Blog

  • DPA викликає у китайців гордість за свою націю і культуру

    DPA викликає у китайців гордість за свою націю і культуру

    #img_left#Виступивши востаннє 8 лютого 2009 р. на сцені Universal Art Center в  Сеулі, компанія Divine Performing Arts (DPA) закінчила своє турне в Кореї. Одинадцять присвячених китайському Новому рокові шоу Spectacular отримали  високу оцінку глядачів.

    Пані Лю родом із Китаю. Вона живе в Кореї вже два роки. Цього року вона  вперше побачила виступ DPA. Ось як вона висловила свої враження від  перегляду концерту: «Я відчула, наскільки велика китайська традиційна  культура. Я дуже пишаюся, що я китаянка, і відчуваю велику гордість за  всіх китайців!»

    Велике враження на неї справила хореографічна композиція «Незважаючи на  переслідування, ми все одно твердо йдемо шляхом Бога». «У цій виставі я  побачила щасливу сім’ю, розлучену китайською компартією лише через те, що  вони вірили в істину, доброту, терпіння (основний принцип вчення духовної  практики Фалуньгун — прим. пер.). Це було так сумно, що я не могла не  розплакатися», — сказала вона.

    Тенор Гуань Гуймінь був відомим співаком ще в Китаї, китайські ЗМІ  називали його «китайським королем пісень». Пан Сюй, що приїхав із Китаю,  раніше був шанувальником  Гуань Гуйміня. Особливо він був зворушений  піснею у виконанні Гуаня під назвою «Я не хочу жалкувати по тобі». Пан Сюй  емоційно сказав: «Я хвилююся за тих, хто не знає правду [про  переслідування в Китаї], особливо за моїх родичів і друзів».

    Протягом двох років Сюй працював у Тибеті, тому відчув сильні переживання,  коли побачив номер «Пісня снігових гір», в якому молоді люди в  національному тибетському одязі з довгими рукавами енергійними  танцювальними па виражали пошану Богам і щиру радість. «Приголомшливий  танець, такий енергійний», — сказав пан Сюй.

    The Epoch Times є почесним спонсором Divine Performing Arts.

    #img_center_nostream#

  • Відомий корейський музичний критик: Трупа Divine Performing Arts «досконала й бездоганна»

    Відомий корейський музичний критик: Трупа Divine Performing Arts «досконала й бездоганна»

    #img_left#Корейці, які люблять слухати радіо, спокійну музику, джаз, практично всі знають Цзін-Мо Кіма. Відомий корейський музичний критик подивився п’яту виставу Divine Performing Arts (DPA, «Божественне мистецтво») в Сеулі і поділився своїми враженнями з нашим репортером.

    Окрім того, що пан Кім — музичний критик, він ще й композитор. Його музика використовується для великої кількості програм на радіо КВS і Busan FM. Він до того ж є заступником директора щомісячного журналу Ке-Сі. Пан Кім представив більше 500 творів класичної музики корейській аудиторії.

    Сеул, Південна Корея: Корейці, які люблять слухати радіо, спокійну музику, джаз, практично всі знають Цзін-Мо Кіма. Відомий корейський музичний критик подивився п’яту виставу Divine Performing Arts (DPA, «Божественне мистецтво») в Сеулі і поділився своїми враженнями з нашим репортером.

    Він сказав, що це шоу подібне до прекрасного сну: «Вистави трупи DPA дуже красиві. Вони демонструють міфи, живопис, мрії. Вони як дивний сон, хоча на сцені все показано дуже реально. Концерт заснований на стародавній східній культурі. Вистава дарує людям надію на майбутнє. Я був занурений у блаженство з початку і до кінця вистави».

    Пан Кім сказав, що він сам часто бере участь у виставах. З професіональної точки зору, всі аспекти шоу DPA, включаючи й планування сцени, музики, історій тощо, вразили його. Він стверджував, що отримав величезну насолоду від перегляду концерту DPA.

    «Час концертних номерів та зміни декорацій на диво синхронізований. Мене вразило, як чудово використовуються комп’ютерні технології», — сказав він.

    «Я самостійно вивчав гру східних інструментів. Культурні основи східної і західної музики різні. Багато хто прагне об’єднати східну та західну музику, але це рідко кому вдається зробити. Однак у сьогоднішній виставі я побачив, що вся музика дуже гармонійна, і я дійсно багато чому навчився».

    Пан Кім сказав, що вистава була дуже гармонійною та глибокою. «Я не хочу сказати, що вистава повинна була досягнути певного рівня наочності, щоб бути прийнятою. Я хочу підкреслити, що це шоу подобається всім — і чоловікам, і жінкам, і дітям — всім, хто б його не подивився».

    «Я був на багатьох виставах і танцях, заснованих на історіях і легендах. Переглядаючи такі вистави, публіка повинна була читати сценарії, щоб краще зрозуміти зміст, незважаючи на те, що  в них були оповіді деяких добре відомих історій. І коли глядачі дивляться таке шоу вони вже мають уявлення про це і знають, як оцінити його. Це неважко. Однак сьогодні публіка змогла ясно зрозуміти зміст програми без попереднього ознайомлення з історіями, представленими в номерах. Я був дуже здивований.

