Blog

  • Бо Сілай – історія претендента на вищу посаду в Китаї

    Бо Сілай – історія претендента на вищу посаду в Китаї

    Сімейні зв’язки у вищих колах Китаю дуже важливі. Партійний секретар міста Чунціна Бо Сілай – син покоління засновників компартії. Його батько Бо Ібо є одним із восьми старійшин – ветеранів компартії, які були при владі у 80-х і 90-х роках. Можливо, саме через своє виняткове походження Бо Сілай показав, що він має право на владу, ставши учасником скандалу, який може призвести до розколу в компартії Китаю.

    #img_right#Бо Сілай народився в 1949 році, коли компартія прийшла до влади у Китаї. Він був червоногвардійцем (хунвейбіном), а його студентську організацію мобілізував сам Мао Цзедун. Завдяки нападкам на власну сім’ю Бо Сілай довів свій революційний фанатизм: він побив свого батька Бо Ібо, зламавши йому три ребра.

    У мемуарах Ян Гуана, який пережив «Культурну революцію», цитуються слова батька Бо: «Коли Цзян Цін (член «банди чотирьох») назвав мене зрадником, мій син Сілай сильно побив мене… Коли я побачив, що він не боїться розірвати свої сімейні узи, я зрозумів, що він хороший матеріал для наступного покоління партійного керівництва».

    У 1976 році смерть Мао поклала край «Культурній революції». Бо повернувся в інститут і в 1982 році здобув ступінь магістра в галузі міжнародних відносин. Оскільки його батько знову прийшов до влади, шлях Бо Сілая як політика був гладким. Через кілька років після закінчення інституту він отримав ключову роль у керівництві провінції Ляонін і став мером великого міста Далянь в 1993 році.

    Бо Сілай довів свій революційний фанатизм: він побив свого батька Бо Ібо, зламавши йому три ребра

    У Даляні Бо уславився як корупціонер. Цзян Вейпін, відомий журналіст, опублікував статтю про Бо, де описав його як завсідника ресторанів і постійного клієнта повій. У статті Цзян також згадав про арешт одного із власників великої мережі ресторанів Daily Hub у 2001 році. Дізнавшись, що власники мережі мають суперечки з чоловіком його коханки, Бо заарештував їх, звинувативши у податкових злочинах, та посадив до в’язниці. Бо також реконструював урядові будівлі для модельної школи своєї коханки. Після того, як стаття про це була опублікована, Цзян Вейпіна заарештували і засудили до 8-ми років тюрми.

    Знаючи, що підтримка колишнього лідера Цзян Цземіня була ключовою для отримання центрального місця в керівництві партії, Бо неухильно дотримувався політики Цзяна у переслідуванні Фалуньгун. У 2001 році Бо призначили головою провінції Ляонін.

    Бо виділив 1 млрд юанів ($ 160 млн) для перебудови тюрем. Особливу увагу він приділив виправно-трудовому табору Масаньцзя. Площа цієї установи розширилася до такої міри, що вона стала першим в Китаї «містом-в’язницею».

    Серед послідовників Фалуньгун цей табір здобув славу пекельного місця. Сайт Фалуньгун «Прозріла мудрість» повідомляв, що в’язнів совісті в цьому таборі постійно били і піддавали електрошоку. Так, одного разу 18 жінок, послідовниць Фалуньгун, роздягли догола і кинули в камеру злочинців, які їх зґвалтували. Подібні випадки зафіксовано у жіночій в’язниці Ляонін і виправно-трудовому таборі Даляня, повідомляє сайт «Прозріла мудрість».

    Письменник Етан Гутман описав провінцію Ляонін як епіцентр примусового вилучення органів у Китаї. Цей злочин було вперше розкрито в концтаборі Суцзятунь, що неподалік міста Шеньян – столиці провінції Ляонін, якою Бо керував з 2001 по 2004 роки. Ван Ліцзюнь, який став згодом вірним помічником Бо в місті Чунціні, публічно розповів про тисячі операцій вилучення органів, що відбулися за той час, коли він був керівником управління громадської безпеки міста Цзіньчжоу в провінції Ляонін.

