Китайські солдати спостерігають за випробуванням водневої бомби на Лоб-Норі у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі в 1973 році. У цьому регіоні в період з 1964 по 1996 роки було підірвано 45 атомних бомб. Проте залишається невідомим, скільки підірвали бомб після введення ООН у 1996 році заборони на проведення ядерних випробувань.
Фото надане Лю Ціном
Колись, до червня 1959 року, група солоних озер Лоб-Нор займала площу розміром 0,53 млн гектарів у пустелі Такла-Макан Сіньцзян-Уйгурського автономного району в Китаї. Саме в тому році в цій місцевості було створено секретний полігон для тестування ядерної зброї, де в період з 1964 по 1996 було підірвано 45 атомних бомб. Про це, а також про свою службу на цьому ядерному об’єкті розповів колишній китайський військовий (для безпеки він використав псевдонім Лю Цін) в ексклюзивному інтерв’ю для Великої Епохи.
Лю родом із Урумчі, столиці Сіньцзяна, але недавно отримав громадянство Австралії. За його словами, протягом 32 років близько 100 тис. солдатів брало участь у ядерних випробуваннях без будь-яких засобів захисту від радіації. Опромінення, якого вони зазнали, перетворило їхнє життя на кошмар.
Незважаючи на те, що опромінених солдат обстежували на рівень радіації, але більшість документів за результатами досліджень залишалися під грифом «секретно». Китайська влада ніколи не визнавала, що здоров’ю військових завдано непоправної шкоди, і лише деякі з потерпілих отримали компенсацію.
Викриття
У 1979 році вісімнадцятирічний Лю був прийнятий на службу в підрозділ «Ядерний 8023», який було створено для випробування ядерної зброї. У наступні 10 років Лю п’ять разів перебував у районі ядерних випробувань. Близько півроку він жив в епіцентрі зараженої території після того, як там підірвали атомну бомбу.
Лю розповідає, що він обмацував залишки залізної вежі, яка прийняла на себе вибух атомної бомби у 1964 році. Єдиним засобом захисту в той час була військова форма. І коли солдати покидали місце військових випробувань, ніхто не проводив ніяких замірів ступеня їх опромінення, зазначає він.
«У той час єдине, що нас захищало, — це наша військова форма. Ми нічого не знали про вплив радіації. Ядерне випромінювання не побачиш, і потерпілі не відчувають його миттєво. Найбільшої шкоди при цьому зазнає мозок. Утім, про це я дізнався набагато пізніше. Десятиліттями Комуністична партія Китаю зберігає в секреті інформацію про ядерні випробування, через які постраждало багато людей. За 10 років військової служби мене ніхто і ніколи не попереджав про небезпеку опромінення», — розповів Лю.
Ветерани з підрозділу «Ядерний 8023» виступили з акцією протесту, вимагаючи компенсацій за завдану шкоду здоров’ю через радіоактивне опромінення, від якого вони постраждали під час служби на Лоб-Норі. Уже через кілька хвилин після вибуху ядерної бомби солдатів відправляли на навчання в цей район без будь-якого захисного спорядження.
Фото надано Лю Ціном
«Компартія Китаю не приймає нас за людей. Через три хвилини після вибуху 30 тис. солдатів були відправлені на заражену ділянку. Танки, бронетехніку і кавалерію направляли до місця вибуху для проведення навчань. Зрозуміло, високопоставлених керівників там не було. Кожного разу, коли проходили навчання, нам наказували залишатися на зараженій території протягом кількох місяців», — каже Люй.
За найскромнішими оцінками Лю, за останні 32 роки не менше 100 тис. солдатів, що служили в підрозділі «Ядерний 8023», мали проблеми зі здоров’ям через опромінення.
«Відразу після вибухів у військовослужбовців, які брали участь у випробуваннях, вимірювали рівень радіації і передавали дані у штаб. Ця інформація була строго засекречена і не досі розголошується. Десятиліттями компартія не дбала про здоров’я учасників ядерних випробувань. Вони позбулися нас, як тільки ми перестали бути потрібними, і їм начхати на наше здоров’я», — обурюється Лю.
Наслідки радіації
У жовтні 1985 року після виконання місії 24-річний Лю повернувся на свою військову базу. Відтоді його стан здоров’я поступово погіршувався, а сам він назвав цей період «нічним кошмаром».
Спочатку послідкувала череда простуд, які лікували ін’єкціями. Потім у нього випали зуби. Лю переслідували хронічні болі в животі, кровотечі з носа, і, до того ж, йому був поставлений діагноз гепатиту В. Кількість білих кров’яних тілець у його крові різко знизилася, як розповідає Лю. Відтоді він також почав страждати безсонням.
Лю сказав, що в той час він приймав багато ліків і робив уколи. В один рік його витрати на лікування становили три чверті медичного бюджету всього його підрозділу. «Всі мої співробітники скаржилися на мене. Я був справжнім головним болем для керівників», — сказав він.