    Він знову сказав: «Кожен номер був просто бездоганний».

    «Я думаю, що це повідомлення про те, що сучасне людство робить свій останній крок. Ми загубили в більшості своїй своїх істинних себе. Я думаю, люди потребують того, щоб знову повернути загублене».

    Пан Кім, який пережив чимало втрат, любить подорожувати в горах. Він часто відвідує різні країни і бачить страждання людей. Він вісім разів був у Індії та Японії, у південно-східній Азії, Африці тощо.

    «Я сподіваюся, що багато людей зможуть подивитися цю виставу і зможуть оцінити його красу», — сказав він.

  • «Бульдозери» на шляху істинного мистецтва

    «Бульдозери» на шляху істинного мистецтва

    У сфері мистецтва у відкритому демократичному суспільстві люди вільні у вираженні смаків та наданні переваг, на відміну від посткомуністичних країн, у яких людина змушена іноді докладати титанічних зусиль, щоб мати можливість задоволення своїх художніх потреб. У цьому випадку мова йде про гастролі трупи із США Divine Performing Arts (DPA, «Божественне мистецтво»), які на Україні дехто прагне зірвати.

    #img_left#Українські організатори гастролей DPA вимушені долати перепони комуністичного минулого та теперішнього, щоб у країні гастролі цього творчого колективу незважаючи ні на що відбулись. Подібна ситуація викликає не лише звичайне журналістське занепокоєння стосовно утисків прав громадян, але й щире, глибоке співчуття українцям, яких хочуть позбавити радості спілкування з прекрасним.

    Деякі співробітники редакції мали шанс побачити ці дивовижні за чистотою виконання, пройняті добротою спектаклі DPA, які повною мірою відповідають своїй назві «Божественне мистецтво».

    Свобода вибору

    В 2009 році трупа DPA в своєму черговому світовому турне дарує глядачам різних країн можливість особистого знайомства зі справжньою історичною китайською культурою, сповненою кристально чистою щирістю, добротою та красою.

    Спектаклі DPA — це музично-танцювальна вистава, що збирає по всьому світу тисячі глядачів. В Україні цей творчий колектив змушений пробиватися до свого глядача крізь штучні перешкоди. Відомі факти, що вказують на організатора протистояння концертам — посольство КНР, яке, як «антидипломатичний бульдозер», розриває культурні нитки між народами.

    Сумно, що для компартії Китаю сфера дипломатії створена не тільки для формування добрих стосунків між державами, але й для підтримки своєї монопольної влади над інформацією в країнах свого перебування. Наприклад, перед нинішніми успішними гастролями трупи DPA в Німеччині посольство Китаю закликало державних службовців не приймати цих артистів і бойкотувати відвідування вистави, оскільки артисти, мовляв, мають антиурядові настрої.

    Виникає законне питання: в чому причина такої позиції КНР? Очевидно, в Піднебесній є що приховувати від світової спільноти, якщо вона вдається до подібних заяв, позбавляючи громадян права на власну оцінку музично-сценічного твору.

    Мешканці Німеччини, наділені почуттям самоповаги, не позбавили себе можливості доторкнутися до традиційної китайської культури та подивилися висококласне шоу Divine Performing Arts. Навпаки, здивування, викликане закликами китайських дипслужб до бойкоту концерту, ще більше підігріло інтерес публіки до концерту.  

    Зміст вистави охоплює всю історію Китаю: від часів стародавніх легенд до сьогодення. Мабуть, сторінки життя сучасного Китаю, що передаються глядачеві у формі сценічного танцю, й стали чутливим моментом для компартії.

    Участь у спектаклі вихідців із Китаю, представників переслідуваної в цій країні практики вдосконалювання Фалуньгун, також могло викликати гнівні накази керівництва, що й призвело до нерозумних висловлювань китайських дипломатів, які компрометують їх самих.

    Хто в домі хазяїн?

    #img_right#Європа в черговий раз продемонструвала усталені демократичні цінності. Україна також заявляє про відданість ним, але як в реальності йдуть справи?

    Хоча українські організатори гастролей заявляють про готовність прийняти в себе трупу, але перебувають у стані невизначеності. З одного боку, непохитне прагнення до демократичних цінностей та бажання збагатити людей знайомством з традиційною культурою, з іншого — невдоволення гостей із китайського посольства та обіцянка ними можливих економічних спокус, які часто використовуються для досягнення ідеологічних цілей та практикуються КНР у різних країнах.

    В Києві виникли складнощі з орендованим для концерту залом. В ньому, на подив, раптово й невідкладно було вирішено провести захід із участю президента. Крім того, учасникам концерту в останній момент представниками МЗС України відмовлено в отриманні візи. Пояснень такі відомства не дають.

