Ночью на нефтебазе на контролируемой Россией территории восточной Украины вспыхнул пожар после обстрела украинскими войсками города Донецка, сообщил во вторник глава городской администрации.
“В результате ночного обстрела на 27 июля в Буденновском районе произошел пожар на складе топлива”, — сообщил мэр Донецка Алексей Кулемзин в сообщении в социальной сети Telegram.
Пострадавших в результате пожара нет, сообщили в службе спасения Донецка. Пожар был ликвидирован около 10 часов утра по местному времени, сказал Кулемзин.
Агентство Рейтер не смогло подтвердить сообщения и причину пожара.
На кадрах, опубликованных в социальных сетях, видно, что огонь полыхает возле цистерн с нефтью на железнодорожных путях на территории нефтебазы.
Президент Турции Реджеп Тайип Эрдоган заявил, что президент России Владимир Путин сказал ему, что хочет сотрудничать с Bayraktar, известным производителем беспилотников.
По данным CNN Turk, Эрдоган сделал это заявление на заседании Центрального исполнительного комитета партии.
Эрдоган также заявил, что Объединенные Арабские Эмираты также проявили интерес к беспилотникам Bayraktar, предложив построить завод по производству беспилотников на своей территории.
Беспилотники Bayraktar-TB2 активно используются украинскими военными, по сообщениям, нанося значительный ущерб российским силам, а Министерство обороны России регулярно сообщает об уничтожении таких беспилотников.
Несколько недель назад появились сообщения о том, что Россия собирается купить беспилотники у Ирана. Официальные представители обеих стран отрицают это, но американские источники говорят, что российские чиновники посетили аэродром к югу от Тегерана в июне и начале июля, где им показали беспилотники, способные нести высокоточные ракеты.
Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган заявив, що президент Росії Володимир Путін сказав йому, що хоче співпрацювати з Bayraktar, відомим виробником безпілотників.
За даними CNN Turk, Ердоган зробив цю заяву на засіданні Центрального виконавчого комітету партії.
Ердоган також заявив, що Об’єднані Арабські Емірати також виявили інтерес до безпілотників Bayraktar, запропонувавши побудувати завод з виробництва безпілотників на своїй території.
Безпілотники Bayraktar-TB2 активно використовуються українськими військовими, завдаючи значних збитків російським силам, а Міністерство оборони Росії регулярно повідомляє про знищення таких безпілотників.
Декілька тижнів тому з’явилися повідомлення про те, що Росія збирається купити безпілотники в Ірану. Офіційні представники обох країн заперечують це, але американські джерела кажуть, що російські чиновники відвідали аеродром на південь від Тегерана в червні та на початку липня, де їм показали безпілотники, здатні нести високоточні ракети.
Борис Джонсон может сменить Даунинг-стрит на одну из самых важных ролей на мировой арене, по мнению сторонников, которые хотят, чтобы он поддержал оборону Украины в качестве следующего генерального секретаря НАТО.
По данным британской прессы, Джонсона поддерживает группа политиков-консерваторов в борьбе за лидерство в НАТО.
Нынешний глава НАТО Йенс Столтенберг скоро завершит свой четырехлетний срок полномочий. Его преемник должен был быть назначен в сентябре этого года, но есть предположение, что этот процесс затянулся из-за войны в Украине, которую ведет Российская Федерация.
“Имя премьер-министра выдвигается в качестве кандидата на ключевой оборонный пост на фоне ожиданий, что действующий Йенс Столтенберг уйдет в отставку в сентябре”, — британская газета Telegraph из источников, знакомых с ходом событий.
Не только члены Консервативной партии, но и Комитет обороны Великобритании поддержали кандидатуру Джонсона на пост следующего генерального секретаря НАТО, особенно учитывая его непоколебимую поддержку Украины во время российской агрессии. Однако некоторые британские чиновники также выступили против этой идеи, например, лорд Ричард Даннатт, бывший начальник британской армии, заявил, что не может поддержать Джонсона из-за его “характера” и недавних споров вокруг его общего поведения на посту премьер-министра Великобритании.
“Без сомнения, он сделал много хорошего, и наша полная поддержка Украины является фантастической”, — сказал он британскому изданию. “Но я боюсь, что дело в личных проблемах, в отсутствии честности, в отсутствии доверия. Откровенно говоря, мы не хотим выставлять Бориса Джонсона на международной арене на дальнейшее осмеяние. Он — национальный позор”, — утверждает Даннатт.
На международном уровне украинский депутат Алексей Гончаренко возглавляет призывы к Джонсону занять место нынешнего генерального секретаря Йенса Столтенберга.
Борис Джонсон стал почетным гражданином Одессы в знак признания его поддержки Украины, а президент Владимир Зеленский выразил “печаль” по поводу ухода премьер-министра с поста лидера консерваторов и назвал его “героем”.
Выступая за то, чтобы Джонсон получил должность в НАТО, Гончаренко сказал: “Лидерство Бориса Джонсона во время этой войны обеспечило предоставление Украине жизненно важных военных, экономических и гуманитарных поставок. Великобритания является одним из наших самых важных сторонников и ввела значительные санкции против России.
