Blog

  • Бірманські генерали розігрують США і Китай

    Бірманські генерали розігрують США і Китай

    У майбутній холодній війні між Китаєм і США, схоже, що Бірма гратиме вирішальну роль і, очевидно, колишні бірманські генерали зроблять все можливе, щоб залишитися при владі в так званій зароджуваній демократії Бірми.

    #img_left#В економічній сфері американська перевага більше не може прийматися як належне, також як і не можна вважати, що сильний і багатий Китай — добра новина для Америки, як стверджували попередні американські президенти, починаючи з 1978 року. Навпаки, американці будуть не в захваті, якщо Китай відтінятиме США як гегемона.

    Іншими словами, підйом Китаю буде невигідний для обох країн. Це гра, в якій немає переможця. Шановні економісти, такі як Пол Кругман і Фред Бергстен, стверджували, що введення мита було б розумною відповіддю США на китайську валютну політику.

    Китай має намір обігнати Сполучені Штати як найбільшу економіку в світі, можливо, не раніше 2016 року, згідно з прогнозом Міжнародного валютного фонду. Вашингтон бачить, що Пекін вже грає м’язами, збільшуючи витрати на армію і посилюючи політику в територіальних суперечках зі своїми сусідами, включаючи Індію, Японію і В’єтнам.

    Через це США прагне діяти спільно з нервовими сусідами Китаю, включаючи Бірму. І бірманський режим спробує скористатися цим, щоб вижити.

    Китай як точка опори

    Скориставшись тим, що Китай взяв під контроль Південно-Китайське море і нервує весь регіон, адміністрація Обами подала заявку на чільну роль в Азії. США відкрили нову базу в Австралії, що показало міцну стратегічну присутність у регіоні. Відносини ж США з Бірмою мають як стратегічні, так і інші мотиви.

    Сполучені Штати приділили увагу демократичному становищу не тільки в Бірмі, але і на Близькому Сході та в Росії. Політичне перетворення країн у цих регіонах безпосередньо вплине на стратегічну ситуацію на всій планеті в найближчі роки.

    Проте Пекін, швидше за все, буде точкою опори, навколо якої обертаються відносини і економіка азіатських країн — настане відродження епохи Серединного Царства, коли Китай був «першим серед рівних в Азії». Незважаючи на недавні спроби Бірми зменшити вплив Китаю і встановити вигідні політичні і ділові зв’язки із Заходом, статус Китаю — перший серед рівних в Азії — неодмінно, чинитиме потужний вплив на його маленького південно-західного сусіда.

    Аун Сан Су Чжи, лідер бірманської опозиції, підкреслила своє нейтральне ставлення до Китаю. Це означає, що Бірма і далі буде вести бізнес із Китаєм, незалежно від своїх майбутніх відносин із Заходом.

    Сотні тисяч китайських мігрантів у цей час живуть у Бірмі, і китайські інвестори вклали близько $12 млрд у країну. До того ж, хоча і призупинилося будівництво греблі Мьїсоун вартістю $3,6 млрд на річці Іраваді, зараз ще 25 подібних мега-проектів зводяться в Бірмі, причому багато з них інвестують китайці. Таким чином, незалежно від того, що відбудеться в Бірмі або глобальній політиці в 2012 році, Китай, імовірно, залишиться важливим гравцем для провідних осіб Бірми.

    Залежність від нафти

    Усвідомлюючи, що нова холодна війна буде точитися навколо природних ресурсів, а не старих ідей, довгострокові економічні цілі президента Обами гідні похвали. Найбільш важливо те, що Америці нафти вистачить до 2030 року через зростання внутрішнього виробництва як у США, так і в Канаді, згідно з Джуліаном Лі, старшим аналітиком Центру глобальних енергетичних досліджень.

    З іншого боку, Китай буде все більше і більше залежати від закордонної нафти. «Чорне золото» з Близького Сходу і африканська необроблена сировина зараз транспортуються танкерами через Малаккську протоку протяжністю 900 км, що з’єднує Індійський і Тихий океан. Це один із найбільш завантажених каналів судноплавства в світі. Близько 650 тис. судів проходять через цей вузький фарватер щороку. Китай, зокрема, через нього імпортує приблизно 80% річного імпорту нафти, об’ємом 1,5 млрд. барелів.

    Китайські аналітики і лідери називають цю протоку стратегічно вразливою і звертають увагу на серйозні наслідки для Китаю, якщо цей судноплавний канал потрапить у руки «ворожих сил», піратів або терористів. Що буде, якщо Сполучені Штати заблокують доступ КНР до цього каналу в разі конфлікту між Китаєм і Тайванем?

    Таким чином, Пекін будує нафтопровід із Бенгальської затоки, який безпосередньо з’єднає Бірму і Китай. Приблизно 1920-кілометровий трубопровід між західною частиною Бірми і китайським містом Куньмін у провінції Юньнань обійдеться в $1,5 млрд. Всю вартість будівництва трубопроводів, які планують завершити до 2013 року, візьме на себе Китай.

    #img_left#Бірма займає 10-е місце в світі за запасами природного газу, які оцінюються в 36 трлн кубічних метрів. У країні є 19 родовищ на суші і 3 великих морських родовища. Завдяки близькості до Бірми і дружбі з бірманськими генералами-диктаторами, цей член Ради Безпеки ООН [Китай], який володіє правом вето і зазвичай блокує критичні резолюції проти хунти, отримав винагороду — нафтопроводи.

    Найбільша нафтова компанія в Китаї — Китайська національна нафтогазова корпорація (CNPC) — буде ділитися прибутком із бірманськими генералами. Таким чином, з початку 2013 року китайські нафтові танкери з країн Близького Сходу і Африки зможуть перетнути Бенгальську затоку і зайти в західний морський порт Бірми, що заощадить понад тиждень часу на транспортування сировини через Малаккську протоку.

