Blog

  • Китайський чай — як вибрати, заварити і насолодитися

    Китайський чай — як вибрати, заварити і насолодитися

    #img_right#Якщо вам набридло пити чай у пакетиках, і ви хочете спробувати справжній китайський чай, то ця стаття для вас. Як відрізнити свіжий чай від старого? Які сорти найбільш популярні у світі? Як правильно заварювати цей напій? Яка вода повинна використовуватися? Отже, по черзі…

    Чаювання — один із найдавніших звичаїв у Піднебесній, що таїть у собі ціле мистецтво. Вважається, що чай відкрив близько 4800 років тому Шень Нун («Божественний землероб»), один із перших імператорів Китаю. У «Трактаті Шень Нуна про коріння і трави» говориться: «Шень Нун пробував на собі всі види трав, отруюючись щоденно 72-ма отрутами, дію яких він нейтралізовував листям чайного куща».

    За династії Тан (618—907 рр.) чай став настільки популярним, що його пив мало не кожен мешканець Піднебесної, внаслідок чого виникла приказка, що можна кілька днів нічого не їсти, але неможливо прожити і дня без чаю. Лу Юй, «чайний мудрець», що жив у той час, написав «Трактат про чай», який згодом став канонічним. У ньому до найдрібніших деталей викладено процес чайного дійства: від вирощування та способів обробки всіляких сортів китайського чаю і до безлічі традицій чаювання. Лу Юй вважав, що чай «найбільше підходить людям зі скромним, благородним і витонченим характером», а також, що даний напій нерозривно пов’язаний із духовною практикою. Він попереджав, що, «якщо довго пити чай, можуть вирости крила».

    Як визначити свіжість?

    Свіжість — найбільш істотний момент під час купівлі більшості китайських чаїв. Зібране у найближчому сезоні чайне листя у більшості випадків краще зібраного кількома місяцями раніше, не кажучи вже про виготовлений чай у минулих роках. Звідси й прислів’я: «Чай дорогоцінний своєю свіжістю». Щоб визначити, чи свіже чайне листя, чи старе, слід звернути увагу на три його складові: колір, смак і аромат. Звісно, для цього потрібно набути певний досвід.

    Колір. Свіжий китайський чай має досить насичене забарвлення, причому в деяких сортах може навіть спостерігатися помітний глянець. Старий чайний лист на вигляд тьмяний і пожухлий, без жодного натяку на глянець, який у міру старіння зникає.

    Смак. Свіжий чай під час вживання дає відчуття густоти й багатства відтінків. Свіжість відчувається навіть у смаку. Старий же викликає відчуття тяжкості, смак його практично невідчутний і прісний.

    Аромат. І нарешті, свіжий чайний лист характеризується чистим насиченим ароматом, у той час як старий — приглушеним запахом. Однак серед китайських чаїв є і виключення — Пуер. Подібно до марочних вин, цей вид чаю вважається тим цінніший, чим більше часу пройшло з моменту його виробництва. Як уже було сказано, щоб сповна відчути гаму властивостей свіжого чайного листя, потрібна певна практика. Спробувавши й оцінивши багато сортів, все вищесказане стане для вас цілком зрозумілим.

    Знамениті сорти китайського чаю

    Нижче пропонуємо вам ознайомитися з класичними сортами, які цінувалися не тільки простими жителями Китаю, а й імператорами протягом багатьох століть.

    Сіху Лунцзін або «Колодязь дракона біля озера Сіху»

    Походження сорту Лунцзін має відношення до стародавніх монастирських чайних плантацій навколо озера Сіху поблизу м. Ханчжоу (південно-східна провінція Чжецзян). Свою назву цей китайський чай запозичив від місцевого буддійського монастиря Лунцзін, що в перекладі означає «Колодязь дракона». Згідно з легендою, місцевий чернець одного разу благав дракона, який жив у глибокому колодязі, окропити тутешні поля, щоб урятувати врожай від засухи. Щирість ченця зворушила дракона, і він погодився послати на землю благодатний дощ.

    #img_left_nostream#Чай «Колодязь дракона» належить до групи зелених сортів із термічною обробкою листя і відомий у всьому світі завдяки своєму зеленому кольору, густому аромату, терпкому смаку і формі листя.

    Хуаншань Маофен або «ворсисті піки гір Хуаншань»

    Китайський чай Хуаншань Маофен названий на честь знаменитого гірського ланцюга східного Китаю Хуаншань («Жовті гори»), який входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і є національним парком країни. Унікальна природа цих місць створила сприятливі умови для вирощування гарного чаю. «Ворсисті піки гори Хуаншань» став відомим ще за династії Мін (1368—1644 рр.). Чайне листя збирається ранньою весною і обробляється в той же день, щоб воно не втратило свіжість і аромат. Настій виходить прозорим і насиченим, трохи солодкуватим, з квітковим ароматом.

    Білочунь або «Смарагдові спіралі»

    Китайський чай Білочунь вирощується і виробляється в провінції Чжецзян. Назва «Білочунь» в перекладі — «смарагдові спіралі». Він збирається ранньою весною з 5 до 9 ранку. Потім його перебирають і сортують, і з 15 години до вечора підсушують, після чого вручну скручують листочки. Білочунь має унікальний, майже медовий аромат, чаїнки закручені в тонкі спіралі, листя вкрите ніжним пушком. Заварка дає смарагдовий прозорий настій.