    Згадується минулорічний зрив гастролей DPA в Росії. До прийому трупи організатори в Росії готувалася довго й сумлінно: узгодження часу гастролей, пошук та оренда залів, питання прийому і розміщення гостей, інформація та реклама, продаж білетів тощо. Далі виникли незрозумілі рухи силовиків, погрози депортації дисидентів із трупи на непривітну батьківщину, де можливі ув’язнення та катування.

    Організатори гастролей вирішили не ризикувати життям юних артистів. Це рішення було прийнято з урахуванням історії незаконної депортації з Петербургу до Китаю послідовників Фалуньгун: жінки з маленькою дівчиною та похилого професора. Досі вони живуть тим під великим моральним тиском. Концерти в Росії були зірвані. В результаті — витрачені гроші, час і… згаслі надії численних потенційних глядачів.

    Однак вражає не тільки різноманіття форм тису з боку Китаю, але й швидка згода чиновників різних країн із «наказами» з-за Китайської стіни. Ні тільки вражає, але й викликає душевний біль: чи не позбавляє нас честі «плазування» перед тоталітарним режимом?

    Рік тому росіяни ще не змогли проявити сильного бажання бути вільним. Вільним бути, звичайно, хочеться, але ж необхідному самому відповідати за все. Ми ще тільки визріваємо. Як підуть справи в Україні, залежить від них: докласти зусиль і відстояти свою думку, бути незалежними або…

    Світ є свідком того, як держапарат колосальної сили на дибки встає в лютому гніві від страху бути зловленим тендітними балетними фігурками на брехні перед суспільством. В кого ж сила? Ніжний росток прориває асфальт, тому що він прагне до світла!

    The Epoch Times є почесним спонсором Divine Performing Arts.

    Ця стаття написана російським журналістом The Epoch Times Оксаною Щеткиной. Нагадуємо, що в цьому році Україні також випала честь приймати в себе трупу DPA. Концерти трупи мають відбутися в Києві 1—2 квітня 2009 року в Національному палаці мистецтв «Україна».

  • Надія Китаю

    Надія Китаю

    #img_left#Трупа Divine Performing Arts (DPA) дала завершальний концерт у Suseong Artpia в Даєгу (Південна Корея). Хоча виступ відбувся у понеділок, 2 лютого 2009 року, пізнього вечора, о 22.30, зала була повністю заповнена.

    «У DPA прекрасні костюми й прекрасні танці, — прокоментував під час перерви декан Коледжу здоров’я при Університеті традиційної китайської медицини в Даєгу пан Юй Ванкен. — Цей концерт можна назвати видатним витвором сценічного мистецтва. Хореографічні постановки й етнічні танці дійсно гідні високої оцінки». Більш за все йому сподобався номер програми «Сп’янілий Лі Бай», а також «Танець снігових гір».

    Пан Юй Ванкен відзначив чистоту, милосердя і традиційні моральні цінності, продемонстровані в цьому концерті: «Я відчув, що це шоу закликає до повернення високих моральних цінностей китайців».

    Пан Парк, президент Асоціації освіти Даєгу Sanle, був дуже зворушений концертом. Він зауважив: «Увесь концерт чудовий, дуже живий і дуже зворушливий». Він також сказав, що на нього велике враження справили танцювальні постановки «Сп’янілий Лі Бай» і «Незважаючи на переслідування, ми твердо йдемо шляхом Бога», особливо друга. Завдяки цій постановці він відчув повернення людської етики і правосуддя.

    #img_center_nostream#

    На думку пана Парку, цей концерт DPA допомагає аудиторії краще зрозуміти суть традиційної культури. Він сказав: «Я був дуже зворушений. Тепер я глибше розумію традиційну китайську культуру. Мені дуже хочеться  познайомити з DPA всіх, кого я знаю».

    Президент Культурного центру пан Лі Сянчжи дав високу оцінку виконавським стандартам DPA: «Вони дійсно дивовижні. Я дивився і торішній концерт. Прекрасні виступи і прекрасний задній фон. Танець «Розквіт удамбари» примушує глядачів відчути, що вони неначе попали в прекрасне сновидіння. Це чудово!»

    #img_center_nostream#

    Поглянувши концерт DPA, пан Чжао Юнчже, консультант відділення агентства Ассошіейтед Прес у Даєгу, сказав: «Я вдруге дивлюся концерт DPA. Він незвичайно захоплює. Я дістав можливість краще зрозуміти китайську традиційну культуру. Зокрема, музичний супровід і художнє оздоблення сцени незвичайні. Я думаю, що задній екран просто незрівнянний! Я дивився це шоу торік, і мені здається, що концерт цього року ще більше вдосконалений. Торік я почав розуміти китайську традиційну культуру. Цього року це  розуміння стало глибшим».