    Крім того, Китай будує швидкісну залізницю вздовж маршруту трубопроводу, по якій можна за 4 години дістатися бірманських берегів. Народно-визвольна армія Китаю може прибути протягом 4 годин і, таким чином, буде становити небезпеку для індійської та американської бази у Дієго-Гарсія.

    Китай імпортує 11% нафти (від загального обсягу імпорту) з Ірану. Нещодавні американські та європейські санкції проти Ірану Китай проігнорував. Під час поїздки прем’єра Китаю Вень Цзябао в три багаті нафтою монархії Перської затоки він також обійшов це питання. На конференції в Досі 18 січня він сказав: «Законна торгівля повинна бути захищена, в іншому випадку світовий економічний порядок перетвориться на хаос». Китай стане найбільшим у світі імпортером нафти до середини 2013 року.

    У пошуку компромісу з демократією

    Рішення китайського керівництва скоротити імпорт нафти за допомогою танкерів співпало з пропозицією бірманської хунти побудувати трубопровід до Куньміна. Це рішення чітко демонструє позицію бірманської дипломатії в новій холодній війні. З четвірки головних постачальників нафти в Китай — Саудівська Аравія, Ангола, Іран і Росія — тільки Росія поставляє близько 400 тис. барелів на добу в Китай по сухопутному трубопроводу, а інша частина приходить на танкерах. Ці танкери скоро будуть вивантажувати чорне золото в портах Бірми.

    Останнє вето, яке наклав Пекін на резолюцію Ради Безпеки ООН щодо сирійського режиму, можна розглядати як приклад традиційної політики компартії Китаю, тобто невтручання у внутрішні справи інших країн. Позицію китайської влади щодо молодої і слабкої бірманської демократії ще належить побачити в процесі того, як Китай буде задовольняти свої зростаючі потреби у вуглеводні, прагнучи змагатися з американською супердержавою.

    Іншими словами, у Бірми козирі як у рятувальній енергетиці Китаю, так і в захисті свого флангу північним сусідом. І, безумовно, Китай не може прийняти процвітаючу демократію без авторитарних елементів на своєму північному кордоні. Тут жадібні бірманські генерали ще нагадають про себе, і, безсумнівно, етнічним групам і демократичному руху М’янми* на чолі з Аун Сан Су Чжи, а також Заходу, доведеться шукати якийсь компроміс.

    Канбавза Він

    Професор Канбавза Він — екс-міністр закордонних справ Бірми в 70-і роки і старший науковий співробітник у Європейському інституті з вивчення Азії.

    *М’янма — сьогоднішня назва країни. До 1989 року держава називалася Бірмою.

  • Дацзу — сокровищница наскальных скульптур

    Дацзу — сокровищница наскальных скульптур

    Сюжеты рельефов Дацзу — настоящая иллюстрация летописи Поднебесной. Большое количество светско-бытовых и божественных мотивов переносит посетителей на тысячу лет в прошлое, когда люди верили в многочисленных богов и их законы, в воздаяние за добрые и грешные деяния, что за неправедные поступки душа скатится в ад, а самосовершенствуясь — поднимется в мир святых… Здесь каменные будды, даосы и многочисленные боги, цари, драконы и львы, страшные служители ада строго охраняют свои традиции. Колесо же Жизни в руках великана показывает неумолимую череду кругов перевоплощений человеческой души.

    Дацзу

    Дацзу — комплекс высеченных в скалах барельефов и скульптур, которые находятся в юго-восточной части сычуаньской котловины округа Дацзу (мегаполис Чунцин). Фото: mysticaldazurockcarvings.blogspot.com

    Общее количество каменных статуй в Дацзу достигает 60 тысяч, и дополняют их около ста тысяч иероглифов, составляющих эпиграфы и замечания к скульптурам. В 50 уездах сохранились 200 с лишним пещер. Всего таких «мини-галерей» насчитывают 75.

    Первые скульптуры комплекса Дацзу, настолько известно, высечены в эпоху правления династии Тан (649 г.). Это искусство развивалось в периоды правления многих династий, вплоть до правления династий Мин (1368–1644) и Цин. Так тысячелетия создавался уникальный комплекс Дацзу, отражая особенности стилей многих эпох.

    Дацзу

    Трехъярусная «Пагода Дхармакая Сутры», гора Баодиньшань. Фото: Rem Sаpozhnikov/tiwy.com

    Сюжеты рельефов Дацзу — настоящая иллюстрация летописи Поднебесной. Большое количество светско-бытовых и божественных мотивов переносит посетителей на тысячу лет в прошлое, когда люди верили в многочисленных богов и их законы, в воздаяние за добрые и грешные деяния, что за неправедные поступки душа скатится в ад, а самосовершенствуясь — поднимется в мир святых… Здесь каменные будды, даосы и многочисленные боги, цари, драконы и львы, страшные служители ада строго охраняют свои традиции. Колесо же Жизни в руках великана показывает неумолимую череду кругов перевоплощений человеческой души.

    В необычных композициях каменных скульптур Дацзу отразилась полифония мировосприятия древних китайцев. Здесь воплощены в камне мотивы буддизма, тантризма, буддийской школы Хуаянь и буддийской школы Чистой Земли, чань-буддизма, даосизма, конфуцианства, а также мотивы народных верований.

    Наиболее привлекательными для истинных ценителей искусства и обычных туристов являются скульптуры в горах Бэйшань, Баодиншань, Наньшань, Шичжуаньшань, Шимэньшань.