    Чай з жасмином Сучжоу Моліхуа

    Цей сорт китайського чаю вважається найкращим у Китаї серед сортів із жасмином. Моліхуа в перекладі означає «жасмин», а Сучжоу (пров. Цзянсу, східний Китай) — місцевість, де вирощується чай. Виробництво чаю Сучжоу Моліхуа має історію близько 250 років. Даний сорт є сумішшю зеленого чаю з квітками жасмину. Аромат чистий, смак солодкуватий, заварка прозора, жовто-зеленого і оранжевого кольору.

    Тегуаньінь або «Залізна бодхісатва Гуаньінь»

    Тегуаньінь — ще один із найбільш відомих китайських чаїв. Належить до категорії улун. «Залізну бодхісатву Гуаньінь» цінителі гідно величають «королем чаю». У даоській школі його називають «чаєм 5 смаків», оскільки правильно заварений свіжий Тегуаньінь поєднує в собі п’ять смаків: солодкий, гіркий, пряний, солоний і гострий. Серед любителів чаю вважається, що в кожного чаю своя унікальність, і кожний відрізняється тим чи іншим підкресленим присмаком — гірким, терпким, солодким і т.п. І тільки Тегуаньінь містить в собі всі смаки одночасно.

    Повна назва цього китайського чаю — Аньсі Тегуаньінь, що пов’язано з місцем його вирощування — повіт Аньсі провінції Фуцзянь на південному сході Китаю.

    Цзюньшань Іньчжень або «Срібні голки з гори Цзюньшань»

    При династії Цін китайський чай Цзюньшань Іньчжень зарахували до списку підношень для імператорського двору. Заварка у нього світло-жовта, смак солодкуватий. Чаїнки блідо-жовті і ворсисті. Цей сорт знаменитий також унікальним процесом, що відбувається під час заварювання, — чаїнки в склянці опускаються і спливають, причому обов’язково три рази у вертикальному положенні. «Срібні голки з гори Цзюньшань» вирощують на острівцях озера Дунтінху, в горах Цзюньшань (провінція Хунань, південь Китаю).

    Бай Му Дань або «Біла півонія»

    Цей китайський чай вирощується в повіті Фудін провінції Фуцзянь. Час збирання — весна. У «Білу півонію» відбирають бруньки з двома листочками. На відміну від зеленого чаю, білий не передбачає стадії скручування. Його підсушують на сонці або в печі в такому вигляді, в якому його зібрали з чайного куща. Сухий Бай Му Дань має аромат солодких лугових трав, конюшини і меду. Смак його м’який, з медово-горіховими відтінками.

    Дундін Улун або «Улун з гори Морозний пік»

    #img_right#Китайський чай Дундін Улун вирощують у центральній частині острова Тайвань на горі Дундін («Морозний пік»). Плантації, де росте Дундін Улун, розташувалися в середньому на висоті 750 метрів над рівнем моря. Чаїнки мають темно-зелений колір, однак під час заварювання набувають світло-зеленого відтінку, і на них з’являються червоненькі цяточки. Настій світло-жовтий, запашний, нагадує аромат квітів. Першим ковтком чаю «Улун з гори Морозний пік» вгамовується спрага, другим — поліпшується настрій, третім — залишаються денні турботи.

    Як заварити?

    Щоб чай у повній мірі віддав вам свою життєву силу і корисні властивості, необхідно правильно його заварити. Найкраще для заварювання підходить чиста вода з джерела — вона не тільки посилить корисність чаю, але і зробить його смак неповторним. Потім необхідно довести воду до потрібної температури, що змінюється залежно від виду чаю.

    Зелений китайський чай в основному заварюють водою, яка злегка не доведена до кипіння, або остигнула приблизно до 85—90°С. Білий чай — найбільш ніжний, і його рекомендується заварювати водою 75—85°С. Улуни та червоні китайські чаї заварюють водою близько 90°С. А чай Пуер дає найбільш насичений смак при 95°С.

    Чайні поради

    Зелений китайський чай виходить гірким і неприємно терпким лише у двох випадках. По-перше, якщо він низької якості. По-друге, коли неправильно заварений.

    Якщо чай не дуже високої якості, бажано його попередньо промити кип’ятком — таким чином, змиється пил і домішки, що псують смак чаю. Робиться це так: у чашку або заварник налити трохи окропу, перемішати / збовтати протягом декількох секунд і різко вилити воду. Щоб не злити разом із окропом частину чаїнок, можна скористатися ситечком.

    Неферментований (білий і зелений) і напівферментований китайський чай (улун) у середньому витримує до 3—4 заливок. Чайні знавці стверджують, що при другому і третьому заварюванні, відкривається новий смак чаю. Для цього після першого чаювання залишають у чашці або заварнику 2—4 см води і заливають свіжий окріп.

    Інтервал між першим і другим заливанням повинен бути не більше 2—3 годин, оскільки в давнину казали, що чай, який залишили на ніч, подібний до укусу змії.

    Спробуйте заварити китайський чай в заварнику так, щоб потім у чашці його не потрібно було розбавляти окропом. «Нерозбавлений» напій помітно відрізняється в кращу сторону від смаку розведеного.