    #img_center_nostream#

    Пан Лю Сянчжун, у минулому південнокорейський генерал, нині професор університету Hing Wan і письменник, сказав, що, подивившись концерт 1 лютого, він захотів знов переглянути його, а тому негайно купив квитки на наступний виступ: «Учора я дивився це шоу. Сьогодні я тут повторно. Першого разу я приїхав пізно і не попав на початок, тому мені було дуже  шкода. Сьогодні я привів із собою кількох друзів».

    Подивившись п’ятий, завершальний виступ DPA, пан Цзінь Чжоусюань, південнокорейський адвокат, що працює над проблемами прав людини, відзначив, що весь концерт був «прекрасно скомпонований», і його було легко зрозуміти. Найбільше враження на нього справила хореографічна постановка «Незважаючи на переслідування, ми твердо йдемо шляхом Бога». Він сказав: «Через переслідування звичайна сім’я була зруйнована. Дитина втратила батька, якого воскресили Боги з небес, і який потім вознісся до небес. Це дає людям надію на майбутнє».

    #img_center_nostream#

    Відносно танцю «Цвітіння удумбари» пан Цзінь додав: «Квіти удумбари можна бачити в багатьох храмах, які відкриті для публіки в Кореї. Південнокорейські ЗМІ досить часто повідомляють про це, і це тут відомо. Тому цей танець нам близький і зрозумілий».

    У буддійських священних писаннях сказано, що квіти удумбари розцвітають один раз на три тисячі років, коли на Землю приходить Просвітлений. Квіти удумбари вперше з’явилися в Південній Кореї в 1997 році. Часта поява цвіту удумбари багато хто в Південній Кореї вважає гарним знаком.

    Наприкінці пан Кім відзначив: «Китайська традиційна культура не лише прекрасна, вона також дорогоцінна. Наскільки я знаю, в материковому Китаї нині ця традиційна культура не відновлена. І це дуже сумно». Він побажав трупі, щоб концерти DPA принесли традиційну китайську культуру всьому світові, а також подарували своє світло і тепло жителям континентального  Китаю.

    The Epoch Times є почесним спонсором Divine Performing Arts.

  • У Мексиці випекли найбільший у світі сирний пиріг

    У Мексиці випекли найбільший у світі сирний пиріг.

    55 кондитерів працювали 60 годин, щоб їхній виріб було занесено до Книги Рекордів Гіннеса. Вагою в 2 тони, висотою 55 см і діаметром 2,5 метра пиріг був титулований як «найбільший сирний пиріг». 800 кг йогурту і кисломолочного сиру, 250 кг цукру, 350 кг печива, 150 кг вершкового масла і 100 кг суниці було використано для цього сенсаційного кулінарного виробу, якому окрім кондитерів раділи й мешканці одного з мексиканських міст. В їхні руки потрапило 20 000 порцій пирога.

  • Концерт ‘РадіоБенда Олександра Фокіна’ 9 березня в Консерваторії

    Концерт ‘РадіоБенда Олександра Фокіна’ 9 березня в Консерваторії

    #img_left#Після важкої зими, саме час відсвядкувати прихід весни благодійним джазовим концертом, – вирішили комітет телебачення і радіомовлення, Національна телекомпанія  України, музична академія та оркестр «РадіоБенд Олександра Фокіна». Концерт присвячений річниці з Дня народження Т. Г. Шевченка відбудеться 9 березня о 19:30 у Великому залі Київської Консерваторії.

    У програмі концерту – вже відомі твори Ендрю Веббера («Cats»), Стиві Вандера («Superstition»), Фреді Равеля («Perfect Day», «Havana Nights»), Артуро Сандовала («Funky Cha-Cha»). Наступний концерт оркестру відбудеться не скоро – музиканти розпочинають роботу над музичним художнім фільмом «Ми з джазу-2» за сценарієм О. Бородянського.
     
    «Радіобенд Олександра Фокіна» був заснований як оркестр солістів-інструменталістів Національної радіокомпанії. Автор ідеї, аранжувальник, звукорежисер Олександр Фокін втілив у життя давню мрію – створити оркестр, який фахівці звуть «шведським складом». В Америці в такому складі ще нещодавно працював оркестр, на жаль, вже покійного Мейнарда Фергюсона, а  у Європі діє сесійний, тобто тимчасовий, колектив Нільса Гесінджера.

    Найбільше оркестр став відомий завдяки проекту “Зірки світової музики в гостях у “РадіоБенда Олександра Фокіна”. В зірковій колекції є виступи з оркестром Олега Лундстрема (Росія), гітаристом та співаком Джонатаном Батлером (США), піаністами Фреді Равелем (США) та Грегорі Меннінгом (США), “батьком” стилю acid jazz, композитором, співаком та вібрафоністом Роєм Ейерсом (США).

  • Інтуїція: відчуття, як виклик матеріальному світу

    Інтуїція: відчуття, як виклик матеріальному світу

    #img_left_nostream#«Інтуїція – це єдина варта уваги річ у світі». – Альберт Ейнштейн.