    Дацзу

    Живописные горные пейзажи округа Дацзу. Фото: worldtouristplace.com/the-dazu-rock-carvings-china

    Баодиншань

    Комплекс наскальных скульптур Баодиншань (кит. — «Драгоценный пик») включает 13 мест, но самое большое число каменных скульптур сосредоточено в Фоване.

    Фован входит в состав буддийского монастыря Шэншоу и расположен слева от самого монастыря около двух долин Дафоуань и Сяофоуань в узкой живописной зелёной котловине длиной около 500 м. По форме он напоминает подкову. Это место уникально: и по истории создания и по заложенной идее, и по составу и по общей зрелищности.

    По преданию, первые скульптуры были высечены по инициативе монаха Чжао Чжифэна, который принадлежал к школе тантрического буддизма. В пятилетнем возрасте он пришел в сангху, а достигнув тринадцати лет, отправился в путешествие. Через три года юный адепт вернулся в родные края, а в двадцать, чтобы увековечить память своего учителя Лю Бенцзуна, принял участие в строительстве храма Шэншоу: пригласил мастеров для создания буддистских статуй и оплатил их труд. Под его руководством в течение 70 лет в скале были высечены скульптуры различных школ и религий, которые исповедовали в то время в китайском обществе.

    Самая известная достопримечательность Баодиншаня — скальная композиция «Нирвана Шакьямуни». Тридцатиметровая статуя изображает лишь верхнюю часть тела Будды — остальная как бы скрыта в скалах. Такой приём даёт возможность дорисовать грандиозную скульптуру в своём воображении. Лик у Шакьямуни спокойный и добрый. Многочисленные просветлённые будто охраняют его покой.

    Также шедевром скульптуры можно назвать композицию «Девять драконов купают престолонаследника» — со скалы будто высовываются девять драконьих голов. Из пасти центрального дракона струится в ванну с новорождённым Шакьямуни родниковая вода.

    Скульптура «Трое святых» изображает главные божества школы Хуаянь — Будду Вайрочана, Будду Маньджушри и Будду Самантабхадра. Эти 7-метровые фигуры Будд являются крупнейшими в Баодиншане. Здесь можно увидеть мастерское применение древними художниками научных принципов механики и оптики: Будда Самантабхадра держит в руке каменный пагоду весом 500 кг!

    Дацзу

    При выполнении скульптур в Дацзу древние художники применяли методы, которые в наше время можно было бы назвать научными принципами механики и оптики. Фото: Michael/umich.edu

    Внутри небольшого павильона Дабэй находится крупнейшая в Китае резная статуя тысячерукой Гуаньинь. На скале вырезана фигура Бодхисатвы Гуаньинь высотой 7,6 метра с 1007 вытянутыми руками. Некоторые руки богини держат тот или иной ритуальный предмет, а на других руках изображены глаза. Рука олицетворяет силу, а глаза — мудрость. Тысяча рук Гуаньинь напоминает раскрытый хвост павлина. В Китае Гуаньинь называют богиней милосердия, а также женским воплощением Будды Авалокитешвары.

    Конфуцианские идеи родительского воспитания и сыновней почтительности отразились на барельефах гор Баодиншань. Например, воплощённая в камне аллегория сыновней почтительности — изображение нищего, который всегда носил на коромысле своих пожилых родителей. Скальные изображения показывают также, какие ужасные наказания ждут непочтительных детей: они погибают от удара молнии, попадают в ад. Наряду с изображениями на скале несколько раз высечено следующее напоминание: «Среди трёх тысяч грехов, самый тяжёлый грех — несоблюдение сыновнего уважения».

    Бэйшань

    Статуи в Бэйшань известны тонкой резьбой, высоким мастерством, красотой и изысканностью статуй. Они раскрывают развитие и изменение народного буддизма и искусства резьбы по камню.

    Пещеры Бэйшань украшены наскальной росписью. Их появление относится к периоду династии Тан (892 г.), рисунки продолжали наноситься до эпохи династии Южная Сун. На склонах гор Бэйшань вырезаны около 10 тыс. статуй. Этим произведениям уже тысяча лет. В течение 250 лет вокруг горы возникло десять тысяч изображений Будд. Каждая эпоха отражена своим стилем. Статуи южного региона представляют поздние годы эпохи правления династии Тан (618–907) и Пяти династий (907—960). Большинство статуй северного региона — это работы, созданные в эпоху правления Южной и Северной династий Сун (960–1279). Весь комплекс похож на буддийский дворец.

    Больше статуй сосредоточено на скале в Фоване. На этой скале высотой 7 метров и длиной 300 метров расположены 6 каменных плит, 55 надписей, 8 каменных столбов с выгравированными буддийскими текстами, 264 ниши с каменными статуями.

    Дацзу

    «Бодхисатва Маньджушри на льве» в пещере горы Бэйшань. Фото: eluosi/magazeta.livejournal.com

    Статуи бодхисатва Маньджушри на льве и Самантабхадра на белом слоне привлекают наибольшее внимание специалистов и туристов. Художественное воплощение композиции очень гармоничное, привлекает большой контраст между добрыми ликами буддистских святых и необузданностью диких животных. Китайцы образно говорят, что добро обязательно утихомирит зло.

    Наньшань

    Комплекс Наньшань можно назвать уникальным даосским скальным храмом Поднебесной. Это — единственный полностью даосский комплекс в Дацзу. Горный утес длиной 86 м насчитывает около 15 ниш с расписанными и тонко вырезанными статуями. Практически все наскальные рельефы Наньшаня были высечены в эпоху Южная Сун (1127—1278), а при династиях Мин и Цин были несколько дополнены.