    Депеша американського консульства в Шанхаї, яку опублікував сайт WikiLeaks, цитує Гу Су, співробітника Нанкінського університету. Він сказав, що прем’єр Вень Цзябао дорікав Бо Сілаю за те, що на нього подано позови в декількох країнах за його жорстокість щодо послідовників Фалуньгун.

    Судження Веня «знайшло сприятливий ґрунт серед чиновників, які все ще відчували невдоволення стосовно Бо за його грубе поводження зі своєю родиною, особливо з батьком, за часів «Культурної революції», вказує депеша.

    У 2007 році Бо Сілая, тодішнього міністра торгівлі, перевели із центру політичної сцени Китаю на посаду, далеку від Пекіна. Він став партійним начальником проблемного провінційного міста Чунцін у центрально-західній частині країни.

    У Чунціні Бо показав своє прагнення до керівної ролі в компартії. Він розв’язав політичну кампанію, яка завжди вважалася привілеєм лідера партії, а не провінційного голови.

    він може почати переворот, якщо цього захоче

    Його кампанія «вихваляння червоних і удар по чорним», з одного боку, заохочувала людей співати комуністичні пісні часів Мао і надихала бути відданими Бо Сілаю. З іншого боку, «удар по чорних» мав на меті боротьбу з мафією, і спочатку народ Чунціна підтримав цю ініціативу, оскільки багато людей страждало від злочинних угруповань. Однак серед жертв «удару по чорних» виявилися і незалежні підприємці, у яких відібрали бізнес, і партійні чиновники, що були лояльні до попередника Бо.

    Кампанія роздувала культ особи Бо Сілая. Він повісив на будівлі плакат з написом «Секретарю Бо, Ви працюєте не покладаючи рук» – явний натяк на гасло, популярне за часів Мао «Керівнику Мао, Ви працюєте не покладаючи рук».

    Бо також показав, що у нього міцні зв’язки з армією у Чунціні. Він організував військові навчання в той час, коли голова партії Ху Цзіньтао брав участь у саміті країн азійсько-тихоокеанського економічного співробітництва у листопаді 2011 року. Деякі спостерігачі у Китаї сприйняли дії Бо як натяк на те, що він може почати переворот, якщо цього захоче.

    Ангела Ван, Велика Епоха (The Epoch Times)

    Оригінал англійською

    ———————————-

    Китайський режимЧитайте інші статті про останні доленосні події в Китаї у спецрубриці Великої Епохи «Китайський режим переживає кризу». Оглядачі Китаю відзначають, що розпалена боротьба за владу, ймовірно, призведе до реформування політичної системи країни. Прослідкуйте, як розвивалася ця боротьба в хронологічному порядку. Дізнайтеся в обличчя головних фігурантів боротьби за владу в правлячій верхівці Китаю.

  • Мессі побив рекорд Ліги чемпіонів, відправивши у ворота «Байєра» п’ять м’ячів

    Мессі побив рекорд Ліги чемпіонів, відправивши у ворота «Байєра» п’ять м’ячів

    У матчі 1/8 фіналу Ліги чемпіонів «Барселона» на своєму полі рознесла леверкузенський «Байєр» (7:1).

    Ліонель Мессі став першим гравцем в історії Ліги чемпіонів, який забив п’ять м’ячів в одному матчі. Ще двічі у воріт «Байєра» розписався Крістіан Тельо.

    На 90-й хвилині Карим Белльарабі дальнім ударом зміг пробити Віктора Вальдеса, забивши гол престижу.

    «Барселона» – «Байєр» – 7:1

    Голи: Мессі (25), Мессі (42), Мессі (49), Тельо (55), Мессі (58), Тельо (62), Мессі (84), Бельарабі (90).

    «Барселона»: Вальдес, Піке, Дані Алвес (С. Кейта, 53), Адріано, Маскерано (Муньєса, 63), Бускетс, Фабрегас, Педро, Хаві (Тельо, 53), Мессі, Іньєста.