“Он был бы подходящим человеком, чтобы сменить Йенса Столтенберга, потому что он понимает вызовы, стоящие перед НАТО и Западом. Он всегда будет поддерживать Украину в нашей борьбе против Гитлера 21 века, и будет оказывать такую же непоколебимую поддержку членам и целям НАТО”.
Борис Джонсон може змінити Даунінг-стріт на одну з найважливіших ролей на світовій арені, на думку прихильників, які хочуть, щоб він підтримав оборону України як наступного генерального секретаря НАТО.
За даними британської преси, Джонсона підтримує група політиків-консерваторів у боротьбі за лідерство в НАТО.
Нинішній глава НАТО Єнс Столтенберг незабаром завершить свій чотирирічний термін повноважень. Його наступник мав бути призначений у вересні цього року, але є припущення, що цей процес затягнувся через війну в Україні, яку веде Російська Федерація.
“Ім’я прем’єр-міністра висувається як кандидат на ключову оборонну посаду на тлі очікувань, що чинний Єнс Столтенберг піде у відставку у вересні”, — британська газета Telegraph з джерел, знайомих з перебігом подій.
Не лише члени Консервативної партії, а й Комітет оборони Великобританії підтримали кандидатуру Джонсона на посаду наступного генерального секретаря НАТО, особливо з огляду на його непохитну підтримку України під час російської агресії. Однак деякі британські чиновники також виступили проти цієї ідеї, наприклад, лорд Річард Даннатт, колишній начальник британської армії, заявив, що не може підтримати Джонсона через його “характер” та недавні суперечки навколо його загальної поведінки на посаді прем’єр-міністра Великобританії.
“Без сумніву він зробив багато хорошого, і наша повна підтримка України є фантастичною”, — сказав він британському виданню. “Але я боюся, що справа в особистих проблемах, у відсутності чесності, у відсутності довіри. Відверто кажучи, ми не хочемо виставляти Бориса Джонсона на міжнародній арені на подальше осміяння. Він є національною ганьбою”, — стверджує Даннатт.
На міжнародному рівні український депутат Олексій Гончаренко очолює заклики до Джонсона посісти місце нинішнього генерального секретаря Єнса Столтенберга.
Борис Джонсон став почесним громадянином Одеси на знак визнання його підтримки України, а президент Володимир Зеленський висловив “сум” з приводу відставки прем’єр-міністра з посади лідера консерваторів і назвав його “героєм”.
Виступаючи за те, щоб Джонсон отримав посаду в НАТО, Гончаренко сказав: “Лідерство Бориса Джонсона під час цієї війни забезпечило надання Україні життєво важливих військових, економічних та гуманітарних постачань. Великобританія є одним із наших найважливіших прихильників і запровадила значні санкції проти Росії.
“Він був би придатною людиною, щоб змінити Єнса Столтенберга, тому що він розуміє виклики, що стоять перед НАТО і Заходом. Він завжди підтримуватиме Україну в нашій боротьбі проти Гітлера 21 століття, і надаватиме таку ж непохитну підтримку членам і цілям НАТО”.
Европейский Союз решил ввести санкции против “Ночных волков”, печально известной прокремлевской банды мотоциклистов, в рамках последних санкций, принятых блоком в ответ на вторжение России в Украину, сообщает The Moscow Times.
Ночные волки” печально известны своими националистическими взглядами, провокационными прокремлевскими поездками в Европу и связями с президентом России Путиным. Группа находится под санкциями США за вербовку и поддержку боевиков-сепаратистов на востоке Украины после того, как Москва аннексировала Крым в 2014 году.
На прошлой неделе на встрече министров иностранных дел стран ЕС были согласованы санкции против “Ночных волков” в рамках запрета на импорт российского золота, сообщает Financial Times.
Александр Залдостанов, лидер “Ночных волков” по прозвищу “Хирург”, заявил FT, что санкции ЕС “не имеют для него никакого значения”.
“Если мы больше не сможем совершать такие поездки, то наши друзья, наши братья будут приезжать сюда [в Россию]”, — рассуждает Залдостанов о перспективах запрета на пересечение ЕС на мотоциклах.
Он выразил свою поддержку нынешнему вторжению Москвы в Украину, заявив, что Россия и Украина — “одна страна… все одна единая и неделимая Россия”.
За последнее десятилетие Путин несколько раз катал “Ночных волков” на трехколесном мотоцикле, а в 2013 году наградил Залдостанова орденом Почета.
Європейський Союз вирішив запровадити санкції проти “Нічних вовків”, сумнозвісної прокремлівської банди мотоциклістів, у рамках останніх санкцій, прийнятих блоком у відповідь на вторгнення Росії в Україну, повідомляє The Moscow Times.
“Нічні вовки” відомі своїми націоналістичними поглядами, провокаційними прокремлівськими поїздками до Європи та зв’язками з президентом Росії Путіним. Група перебуває під санкціями США за вербування та підтримку бойовиків-сепаратистів на сході України після того, як Москва анексувала Крим у 2014 році.
Минулого тижня на зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС було погоджено санкції проти “Нічних вовків” у рамках заборони на імпорт російського золота, повідомляє Financial Times.
Олександр Залдостанов, лідер “Нічних вовків” на прізвисько “Хірург”, заявив FT, що санкції ЄС “не мають для нього жодного значення”.