    «Щасливий; розгніваний… дуже щасливий». Здавалося, що 52-річний «пацієнт Ікс» називає вирази обличчя не навмання, незважаючи на той факт, що він переніс два крововиливи у мозок, що серйозно порушили ділянки головного мозку, які відповідають за зір.

    Сліпому «пацієнту Ікс» показали фотознімки на яких обличчя відображували страх, щастя й інші емоції. Процент правильно названих, виявився набагато більшим, ніж це могло б бути при вгадуванні. Чи може це бути ознакою «зору» поза наших очей? Чи це всього-на-всього спосіб сприйняття, який ще має бути досліджений?

    Д-р Алан Пегна з Університету Нового Південного Уельсу в Австралії  та його дослідницька група у Женеві (Швейцарія) були вражені результатами, отриманими під час експериментів. Комп’ютер відзначив активність в правій мозочковій мигдалині мозку пацієнта. Ідентична картина спостерігалась, коли людині з неушкодженим мозком давали таке ж завдання.

    Для багатьох вчених  у сфері невралгії це дослідження з «пацієнтом Ікс» надало неймовірну можливість додати ще одну здібність сприйняття до п’яти вже відомих. Для інших – це стало не більш ніж прелюдією дослідження давно вже відомої і випробуваної часом здібності – інтуїції.

    Незважаючи на той факт, що інтуїція не мала наукового визнання у минулому столітті, останнім часом ця здібність усе більше привертає увагу у сфері нейропсихології. Ця здібність, знати про те, що не відбулося, про події на далекій відстані, або відчувати несподівані зміни навколишнього середовища, на протязі століть була відома людям у всьому світі, всупереч довготривалому запереченню з боку скептично настроєних наукових кіл.

    Надчутливість чи шосте відчуття ?

    «Море викинуло сотні людських тіл, але там не було знайдено жодного мертвого слона. Не було знайдено ані кішки, ані зайця… дуже дивно, що не було зареєстрованих випадків смерті серед тварин». Ці спостереження, які були зроблені урядовими чиновниками Шрі-Ланки після цунамі в Азії у 2004 році, викликали ряд цікавих питань.

    Головне питання – чи володіють тварини здібністю передчувати близьку небезпеку? Як вони уникли цунамі? За хвилини до того, як море накрило більше двох миль землі, тварини відчайдушно кинулись бігти до узгір’я острову.

    У той же самий час корінні племена регіону, які зберігали контакт з природою протягом 60000 років, пішли слідом за тваринами і також врятувалися на узгір’ях. В наслідок чого, практично усі корінні жителі пережили натиск води. Але яким чином корінні мешканці і тварини змогли відчути загрозу, яка наближається? Чи буде правильним припустити, що за це відповідає інтуїція? І, якщо це так, то як функціонує цей загадковий біологічний механізм?

    Зрозуміло, що відповісти не так легко, як запитати. На думку деяких вчених корінні мешканці острова на протязі тисячоліть свого життя поблизу навколишнього природного світу, засвоїли ці важливі уроки.

    Наприклад вони почули тупіт диких слонів, які попрямували до внутрішньої частини острову, а також звернули увагу на дивну поведінку дельфінів, ігуан і птахів. Таким чином, вони змогли відчути те, що не змогла зафіксувати сучасна система радарів, яка функціонувала у день цунамі.

    Згідно публікації у популярному журналі Science, вчені з вашингтонського університету в Сент-Луїсі з`ясували, що ключ до сприйняття у корінних народів знаходиться у зоні мозку, відомої як передня частина кори поясної звивини мозку. Вона активізується при зміні навколишнього середовища, не сприймається свідомим розумом і має важливе значення для виживання індивідуума.

    Тим не менш, зрозуміти як тварини змогли передбачити цунамі, може виявитися ще більш складною задачею. Деякі зоологи передбачають, що відгадка скривається у зміні таких параметрів як атмосферний тиск, ледь помітні вібрації, які відчувались від землі або тонкі звуки хвилі, яка наближалась – сигнали, які людина не в змозі відчути, проте за допомогою яких деякі організми здатні відчути небезпеку.    

    Але деякі вчені вважають, що у таких випадках, а також у випадку з «пацієнтом Ікс», потрібно застосовувати іншу методику за допомогою якої живий організм може сприйняти своє навколишнє середовище – методику відмінну від звуку, вібрації, запаху, зображення чи смаку.  Документально засвідчено, що птахи та інші тварини залишають райони тільки перед самим виверженням вулкану.

    Подібним чином в ході досліджень, китайські біологи виявили, що за декілька хвилин до землетрусу, кішки, собаки й інші домашні тварини почали збуджено поводити себе, в деяких випадках навіть тривожно вити, лаяти або нявчати. Під час цих подій змії покинули свої нори, птахи відлетіли з гнізд, усюди бігали пацюки.

    Спляча здібність

    Перший експеримент був простим, у ньому приймало участь 40 добровольців і пара фотографів. Рональд Ренсінк, старший викладач інформатики і психології з Університету Британської Колумбії дав завдання описати, яким чином сталася автомобільна аварія, під час якої водії не бачили машин у які вони врізалися. Дослідження було опубліковане у журналі Psychological Science.

