням махаяни, Будда проявляє себе у трьох аспектах: «сутнісне тіло», «божественне тіло», «феноменальне тіло».
* Дхармакая — «космічне тіло» Будди, «втілення абсолютної чистоти»
#img_gallery#