    Для заварювання намагайтеся використовувати свіжекип’ячену воду. У ній більше кисню, наявність якого підсилює аромат.

    І нарешті, наведемо слова вже згаданого автора першої книги про чай в історії Китаю — Лу Юя, який завдяки внеску у розвиток культури чаювання отримав титул «чайного божества». Лу Юй так охарактеризував цей напій: «Він втамовує спрагу, позбавляє від сонливості і головного болю, прояснює зір, енергією наповнює кінцівки і приводить у рух всі суглоби. З легкістю він розправляється з будь-якими хворобами і по своєму ефекту нагадує божественну солодку росу». Скуштувавши один із відомих сортів китайського чаю свіжого збору і правильно заварений, ви можете самі переконатися в правоті слів чайного божества.

  • ЮЧМ. Конопацький завоював бронзу

    ЮЧМ. Конопацький завоював бронзу

    #img_left_nostream# Український шабліст Станіслав Конопацький завоював бронзову нагороду на Чемпіонаті світу серед юніорів 2010 у Баку.

    У півфінальному поєдинку Стас поступився суперникові з Угорщини Ніколасу Ілляш, який і став у результаті переможцем світової першості.

    Найбільш напруженим для Стаса виявився поєдинок у чвертьфіналі. Програючи 5:12 канадцеві Максу Штернсу, здавалося б, вже можна і не сподіватися на нагороду, але жага до перемоги виявилася сильнішою. Стас зміг перебудуватися і завдати 10 ударів, пропустивши лише один і вигравши, таким чином, з рахунком 15:13.

    Ще двоє українців, що виступали на Чемпіонаті – Євген Аулов і Євген Стаценко, завершили свій виступ відповідно в 1 / 32 і в 1 / 16 фіналу. Аулов програв канадцеві Жозефу Полосіфакісу 14:15, а Стаценко, перемігши росіянина Максима Ботезату 15:10, поступився у підсумку канадцеві Вінсенту Кутюр’є 10:15.

    Неприємно здивувало виступ жіночої шпажной збірної – всі дівчата вибули зі змагань у 1 / 32 фіналу. Бронзова призерка ЧС 2009 серед юніорів у Белфасті і ЧС 2009 в Анталії Анфіса Почкалова програла Россель Фьямінго з Італії 6.15, Ксенія Пантелєєва поступилася угорці Едіна Бекефі 14:15, Джоан Фейбі Бежура зазнала поразки в бою з Едіна Антал, також з Угорщини 9: 15.

    За матеріалами: nffu

  • Дивовижні китайські ієрогліфи. 32: і — думка, си — думати

    Дивовижні китайські ієрогліфи. 32: і — думка, си — думати

    Розповімо про будову двох ієрогліфів, пов’язаних з процесом мислення людини.

    Перший ієрогліф «і» (yì) — думка, і другий ієрогліф «си» (sī) — думати.

    Сучасне зображення ієрогліфа «і» (yì) — думка:

    #img_center_nostream#

    Стародавнє зображення ієрогліфа yì — думка:

    #img_center_nostream#

    Ієрогліф складається з двох частин:

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    Якщо з’єднати значення цих двох частин, то вийде «голос серця», що в розумінні творців китайської писемності і означає «думка».

    Розглянемо будову другого ієрогліфа «си» (sī) «думати».

    #img_center_nostream#

    Раніше він писався так:

    #img_center_nostream#

    Стародавнє зображення ієрогліфа «си» (sī) — «думати»:

    #img_center_nostream#

    Ієрогліф складається з двох частин:

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    У стародавніх китайських філософських трактатах говориться: «житло душі є серце, а дверима — голова (черепна коробка)». Таким чином, процес мислення і пов’язаний з цими двома частинами тіла.

    Стародавні китайці також вважали, що справжнє «Я» людини — це його душа. Процес мислення починається саме з душі (серця), а мозок, який має матеріальну форму, просто обробляє отриману інформацію. Так у нас народжуються думки, які завдяки мозку відтворюються в нашій голові тією мовою, якою ми користуємося в процесі життя.

    Порядок написання рис ієрогліфів «думка» і «мислити»:

    Ієрогліф «і» (yi) - думка
    Ієрогліф «си» (si) – «думати»

    За новими статтями про значення ієрогліфів стежте у рубриці «Китайські ієрогліфи».

  • Чотири голи Мессі – і Барселона в півфіналі ЛЧ. Фотоогляд

    Чотири голи Мессі – і Барселона в півфіналі ЛЧ. Фотоогляд

    Феноменальна гра Лео Мессі у повторному поєдинку 1 / 4 фіналу Ліги чемпіонів проти "Арсеналу" (4:1) дозволила "Барселоні" вийти в полуфінал турніру.

    Для того, щоб пройти за сумою двох матчів чинного володаря трофею, "Арсеналу" в матчі-відповіді на "Камп Ноу" потрібно було обов’язково забивати. І це підопічним Арсена Венгера вдалося вже на 18-й хвилині. "Каноніри" скористалися помилкою Міліто в центрі поля і блискавично розгорнули атаку правим флангом, яку замкнув Бендтнер.

    Але забитого гола ще мало, треба було ще не пропустити. А скажіть, як можна не пропустити, коли у складі суперника є такий геніальний гравець, як Леонель Мессі? Якщо у нього йде гра, його втримати неможливо. І це аргентинець сьогодні продемонстрував.