    Піддослідним показували фотографію дороги, яку періодично поновлювали ідентичним зображенням. У будь-які довільні моменти, під час поновлення фото, на ньому відбувалися зміни – змінювались, видалялись або додавались об’єкти. Ці зміни, навіть коли вони були значними, часто було складно сприйняти.

    У ході тесту потрібно було, щоб добровольці натискали кнопку в той момент, коли вони помічали зміни в серії знімків. Великим сюрпризом під час експерименту стало те, що декілька піддослідних запитали у Ренсінка, коли точно потрібно натискати кнопку, в той момент коли вони насправді бачать зміни, чи можна натиснути коли вони відчувають, що зміна має статися.

    Це радикально змінило хід дослідження. Ренсінк виявив, що окрім більшої частини людей, які усвідомлювали точний момент, коли були зроблені зміни, третя частина піддослідних натискала кнопку точнісінько перед тим, коли ця зміна наставала.

    Це дослідження демонструє, що інтуїція може бути екстрасенсорною здібністю виявлення найдрібніших змін у навколишньому середовищі. Це наводить на думку, що ми здатні відчувати сигнали, які не можуть сприймати навіть високотехнологічні пристрої.

    Чи можемо ми поліпшити нашу інтуїцію? Що для цього потрібно? І чому тварини володіють кращою інтуїцією, ніж ми ?

    Стародавні люди, які мали тісний зв’язок з циклами природи, володіли сильною інтуїцією. Дехто вважає, що у сучасної людини, яка у своєму розумінні світу усе більше покладається на технології, інтуїція послаблюється. У нашій сучасній культурі, ідеями, які виникли за допомогою інтуїції, часто нехтують на користь речей, які легко можна перевірити.

    Наука намагається зрозуміти цю дивовижну людську здібність. Чи можливо, що наше технологічне середовище пригальмовує наш природжений інтуїтивний дар?

    Версія англійською

  • 2008 рік став трагічним для батьків у Китаї

    2008 рік став трагічним для батьків у Китаї

    2008 рік став трагічним для багатьох батьків у Китаї. 12 травня сильний землетрус охопив район Веньчуань провінції Сичуань. Близько 20 000 дітей загинули під розвалинами погано збудованих шкільних будинків, що обвалилися, завдавши батькам великого горя.



    #img_right#В середині жовтня стався відомий скандал із токсичним молоком, від якого постраждало 300 000 немовлят. Їхні батьки теж поринули в глибокий сум і страх, безпорадно спостерігаючи за стражданнями своїх дітей.

    Сум батьків юних жертв землетрусу посилило те, що їхні діти могли бути врятовані. У влади компартії Китаю (КПК) була інформація про можливий землетрус, але навмисно вони приховували її, виправдовуючись підтриманням суспільної стабільності перед Олімпійськими іграми, і повідомили це тільки кільком військовим установам. Це замовчування фактів призвело до жахливих і смертельних наслідків. Також можливо, що тисячі дітей залишилися б у живих, якби школи було збудовано за таким же стандартом, як і сусідні урядові будинки. Але, на жаль, вони загинули під грудами щебеню.

    Більше всього вразило батьків у Веньчуані те, що уряд відмовився визнати факти та взяти на себе відповідальність за подію, хоча це було цілком очевидно. Уряд не тільки відмовляється шукати винуватців, але й забороняє батькам проводити розслідування. За тими, хто намагається це робити, встановлюють слідкування, погрожують, а то й навіть б’ють чи ув’язнюють. В офіційних повідомленнях, які поширюються місцевими органами влади, вся відповідальність покладена на шкільних будівельних підрядників, місцеві органи влади, освітні установи та центральний уряд.

    Скандал із токсичним молоком — лихо, створене виключно людьми, і тому уряд в цьому випадку не може виправдовуватися примхами стихії для уникнення відповідальності. Режим компартії та компанія, що виробляла сухе молоко, знали про заподіювану цим шкоду ще задовго до Олімпійських ігор, але вони спеціально приховували факти. Вони позбавили китайців законного права на отримання інформації, що призвело до того, що велика кількість немовлят тривалий час вживала отруйний продукт.

    Півстоліття тому від голоду в Китаї померло більше 30-ти мільйонів людей, в той час як режим КПК збільшував масштаби експорту для допомоги іншим країнам з метою підвищення своєї міжнародної репутації. Якби половина того, що режим КПК витравив на закордонну допомогу, було використано для допомоги своїм громадянам, то ніхто не помер би від голоду.

    Сьогодні режим КПК докладає всі зусилля, щоб створити фальшивий міжнародний образ, ретельно замовчуючи про скандал із токсичним сухим молоком, через що 300 мільйонів китайців і далі п’ють отруйний продукт, із яких 6 мільйонів — це діти.