    «Байєр»: Лено, Топрак, Кадлец, Г. Кастро, Райнартц (Шюррле, 55), Рольфес, Л. Бендер, Р. Аугусто, Швааб (очіпки, 67), Кісслінг (Бельарабі, 55), Дердійок.

    Попередження: Рольфес (12), Г. Кастро (45). #img_gallery#

  • Месси побил рекорд Лиги чемпионов, отправив в ворота «Байера» пять мячей

    Месси побил рекорд Лиги чемпионов, отправив в ворота «Байера» пять мячей

    В матче 1/8 финала Лиги чемпионов «Барселона» на своём поле разнесла леверкузенский «Байер» (7:1).

    Лионель Месси стал первым игроком в истории Лиги чемпионов, забившим пять мячей в одном матче. Ещё дважды у ворот «Байера» расписался Кристиан Тельо.

    На 90-й минуте Карим Белльараби дальним ударом смог пробить Виктора Вальдеса, забив гол престижа.

    «Барселона» – «Байер» – 7:1

    Голы: Месси (25), Месси (42), Месси (49), Тельо (55), Месси (58), Тельо (62), Месси (84), Бельараби (90).

    «Барселона»: Вальдес, Пике, Дани Алвес (С. Кейта, 53), Адриано, Маскерано (Муньеса, 63), Бускетс, Фабрегас, Педро, Хави (Тельо, 53), Месси, Иньеста.

    «Байер»: Лено, Топрак, Кадлец, Г. Кастро, Райнартц (Шюррле, 55), Рольфес, Л. Бендер, Р. Аугусто, Швааб (Очипка, 67), Кисслинг (Бельараби, 55), Дердийок.

    Предупреждения: Рольфес (12), Г. Кастро (45). #img_gallery#

  • Пещерная красота от Chanel на Парижской неделе моды

    Пещерная красота от Chanel на Парижской неделе моды

    Показ от модного дома Chanel прошёл 6 марта на Парижской неделе моды. Коллекцию ready-to-wear сезона осень-зима 2012/2013 представил креативный директор модного дома Карл Лагерфельд.

    Подиум представлял собой белую пещеру с серыми кристаллами-сталагмитами, между которых прогуливались модели, демонстрируя творения Карла Лагерфельда.

    Свободный силуэт, напоминающий спортивный, округлые плечи, короткие облегающие металлического цвета брюки, поверх которых лёгкая прозрачная юбка — такие особенности коллекции ready-to-wear. Пальто украсили яркие геометрические фигуры, а также сочетание различных текстур тканей. Дизайнер в своей коллекции использовал цвета: чёрный, зелёный, белый, фуксия, фиолетовый, жёлтый, серый, бирюзовый, синий.

    В показе коллекции Chanel участвовали знаменитые топ-модели: Миранда Керр (Miranda Kerr), Джоан Смолл (Joan Smalls) и Аня Рубик (Anja Rubik).

    #img_gallery#

  • Римма Зюбина: «После удачных спектаклей я просто летаю, а после плохих спектаклей я физически болею»

    Римма Зюбина: «После удачных спектаклей я просто летаю, а после плохих спектаклей я физически болею»

    Римма Зюбина — актриса театра и кино рассказала о своих лучших ролях, о заветных мечтах, мудром ребёнке и перспективах развития кино в Украине.

    Римма Зюбина: «После удачных спектаклей я просто летаю, а после плохих спектаклей я физически болею»

    Римма Зюбина.

    Фото: Виталия Запорожченко

    После спектакля «Пока мама не пришла» мы встретились с актрисой Риммой Зюбиной, которая поделилась своими мыслями о спектакле и о зрителе.

    — Спектакль — это настолько живая материя, что она не может существовать только благодаря когорте талантливых актёров, прекрасному режиссеру, замечательной пьесе. Если на этот спектакль придёт зритель, который по каким-то обстоятельствам пришёл неподготовленный, не способный воспринимать, то и спектакль пойдет не так и не так будет сыгран.