    Шичжуаньшань

    Шичжуаньшань — классический комплекс среди китайских пещер, ведь здесь сосуществуют разные учения — буддизм, даосизм и конфуцианство. Поскольку в Китае издавна почитаются эти три основные религии, их доктрины переплетались и уважались в равной степени.

    Примером является сделанные в Шичжуаньшань на средства одного богатого землевладельца три пещеры: одна со статуями Конфуция и его десятью учениками, вторая посвящена «Трикая Будде *» и третья — со статуей Лао-цзы.

    По историческим записям, скульптуры в Шичжуаньшань высекались в скале длиной около 130 м между 1082 и 1096 годами.

    Шимэньшань

    Наскальные рельефы в горах Шимэньшань расположены в 20 км к востоку от уездного центра Дацзу. Это крупнейший комплекс каменных скульптур в Дацзу буддийской и даосской тематики. Их сооружение началось в первом году правления императора Шаошэна династии Северная Сун (1094 год) и продолжалось до 1151 года — 21 года правления императора Шаосина династии Южная Сун.

    Статуи расположены на отрезке 72 метра горы Шимэньшань, а также «прячутся» в 16 пещерах. Лучше понять смысл скульптур и стел помогают надписи. Статуи многочисленных даосских пещер удивительно сочетают чисто человеческие черты и величественный божественный дух.

    ***

    В бусах художественных жемчужин Китая Дацзу — это настоящее украшение Поднебесной наряду с известными на весь мир храмовыми пещерами Юньган, Лунмэнь и Могао.

    Наскальные скульптуры Дацзу притягивают толстым слоём заложенной культуры и полифонии мировосприятия через призмы разных религий, которые развивались в Китае. Индивидуальность и натуральность скульптур поражают, как и масштабы, и содержание воплощённых в камне композиций.

    Комплексы наскальных скульптур Дацзу остаются венцом искусства, и, как и всё ортодоксальное, классикой, которая всегда будет составлять основу будущих свершений.

    * Трикая — три тела Будды — триединая сущность, или три способа бытия Будды. Согласно учению махаяны, Будда проявляет себя в трёх аспектах: «сущностное тело» (кит. фа шэн), «божественное тело» (кит. бао шэн), «феноменальное тело» (кит. хуа шэн).

    #img_gallery#

  • В результате боёв на юге Йемена погибли свыше 60 человек

    В результате боёв на юге Йемена погибли свыше 60 человек

    В Йемене в результате ожесточённых столкновений на побережье Аденского залива сегодня погибло около 40 йеменских военных и 25 боевиков Аль-Каиды. Десятки человек получили ранения.
    Экстремистские атаки произошли на два армейских блокпоста недалеко от Зинджибара в провинции Абьян. Между военнослужащими регулярной армии Йемена и боевиками завязался бой.
    В результате бойцы Аль-Каиды захватили хранившиеся на йеменских складах военной базы бронированные машины, артиллерийские снаряды и винтовки и открыли огонь по солдатам. Несколько солдат были захвачены в заложники, сообщают британские СМИ.
  • У результаті боїв у Ємені загинуло понад 60 осіб

    У результаті боїв у Ємені загинуло понад 60 осіб

    На півдні Ємену в результаті запеклих зіткнень на узбережжі Аденської затоки сьогодні загинуло близько 40 єменських військових і 25 бойовиків Аль-Каїди. Десятки людей отримали поранення.
    Екстремістські атаки відбулися на два армійських блокпости недалеко від Зінджибара у провінції Абьян. Між військовослужбовцями регулярної армії Ємену і бойовиками зав’язався бій.
    У результаті бійці Аль-Каїди захопили на єменських складах військової бази броньовані машини, артилерійські снаряди і гвинтівки і відкрили вогонь по солдатах. Кілька військовослужбовців були захоплені в заручники, повідомляють британські ЗМІ.
  • Римма Зюбіна: «Після вдалих вистав я просто літаю, а після поганих вистав я фізично хворію»

    Римма Зюбіна: «Після вдалих вистав я просто літаю, а після поганих вистав я фізично хворію»

    Римма Зюбіна — актриса театру і кіно розповіла про свої найкращі ролі, заповітні мрії, мудру дитину та перспективи розвитку кіно в Україні.

    Фото надані Риммою Зюбіною

    Римма Зюбіна. Фото: Віталія Запорожченка

    Після вистави «Поки мама не прийшла» ми зустрілися з актрисою Риммою Зюбіною, яка поділилася своїми думками про саму виставу і про глядача.

    — Вистава — це настільки жива матерія, що вона не може існувати тільки завдяки когорті талановитих акторів, прекрасному режисерові, чудовій п’єсі. Якщо на цю виставу прийде глядач, який з якихось обставин прийшов не підготовлений, не здатний сприймати, то і вистава піде не так і не так буде зіграна.

    Я кажу один і той самий текст, виконую ті ж самі мізансцени, намагаюся з максимальною віддачею працювати, але чомусь ти посилаєш в зал свою енергетику і отримуєш тепло від залу, а інколи ти туди відправляєш усе своє нутро і нічого не отримуєш. Сьогодні на початку вистави я відчула таку хвилю і розумію, що це наш глядач, наш зал, це буде хороша вистава («Поки мама не прийшла»). І після таких вистав я просто літаю, а після поганих вистав я фізично хворію, я відчуваю таку немічність. Театр — мистецтво елітарне, тому треба знати куди ти йдеш, бо ж це не зоопарк і навіть не кіно, треба готуватися.

    — Що спонукало обрати професію актора?

    — Ще у дитинстві, коли ми жили в Угорщині (тому що тато був військовим), я подивилася виставу «Попелюшка», де грала моя сестричка. Я запам’ятала половину тексту і всіх навчала, як грати, і ми грали в театр. Багато хто мріє стати актором, але коли починаються випробування, багато хто здається, тому що це дійсно важко. Я віддаю шану моїм батькам, які вважали, що шлях актора важкий і не завжди чистий, але попри все не забороняли мені у виборі професії.