Радіоактивне опромінення згубно позначилося і на здоров’ї його сина. Лю розповідає: «Моєму синові тільки 20 років, але його імунна система дуже слабка, і він часто підхоплює застуду».
У компенсації відмовити
Більшість відставних військових із колишнього підрозділу «Ядерний 8032» важко хворі, але держава не визнає в цьому своєї провини. Солдати не отримують жодних компенсацій за непоправну шкоду здоров’ю, отриману під час служби.
Коли ж ветерани проводили акцію, щоб звернутися до уряду, то були жорстоко побиті міліцією. Деякі учасники акції отримали травми голови та відкриті рани, що кровоточили по всьому тілу, каже Лю.
Провінція Хебей. Спеціальний міліцейський загін б’є ветеранів підрозділу «Ядерний 8023», які вимагають від уряду компенсацій.
Фото надане Лю Ціном
Клопотання в Китаї — це дуже тернистий і болісний шлях, на який стали відставні солдати 30 років тому, каже Лю. Люди з усіх провінцій Китаю приєдналися до хвилі звернень до влади. Постраждалі об’єднуються в групи від кількох сотень до кількох тисяч людей. Їх кількість, за словами Лю, досягала 8 тис. чоловік.
Лю брав участь у цьому русі багато років. Зрештою, він домігся того, що йому присвоїли восьму ступінь тяжкості набутих захворювань за десятибальною шкалою. Перший рівень позначає найважку ступінь завданої шкоди здоров’ю, а десятий, відповідно, — найменшу.
Тим не менше, більшість солдат так і не змогли довести прямий зв’язок між своєю участю в ядерних випробуваннях і погіршенням свого здоров’я. Вони досі клопочуть про це. Численні колишні військові вже померли, а їхні сім’ї не отримали жодних компенсацій, розповів Лю.
Лю каже, що з десяти знайомих солдатів, які служили разом із ним у цьому підрозділі, двоє померли від раку у віці 45-ти років.
«Компартія завжди вела себе саме так. Вона використовує людей, як хоче, і викидає їх, як тільки ті перестають бути корисними для влади. Партія жорстока і нелюдська. Єдине, що турбує її — це власні інтереси. І вона так вчиняла з людьми завжди», — розповів Лю.
Ядерні випробування тривають
Навіть після підписання договору про заборону ядерних випробувань у 1996 році Китай і далі проводить їх у Лоб-Норі.
Офіційно компартія Китаю (КПК) підірвала останню ядерну бомбу 29 липня 1996 року, до заборони ООН. У той же день КПК оголосила, що припиняє проведення ядерних випробувань. А 24 вересня 1996 року міністр закордонних справ КНР Цянь Цічень, поряд із представниками 60 країн-членів ООН, підписав у Нью-Йорку Договір про повну заборону ядерних випробувань.
Але Лю стверджує, що тестування ядерної зброї так і не було зупинено. За його словами, компартія продовжувала підривати бомби і після 1996 року. Китайський режим став здійснювати ці випробування на полігоні або під землею у дрібніших масштабах, так що помітити це зовнішньому світу не просто, сказав він.
«Колишній товариш по службі, який досі працює на цій базі, особисто розповів мені про це в позаминулому році», — заявив Лю. — Партія діє в мафіозному стилі: ніколи не залишає прямих доказів і свідчень. Усі накази віддаються усно».
У вересні 1986 року китайський режим дозволив уряду Пакистану проводити ядерні випробування в Лоб-Норі, каже Лю.
«На нашому полігоні пакистанські експерти з ядерної зброї були одягнені у форму народної визвольної армії (НВАК). Їх легко можна було прийняти за уйгурських військовослужбовців. Але всі ми знали, що в нашому відділенні не було жодного уйгурського солдата», — сказав Лю.
Радіація в результаті ядерних випробувань на Лоб-Норі становить велику небезпеку для жителів найближчих районів і навіть для туристів, які нічого не підозрюють.
Такада Цзюнь, професор із захисту від радіаційного зараження при Медичному університеті Саппоро в Японії, у статті «Китайські ядерні випробування: ядерна катастрофа для Великого шовкового шляху» вказав, що пам’ятки на Шовковому шляху і військовий полігон, де випробовують ядерну зброю, розташовані поруч. Туристи ризикують зазнати радіаційного опромінення. Цей ризик був особливо високим до 1996 року, але навіть сьогодні загроза радіації, як і раніше, присутня в цьому районі, упевнений експерт.
У День захисту прав людини 10 грудня 2011 р. Лю, який тепер має австралійське громадянство, взяв участь у масовій акції протесту проти компартії Китаю (КПК) біля китайського посольства в Канберрі. Лю сказав, що він уперше побував на такому заході і це дуже його надихає.
«Я вигукнув: «Геть КПК! Нехай вона розвалиться!» Я чекав цього кілька десятиліть і, нарешті, зміг сказати слова, що були на душі», — поділився Лю.
Ся Мочжу, Велика Епоха (The Epoch Times)