“Якщо ми більше не зможемо здійснювати такі поїздки, то наші друзі, наші брати приїжджатимуть сюди [до Росії]”, — розмірковує Залдостанов про перспективи заборони перетину ЄС на мотоциклах.
Він висловив свою підтримку нинішньому вторгненню Москви до України, заявивши, що Росія та Україна — “одна країна… все одна єдина і неподільна Росія”.
За останнє десятиліття Путін кілька разів катав “Нічних вовків” на триколісному мотоциклі, а 2013 року нагородив Залдостанова орденом Пошани.
Вторжение России в Украину активизировало западный военный альянс, состоящий из 30 стран, что вызвало значительное увеличение расходов и новые заявки на членство от Финляндии и Швеции.
Только через много лет война российского президента Владимира Путина с Украиной будет окончательно квалифицирована как колоссальный просчет или стратегический мастерский ход. Но если одной из его целей был подрыв НАТО и предотвращение его будущего расширения, то эту кампанию, безусловно, можно признать решительным провалом, в анализе Flight Global.
После незаконной аннексии украинского полуострова Крым в 2014 году, Москва начала полномасштабное вторжение в Украину в конце февраля, отчасти в попытке добиться того, чтобы ее сосед не стремился присоединиться к западному военному альянсу.
Паранойя Путина по поводу расширения НАТО на восток обусловлена тем, что с момента окончания холодной войны НАТО пополнила свои ряды 14 странами бывшего СССР или бывшего Варшавского договора. Этот процесс начался в 1999 году с присоединения Чешской Республики, Венгрии и Польши, а в 2004 году к ним присоединились еще семь стран, когда в состав НАТО вошли Болгария, Эстония, Латвия, Литва, Румыния, Словакия и Словения.
Постоянное расширение
За ними последовали Албания и Хорватия (2009 год), Черногория (2017 год) и, совсем недавно, Северная Македония (2020 год), в результате чего общее число членов достигло 30 стран, обеспечивающих защиту около одного миллиарда граждан.
Правительство Украины проявило интерес к тому, чтобы последовать этому примеру – помимо стремления к включению страны в ЕС — в то время как Босния и Герцеговина, а также Грузия также ранее заявляли о своем потенциальном желании присоединиться к ЕС.
Для России такое дальнейшее усиление восточного фланга НАТО неприемлемо, поскольку оно оставляет открытой перспективу размещения Североатлантическим союзом передовых войск и вооружений Альянса у ее порога. При поддержке союзника Беларуси российские войска начали действия в Украине, чтобы остановить продолжающееся стремление президента Украины Владимира Зеленского к Западу.
Несмотря на месяцы строгих предупреждений, НАТО и его самый влиятельный член, США, не могли сделать ничего, кроме как выразить возмущение в начале войны. Хотя статья 5 альянса гласит, что нападение, предпринятое против одного члена, будет рассматриваться как нападение против всех — так называемая коллективная оборона — однако в случае с Украиной альянс не мог вмешаться.
Но если Путин рассчитывал на возможные разногласия в НАТО, то эти мысли были мгновенно развеяны, поскольку многие страны-члены быстро перешли к поставке Киеву оружия и техники, необходимых для укрепления его обороны.
“Президент Путин совершил стратегическую ошибку. Он полностью недооценил силу, способность и волю украинского народа и украинских вооруженных сил защитить себя и недооценил решимость НАТО, союзников и партнеров НАТО в поддержке Украины”, — заявил генеральный секретарь НАТО Йенс Столтенберг.
Если движение бронетанковых колонн в Киев и разрушение городских центров, таких как южный украинский город Мариуполь, было задумано русскими для того, чтобы отбить у страны желание вступить в НАТО, то эта стратегия быстро привела к обратным результатам.
Быстрые шаги
12 мая Финляндия объявила, что подаст заявку на вступление в НАТО “без промедления”, а Швеция сделала то же самое четыре дня спустя, сославшись на “фундаментально изменившуюся обстановку в области безопасности в результате вторжения России в Украину”.
“Президент Путин хотел меньше НАТО. Он получает больше от НАТО: больше войск и больше членов НАТО”, — сказал Столтенберг 1 июня.
К началу июня министерство обороны США увеличило свое присутствие в Европе до более чем 100 000 военнослужащих и направило в регион дополнительные истребители, транспортные самолеты и самолеты-заправщики. “Европейские союзники и Канада также наращивают свои усилия, увеличивая численность войск, повышая уровень подготовки и расходы на оборону”, — сказал Столтенберг.
В июне НАТО заявила, что 130 самолетов союзников постоянно находятся в состоянии повышенной готовности на восточном фланге, включая те, которые обеспечивают воздушное патрулирование в странах Балтии и наземное усиление в Польше, Словакии, Венгрии, Румынии и Болгарии. Собственные средства наблюдения также обеспечивают круглосуточную защиту.
Во время саммита в Мадриде 28-30 июня НАТО утвердила новую стратегическую концепцию, пообещав укрепить свою коллективную оборону и “трансатлантическую солидарность” перед лицом возросшей угрозы.
“Российская Федерация является самой значительной и прямой угрозой безопасности союзников и мира, а также стабильности в евроатлантическом регионе”, — заявили тогда в НАТО. “С решимостью, стремлением и солидарностью союзники будут продолжать противодействовать российским угрозам и отвечать на враждебные действия в соответствии с международным правом”.