    Я говорю один и тот же текст, выполняю те же мизансцены, стараюсь с максимальной отдачей работать, но почему-то ты посылаешь в зал свою энергетику и получаешь тепло от зала, а иногда ты туда отправляешь всё своё нутро и ничего не получаешь. Сегодня вначале спектакля я почувствовала такую волну и понимаю, что это наш зритель, наш зал, это будет хороший спектакль («Пока мама не пришла»). И после таких спектаклей я просто летаю, а после плохих спектаклей я физически болею, я чувствую такую немощь. Театр — искусство элитарное, поэтому надо знать куда идёшь, ведь это не зоопарк и даже не кино, надо готовиться.

    — Что побудило выбрать профессию актера?

    — Еще в детстве, когда мы жили в Венгрии (потому что папа был военным), я посмотрела спектакль «Золушка», где играла моя сестричка. Я запомнила половину текста и всех учила, как играть, и мы играли в театр. Многие мечтают стать актёрами, но когда начинаются испытания, многие сдаются, потому что это действительно трудно. Я отдаю дань моим родителям, которые считали, что путь актёра тягостен и не всегда чист, но вопреки всему они не запрещали мне выбрать эту профессию.

    — Театр не кино, и кадр переснять невозможно. Были интересные случаи, когда спектакль шёл не по сценарию?

    — Постоянно такое случается. На спектакле «Мария Стюарт» («В моём завершении — начало моё…») в первом ряду сидели две девочки, которые разговаривали на протяжении всего спектакля, смеялись, обсуждали прически, костюмы каждого, общались по мобильному телефону. Их никто не мог успокоить: на них шикали люди, им предлагали выйти. Вот здесь у нас пошло выпадение текста, а это Шиллер — рифмованный текст. Это был спектакль-соревнование на то, кто победит: мы или они. Я такого не видела никогда в жизни.

    — Ваша любимая и самая сложная роль?

    — Таня в «Четвертой сестре», а сложная Мария Стюарт. Но вообще к своим ролям отношусь, как многодетные мамы к своим детям, которые всех любят. Они потому и рожают их много, что в них столько любви в сердце, что могут полюбить всех детей, какие бы они ни были.

    — Перспективы развития кино в нашей стране?

    — К сожалению, богатые люди, которые живут в Украине, не смотрят на свою страну. И если и становятся продюсерами фильмов, то или русских, или голливудских. Это как дерево посадить — сначала оно маленькое и должно расти — так же и кино. К сожалению, государству вообще не до этого. Пока в этой области не вижу совершенно никакого света в конце тоннеля.

    — Театр имеет такие же перспективы, что и кино?

    — Театр — это совсем другое. Театр, как песчаные замки: когда подойдёт волна, всё равно смоет. Вспомнят нас люди? Что останется после актера театра? Ничего.

    — Знаю, что занимаетесь благотворительностью. У вас есть свой фонд?

    — Занимаюсь, но как волонтер фонда «Краб». Я делаю то, что я могу, что мне под силу. И меня удивляет, почему этого не делают богатые люди, которых в нашей стране немало. Даже можно прийти пообщаться, рассказать обнадеживающие весёлые истории, почитать детям. Это уже помощь.

    — Роли, сыгранные в театре, не переносите в семью?

    — Нет, там другое. В жизни я не играю. Недавно себя поймала на такой мысли, что я могла играть в жизни только в детстве. Например, мне нужно было отпроситься с какого-то урока математики или физики. Зная, что у меня всегда красные миндалины, мне предлагали их вырезать, но мама не позволяла, потому что считала, что если человек с ними родился, то он должен с ними жить. И этим я могла воспользоваться, подойдя в медпункт и сказав: «У меня так болит горло, я вас очень прошу, отпустите меня». Я была добросовестной ученицей, гордостью школы, была очень активной в общественно-политической жизни. Поэтому меня отпускали. И сейчас, когда это стало моей профессией, я этим не пользуюсь в жизни.

    Тем более, у меня муж театральный режиссер, и с ним такие штучки с игрой не пройдут. У моего мужа мама — актриса и отец — актёр, поэтому он умеет почувствовать, где игра. Единственное, что всегда присутствует в моей жизни — это юмор, и он меня спасает.

    — Ваш муж руководитель Молодого театра, а кто в семье главный?