    Комуністичний режим досі відмовляється оголосити останні дані про заражених дітей та свідомо приховує список загиблих. Поки постраждалі діти кричали від болю, режим оприлюднив тимчасові стандарти на кількість меламіну в молочних продуктах і заявив, що сухе молоко, яке раніше було знято з продажу, може знову потрапити на полиці, якщо його показники будуть входити в межі цих стандартів! Таким чином режим легалізує виробництво та продаж отруйних та шкідливих для життя продуктів.

    Багато батьків пішли в магазини, щоб попросити відшкодування збитків, і багато хто сподівався на отримання компенсації через юридичні канали. Проте режим завжди розглядає жертв як фактор дестабілізації, що загрожує його диктатурі. 

    У вересні, коли багато жертв із міста Цюйян пішли на вулицю Чженсінь, щоб повернути сухе молоко та попросити відшкодування збитків, місцевим відділенням поліції вони були затавровані як «беззаконні елементи суспільства», і троє з них було затримано із обвинуваченням у «порушенні суспільного порядку».

    Діти — майбутнє та надія нації, і кожна країна з почуттям відповідальності робить все можливе, щоб гарантувати безпеку та здоров’я своїх дітей. Наприклад, у Японії шкільні будинки збудовані із запасом міцності, розрахованим на можливий землетрус, у США шкільні автобуси володіють «спеціальним правом проїзду» тощо. Все це заради безпеки дітей.

    Дивлячись на ситуацію з отруєнням дітей сухим молоком та землетрусом у Сичуані, люди можуть чітко бачити, що комуністичний режим зовсім не турбується про життя дітей. Те, що вони роблять, не тільки незаконно, але й не по-людськи. Під час «Культурної революції» КПК наказала зруйнувати могили предків численних китайців, а тепер вона знищує в багатьох сім’ях останніх нащадків, закриваючи тим самим майбутнє Китаю. Недивно, що багато китайських користувачів Інтернету кажуть, що вони «не хочуть бути китайцями в наступному житті».

    Фактично, блокада компартією Китаю інформації має далекоглядні цілі. Питання, яке в іншій країні розглядалося б як досить тривіальне та цілком звичайне, може бути віднесено в Китаї до «державної таємниці». Що стосується переслідування Фалуньгун [вчення про вдосконалювання душі та тіла за принципами «Істина, Доброта, Терпіння, яке має велику популярність у Китаї] та жахливого вилучання органів у живих послідовників Фалуньгун для отримання великого прибутку, то це звісно є «секретом із секретів». Якщо КПК настільки жорстока щодо своїх дітей, то можна уявити про ступінь жорстокості у переслідуванні цієї групи людей.

    Багато жертв землетрусу та батьків дітей, які постраждали в скандалі з токсичним сухим молоком, повністю втратили віру в компартію Китаю та один за одним оприлюднили свій вихід із партії. Більше 50-ти мільйонів людей вже зробили це, що показує на неминучість перемоги добра над злом та на появу надії для майбутнього Китаю.

    Цзін Цзі. Велика Епоха

  • В Києві відкрили скульптурний салон

    В Києві відкрили скульптурний салон

    В Києві в Українському Домі відкрили скульптурний салон, де представили скульптуру як прадавню кам’яну, так і роботи сучасних майстрів.

    Право першого обходу мали VIP персони, серед яких були Володимир Литвин та Влада Литовченко, Марина Кінах, Юрій Костенко, Ілля Чичкан зі своєю дружиною та інші представники українського бомонду.

    На першому поверсі експонуються скульптури стародавніх часів. Саме тут відвідувачі бодай не в перше у своєму житті бачать кам’яну статую чоловічої статі. Разом з цим можна помилуватися й степовими монументальними «бабами». Їх наші предки створювали як ідолів і поклонялися їм, як богам родючості та добробуту.

    Дніпропетровський музей привіз до «Салону» свою найголовнішу перлину – Керносівського ідола III тис. до н.е., знайденого біля села Керносівка Дніпропетровської області. Музей пишається тим, що аналогів такої скульптури в жодному музеї світу не має.

    Ідола прикрашають візерунки та стародавні зображення. За словами директора Дніпропетровського музею Надії Капустіної, на спині ідола зображена ціла філософія протоаріїв, племені індоєвропейців. «Протоарії вважали, що земля і космос поєднані між собою. Через стовп йде поживна субстанція з космосу до землі, із землі до людей, – каже директор музею, – Гілки, що йдуть вниз – це минуле, а гілки, що підіймаються вверх – майбутнє».

    Разом із цим в Українському Домі можна побачити також і шедеври світового авангарду. В Салоні представлені роботи Альберто Джакометті, Жана Арпа, Генрі Мура, Костянтина Бранкузі, Олександра Архипенка, Пабло Пікассо, Жака Ліпшиця.

    Сучасну українську скульптуру презентують 40 митців.

    За словами директора Українського Дому та керівника проекту Наталії Заболотної, виставку організатори застрахували. При цьому вона зазначила, що вартість експозиції – понад одного мільйону доларів.