    — Театр не кіно, і кадр перезняти неможливо. Чи були цікаві випадки, коли вистава йшла не за сценарієм?

    — Постійно таке трапляється. На виставі «Марія Стюарт» («В моїм завершенні — початок мій…») у першому ряді сиділи дві дівчинки, які розмовляли протягом усієї вистави, сміялися, обговорювали зачіски, костюми кожного, спілкувалися мобільним телефоном. Їх ніхто не міг заспокоїти: на них шикали люди, їм пропонували вийти. От тут у нас пішло випадання тексту, а це Шиллер — римований текст. Це була вистава-змагання на те, хто переможе: ми або вони. Я такого не бачила ніколи в житті.

    — Ваша найулюбленіша і найскладніша роль?

    — Таня в «Четвертій сестрі», а найскладніша Марія Стюарт. Але взагалі до своїх ролей ставлюся, як багатодітні мами до своїх дітей, які всіх люблять. Вони тому і народжують їх багато, бо в них є стільки любові в серці, що можуть полюбити всіх дітей, які б вони не були.

    — Перспективи розвитку кіно в нашій країні?

    — Нажаль, багаті люди, які існують у нашій країні, не дивляться на свою країну. І якщо й стають продюсерами фільмів, то або російських, або голлівудських. Це як дерево посадити — спочатку воно маленьке і повинне рости — так само і кіно. Нажаль, державі взагалі не до цього. Поки в цій галузі не бачу зовсім ніякого світла в кінці тунелю.

    — Театр має такі ж перспективи, що й кіно?

    — Театр — це зовсім інше. Театр, як піщані замки: коли підійде хвиля, все одно змиє. Чи згадають нас люди? Що залишиться після актора театру? Нічого.

    — Знаю, що займаєтеся благодійністю. У вас є свій фонд?

    — Займаюся, але як волонтер фонду «Краб». Я роблю те, що я можу, що мені під силу. І мене дивує, чому цього не роблять багаті люди, яких у нашій країні немало. Навіть можна прийти поспілкуватися, розповісти підбадьорюючі веселі історії, почитати дітям. Це вже є допомога.

    — Ролі, зіграні в театрі, не переносите в сім’ю?

    — Ні, там інше. У житті я не граю. Нещодавно себе піймала на такій думці, що я могла грати у житті тільки у дитинстві. Наприклад, мені треба було відпроситися з якогось уроку математики або фізики. Знаючи, що в мене завжди червоні мигдалини, мені пропонували їх вирізати, але мама не дозволяла, бо вважала, що якщо людина з ними народилася, то вона має з ними жити. І цим я могла скористатися, підійшовши в медпункт і сказавши: «У мене так болить горло, я вас дуже прошу, відпустіть мене. Я була сумлінною ученицею, гордістю школи, була дуже активною у суспільно-політичному житті. Тому мене відпускали. І зараз, коли це стало моєю професією, я цим не користуюся в житті.

    Тим більше, в мене чоловік театральний режисер, і з ним такі штучки з грою не пройдуть. У мого чоловіка мама — актриса і батько — актор, тому він вміє відчути де гра. Єдине, що завжди присутнє у моєму житті — це гумор і він мене рятує.

    — Ваш чоловік керівник Молодого театру, а хто в родині головний?

    — У нас керівник наша дитина — син Даниїл. Йому 13 років і він керує всіма. Наприклад, коли він мені телефонує, то це відбувається так: «Мама ти де? Мама, коли ти будеш?». Такі запитання мені могли батьки ставити, але ж ніяк не я своїм батькам. Мабуть, це тому, що коли я була вагітною, то в той період я прочитала повне зібрання творів Достоєвського. І в мене народилася дитина дуже мудра, розумна — такий собі «маленький стариган».

    — Як гадаєте, чи піде син по Вашим стопам?

    — Він знімається в кіно, озвучує фільми, мультфільми. Він знімався в Анатолія Матешка ще тоді, коли я про це тільки мріяла. Зараз знявся на кіностудії Довженко в головній ролі у фільмі Романа Синчука «Гайдамака». Я йому кажу: «Мабуть, ти будеш актором», — а він мені відповідає: «Та ні, мамо, я просто цим собі на життя заробляю». Але якщо він захоче стати актором, то я б наполягала, щоб він навчався не в Україні. Тут він завжди буде під ярликом, що він чийсь синок. А чоловікові треба бути самодостатнім, мати гідність і не переконувати когось, що ти чогось вартий.

    — Секрет вашої стрункості й краси?

    — Не можу сказати, що я нічого не роблю, тому що багато я роблю сама. Я вмію сама собі зробити манікюр і педикюр, зачіску, макіяж, маски на обличчя і на це я не витрачаю дорогоцінний час, тому що в Києві кудись доїхати, це все зробити, потім повернутися — це для мене велика розкіш витратити стільки часу. Я контролюю свою вагу. Після вистави втрачаю вагу, наприклад, після Марії Стюарт я втратила кілограм. В день вистави я майже нічого не їм, але коли прихожу ввечері, попри всі рекомендації дієтологів, я наїдаюся ніч проти ночі. Але наступного дня починаю стежити. Якщо потрібно схуднути, то є хороша дієта: тиждень на супчику з селери. Нормально переноситься. Або не їм увечері після п’ятої години. Мої вистави фізично гарно навантажують. Тому вони мені дають змогу тримати форму. Я заради них тримаю форму, а вони потім мені допомагають.