    — У нас руководитель наш ребёнок — сын Даниил. Ему 13 лет и он руководит всеми. Например, когда он мне звонит, то это происходит так: «Мама ты где? Мама, когда ты будешь?». Такие вопросы мне могли родители задавать, но никак не я им. Наверное, это потому, что, когда я была беременной, я прочитала полное собрание сочинений Достоевского. И у меня родился ребёнок очень мудрый, умный — такой «маленький старичок».

    — Как думаете, пойдет ли сын по вашим стопам?

    — Он снимается в кино, озвучивает фильмы, мультфильмы. Он снимался у Анатолия Матешко ещё тогда, когда я об этом только мечтала. Сейчас снялся на киностудии Довженко в главной роли в фильме Романа Синчука «Гайдамака». Я ему говорю: «Наверное, ты будешь актёром», — а он мне отвечает: «Нет, мама, я просто этим себе на жизнь зарабатываю». Но если он захочет стать актёром, я бы настаивала, чтобы он учился не в Украине. Здесь он будет под ярлыком, что он чей-то сын. А мужчине нужно быть самодостаточным, иметь достоинство и не убеждать кого-то, что он чего-то стоит.

    — Секрет вашей стройности и красоты?

    — Не могу сказать, что я ничего не делаю, потому что многое делаю сама. Я умею сама себе сделать маникюр и педикюр, прическу, макияж, маски на лицо, и на это я не трачу драгоценное время, потому что в Киеве куда-то доехать, это всё сделать, потом вернуться — это для меня большая роскошь потратить столько времени. Я контролирую свой вес. После спектакля теряю вес, например, после Марии Стюарт я потеряла килограмм. В день спектакля я почти ничего не ем, но когда прихожу вечером, несмотря на все рекомендации диетологов, я наедаюсь на ночь. А на следующий день начинаю следить. Если нужно похудеть, то есть хорошая диета: неделя на супчике из сельдерея. Нормально переносится. Или не ем вечером после пяти часов. Мои представления физически хорошо нагружают. Поэтому они мне дают возможность держать форму. Я ради них держу форму, а они потом мне помогают.

    Нормально питаюсь, всё ем, люблю всевозможные кашки. Люблю готовить кукурузный банош с брынзой или со шкварками. Это не для похудения. Я очень вкусно готовлю сёмгу. Мы любим простую пищу, очень много запекаем, особенно мясо и рыбу.

    — А перед спектаклем для храбрости ничего не предпринимаете?

    — Перед спектаклем, как перед исповедью — нельзя даже за несколько дней переедать, пить. Потому что вся твоя энергия уходит на другое, тебе надо выносить на сцену «чистый дух». Возможно, кому-то и надо. Но я убеждена, что лучшие роли актеры играют без всяких допингов.

    — О чём вы мечтаете?

    — Люблю мечтать. Мечтаю много путешествовать, потому что это меня обогащает, подпитывает, даёт мне энергию. Иногда мечтаю сменить профессию, кардинально всё изменить. Но параллельно в голову приходят тексты, которые я произношу на сцене по теме: «Ну, какая новая жизнь? Положение твоё и моё безнадежное. Да? — Да».

    Мечтаю о возрождении кино в Украине!

    Римма Зюбина

    Римма Зюбина.

    Фото: Виталия Запорожченко

    Фото предоставлены Риммой Зюбиной

    Фото предоставлены Риммой Зюбиной

    Награда за помощь онкобольным детям "Древо Жизни". Фото предоставлены Риммой Зюбиной

    Награда за помощь онкобольным детям "Древо Жизни".

    Фото предоставлены Риммой Зюбиной

  • В Севастополі відкрилася виставка «Освідчення в коханні»

    В Севастополі відкрилася виставка «Освідчення в коханні»

    Традиційна виставка творчості «Освідчення в коханні…» відкрилася 5 березня у виставковому залі Будинку Москви в Севастополі. Автори робіт — тільки чоловіки. На виставці представлені роботи двадцяти учасників, виконані в різних техніках: вишивка, різьблення по дереву і яєчній шкаралупі, маркетрі і ляльки, картини олією і бісером. Наймолодшому автору — 9 років.