    Чотири голи, чотири різних голи подарував публіці Мессі. Гарматний удар з-за штрафної, "розстріл" Алмунії з 5-ти метрів, реалізований вихід один на один і, нарешті, удар поміж ніг воротарю – це МЕССІ!

    У півфіналі "Барса" зустрінеться з "Інтером".

    Ліга чемпіонів. 1 / 4 фіналу. Повторний матч

    "Барселона" – "Арсенал" – 4:1 (3:1)

    "Барселона": Вальдес, Д. Алвес, Міліто, Р. Маркес, Абідаль (Максвелл, 53), Бускетс, С. Кейта, Хаві, Мессі, Педро (Іньєста, 86), Кркіч (Яя Туре, 55)

    "Арсенал": Альмунія, Санья, Сильвестр (Ебуе, 63), Вермален, Кліши, Денілсон, Діабі, Уолкотт, Насрі, Росіцкі (Едуардо, 73), Бендтнер

    Голи: 0:1 – Бендтнер (18), 1:1 – Мессі (21), 2:1 – Мессі (37), 3:1 – Мессі (42), 4:1 – Мессі (88)

    За матеріалами: turnir

     
    #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# 
     
    #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# 

     

  • Кіногляд: «З Парижа з любов’ю»

    Кіногляд: «З Парижа з любов’ю»

    #img_right#Тероризм – чума XXI століття. Хто здатний йому протистояти? Ну, якщо тільки створений Люком Бессоном новий куленепробивний супергерой Чарлі Уекс у виконанні Джона Траволти.

    Молодий агент ЦРУ Джеймс працює під прикриттям на престижній посаді помічника посла США у Франції, у нього є і чарівна подружка француженка Керолін, але він мріє про місію з порятунку світу.

    І така можливість у нього незабаром з’являється, коли зі Сполучених Штатів прибуває його новий напарник секретний агент Чарлі Уекс – абсолютно божевільний американець, який б’ється, як дихає, і Джеймса, переважно, величає «посольським розумником» або «шахістом-мислителем».

    Після зустрічі свого напарника в аеропорту, де той уже встиг налаштувати проти себе всю митну службу Парижа, Джеймс вихором втягується в найнебезпечніші пригоди.

    #img_right#Один за одним по сходовому прольоту повз нього падають підстрелені Уексом трупи, але поки зовсім не зрозуміло, на кого вони, врешті-решт, полюють, і взагалі, чи все відбувається цілком офіційно.

    Погоні, кров, вибухи, насильство, і велика майстерність залишитися в живих протягом 48 годин. Але найстрашніше – виявляється, довіряти не можна нікому.

    Безперечно, Люк Бессон неперевершений майстер зі створення динамічного дійства, картина пролітає перед вами в одну мить. На шоу «Танці з зірками» журі говорить: «Якщо вам здалося, що швидко закінчилося, значить, номер вдався». Доводиться погодитися – вдалося.

    Звичайно, явно проглядається схожість з більш раннім популярним творінням Бессона – фільмом «П’ятий елемент». Такий же голений супергерой (але замість Уїлліса тепер Траволта) з тим самим вже знайомим «виходом з печі», коли герой з #img_right#двома автоматами в руках йде прямо по вогневій лінії, відстрілюючи по дорозі всіх, хто мав необережність попастися на його шляху. Ну і, звичайно ж, рятуємо світ, ніяк не менше!

    Пам’ятаю, років 20 тому в кінотеатрах, то була якась французька картина, в якій я нарахувала 11 трупів. Потім про цей фільм всі говорили «той, в якому суцільні трупи». Цікаво, що суспільство тих днів сказало б про цю «любов з Парижа», в якій не стоїть питання, щоб взагалі не вбивати, питання стоїть тільки в тому, щоб убитих було менше, ніж залишилося в живих.

    Дуже сподобалися виконавці головних ролей. Джон Траволта, в якому, не дивлячись на абсолютно страшне перше враження, все ж таки відчувається щось від великого добродушного ведмедя, дуже органічний у своїй ролі. Він тільки на перший погляд створює враження людини-машини, що бездумно трощить все на своєму шляху. Насправді його герой такий же шахіст-мислитель, як його молодий напарник, тільки досвіду в нього більше, тому й дії свої він здатний запланувати на більше кроків вперед.

    Джонатан Ріс-Майерс чудово себе зарекомендував у таких проектах, як «Місія: нездійсненна 3» і в ролі короля Генрі VIII в серіалі «Тюдори». Він дуже хороший і в цій ролі, але так як його герой потрапляє в емоційно складну ситуацію, на мій погляд, до геніальності все ж таки трохи не вистачило, можливо, це через швидкоплинність подій.

    Але, незважаючи на всю кривавість картини в цілому, саме через створені образи головних героїв в душі залишається щось тепле, вони стали близькими. Молодці, зуміли показати людяну, добру сторону душі людини навіть у таких суворих умовах.

    Наречену агента Джеймса Керолін зіграла польська актриса Касіяна Смутняк. Вона так мені нагадувала відому актрису Настасію Кінскі, і не тільки зовні, ця її манера примруживши очі, якось по-особливому нахилити голову – хотілося б все-таки бачити щось від самої Смутняк, хай не настільки хороше, але своє.