Осуждая войну в Украине, Альянс также заявляет:
“Мы продолжим и еще более усилим нашу политическую и практическую поддержку” Киеву, такую как поставка “нелетального оборонного вооружения”, улучшение киберзащиты и поддержка мероприятий по модернизации “в его переходный период для повышения долгосрочной оперативной совместимости”.
В то же время стратегическая концепция НАТО направлена на “усиление специализированной политической и практической поддержки партнеров, включая Боснию и Герцеговину, Грузию и Республику Молдова”. Согласно документу, это поможет “укрепить их целостность и устойчивость, развить их возможности и сохранить их политическую независимость”, — говорится в нем.
Обсуждение плана расширения для Финляндии и Швеции было завершено в штаб-квартире НАТО в Брюсселе 4 июля, а документы протокола о присоединении были подписаны на следующий день.
“Обе страны официально подтвердили свою готовность и способность выполнить свои политические, юридические и военные обязательства и обещания по вступлению в НАТО”, — заявил альянс, который теперь будет ждать, пока каждый из его членов официально ратифицирует расширение.
Турецкое одобрение
Турция изначально выступала против присоединения Швеции и Финляндии, обвиняя скандинавские страны в укрывательстве сторонников террористической организации РПК, но скорректировала свою позицию после подписания трехстороннего меморандума 28 июня.
“С 32 странами за столом переговоров мы будем еще сильнее, а наши люди будут еще в большей безопасности, поскольку мы сталкиваемся с крупнейшим за последние десятилетия кризисом безопасности”, — говорит Столтенберг.
НАТО заявило: “Безопасность Финляндии и Швеции имеет непосредственное значение для Альянса, в том числе в процессе присоединения”.
В ходе саммита в Мадриде были также объявлены планы по созданию акселератора оборонных инноваций при поддержке многонационального инновационного фонда. НАТО заявляет, что он “объединит правительства, частный сектор и научные круги”.
Поскольку к 2035 году парк из 14 самолетов наблюдения Boeing E-3A должен быть списан, НАТО “утвердила стратегию, которая обеспечит бесперебойную поставку бортовой системы предупреждения и управления следующего поколения и соответствующих возможностей”. В марте компания Boeing получила контракт на снижение рисков и технико-экономическое обоснование, связанное с этим проектом, возглавив коалицию партнеров под вывеской ABILITI.
Кроме того, достигнут прогресс в выполнении ключевого требования, согласно которому государства-члены должны тратить на оборону не менее 2% своего ВВП.
В докладе, опубликованном перед саммитом, оценки НАТО предполагают, что в этом году только девять из его членов выполнят поставленную задачу: Хорватия, Эстония, Греция, Латвия, Литва, Польша, Словакия, Великобритания и США. Ожидается, что расходы еще 10 организаций составят от 1,5% до 1,99%, а финансирование еще 10 организаций будет ниже 1,5%. Следует отметить, что у Исландии нет армии.
Однако “уже седьмой год подряд расходы на оборону увеличиваются, и все больше и больше союзников следуют нашим рекомендациям”, — сказал Столтенберг.
Картина более позитивна, когда речь идет о проценте оборонного бюджета, который государство ежегодно выделяет на закупки. Здесь НАТО ставит цель в 20%, и по имеющимся данным, в этом году 24 страны должны превысить этот уровень.
Однако в последнем анализе не учитывается крупное увеличение расходов, объявленное несколькими странами в ответ на агрессию России в Украине. Германия, например, выделила дополнительные 100 млрд евро (102 млрд долл. США) вскоре после начала военных действий, а Польша обязалась увеличить свои расходы до 3% ВВП. Швеция, тем временем, планирует достичь целевого показателя в 2% к 2028 году.
Но помимо расширения членства до 32 стран и создания нового северного фланга вдоль российской границы, как включение Финляндии и Швеции изменит совокупную численность вооружения НАТО?
Данные показывают, что на конец прошлого года страны НАТО имели на вооружении в общей сложности 20 669 военных самолетов. В то же время вооруженные силы России, которые впоследствии значительно поредели в результате войны в Украине, располагали лишь 20% от этого количества, или 4 173 самолетами.
НАТО также располагает самолетами Boeing 707 E-3A, а компания Northrop Grumman завершила поставку пяти самолетов RQ-4D Global Hawk в рамках программы наземного наблюдения Альянса.
Совместные усилия
Механизмы объединения и совместного использования представляют дополнительные возможности, в том числе три самолета Boeing C-17, используемые консорциумом НАТО Strategic Airlift Capability и членами программы “Партнерство ради мира” на авиабазе Папа в Венгрии.
Кроме того, пять самолетов-заправщиков A330 (MRTT) компании Airbus Defence & Space уже используются многонациональным флотом НАТО на авиабазе Эйндховен в Нидерландах. Это число должно вырасти как минимум до девяти таких самолетов, но может увеличиться еще больше, если другие страны присоединятся к инициативе, в которой на данный момент участвуют Бельгия, Чешская Республика, Германия, Люксембург, Нидерланды и Норвегия.