    На відкритті виставки учасники розповіли, що надихнуло їх на творчість. Тонка різьба на шкаралупі тендітних страусових яєць вимагає майстерності і терпіння. Олександр Мінін із Севастополя розповів про скриньки, вазочки, калейдоскоп із напівдорогоцінним камінням із шкаралупи: «Яйця страусів ему темні, тришарові. Щоб створити на них узор, філігранно знімається скальпелем шар за шаром. У африканських страусів яйця білі, товщина їх два міліметри. Одного разу побачив в інтернеті роботи з різьблення по шкаралупі і вирішив спробувати. Чоловіки більше тяжіють до краси, шукають її і в струнких, ніжних жінках».

    #img_gallery#

    Морська тематика у вишитих картинах представлена ялтинцем Андрієм Козічевим. «Основи тонкого ремесла були закладені ще в дитинстві, — розповідає Андрій. — Одного разу на уроках праці в школі сімейна пара викладачів вирішила провести експеримент і, крім основної програми за планом, навчити дівчаток чоловічим навичкам, а хлопчиків — жіночим. Вчителі говорили, що все в житті знадобиться. І вони мали рацію».

    «Коли дочка стала займатися вишивкою, почав їй допомагати і сам захопився. У кожній роботі — частина душі, спогади про те, що відбувалося в цей момент життя», — так проникливо ставиться майстер до свого захоплення.

    Олександр Семенов привіз свої роботи із Ялти. «Вишивкою я займаюся з 2003 року, показати свої роботи мене вмовили друзі, такі ж, як я, будівельники», — поділився Олександр.

    Він розповів, що все життя щось майстрував, тягнувся до прекрасного. На його картинах вишиті різні сюжети, але найдивовижнішим виявився зворушливий портрет внучки Сонечки. Основа цієї вишивки була знята з фотографії та оброблена на комп’ютері. Майстер показав у своїй роботі, що вишиваючи хрестиком, можна домогтися ефекту природності під час створення обличчя і навіть блиску волосся. Портрет вишивався півтора року, в полотні 120 тис. хрестиків. Олександр розповів, що його приваблюють складні роботи, особливо багаті відтінками: наприклад, тільки одних відтінків коричневого кольору буває більше сорока.

    Жінки, заради яких влаштоване це свято краси, кажуть, що вдячні чоловікам, які віддають свою енергію у творчість заради миру, добра і любові.

    Виставка в Севастополі триватиме до 18 березня.

  • Янукович визначив чотири напрями соціальних реформ

    Янукович визначив чотири напрями соціальних реформ

    В Україні намічається чотири стратегічні напрями соціальних реформ. Про це Президент України Віктор Янукович заявив сьогодні на розширеному засіданні Кабінету Міністрів, повідомляє прес-центр глави держави.

    #img_left#Перший напрямок ― відновити принцип соціальної справедливості, максимально скасувавши пільги тим, хто їх не потребує, здійснити чесний перерозподіл доходів і тим самим відновити довіру суспільства до державної політики.

    Другий напрямок ― комплексно реформувати оплату праці, податки і соцстрахування, підняти рівень доходів і забезпечити соціальними виплатами вразливі верстви населення.

    Третій напрям ― перейти від безсистемних виплат до адресної допомоги (конкретній людині та сім’ї) і соціальних послуг. Також залучати в активне соціальне життя людей з обмеженими можливостями. З цією метою облаштовувати для них соціальні умови і робочі місця, дати можливість отримувати освіту в навчальних закладах тощо.

    І четверте ― сприяння ефективній трудовій зайнятості населення з можливістю забезпечувати потреби своєї родини. Це дозволить працездатним особам не звертатися за допомогою до держави.

    Також створити нові робочі місця в галузях, здатних дати максимальний конкурентний ефект. Президент звернув увагу на демографічну кризу і старіння населення. У зв’язку з цим нові робочі місця повинні також забезпечити потреби зростаючої кількості пенсіонерів.