    Назву картини «З Парижа з любов’ю» можна сприйняти як пародію через гори трупів, надісланих після візиту до Парижа агента в шапочці з написом «Я люблю Париж». Але можна зрозуміти і як «з любов’ю» до тих, хто, завдяки успішно завершеному завданню, залишився живий, тим, кому вдалося врятуватись, запобігши вибуху, запланованому підривниками-самогубцями.

    Ймовірно, ті, кому довелося стикнутися з проблемою тероризму, були б раді, якби знайшовся саме такий супергерой, і нехай навіть з голеною головою, сережкою у вусі і трохи божевільний, тому що тоді люди могли б спати спокійно.

  • Леонардо Ді Капріо — таємничий красень із Каліфорнії

    Леонардо Ді Капріо — таємничий красень із Каліфорнії

    Леонардо Ді Капріо входить до числа наймолодших знаменитостей Голівуду, його зірка засяяла на небосхилі міжнародного кіномистецтва після успіху картини «Ромео+Джульєтта», а «Титанік» підніс його на вершину популярності. Мільйони прихильниць по всьому світу не втомлюються писати йому листи з освідченням у коханні. Не втомлюється й сам Лео своєю загадковістю і чарівністю вражати любителів фільмів з його участю.
    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
    Леонардо Ді Капріо народився 11 листопада 1974 року в місті Лос-Анджелесі, Каліфорнія. Незвичайне ім’я Леонардо вибрала йому мати. За розповідями його батьків, одного разу вони поїхали до Італії, де відвідали галерею Уфіці. Вагітна мама Лео зупинилася в роздумах про високе перед картиною Леонардо Да Вінчі. І раптом її думки перервав поштовх майбутнього сина в утробі, що й було сприйнято як знак чи то «згори», чи то зсередини…

    Повне ж ім’я, дане йому — Леонардо Вільгельм Ді Капріо. У жилах Лео тече американська, італійська, німецька та російська кров (його бабуся емігрувала до США з СРСР).

    Витоки любові Леонардо Ді Капріо до акторського мистецтва беруть початок у ранньому дитинстві, коли батьки віддали його в дитячу групу навчальної програми Romper Room. Але не пройшло багато часу, як трирічного Ді ледь не виключили за «поведінку, що не піддається контролю». Ще однією не дуже похвальною рисою було вміння пародіювати і передражнювати всіх, хто попадався йому на очі. Саме тоді, як зізнається сам Ді Капріо, і виникло у нього бажання стати кіноактором. І це бажання співпало з волею батьків віддати дитину в руки друзів, які займаються кіномистецтвом, сподіваючись, що хоч там вже його енергія знайде, врешті-решт, застосування!

    Вони не прогадали. Леонардо Ді Капріо (відтоді його називали вже не Ді, а Лео; так і зараз звуть його друзі-колеги і фанатки) вступив на шлях до зірок кіно, коли йому було 11 років. Як і багато хто в Голівуді, він почав кар’єру з ролей в телесеріалах і рекламі. Він знявся в більш ніж 30 рекламних роликах і декількох серіях знаменитої «Санта-Барбари».

    Повноцінний дебют Леонардо Ді Капріо у кінематографі відбувся в 1991 році, коли він зіграв роль у недорогій фантастичній комедії жахів «Зубастики 3». Потім пішли ролі у фільмах «Отруйний плющ» (1992) і «Життя цього хлопця» (1993). Переломною для кар’єри Ді Капріо стала роль у фільмі «Що гризе Гілберта Грейпа?» (1993), за яку він був номінований на «Оскар» і отримав премію «Золотий Глобус» за найкращу роль другого плану.

    Найбільш значні фільми, в яких знявся Ді Капріо до 1997 року, — це вестерн «Швидкий і мертвий» (1995), історична драма «Повне затемнення» (1995), осучаснена версія п’єси Вільяма Шекспіра «Ромео + Джульєтта» (1996) і драма «Кімната Марвіна» (1996).

    У 1997 році Леонардо Ді Капріо зіграв одну з головних ролей в легендарній мелодрамі режисера Джеймса Кемерона «Титанік», що стала на той час найбільш касовим фільмом за всю історію кінематографа (поки рекорд «Титаніка» не побив «Аватар»). Саме цей фільм і приніс йому світову славу. Він потрапив у так званий «клуб 20» — коло акторів, що претендують на гонорар у 20 мільйонів доларів за фільм.

    Досягнення та премії Ді Капріо

    У 1997 році Леонардо Ді Капріо увійшов до списку «50 найкрасивіших людей світу» за версією журналу «People». За роль у «Титаніку» Ді Капріо отримав премію «Золотий глобус» за кращу чоловічу роль і премію MTV за кращий поцілунок (1998), а також став героєм-коханцем номер один у світі. Мільйони фанаток зізнаються йому в коханні через Інтернет, де одна зі сторінок так і називається: Totally DiCapitated, іншими словами — «ДіКапітально божевільні».