В общей сложности 396 военных самолетов находятся в активной эксплуатации в Финляндии (192) и Швеции (204).
В Хельсинки находятся 165 самолетов ВВС и 27 армейских самолетов, а в Стокгольме — 151 самолет ВВС и 53 вертолета в составе эскадрильи Оборонного вертолетного полка.
Однако наиболее заметные текущие приобретения наций относятся к сектору истребительной авиации.
В декабре 2021 года Финляндия выбрала самолет Lockheed Martin F-35A для своей программы HX из 64 самолетов, которая призвана заменить самолеты Boeing F/A-18C/D. Швеция, тем временем, заказала 60 самолетов Saab Gripen Es, а модели нового поколения должны поступить в эксплуатацию в конце этого десятилетия.
Совершив стратегически важный шаг, 30 июня Швеция подписала контракт стоимостью около 7,3 млрд. шведских крон (714 млн. долларов США) на приобретение двух самолетов наблюдения Saab GlobalEye. Это заявление было сделано всего через день после того, как НАТО одобрила заявку на вступление страны в НАТО.
Поставки сильно модифицированных самолетов Bombardier Global 6000 будут осуществлены в 2027 году, при этом контракт также предусматривает опционы на приобретение еще двух самолетов.
Подчеркивая, что это “оборонительный альянс, который не представляет угрозы ни для одной страны”, НАТО заявляет, что “будет продолжать защищать наше население и защищать каждый дюйм союзной территории в любое время”.
“Мы будем опираться на новую усиленную позицию и значительно укреплять сдерживание и долгосрочную оборону, чтобы обеспечить безопасность и оборону всех союзников”.
Еще одним неизвестным фактором, согласно анализу Flight Global, является реакция России на то, что ее противник определяет ее как “самую значительную и прямую угрозу” в то время, когда Москва имеет превосходство в количестве самолетов пять к одному.
Призрак будущей эскалации военных действий вызывает беспокойство, поскольку Путин предупредил о неопределенных последствиях дальнейшего расширения НАТО и поставок Западом современного оружия в Украину. Кроме того, Москва даже намекнула на потенциальное повышение боеготовности своих ядерных сил, что вызывает опасения относительно сценария ядерного конфликта.
Однако Столтенберг обратил внимание на текст декларации ООН, согласованной Китаем, Францией, Россией, Великобританией и США в январе 2022 года, в которой утверждается, что “ядерная война не может быть выиграна и никогда не должна вестись”.
В соглашении также говорится: “Ядерное оружие — пока оно существует — должно служить оборонительным целям, сдерживать агрессию и предотвращать войну”.
Вторгнення Росії в Україну активізувало західний військовий альянс, який складається з 30 країн, що викликало значне збільшення видатків та нові заявки на членство від Фінляндії та Швеції.
Лише через багато років війну російського президента Володимира Путіна з Україною остаточно кваліфікують як колосальний прорахунок або стратегічний майстерний хід. Але якщо однією з його цілей був підрив НАТО та запобігання його майбутньому розширенню, то цю кампанію, безумовно, можна визнати рішучим провалом, в аналізі Flight Global.
Після незаконної анексії українського півострова Крим у 2014 році Москва розпочала повномасштабне вторгнення в Україну наприкінці лютого, частково у спробі домогтися того, щоб її сусід не прагнув приєднатися до західного військового альянсу.
Параноя Путіна щодо розширення НАТО на схід обумовлена тим, що з моменту закінчення холодної війни НАТО поповнила свої ряди 14 країнами колишнього СРСР або колишнього Варшавського договору. Цей процес розпочався у 1999 році з приєднання Чеської Республіки, Угорщини та Польщі, а у 2004 році до них приєдналися ще сім країн, коли до складу НАТО увійшли Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина та Словенія.
Постійне розширення
За ними пішли Албанія та Хорватія (2009 рік), Чорногорія (2017 рік) і, зовсім недавно, Північна Македонія (2020 рік), внаслідок чого загальна кількість членів досягла 30 країн, які забезпечують захист близько одного мільярда громадян.
Уряд України виявив інтерес до того, щоб наслідувати цей приклад — крім прагнення до включення країни до ЄС — у той час, як Боснія і Герцеговина, а також Грузія також раніше заявляли про своє потенційне бажання приєднатися до ЄС.
Для Росії таке подальше посилення східного флангу НАТО є неприйнятним, оскільки воно залишає відкритою перспективу розміщення Альянсом передових військ та озброєнь Альянсу біля її порога. За підтримки союзника Білорусі російські війська розпочали дії в Україні, щоб зупинити прагнення президента України Володимира Зеленського до Заходу.
Попри місяці суворих попереджень, НАТО та його найвпливовіший член, США, не могли зробити нічого, окрім як висловити обурення на початку війни. Хоча стаття 5 альянсу свідчить, що напад, здійснений проти одного члена, розглядатиметься як напад проти всіх — так звана колективна оборона — проте у випадку з Україною альянс не міг втрутитися.
Але якщо Путін розраховував на можливі розбіжності в НАТО, то ці думки миттєво розвіяли, оскільки багато країн-членів швидко перейшли до постачання Києву зброї та техніки, необхідних для зміцнення його оборони.
