Президент України Віктор Янукович має намір здійснити чергову реформу кримінального законодавства, яку Банкова характеризує як «революційну», проте її ініціатори та критики кажуть, що бачення глави держави справедливе лише наполовину.
#img_left#Минулого тижня Янукович вніс на розгляд до парламенту законопроект про кримінально-процесуальний кодекс (КПК), який депутати, за наполяганням адміністрації Президента, повинні прийняти в кінці лютого.
Юристи пояснюють, що суть реформи радянського кодексу полягає в тому, щоб усунути надмірну авторитарність процесу, в якому суд відіграє незначну роль; сильний інституційний тиск щодо винесення обвинувального вироку, а також нерегульовані повноваження прокурати в проведенні розслідування.
Янукович збирається ввести суд присяжних, збільшити роль прокурора в досудовому розслідуванні, оптимізувати механізм встановлення запобіжних заходів, а також забезпечити принцип змагальності сторін, коли докази надаються тільки в суді, а не слідством. Нововведеними запобіжними заходами будуть особиста порука, застава і домашній арешт.
Кодекс також передбачає гласність і відкритість судового засідання, що дозволяє кожному в залі суду вести відеозйомку і робити нотатки, що припиняє колишню практику, коли журналістам потрібно було брати дозвіл у судді.
Крім того, президентський проект КПК потребує додаткового фінансування з держбюджету в розмірі понад 200 млн гривень, згідно з даними Банкової.
Проект Януковича на 80% ґрунтується на тексті проекту кримінального кодексу, який розробляла з 2006 по 2009 року робоча група національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права. Проект комісії отримав позитивну оцінку від експертів Ради Європи у вересні 2007 року і в червні 2009-го.
Проте, за оцінками українських експертів, запропонований Януковичем проект КПК має багато недоліків, зокрема використання суду присяжних, який буде складатися з 2 суддів та 3 присяжних. Це розглядається як підміна понять, оскільки, згідно з Конституцією України, народ бере безпосередню участь у здійсненні правосуддя в якості народних засідателів і присяжних. До того ж, суд присяжних буде призначатися у випадках, коли за вчинення злочину передбачено довічне ув’язнення.
«На мій погляд, саме створення суду присяжних є єдиним шансом для судової системи зберегти залишки авторитету», — каже Юрій Кармазін, народний депутат і заступник голови парламентського комітету з питань правосуддя.
Олександр Банчук, експерт київського центру політико-правових реформ, вважає, що, з введенням нового кодексу Янукович може зіткнутися з тим, що мало кому буде зрозуміло, як на практиці працюватиме нова система розслідування та розгляду кримінальних справ.
Він також зазначає, що проект містить положення, що знижують ефективність і в деякому сенсі ламають змагальну систему — систему, де передбачається рівність сторін захисту й обвинувачення.
Більше того, парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності, до якого входять, в основному, міліцейські та прокурорські генерали, може посилити положення цього проекту, каже Банчук, який брав участь у розробці кодексу з 2006 по 2009 роки.
Разом із тим, Банчук впевнений, що новий кодекс, в порівнянні з радянською версією, більше враховує інтереси обвинуваченого, ніж інтереси правоохоронців.
У свою чергу, генеральний директор Української юридичної компанії, адвокат Олег Мусієнко зазначає, що, незалежно від змін кримінального законодавства, його виконавці залишаються колишніми, що не вирішить таких проблем, як «тотальна кільцева порука між органами прокуратури та судом, СБУ, МВС, тотальна корумпованість і продажність судів».
Мусієнко також говорить, що кодекс є справедливим «п’ятдесят на п’ятдесят». До несправедливих норм він відносить те, що кодекс дозволяє слідчому проникати в житло підозрюваного до проведення обшуку.
«Не вказано, як це має відбуватися, за участю понятих чи ні. Це може спростити процедуру підкидання наркоти, зброї та іншого», — вважає Мусієнко.
Серед інших справедливих норм він називає право адвоката бути присутнім не тільки на допитах, але і ставити питання учасникам.
До того ж, кодекс визначає, що захист у суді може вести тільки адвокат, що суперечить рішенню Конституційного суду в 2000 році, згідно з яким захисником може виступати як адвокат, так і фахівець у галузі права, зазначає київський центр політико-правових реформ.
Між тим, президентський кодекс не враховує пропозиції Української асоціації юристів, яка заявляє, що недоліки кримінального законодавства можна усунути тільки шляхом повного оновлення правил.
Слідом за Януковичем законодавець і колишній міністр юстиції Роман Зварич зареєстрував у парламенті альтернативний проект кримінального кодексу, заявляючи, що за структурою президентський кодекс все ще залишається радянським.
Тим часом, критики президентського законопроекту не уявляють собі, як уряд збирається за 3 місяця з моменту опублікування цього кодексу привести у відповідність всі нормативно-правові акти, створити та впровадити навчальні програми з вивчення нового кодексу в юридичних вузах, профінансувати органи досудового розслідування і переоснастити приміщення судів загальної юрисдикції.