    Після виходу фільму «Авіатор» Леонардо Ді Капріо був нагороджений Кавалерським ступенем французького Ордена мистецтв і літератури (5 січня 2005-го року). На рахунку Ді Капріо також премія каналу MTV за кращий поцілунок у фільмі Банди Нью-Йорка (2003), премія MTV за кращу чоловічу роль у фільмі «Спіймай мене, якщо зможеш», премія «Золотий глобус» за кращу чоловічу роль у тому ж фільмі (2003), премія «Оскар» у номінації «кращий актор» за фільм «Авіатор», Оскар за кращого актора у фільмі «Кривавий алмаз» та інші.

    Загадкова особистість Леонардо Ді Капріо

    Леонардо Ді Капріо давно оточує покрив загадковості й легенд, що викликає здивування журналістів. «Ми пропрацювали один з одним чотири місяці, але я все одно не змогла розгадати його особистість, — говорить Клер Дейнс, партнерка Ді Капріо по фільму «Ромео + Джульєтта». — Я так і не дійшла до чіткого висновку — чи дійсно він зовсім проста за характером людина, або, навпаки, вкрай складна. Я думаю, що, скоріше, складна, але як знати!» Одна з найбільш поширених легенд про Ді Капріо — його «ненормальність», що нагадує замаскований «діагноз». Чи правда це? Точно відомо одне: дитинство Леонардо Ді Капріо пройшло не зовсім звичайно.

    Німкеня Ірмелін, чарівна блондинка, яка народилася, за словами Лео, в кінці Другої світової війни в бомбосховищі й опинилася в Штатах у 11 років, і американець Джордж Ді Капріо (актор, потім — дистриб’ютор коміксів, людина талановита, яка має зв’язки, саме він сприяв початку кіношної кар’єри сина) познайомилися в коледжі. Незабаром вони переїхали до Лос-Анджелесу, опинившись далеко не першими, кому не вдалося реалізувати амбіції в Голівуді. Приблизно схожим було і середовище, де ріс Лео: невдахи, п’яниці, зневірені, занедбані… «Люди, які оточували мене в дитинстві, часто були не дуже приємними, — якось зізнався Леонардо Ді Капріо в інтерв’ю. — Але, тим не менш, це як раз і послужило якимось «загартуванням». На яких тільки типів я не надивився! На власні очі бачити і цей бік життя — досить непогано для хлопця».

    Активно заговорили про загадковість Леонардо Ді Капріо в 1995 році, коли він відмовився від ролі у фільмі «Бетмен назавжди», яка обіцяла йому мільйонний гонорар і всесвітню славу. Ді Капріо і зараз не бажає зніматися ні в фантастичних епосах, ні казках, не хоче також сприяти розвитку поп-культури. Він потребує високого художнього рівня й оригінальності — навіть до деякого епатажу.

    Своїм батькам Леонардо Ді Капріо зробив шикарні подарунки у вигляді приватних будинків. Йому не характерні ані зарозумілість, ані прагнення користуватися в своїх цілях своєю зовнішньою привабливістю. На питання, чи не використовує він, подібно до Х’ю Гранта, синтетичну стрічку для волосся, щоб його чубчик виразно стовбурчив, Ді Капріо обурено відповідає: «Ніколи! У мене така зачіска з 18 років, оскільки вона мені здається найбільш чоловічою».

    Партнерка Леонардо Ді Капріо по «Титаніку» Кейт Уінслет говорить про нього так: «Він, мабуть, один із найкрасивіших чоловіків на світі. Але Лео аніскільки не вважає, що він красень! Для мене ж він — не більш ніж товариш по роботі. Огидний такий». Джеймс Кемерон іншої думки: «На зйомках Лео любить смішити усіх. Кейт — вельми серйозна дівчина, однак Лео змушував її реготати до сліз! І Кейт просто закохалася: його особистість і талант зачарували її. Правда, думається, Лео робив це не навмисне — для того щоб «роман працював на фільм». Він здатний цілком зачарувати відразу декількох людей, нічого особливого не роблячи для цього. Масштаби його особистого впливу на людей дуже великі».

    Однак, вочевидь, головна любов Леонардо Ді Капріо — його творчість. І заради творчості він може пожертвувати будь-якими зусиллями або знехтувати великою грошовою винагородою. «Хочу жити по-чесному, тобто говорити світу, у що ти віриш, — заявив Лео в інтерв’ю. — Ніяк не вистачає часу розібратися в собі. Зараз візьму маленький тайм-аут. Вже давно пора. Витрачу рік на те, що вже не пригадую, коли робив останній раз: буду їздити по світу, читати книги, тренуватися, розмовляти з цікавими для мене людьми. І тоді, можливо, докопаюся до істини. Що далі? Звичайно ж, зйомки…»

  • Сенс життя — таємниця поза межами науки

    Сенс життя — таємниця поза межами науки

    #img_left_nostream#«Звідки ми прийшли?
    Куди свій шлях тримаємо?
    У чому сенс життя? —
    Він незбагненний нам.
    Як багато різних душ під колесом фатальним
    Згорає в попіл, в порох.
    А де, скажіть же, дим?»

    Омар Хайям

    З року в рік, із століття в століття людина стурбована все тим же животрепетним питанням: «у чому сенс життя?». У нашу епоху матеріального прогресу чимало людей, досягнувши успіху в роботі та заробивши великі суми грошей, відчувають спустошеність. Якою би багатою або бідною не була людина — всіх чекає один кінець. Стоячи перед неминучістю смерті, кожен змушений рано чи пізно замислитися: заради чого жити, чи є життя після смерті, чи воно обірветься, як відрізана нитка.