“Президент Путін зробив стратегічну помилку. Він повністю недооцінив силу, здатність і волю українського народу та українських збройних сил захистити себе та недооцінив рішучість НАТО, союзників та партнерів НАТО у підтримці України”, — заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
Якщо рух бронетанкових колон до Києва та руйнування міських центрів, таких як південне українське місто Маріуполь, було задумано російськими для того, щоб відбити у країни бажання вступити до НАТО, то ця стратегія швидко призвела до зворотних результатів.
Швидкі кроки
12 травня Фінляндія оголосила, що подасть заявку на вступ до НАТО “без зволікання”, а Швеція зробила те ж саме через чотири дні, пославшись на “обстановку, що фундаментально змінилася, в галузі безпеки в результаті вторгнення Росії в Україну”.
“Президент Путін хотів менше НАТО. Він отримує більше від НАТО: більше військ та більше членів НАТО”, — сказав Столтенберг 1 червня.
На початку червня міністерство оборони США збільшило свою присутність у Європі до більш ніж 100 000 військовослужбовців і направило до регіону додаткові винищувачі, транспортні літаки та літаки-заправники. “Європейські союзники та Канада також нарощують свої зусилля, збільшуючи чисельність військ, підвищуючи рівень підготовки та витрати на оборону”, — сказав Столтенберг.
У червні НАТО заявила, що 130 літаків союзників постійно перебувають у стані підвищеної готовності на східному фланзі, включаючи ті, які забезпечують повітряне патрулювання у країнах Балтії та наземне посилення у Польщі, Словаччині, Угорщині, Румунії та Болгарії. Власні засоби спостереження також забезпечують цілодобовий захист.
Під час саміту в Мадриді 28-30 червня НАТО затвердила нову стратегічну концепцію, пообіцявши зміцнити свою колективну оборону і “трансатлантичну солідарність” перед загрозою.
“Російська Федерація є найбільшою і прямою загрозою безпеці союзників і миру, а також стабільності в євроатлантичному регіоні”, — заявили тоді в НАТО. “З рішучістю, прагненням та солідарністю союзники продовжуватимуть протидіяти російським загрозам та відповідатимуть на ворожі дії відповідно до міжнародного права”.
Засуджуючи війну в Україні, Альянс також заявляє:
“Ми продовжимо і ще посилимо нашу політичну та практичну підтримку” Києву, таку як постачання “нелетального оборонного озброєння”, покращення кіберзахисту та підтримка заходів щодо модернізації “в його перехідний період для підвищення довгострокової оперативної сумісності”.
Водночас стратегічна концепція НАТО спрямована на “посилення спеціалізованої політичної та практичної підтримки партнерів, включаючи Боснію та Герцеговину, Грузію та Республіку Молдова”. Згідно з документом, це допоможе “зміцнити їхню цілісність і стійкість, розвинути їх можливості та зберегти їхню політичну незалежність”, — йдеться в ньому.
Обговорення плану розширення для Фінляндії та Швеції було завершено у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі 4 липня, а документи протоколу про приєднання були підписані наступного дня.
“Обидві країни офіційно підтвердили свою готовність і здатність виконати свої політичні, юридичні та військові зобов’язання та обіцянки щодо вступу до НАТО”, — заявив альянс, який тепер чекатиме, доки кожен з його членів офіційно ратифікує розширення.
Турецьке схвалення
Туреччина спочатку виступала проти приєднання Швеції та Фінляндії, звинувачуючи скандинавські країни у приховуванні прихильників терористичної організації РПК, але скоригувала свою позицію після підписання тристороннього меморандуму 28 червня.
“З 32 країнами за столом переговорів ми будемо ще сильнішими, а наші люди будуть ще у більшій безпеці, оскільки ми стикаємося з найбільшою за останні десятиліття кризою безпеки”, — говорить Столтенберг.
НАТО заявило: “Безпека Фінляндії та Швеції має безпосереднє значення для Альянсу, у тому числі у процесі приєднання”.
Під час саміту в Мадриді було також оголошено плани створення акселератора оборонних інновацій за підтримки багатонаціонального інноваційного фонду. НАТО заявляє, що він “об’єднає уряди, приватний сектор та наукові кола”.
Оскільки до 2035 року парк із 14 літаків спостереження Boeing E-3A має бути списаний, НАТО “затвердила стратегію, яка забезпечить безперебійне постачання бортової системи попередження та управління наступного покоління та відповідних можливостей”. У березні компанія Boeing отримала контракт на зниження ризиків та техніко-економічне обґрунтування, пов’язане з цим проєктом, очоливши коаліцію партнерів під вивіскою ABILITI.
Крім того, досягнуто прогресу у виконанні ключової вимоги, згідно з якою держави-члени повинні витрачати на оборону не менше 2% свого ВВП.
У доповіді, опублікованій перед самітом, оцінки НАТО припускають, що цього року лише дев’ять із його членів виконають поставлене завдання: Хорватія, Естонія, Греція, Латвія, Литва, Польща, Словаччина, Великобританія та США. Очікується, що витрати ще 10 організацій становитимуть від 1,5% до 1,99%, а фінансування ще 10 організацій буде нижчим за 1,5%. Слід зазначити, що Ісландія не має армії.