    Відзначимо, за даними видання FINANCE, темп зростання середньої заробітної плати в Україні виявився одним із найнижчих у СНД.

    Так, у грудні 2011 року середня зарплата українця становила 3054 грн ($380). У січні 2012 року вона становила 2722 грн, знизившись на 322 гривні. Для порівняння: росіянин у середньому в місяць отримував $1106, казах ― $805,5, азербайджанець ― $533, згідно з даними Міждержавного статистичного комітету СНД на грудень 2011 року.

  • Президент Украины определил четыре направления социальных реформ

    Президент Украины определил четыре направления социальных реформ

    В Украине намечается четыре стратегических направления социальных реформ. Об этом Президент Украины Виктор Янукович заявил сегодня на расширенном заседании Кабинета Министров, сообщает пресс-центр главы государства.

    #img_left#Первое направление ― восстановить принцип социальной справедливости, максимально отменив льготы тем, кто в них не нуждается, осуществить честное перераспределение доходов и тем самым восстановить доверие общества к государственной политике.

    Второе направление ― комплексно преобразовать оплату труда, налоги и соцстрахование, поднять уровень доходов трудящихся и обеспечить социальными выплатами уязвимые слои населения.

    Третье направление ― перейти от бессистемных выплат к адресной помощи (конкретному человеку и семье) и социальным услугам. Также привлекать в активную социальную жизнь людей с ограниченными возможностями. С этой целью обустраивать для них окружающую среду и рабочие места, дать возможность доступно обучаться в учебных заведениях и т.д.

    И четвёртое ― содействие эффективной трудовой занятости населения с возможностью в полной мере обеспечивать потребности своей семьи. Это позволит трудоспособным лицам не обращаться за помощью к государству.

    Также создать новые рабочие места в отраслях, способных дать максимальный конкурентный эффект. Президент обратил внимание на демографический кризис и старение населения. В этой связи, новые рабочие места должны также обеспечить потребности и растущего количества пенсионеров.

    Отметим, по данным издания FINANCE, темп роста средней заработной платы в Украине оказался одним из самых низких в СНГ.

    Так, в декабре 2011 года средняя зарплата украинца составляла 3054 грн ($380). В январе 2012 года она составила 2722 грн, снизившись на 322 гривны. Для сравнения: россиянин в среднем в месяц получал $1106, казах ― $805,5, азербайджанец ― $533, согласно данным Межгосударственного статистического комитета СНГ на декабрь 2011 года.

  • Выставка «Признание в любви» открылась в Севастополе

    Выставка «Признание в любви» открылась в Севастополе

    Традиционная выставка творчества «Признание в любви…» открылась 5 марта в выставочном зале Дома Москвы в Севастополе. Авторы работ — только мужчины.

    На выставке представлены работы двадцати участников, выполненные в различных техниках: вышивка, резьба по дереву и яичной скорлупе, маркетри и куклы, картины маслом и бисером. Самому молодому автору — 9 лет.

    На открытии выставки участники рассказали, что подтолкнуло их к творчеству. Тонкая резьба на скорлупе хрупких страусиных яиц требует мастерства и терпения. Александр Минин из Севастополя рассказал о шкатулках, вазочках, калейдоскопах с полудрагоценными камнями из скорлупы: «Яйца страусов эму тёмные, трехслойные. Чтобы создать на них узор, филигранно снимается скальпелем слой за слоем. У африканских страусов яйца белые, толщина их два миллиметра. Однажды увидел в интернете работы резьбы по скорлупе и решил попробовать. Мужчины больше тяготеют к красоте, ищут ее и в стройных, нежных женщинах».

    #img_gallery#

    Морская тематика в вышитых картинах представлена ялтинцем Андреем Козичевым. «Основы тонкого ремесла были заложены еще в детстве, — рассказывает Андрей. — Однажды на уроках труда в школе семейная пара преподавателей решила провести эксперимент и, кроме основной программы по плану, научить девочек мужским навыкам, а мальчиков — женским. Учителя говорили, что всё в жизни пригодится. И они были правы».