    Вважаючи, що життя дається лише раз, деякі люди роблять усе, щоб сповна насолодитися ним. Інші вважають, що життя зі смертю не закінчується, і думають над тим, як забезпечити собі «місце» у кращому світі після смерті. Більша частина концепцій про сенс життя бере початок переважно з релігій, віри чи переконань, виходячи за рамки науки.

    Нижче ми розглянемо, які життєві цілі переслідуються в різних культурах по всьому світу.

    Буддизм

    Згідно з буддизмом, невід’ємним атрибутом життя є страждання, у зв’язку з чим основний сенс життя полягає в тому, щоб покласти кінець усім стражданням.

    Причина страждань — це людські бажання. Позбутися усіх мук і горя вважається можливим лише після досягнення «стану просвітління» (санскр. нірвана — стан абсолютної відсутності бажань, відповідно і страждань).

    «Життя з його проявами можна порівняти зі сном, примарою, міхуром, тінню, блиском роси або спалахом блискавки, і вважати його потрібно саме таким», — пишеться в буддійській «Алмазній сутрі».

    Християнство

    Сенс життя в християнстві — це спасіння душі. Самостійним буттям вважається один лише Бог, а все «творене» живе і проявляє себе тільки в постійному зв’язку з Творцем. Але не все в цьому світі наділене сенсом — є й нерозумні, ірраціональні вчинки. Такими, наприклад, вважаються зрада Юди і його самогубство. Отже, християнство вчить, що одним вчинком можна заплямувати і позбавити сенсу все життя. Подібні вчинки називають гріхами. Виправдання свого гріха — це самообман та лестощі собі, і одночасно це нагадує спробу сховатися в своєму «віртуальному світі» від реальності.

    Але є і зворотній процес, який полягає в поверненні до реальності й обмірковуванні безглуздого життя. Але він можливий лише за незримої присутності Бога, і називається це покаянням. При цьому здатністю каятися, як стверджується, володіє тільки людина з її фізичним тілом — ангели й демони цього робити не можуть.

    #img_right#Конфуціанство

    За Конфуцієм, головним сенсом життя людини є побудова ідеального суспільства — «Піднебесної імперії», що дозволяє досягти гармонії між людьми, Небом і Землею. Ця мета повинна підпорядковувати собі всі інші діяння. У конфуціанстві людину розглядають як частину всього суспільства, яка має свої конкретні зобов’язання, частину цілого механізму, де інтереси суспільства є найважливішими. Реалізувати своє призначення людина здатна лише займаючись самовдосконаленням.

    Іудаїзм

    Відповідно до Тори, Бог, створюючи людину, зробив її співтворцем і співрозмовником. І світ, і люди створені не ідеальними з наміром, щоб людина під заступництвом Творця підіймала себе і решту світу до вищих рівнів досконалості.

    Сенс життя кожної людини полягає у служінні Творцю, навіть у найменших побутових справах — під час їжі, сну, роботи та виконання будь-яких справ — вона повинна займатися ними з думкою, що піклується про своє тіло, для того щоб були сили з повною віддачею служити Всевишньому.

    Сенс життя в іудаїзмі — сприяти встановленню царства Творця над світом і розкрити його світло для всіх людей без винятку.

    Даосизм

    На відміну від Конфуція, засновник вчення про Дао Лао-цзи закликав людей не втручатися в процес життя та не намагатися його облаштовувати, покращувати, змінювати. Згідно з Лао-цзи, все живе має «йти своєю чергою», а людина повинна керуватися принципом «недіяння» (кит. «у-вей»). Вважається, що Всесвіт утворений великим Дао — всеохоплюючим справедливим Законом, який приводить усе в гармонію. З цього випливає, що все в світі має залишатися самим собою, замість того щоб намагатися боротися з природою і Законом світобудови.

    #img_left_nostream#Сенс життя, за даосизмом, — у тому, щоб пізнати Дао, слідувати йому і злитися з ним. Для цього людина має відволіктися від спокуси фарб і форм, від непотрібних хвилювань духу і думки. Лао-Цзи писав:

    Мудрець віддає перевагу хлібу насущному
    перед вишуканим і рясним частуванням.
    І, уникаючи зайвих спокус,
    Він радіє кожній миті життя.

    Іслам

    Згідно з догматами ісламу, «Аллах має владу над усім, тримаючи під опікою свої творіння. Він добрий, поблажливий і всепрощальний. А люди зобов’язані цілком віддати себе Йому і, підкоряючись, завжди й у всіх справах слідувати лише волі та милості Аллаха. Людина несе відповідальність за скоєні вчинки, як хороші, так і погані. За свої діяння кожен зустріне відплату на Суді. Аллах судитиме всіх, воскресивши з мертвих. Праведників чекає рай, а грішників — заслужене покарання у пеклі». Іншими словами, сенс життя може розглядатися як служіння Аллаху і потрапляння до раю.

    Сенс життя у висловлюваннях відомих особистостей
     

    «Заради чого ми живемо, якщо не намагаємося полегшити життя один одному?» Т. Еліот.

    «Вільний тільки той, хто втратив усе, заради чого варто жити» — Е. Ремарк.