Однак “вже сьомий рік поспіль витрати на оборону збільшуються, і все більше і більше союзників дотримуються наших рекомендацій”, — сказав Столтенберг.
Картина позитивніша, коли йдеться про відсоток оборонного бюджету, який держава щороку виділяє на закупівлі. Тут НАТО має на меті 20%, і за наявними даними, цього року 24 країни мають перевищити цей рівень.
Проте в останньому аналізі не враховується велике збільшення видатків, оголошене кількома країнами у відповідь на агресію Росії в Україні. Німеччина, наприклад, виділила додаткові 100 млрд євро (102 млрд дол. США) незабаром після початку воєнних дій, а Польща зобов’язалася збільшити свої витрати до 3% ВВП. Швеція тим часом планує досягти цільового показника в 2% до 2028 року.
Але окрім розширення членства до 32 країн та створення нового північного флангу вздовж російського кордону, як включення Фінляндії та Швеції змінить сукупну чисельність озброєння НАТО?
Дані показують, що на кінець минулого року країни НАТО мали на озброєнні 20 669 військових літаків. Водночас збройні сили Росії, які згодом значно порідшали внаслідок війни в Україні, мали лише 20% від цієї кількості, або 4 173 літаки.
НАТО також має літаки Boeing 707 E-3A, а компанія Northrop Grumman завершила постачання п’яти літаків RQ-4D Global Hawk в рамках програми наземного спостереження Альянсу.
Спільні зусилля
Механізми об’єднання та спільного використання мають додаткові можливості, у тому числі три літаки Boeing C-17, які використовуються консорціумом НАТО Strategic Airlift Capability та членами програми “Партнерство заради миру” на авіабазі Папа в Угорщині.
Крім того, п’ять літаків-заправників A330 (MRTT) компанії Airbus Defence & Space вже використовуються багатонаціональним флотом НАТО на авіабазі Ейндховен у Нідерландах. Це число має зрости щонайменше до дев’яти таких літаків, але може збільшитися ще більше, якщо інші країни приєднаються до ініціативи, в якій зараз беруть участь Бельгія, Чеська Республіка, Німеччина, Люксембург, Нідерланди та Норвегія.
Загалом 396 військових літаків перебувають в активній експлуатації у Фінляндії (192) та Швеції (204).
У Гельсінкі знаходяться 165 літаків ВПС та 27 армійських літаків, а в Стокгольмі – 151 літак ВПС та 53 вертольоти у складі ескадрильї Оборонного вертолітного полку.
Проте найпомітніші поточні придбання націй належать до сектора винищувальної авіації.
У грудні 2021 року Фінляндія обрала літак Lockheed Martin F-35A для своєї програми HX із 64 літаків, яка покликана замінити літаки Boeing F/A-18C/D. Швеція тим часом замовила 60 літаків Saab Gripen Es, а моделі нового покоління мають надійти в експлуатацію наприкінці цього десятиліття.
Здійснивши стратегічно важливий крок, 30 червня Швеція підписала контракт вартістю близько 7,3 млрд шведських крон (714 млн доларів США) на придбання двох літаків спостереження Saab GlobalEye. Ця заява була зроблена лише через день після того, як НАТО схвалила заявку на вступ країни до НАТО.
Постачання сильно модифікованих літаків Bombardier Global 6000 будуть здійснені в 2027 році, при цьому контракт також передбачає опціони на придбання ще двох літаків.
Наголошуючи, що це “оборонний альянс, який не становить загрози для жодної країни”, НАТО заявляє, що “продовжуватиме захищати наше населення і захищатиме кожен дюйм союзної території у будь-який час”.
“Ми спиратимемося на нову посилену позицію і значно зміцнюватимемо стримування та довгострокову оборону, щоб забезпечити безпеку та оборону всіх союзників”.
Ще одним невідомим фактором, згідно з аналізом Flight Global, є реакція Росії на те, що її противник визначає її як “найзначнішу і пряму загрозу” у той час, коли Москва має перевагу в кількості літаків п’ять до одного.
Примара майбутньої ескалації воєнних дій викликає занепокоєння, оскільки Путін попередив про невизначені наслідки подальшого розширення НАТО та постачання Заходу сучасної зброї в Україну. Крім того, Москва навіть натякнула на потенційне підвищення боєздатності своїх ядерних сил, що викликає побоювання щодо сценарію ядерного конфлікту.
Однак Столтенберг звернув увагу на текст декларації ООН, узгоджену Китаєм, Францією, Росією, Великобританією та США у січні 2022 року, в якій стверджується, що “ядерна війна не може бути виграна і ніколи не повинна вестись”.
В угоді також йдеться: “Ядерна зброя — поки вона існує — має служити оборонним цілям, стримувати агресію та запобігати війні”.
Рыбоводческий бизнес процветает, как и связанные с ним проблемы промышленного масштаба.
Хотя может показаться, что это современное изобретение, «аквакультура» существует уже много веков — человек «разводит» рыбу в сетчатых вольерах, прудах, чанах, урнах и даже плетеных корзинах уже тысячи лет.
Однако в последнее время, особенно в последние несколько десятилетий, мировой спрос на рыбу резко возрос, и разведение рыбы стремительно развивалось, превратившись в многомиллиардную индустрию.