    Нормально харчуюся, усе їм, люблю усілякі кашки. Люблю готувати кукурудзяний банош з бринзою або зі шкварками. Це не для схуднення. Я дуже смачно готую сьомгу. Ми любимо просту їжу, дуже багато запікаємо, особливо м’ясо і рибу.

    — А перед виставою для хоробрості нічого не вживаєте?

    — Перед виставою, як перед сповіддю, не можна навіть за декілька днів переїдати, пити. Тому що вся твоя енергія іде на інше, тобі треба виносити на сцену «чистий дух». Можливо комусь і треба. Але я переконана, що найкращі ролі актори грають без усіляких допінгів.

    — Про що ви мрієте?

    — Люблю мріяти. Мрію про багато подорожей, тому що вони мене збагачують, підживляють, дають мені енергію. Інколи мрію змінити професію, кардинально все змінити. Але паралельно в голову приходять тексти, які я вимовляю на сцені по темі: «Ну яке нове життя? Становище твоє й моє безнадійне. Так? — Так».

    Мрію про відродження кіно в Україні!

    Римма Зюбіна. Фото: Віталія Запорожченка

    Римма Зюбіна. Фото: Віталія Запорожченка

    Відзнака за допомогу онкохворим дітям "Древо Життя" . Фото надані Риммою Зюбіною
    Фото надані Риммою Зюбіною

    Відзнака за допомогу онкохворим дітям "Древо Життя" . Фото надані Риммою Зюбіною

    Відзнака за допомогу онкохворим дітям "Древо Життя" . Фото надані Риммою Зюбіною

  • Число жертв вибухів у Конго перевищило 200

    Число жертв вибухів у Конго перевищило 200

    Число загиблих від серії потужних вибухів, що прогриміли 4 березня близько 8:00 за місцевим часом на військовій базі в столиці республіки Конго Браззавілі, перевищила 200 осіб.
    #img_left#Багато хто все ще залишається в зруйнованих будинках, тому кількість жертв може зрости, повідомляють представники місцевої влади. Число поранених обчислюється понад 1500, передає агентство АР заяву європейського дипломата, що базується в Браззавілі. Всі постраждалі доставлені до лікарень.
    У момент вибуху на складі вогнепальної зброї в околицях військової бази Мпіла перебувало близько 140 китайських робітників Пекінської будівельної компанії, повідомляє держтелебачення КНР. З них загинула одна людина. Також постраждала будівля російської дипмісії.
    Президент Дені Сасу-Нгесо ввів у зоні події комендантську годину.
    За даними міністерства оборони, вибух був викликаний пожежею від короткого замикання.
  • При взрывах в Конго погибли свыше 150 человек, более 1,5 тысячи ранены

    При взрывах в Конго погибли свыше 150 человек, более 1,5 тысячи ранены

    Число погибших от серии мощных взрывов, которые прогремели 4 марта около 8:00 по местному времени на военной базе в столице республики Конго Браззавиле, превысило 200 человек.
    #img_left#Многие все ещё остаются в разрушенных зданиях, поэтому количество жертв может возрасти, сообщают представители местной власти. Число раненых исчисляется свыше 1,5 тысяч, передаёт агентство АР заявления европейского дипломата, который пребывает в Браззавиле. Все пострадавшие доставлены в больницы.
    В момент взрыва на складе огнестрельного оружия в окрестностях военной базы Мпила находились около 140 китайских рабочих Пекинской строительной компании, сообщает гостелевидение КНР. Из них погиб один человек. Также пострадало здание российской дипмиссии.
    Президент Дени Сасу-Нгесо ввёл в зоне происшествия комендантский час.
    По данным министерства обороны взрыв был вызван пожаром от короткого замыкания.
  • Дацзу — скарбниця наскальних скульптур

    Дацзу — скарбниця наскальних скульптур

    Сюжети рельєфів Дацзу — справжня ілюстрація літопису життя Піднебесної. Велика кількість світсько-побутових та божественних мотивів переносить відвідувачів на тисячу років у минуле, коли люди вірили в численних богів та їхні Закони, у відплату за добрі та грішні діяння, що за неправедні вчинки душа скотиться у пекло, а самовдосконалюючись — підніметься у світ святих… Тут кам’яні будди, даоси та численні боги, царі, дракони і леви, страшні служителі пекла суворо стережуть свої традиції. Колесо ж Життя у руках велетня показує невблаганну череду кіл перевтілень людської душі.

    Дацзу

    Триярусна «Пагода дхармакая* Сутри», гора Баодіньшань, Дацзу.

    Фото: Rem Sаpozhnikov/tiwy.com

    Дацзу — комплекс висічених у скелях барельєфів та скульптур, що розкидані у південно-східній частині сичуаньської улоговини округу Дацзу (мегаполіс Чунцін).

    Загальна кількість кам’яних статуй у Дацзу сягає 60 тисяч з близько сотнею тисяч ієрогліфів, що складають епіграфи та зауваження до скульптур. У 50 повітах збереглися 200 з гаком печер. Усього таких «міні-галерей» налічують 75.

    Перші скульптури комплексу Дацзу, наскільки відомо, висічені в епоху правління династії Тан (649 р.). Це мистецтво розвивалося в періоди правління багатьох династій, аж до правління династій Мін (1368―1644) та Цін. Так тисячоліття створювався унікальний комплекс Дацзу, вбираючи в себе особливості стилів багатьох епох.

    Сюжети рельєфів Дацзу — справжня ілюстрація літопису життя Піднебесної. Велика кількість світсько-побутових та божественних мотивів переносить відвідувачів на тисячу років у минуле, коли люди вірили в численних богів та їхні Закони, у відплату за добрі та грішні діяння, що за неправедні вчинки душа скотиться у пекло, а самовдосконалюючись — підніметься у світ святих… Тут кам’яні будди, даоси та численні боги, царі, дракони і леви, страшні служителі пекла суворо стережуть свої традиції. Колесо ж Життя у руках велетня показує невблаганну череду кіл перевтілень людської душі.