    «Боюся не смерті я. О, ні! Боюся зникнути зовсім» — М. Лермонтов.

    «Людина може знайти сенс у житті, наскільки б коротким та небезпечним воно не було, лише присвятивши себе суспільству» — А. Ейнштейн

    «Якщо людина не знає, до якої пристані тримає шлях, то для неї ніякий вітер не буде погожим» — Л. Сенека.

  • «Баварія» вибила «МЮ» з Ліги чемпіонів. Фотоогляд

    «Баварія» вибила «МЮ» з Ліги чемпіонів. Фотоогляд

    У відповідному чвертьфінальному матчі Ліги чемпіонів «Манчестер Юнайтед» виграв у мюнхенській «Баварії» з мінімальним рахунком – 3:2.

     Але за сумою двох матчів у півфінал вийшли підопічні Луї Ван Галя, так як в Німеччині вони здобули важливу перемогу 2:1.
     
    «Баварія» у півфіналі Ліги чемпіонів зіграє з «Ліоном».

    Ліга чемпіонів, 1 / 4 фіналу, матч-відповідь

    «Манчестер Юнайтед» (Англія) – «Баварія» (Німеччина) – 3:2 (3:1)

    Голи: 1:0 – Д. Гібсон (3), 2:0 – Нані (7), 3:0 – Нані (41), 3:1 – Оліч (43), 3:2 – Роббен (74).

    «Манчестер Юнайтед»: ван дер Сар, Рафаел да Сілва, Відіч, Ріо Фердинанд, Евра, Флетчер, Керрік (Бербатов, 79), Д. Гібсон (Гіггз, 80), Валенсія, Руні (О’Ши, 56), Нані .

    «Баварія»: Бутт, Лам, Демічеліс, ван Бюйте, Бадштубер, ван Боммель, Швайнштайгер, Робен (Алтинтоп, 76), Мюллер (Гомес, 46), Рібері, Оліч (Праньіч, 84).

    Попередження: Рафаел да Сілва (18), ван Боммель (28), Бадштубер (54).

    Вилучення: Рафаел да Сілва (50).

     
    За матеріалами: turnir
     
    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#

  • У Києві відкрився Великий скульптурний салон. Фоторепортаж

    У Києві відкрився Великий скульптурний салон. Фоторепортаж

    У Києві 1 березня в Українському домі відкрився Великий скульптурний салон. Цього року центральною експозицією стали дерев’яні скульптури таких відомих майстрів, як Миколи Степанова, Миколи Кривенка, Миколи Малишка, Олександра та Тамари Бабак, Олександра Рідного, Ганни Іванової, Юлія та Лева Синькевич.

    За словами організатора виставки та директора Українського дому Наталії Заболотної, стиль, в якому створені статуї, ще не отримав назву. Однак зараз його вже охрестили як «етно-авангард».

    Особливо пишаються організатори Салону привезеними з Лондона роботами українського скульптора Грегора Крука (1911-1988 рр..). Тут можна побачити 25 його скульптур. Грегор виїхав з України ще до початку Другої Світової і на його батьківщині залишилася лише одна робота – портрет Івана Мазепи.

    Як зізналися організатори, на аукціоні майже кожна скульптура Крука оцінюється від двадцяти до ста тисяч умовних одиниць.
     
    В одному з залів представлені роботи румуна Деметра Чіпаруса (1886-1988 рр..), який працював у стилі ар-деко. Вони були надані з приватної колекції Ігоря Воронова. Розкіш, шик, дорогі сучасні матеріали, включаючи слонову кістку, шкіру крокодила, рідкісні деревні породи, срібло і мідь – характерні особливості для стилю "ар-деко».

    Колекція Чіпаруса, за словами Наталії Заболотної, зашкалює за ціною. Сьогодні відвідувачам Салону представили 27 його робіт.

    Помилуватися скульптурами всі охочі зможуть до 14 березня, правда, за 25 грн., але в порівнянні з ціною унікальної колекції, це здається дрібницею.

    #img_center_nostream#

     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream# 
  • Науковці встановили зв’язок між вживанням марихуани та шизофренією

    Науковці встановили зв’язок між вживанням марихуани та шизофренією

    #img_left_nostream#Австралійські науковці виявили зв’язок між тривалим вживанням марихуани та виникненням психозів, марення і галюцинацій, передає РИА "Новости".

    Дослідники з університету Квінсленда вивчили історію вживання марихуани у 801 людини, чий середній вік становив приблизно 20 років. Вони з’ясували, що у тих, хто вперше вжив наркотик у 15 років або раніше, удвічі вища вірогідність виникнення психозів, зокрема шизофренії.

    "Що довше вони вживали наркотик, то з більшою вірогідністю вони потім потерпали від численних психозів", – повідомляється в опублікованому в суботу звіті про дослідження.

    "Люди, які мали наркотичні галюцинації на ранньому етапі свого життя, найімовірніше, довше і частіше вживатимуть марихуану", – відзначили дослідники.

    На зв’язок між марихуаною та психозами вже вказували попередні дослідження, але існувала підозра, що їх провели з деякими неточностями.

    У торішній доповіді ООН марихуану визнали найпоширенішим наркотиком у світі. У різних країнах її вживають від 143 млн до 190 млн людей.