Задача этой отрасли — все быстрее производить более крупную и дешевую рыбу, чтобы удовлетворить ненасытный спрос на то, что когда-то казалось безграничным и недорогим источником белка и полезных жиров.
Необычайный рост рыбоводческого бизнеса принес с собой ряд проблем, которые беспокоят меня настолько, что я советую всем своим пациентам избегать промышленно выращиваемой рыбы. Хотя есть некоторые рыбоводы, производящие экологически чистую и здоровую рыбу, эти производители являются исключением, а не правилом, поэтому, если у вас нет возможности покупать рыбу у таких поставщиков (обычно это небольшие рыбные фермы), вот пять простых причин сказать «нет» выращенной на фермах рыбе.
Не существует такого понятия, как рыба, выращенная на свободном выгуле. На самом деле, все совсем наоборот: в вольерах рыбоводческих хозяйств рыбы упакованы, ну, как сардины, и у них остается мало места для свободного плавания или нормального поведения.
Результат? Рыбы, находящиеся в состоянии стресса, как и мы, склонны легче заболевать, так как их защитные силы ослаблены.
С ослабленной иммунной системой рыбы становятся более склонными к болезням, паразитарным инфекциям и заболеваниям, которые затем могут быстро распространяться в их перенаселенных акваториях.
Выращенная на фермах рыба, действительно, подсела на наркотик, чувак. Это потому, что больную рыбу необходимо вылечить с помощью лекарств. Для этого разводимую рыбу кормят антибиотиками, противогрибковыми препаратами и/или пестицидами — а значит, и вас тоже, с каждой порцией. Вряд ли это аппетитная мысль.
Рыбе, выращиваемой на ферме, часто вводят бустерные инъекции половых гормонов. Оказывается, популяции рыб в неволе, как правило, производят меньше потомства, поэтому рыбные фермы часто улучшают Мать-природу с помощью методов лечения бесплодия (например, гормональных инъекций, специальных кормов и т. д.), чтобы стимулировать производство потомства и увеличить урожай.
В связи с этим возникает вопрос: что рыбные гормоны делают с нашим телом? И стоит ли рисковать?
Их диета просто отвратительна. Как и в случае с промышленно выращиваемым скотом, высококачественный, пятизвездочный корм не входит в меню. Чем же питается среднестатистическая рыба, выращиваемая на фермах? В основном рыбной мукой. Звучит достаточно безобидно, но до тех пор, пока вы не обнаружите, что рыбная мука состоит в основном из мелкой рыбы, смешанной с (предположительно генетически модифицированными) соевыми бобами, зерном и кукурузой.
Помимо возможных проблем с ГМО, более серьезная проблема заключается в том, что для производства всей этой рыбной муки из моря вылавливается огромное количество мелкой рыбы — где-то от трех до шести фунтов (1,4 – 2,7 кг) мелкой рыбы требуется для производства всего одного фунта (0,45 кг) выращенной рыбы. Помимо того, что это чрезвычайно расточительный процесс, он также оставляет меньше пищи для диких рыб, что способствует сокращению их популяции.
О, а чем еще перекусывают выращенные на ферме рыбы? Трупы умерших соседей, плавающие или лежащие на дне их резервуаров. Это некрасивая картинка.
Если вы ищете питательные вещества, то выращенная на фермах рыба не соответствует требованиям, даже если не обращать внимания на лекарства, гормональные уколы и неоптимальную диету.
По сравнению с дикой рыбой, выращенные на фермах версии могут содержать на 20 процентов меньше белка, в два раза больше жирных кислот омега-6, стимулирующих воспаление, меньше пригодных для использования омега-3 и меньше питательных веществ в целом. Короче говоря, дикая лучше.
Промышленные рыбоводческие фермы загрязняют окружающую среду. Многочисленные исследования сообщают, что качество воды страдает в районах, где работают рыбные фермы, что создает нечто похожее на водную версию сельскохозяйственного стока.
Разлагающаяся рыбная мука, больная и умирающая рыба, а также продукты их жизнедеятельности создают условия, позволяющие бактериям процветать, загрязняя не только воды рыбной фермы, но и просачиваясь в соседние места обитания дикой рыбы, болота и водно-болотные угодья, нанося им ущерб либо случайно, либо по неосторожности, либо из-за некачественных методов выращивания рыбы. Весь этот ущерб и загрязнения добавляют высокую экологическую цену за выращивание рыбы по требованию.
Итак, учитывая все это, какова альтернатива культивируемой рыбе? Ответ — дикая рыба, хотя и она не лишена ряда проблем, включая чрезмерный вылов, сокращение популяции и проблемы, связанные с содержанием ртути.
Чтобы помочь вам сделать наилучший выбор, покупая рыбу на рынке или в ресторане, задавайте вопросы и выясняйте, где добывается рыба и ведется ли ее устойчивый промысел. Перед покупкой проверьте свой выбор с помощью полезного «Руководства по морепродуктам, безопасным для океана» Института голубого океана (есть на его сайте) или скачайте распечатанные списки рекомендаций по экологически чистым морепродуктам с сайта SeafoodWatch.org.
Доктор Фрэнк Липман является основателем и директором оздоровительного центра Eleven Eleven в Нью-Йорке. Эта статья была первоначально опубликована на NaturallySavvy.com.