    „Великий скульптурний салон” проводиться вже втретє.

     
    #img_center_nostream#
    #img_center_nostream#
    #img_center_nostream#
    #img_center_nostream#
    #img_center_nostream#
    #img_center_nostream#
    #img_center_nostream#
    #img_center_nostream#
    #img_center_nostream#
    #img_center_nostream#
    #img_center_nostream#
    #img_center_nostream#
     
  • Зірка популярного азійського телесеріалу: «Моя душа пробуджується, як весняний струмок»

    Зірка популярного азійського телесеріалу: «Моя душа пробуджується, як весняний струмок»

    Серед глядачів, що прийшли подивитися виступ трупи Divine Performing Arts (DPA) в Universal Arts Center в Сеулі (Південна Корея) увечері 7 лютого, була ще одна зірка, можливо, найпопулярнішого в Азії телесеріалу «Коштовність у палаці» — пані Вун-Гай Йео.

     

    #img_right#В інтерв’ю кореспондентові The Epoch Times Йео сказала: «Це видовище дуже хвилююче! Настільки, що я аж втратила мову. Цей спектакль перевершує традиційні танцювальні шоу. Він веде людину до пізнання принципів життя, дозволяє людям дізнатися про переродження і багато інших речей. Це так надихає. Я не знаю, як можна ще краще передати свої відчуття»
     

    «Важко описати словами ефект, який справила на мене трупа Divine Performing Arts! — вигукує Йео. — Він подібний до враження від весняного струмка, що б’є з-під землі, дивлячись на який, ти не уявляєш, звідки він бере свій початок. Моя душа також пробуджується, як цей весняний струмок»

     

    «Музика і рухи — все дуже вишукано, красиві барви, сюжет у розповідях незвичайно глибокий. Я зворушена до глибини душі! Декорації також прекрасні, вони схожі на поему або картину, вони передали мені відчуття великого спокою», — провадила Йео.

     

    Йео особливо відзначила фінальну частину програми «Знання справжньої ситуації дарує справжню надію». Всілякі гігантські колеса, що оберталися на декораціях, змусили її багато про що задуматися. «Я розумію їх так, що все взаємопов’язане й утворює єдине ціле. Захід і схід, життя і смерть — все це нерозривне одне з одним. Мені здається, значення полягає саме в цьому. Це по-справжньому схвилювало мене».

     

    Цей твір змальовує величну картину злиття небесного і земного в приголомшливому процесі оновлення — тема, яку вперше розкрито в першому танцювальному номері шоу. Він сповіщає глядачів про те, що блискуча культура старовини була дарована людям Богами, і про її призначення зберігати етичну чистоту людства.

     

    «Я думаю, що ця вистава сподобається всім, хто її дивитиметься, незалежно від того, чи це азіат, чи представник Заходу. Другі будуть навіть більше зворушені переглядом спектаклю», — каже Йео.

     

    Ще одна частина, яка здалася їй найбільш чудовою, називалася «Небо чекає нас, незважаючи на переслідування». Ця частина розповідає історію про батька, який зазнав репресій за практику Фалуньгун. Фантастичні сцени, що розгортаються в цій частині, виражають надію і мудрість, які закладені в стародавньому вислові про те, що добрих людей обов’язково буде винагороджено, навіть якщо це станеться і не в цьому житті.

     

    «Коли я побачила батька, який загинув від переслідувань і вознісся на Небо, моє серце одночасно стискалося від болю і підносилося від радості. Ви не лише бачите цю виставу своїми очима — вона залишається у вашій душі, в найпотаємніших куточках вашої свідомості. Професійні хореографи і танцюристи неодмінно повинні побувати на цьому шоу. Вони не лише мають знати про свою культуру, їм слід також повчитися в культур інших народів», — сказала Йео.

     

    Почувши про те, що в 2009 р. трупа відвідає з гастролями 80 міст світу і її зможуть побачити люди різних національностей, Йео відзначила: «Останнім часом ритм життя людей постійно прискорюється, як вода у вирі. Люди рідко знаходять час подумати про що-небудь інше. Проте ці спокійні сцени, декорації на задньому плані, що розслабляють, це шоу спонукає людей глибоко задуматися… Все це може заспокоїти бурю в їхньому серці.

     

    Літні ви чи молоді, вистава може запалити у вас іскру роздумів. Я щиро сподіваюся, що люди в усьому світі зможуть побачити це шоу. Особливо було б чудово, якби корейці, що живуть за кордоном, змогли відвідати цю наповнену глибоким сенсом постановку», — завершила своє інтерв’ю Йео.

     

    Йео вивчала корейську літературу в Університеті Кореї. Вона грає на сцені вже більше 30 років. У драмі «Коштовність у палаці» вона — найбільш досвідчена акторка. Зараз їй 69 років, і в неї все ще є енергія і сили для виступів.

     

     The Epoch Times є почесним спонсором Divine Performing Arts.