    У незвичайних композиціях кам’яних скульптур Дацзу відбилася поліфонія світосприйняття давніх китайців. Тут втілені у камені мотиви буддизму, тантризму, буддійської школи Хуаянь та буддійської школи Чистої Землі, чань-буддизму, даосизму, конфуціанства, а також мотиви народних вірувань.

    Найбільше ваблять справжніх поціновувачів мистецтва та звичайних туристів скульптури у горах Бейшань, Баодіншань, Наньшань, Шичжуаньшань, Шименьшань.

    Дацзу

    Мальовничі гірські краєвиди округу Дацзу.

    Фото: worldtouristplace.com/the-dazu-rock-carvings-china

    Баодіншань

    Комплекс наскальних скульптур Баодіншань («Дорогоцінний пік») включає 13 місць, та найбільше кам’яних скульптур зосереджено у Фовані.

    Фован входить до складу буддійського монастиря Шеншоу і розташований ліворуч від самого монастиря біля двох долин Дафоуань і Сяофоуань у вузькій мальовничій зеленій улоговині завдовжки близько 500 м, що своєю формою нагадує підкову. Це місце унікальне: і за історією створення, і за закладеною ідеєю, і за складом та за загальною видовищністю.

    За переказами, скульптури цього комплексу заснував чернець Чжао Чжифен, який належав до школи тантричного буддизму. У п’ятирічному віці він прийшов у сангху, а досягнувши тринадцяти літ вирушив у подорож. Через три роки юний адепт повернувся до рідного краю, а в двадцять, щоб увічнити пам’ять свого вчителя Лю Бенцзуна, взяв участь у будівництві храму Шеншоу: запросив майстрів для створення буддистських статуй і оплатив їхню працю. Під його керівництвом протягом 70 років у скелі були висічені скульптури різних шкіл та релігій, які сповідувалися на той час у китайському суспільстві.

    Найвідоміша пам’ятка Баодіншань — «Нірвана Шакьямуні». Тридцятиметрова статуя зображає лише верхню частину тіла Будди ― решта ніби схована у скелях. Такий прийом дає можливість домалювати грандіозну скульптуру у своїй уяві. Лик у Шакьямуні спокійний і добрий. Численні просвітлені ніби охороняють його спокій.

    Можна назвати шедевром скульптурну композицію «Дев’ять драконів купають престолонаслідника» ― зі скелі ніби висовуються дев’ять драконячих голів. З пащі центрального дракона струменить у ванну з новонародженим Шакьямуні джерельна вода.

    Скульптура «Троє святих» зображає три головних божества школи Хуаянь ― Будда Вайрочана, Будда Маньджушрі та Будда Самантабхадра. Ці 7-метрові постаті Будд є найбільші у Баодіншані. Тут можна побачити майстерне застосування давніми художниками наукових принципів механіки та оптики: Будда Самантабхадра тримає в руці кам’яну пагоду вагою 500 кг!

    Дацзу

    При виконанні скульптур у Дацзу давні художники застосовували методи, які в наш час можна було б назвати науковими принципами механіки та оптики.

    Фото: Michael/umich.edu

    Усередині невеликого павільйону Дабей привертає увагу найбільша в Китаї різьблена статуя тисячорукої Гуаньінь. На скелі вирізана фігура Бодхісатви Гуаньінь заввишки 7,6 метра з 1007 витягнутими всебіч руками. Деякі руки богині тримають той чи інший ритуальний предмет, а на інших руках зображені очі. Рука уособлює силу, а око — мудрість. Тисяча рук Гуаньінь нагадує розкритий хвіст павича. У Китаї Гуаньінь називають богинею милосердя, а також жіночим втіленням Будди Авалокітешвари.

    Конфуціанські ідеї батьківського виховання та синівської шанобливості відобразилися на барельєфах гір Баодіншань. Наприклад, втілена у камені алегорія синівської шанобливості — зображено злиденного, який завжди носив на коромислі своїх літніх батьків. Скельні зображення показують також, які жахливі покарання чекають нешанобливих дітей: вони гинуть від удару блискавки, потрапляють у пекло. Поруч із зображеннями на скелі кілька разів висічене таке нагадування: «Серед трьох тисяч гріхів, недотримання синівської поваги ― найтяжчий».

    Бейшань

    Статуї в Бейшані відомі тонким різьбленням, високою майстерністю, красою і вишуканістю статуй. Вони розкривають розвиток і зміну народного буддизму і мистецтва різьблення з каменю.

    Печери Бейшань прикрашені наскальним розписом. Їх поява відноситься до періоду династії Тан (892 р.) і малюнки наносилися до епохи династії Південна Сун. На схилах гір Бейшань вирубані приблизно 10 тис. статуй. Цим творам уже тисяча років. Протягом 250 років навколо гори виникло десять тисяч зображень Будд. Кожна епоха відображена своїм стилем. Статуї південного регіону представляють пізні роки епохи правління династії Тан (618―907) і П’яти династій. Більшість статуй північного регіону створені в епохи правління Південної та Північної династій Сун (960―1279). Увесь комплекс схожий на буддійський палац.

    Найбільше статуй зосереджено на скелі у Фовані. На цій скелі заввишки 7 метрів і завдовжки 300 метрів розташовано 6 кам’яних плит, 55 написів, 8 кам’яних стовпів з вигравіруваними буддійськими текстами, 264 ніші з кам’яними статуями.

    Дацзу

    «Бодхісатва Маньджушрі на леві» у печері гори Бейшань.