    «Когда дочь стала заниматься вышивкой, начал ей помогать и сам увлекся. В каждой работе — часть души, воспоминания о том, что происходило в этот момент жизни», — так проникновенно относится мастер к своему увлечению.

    Александр Семенов привез свои работы из Ялты. «Вышивкой я занимаюсь с 2003 года, показать свои работы меня уговорили друзья, такие же, как я, строители», — поделился Александр.

    Он рассказал, что всю жизнь что-то мастерил, тянулся к прекрасному. На его картинах вышиты разные сюжеты, но самым удивительным, притягивающим внимание оказался портрет внучки Сонечки. Основа этой вышивки была снята с фотографии и обработана на компьютере. Мастер показал в своей работе, что вышивая крестиком, можно добиться эффекта естественности при создании лица и даже блеска волос. Портрет вышивался полтора года, в полотне 120 тысяч крестиков. Александр рассказал, что его привлекают сложные работы, особенно богатые оттенками: например, только одних оттенков коричневого цвета бывает больше сорока.

    Женщины, ради которых устроен этот праздник красоты, говорят, что благодарны мужчинам, которые преобразуют свою энергию в творчество во имя мира, добра и любви.

    Выставка в Севастополе продлится до 18 марта.

  • Во Львове построят памятник княгине Ольге

    Во Львове построят памятник княгине Ольге

    Вчера во Львове состоялась презентация памятника княгине Ольге, который планируется воздвигнуть к осени следующего года.

    #img_left#Торжественное мероприятие проходило в помещении выставочного зала Львовской галереи искусств. Перед собравшимися представителями культурной общественности города выступил руководитель проекта Борис Григорьевич Возницкий — Герой Украины, академик Украинской академии искусств, который на протяжении ряда лет служил бессменным директором галереи. Он посетовал украинскому сообществу на пренебрежительное отношение к памяти предков и ознакомил с основным поводом идеи создания памятника святой Ольге в окрестностях Подгорецкого замка: местные архивисты и археологи пришли к убеждению, что киевская княгиня обязана своим происхождением древнему селению Плиснесько.

    До недавних пор в отечественной исторической науке главенствовала версия псковского происхождения княгини. Именно поэтому 23 июля 2003 года во Пскове был открыт памятник равноапостольным Ольге и Владимиру. На презентации историк Игорь Мицько высказал гипотезу, что Великая Княгиня действительно была причастна к развитию этого приграничного города и, возможно, даже наименованию его аналогично родному селению. Массивность же укреплений Плиснесько на время рождения дочери князя Олега Вещего даёт достаточные основания отнести эту крепость к самым обширным, мощным и густонаселённым.

    На Михайловской площади в Киеве сто лет тому назад был возведён памятник-триптих наиболее выдающимся деятелям Украины-Руси: в окружении апостола Андрея Первозванного, создателей русской письменности Кирилла и Мефодия в центре возвышается равноапостольная святая княгиня Ольга. Этот памятник открыт в 1911 году, — к тысячелетнему юбилею бракосочетания княжны Ольги с Великим Князем Игорем Первым.

    Теперь же в целом железобетонный, обложенный бронзовыми пластинами памятник в 14 м высотой запланировано открыть к осени следующего года неподалёку от тщательно исследованного археологами холма, который когда-то был окружён высоким частоколом.

    Вот только удастся ли вложиться создателям памятника в короткие сроки. И архитектор Василий Карпыч, и скульптор Иван Самотос акцентировали внимание на том, что даже процесс строительства в отдалении от населённых пунктов влечёт за собой дополнительные сложности: и с транспортом хлопотно, и не перевелись ещё у нас «охотники» за цветными металлами и прочими стройматериалами. Тем более что ассигнований от государственной казны не предвидится. Рассчитывать приходится на сознательность как отдельных граждан, так и конструктивный рост общественной сознательности вообще. А кроме необходимости исполнять роль индикатора человеческого фактора, памятник нужен по многим причинам. В первую очередь — для напоминания о важных вехах истории нашей страны и воздаяния должного уважения лучшим её деятелям.

    Виктор Гаврилив. Великая Эпоха, Украина

    Также читайте