    Фото: eluosi/magazeta.livejournal.com

    Статуї бодхісатви Маньджушрі на леві і Самантабхадра на білому слоні привертають найбільшу увагу фахівців і туристів. Мистецьке втілення композиції дуже гармонійне, захоплює великий контраст між добрими ликами буддійських святих і хижістю диких тварин. Китайці образно говорять, що добро обов’язково утихомирить зло.

    Наньшань

    Комплекс кам’яних скульптур у горах Наньшань — єдиний повністю даоський комплекс у Дацзу. Гірська круча завдовжки 86 м налічує близько 15 ніш з розписаними та тонко вирізаними статуями. Практично всі наскальні рельєфи Наньшаня були висічені в епоху Південна Сун (1127―1278), а за династій Мін і Цін були дещо доповнені.

    За кількістю даоських скульптур і за повне втілення системи даоських богів Наньшань можна назвати унікальним даоським скельним храмом Піднебесної.

    Шичжуаньшань

    Шичжуаньшань — класичний комплекс серед китайських печер, адже тут співіснують різні вчення — буддизм, даосизм і конфуціанство. Оскільки в Китаї здавна вшановуються ці три основні релігії, їхні доктрини часом перепліталися і поважалися однаковою мірою.

    Прикладом є зроблені в Шичжуаньшані на кошти одного багатого землевласника три печери: одна зі статуями Конфуція та його десятьох учнів, друга присвячена «Трикая Будді*» і третя — зі статуєю Лаоцзи.

    За історичними записами, скульптури в Шичжуаньшані висікалися у скелі завдовжки близько 130 м між 1082 та 1096 роками.

    Шименьшань

    Наскальні рельєфи в горах Шименьшань розташовані за 20 км на схід від повітового центру Дацзу. Це найбільший комплекс кам’яних скульптур у Дацзу буддійської та даоської тематики. Їх спорудження розпочалося на першому році правління імператора Шаошена династії Північна Сун (1094 рік) і тривало до 1151 року — 21 року правління імператора Шаосіна династії Південна Сун.

    Статуї розташовані на відрізку 72 метри гори Шименьшань, а також «ховаються» у 16 печерах. Краще зрозуміти зміст скульптур та стел допомагають написи. Статуї численних даоських печер дивовижно поєднують величний божественний дух та чисто людські риси.

    ***

    У разку намиста з мистецьких перлин Китаю Дацзу є справжньою окрасою Піднебесної поряд з відомими на весь світ храмовими печерами Юньган, Лунмень і Могао.

    Наскальні скульптури Дацзу притягують широченним пластом закладеної культури та поліфонії світосприйняття через призми різних релігій, що розвивалися в Китаї. Індивідуальність і натуральність скульптур вражають, як і масштаби та зміст втілених у камені композицій.

    Комплекси наскальних скульптур Дацзу залишаються вінцем мистецтва, і, як і все ортодоксальне, класикою, яка завжди складатиме основу майбутніх звершень.

    * Трікая — три тіла Будди — триєдина сутність, або три способи буття Будди. Згідно з ученням махаяни, Будда проявляє себе у трьох аспектах: «сутнісне тіло», «божественне тіло», «феноменальне тіло».

    * Дхармакая — «космічне тіло» Будди, «втілення абсолютної чистоти»

    #img_gallery#

  • Залізничний вокзал Донецька набуває європейського вигляду

    Залізничний вокзал Донецька набуває європейського вигляду

    Донецький залізничний вокзал посиленими темпами готується зустрічати гостей Євро-2012. Його масштабна реконструкція надає важливому транспортному об’єкту міста європейського вигляду.
    Залізничний вокзал Донецька набуває європейського вигляду

    Фото: uzovka.dn.ua


    Роботи планувалося повністю закінчити до 2012 року, але будівництво ще не закінчене. На цей момент здійснено капітальний ремонт залізничних колій, реконструкція існуючих та будівництво нових будівель. Крім цього, суттєво реорганізується і прилегла до нього територія, а також привокзальна площа. Поряд із головним приміщенням вокзалу виросла навіть церковця.
    Орієнтовна вартість будівельних робіт оцінюється як 1,3 млрд грн.
    Зараз у Донецьку створено спеціальний оперативний штаб для контролю над експлуатацією нових ділянок дороги, безпечного руху поїздів, ремонтних робіт та своєчасної підготовки до весняних паводків.
    Відзначимо, 5 січня Донецька залізниця відсвяткувала 140-річний ювілей.
    #img_center_nostream#
  • Железнодорожный вокзал Донецка готовится к Евро -2012

    Железнодорожный вокзал Донецка готовится к Евро -2012

    Донецкий железнодорожный вокзал усиленными темпами готовится встречать гостей Евро-2012. Его масштабная реконструкция придаёт важному транспортному объекту города европейский вид.
    Железнодорожный вокзал Донецка готовится к Евро -2012

    Фото: uzovka.dn.ua
    Работы планировалось полностью закончить к 2012 году, но строительство ещё не закончено. На данный момент осуществлён капитальный ремонт железнодорожных путей, реконструкция существующих и строительство новых зданий. Помимо этого, существенно реорганизуется и прилегающая к нему территория, а также привокзальная площадь. Рядом с главным помещением вокзала выросла даже церквушка.
    Примерная стоимость строительных работ оценивается в 1 млрд 300 млн грн.
    В настоящее время в Донецке создан специальный оперативный штаб для контроля над эксплуатацией новых участков дороги, безопасного движения поездов, ремонтных работ и своевременной подготовки к весенним паводкам.
    Отметим, 5 января Донецкая железная дорога отпраздновала 140-летний юбилей.
    #img_center_nostream#