Blog

(Зліва направо) Чжоу Юнкан, Бо Сілай і Ху Цзіньтао.

Фото: Teh Eng Koon/AFP/Getty Images, Feng Li/Getty Images, and How Hwee Young/AFP/Getty Images

Нинішню політичну боротьбу в Чжуннаньхаї — китайському «Кремлі» — значно ускладнюють репресії над послідовниками духовної практики Фалуньгун. Недавня резонансна справа у вищих колах влади Китаю розкрила цю проблему і пов’язані з нею секрети, які приховують керівники Комуністичної партії Китаю.

Все почалося з Ван Ліцзюня, колишнього начальника міліції міста Чунцін, який відвідав американське консульство на початку лютого з наміром отримати політичний притулок. Крім цього, як припускається, він там залишив компромат про корупцію у верхах партії і про свого соратника Бо Сілая, колишнього главу компартії Чунціна, який нібито планував захопити владу в країні. В результаті, Вана відвезли в Пекін чиновники служби безпеки. Відтоді про нього нічого не було чутно.

Через місяць після випадку Ван Ліцзюня чутки про політичну боротьбу всередині верхівки партії привели до того, що Бо Сілая відсторонили від справ і заарештували, а його покровитель Чжоу Юнкан, що відає силовими відомствами, втратив владу. Очікується, що ще багато голів полетить із плечей.

Цей випадок став безпрецедентним у новітній китайській історії, а також принизив китайських лідерів, які намагаються зберегти своє обличчя.

Керівники компартії Китаю (КПК), що належать до різних фракцій, почали діяти, щоб зберегти свої позиції.

———————————-

Читайте інші статті про останні доленосні події в Китаї у спецрубриці Великої Епохи «Китайський режим переживає кризу». Оглядачі Китаю відзначають, що розпалена боротьба за владу, ймовірно, призведе до реформування політичної системи країни. Прослідкуйте, як розвивалася ця боротьба в хронологічному порядку. Дізнайтеся в обличчя головних фігурантів боротьби за владу в правлячій верхівці Китаю.

———————————-

Пекін сильно засмутило й схвилювало те, що американський уряд розкрив один із пунктів компромату, який передав Ван Ліцзюнь, під час візиту у США віце-голови партії Сі Цзінпіна.

Ван також брав активну участь у переслідуваннях прихильників духовної практики Фалуньгун і був причетний до видаляння органів у тисяч живих послідовників цієї школи.

Сі Цзіньпін, як очікується, стане лідером партії на 18-му з’їзді компартії в жовтні. За даними Білла Герца, редактора вашингтонського інтернет-видання Washington Free Beacon, джерело в уряді США повідомило, що Бо Сілай і Чжоу Юнкан задумували змістити Сі Цзіньпіна, коли останній прийме владу.

Це підлило масла в уже й так напружену і складну внутрішню боротьбу за владу в верхах партії. Лідери КПК дуже добре знають, що не так просто змусити Вашингтон мовчати. Це серйозно стурбувало високих чиновників Китаю щодо того, коли будуть розкриті інші секрети, які містяться в пакеті документів, переданих Ван Ліцзюнєм.

Цілком природно, що політбюро — орган із 25 членів, який контролює справи партії, — буде намагатися зберегти владу компартії. Вони також знають, що якщо справа Ван Ліцзюня вийде з-під контролю, це буде мати для них тяжкі наслідки: не тільки режим може повалитися — вони ще й можуть втратити життя.

Зараз про Вана відомо те, що він скоїв численні злодіяння, працюючи начальником міліції в Чунціні, у тому числі незаконні арешти і тортури приватних бізнесменів під прикриттям кампанії по боротьбі зі злочинністю.

Ван також брав активну участь у переслідуваннях прихильників духовної практики Фалуньгун і був причетний до видаляння органів у тисяч живих послідовників цієї школи.

За багатьма злочинами Вана стоїть недавно скинутий Бо Сілай, який розв’язав лівацьку кампанію, спрямовану на вихваляння пісень часів Мао Цзедуна і боротьбу з організованою злочинністю. Бо звільнили 15 березня і помістили під домашній арешт.

З часів «Культурної революції» на рахунку компартії Китаю не було такого величезного за масштабами злодіяння, як придушення послідовників Фалуньгун.

Можна сказати, що більшість чиновників у верхах партії не є прихильниками кампанії Бо Сілая і могли б домовитися про те, що робити з Ваном і Бо.

Однак, що стосується питання про переслідування Фалуньгун, особливо незаконного видаляння органів у живих послідовників цієї практики, верхівка КПК ділиться на дві групи: в одній перебувають Цзян Цземінь, Чжоу Юнкан, Лі Чанчунь, Цзя Цінлінь і Ло Гань, а в іншій — Ху Цзіньтао, Вень Цзябао, Сі Цзіньпін, Лі Кецян і Хе Гоцян.

Очевидно, що проблема з переслідуванням Фалуньгун є ключовим питанням, від якого верхівка партії не може ухилитися.

З часів «Культурної революції» на рахунку компартії Китаю не було такого величезного за масштабами злодіяння, як придушення послідовників Фалуньгун.

У кінці 90-х китайська влада встановила, що Фалуньгун займалися близько 100 млн осіб. Таке число людей, що практикують Фалуньгун, перевищила кількість членів партії і наштовхнуло на думку, що китайці віддадуть перевагу вченню Фалуньгун, замість доктрин компартії. Це налякало колишнього диктатора Цзян Цземіня і він розв’язав у липні 1999 року кампанію придушення Фалуньгун.

Цзян наполіг на тому, щоб почати переслідування, всупереч домінуючій думці всередині постійного комітету політбюро партії, що послідовники Фалуньгун не представляють небезпеки. Тодішній прем’єр Чжу Жунцзи не був проти цієї групи, незважаючи на те, що вона вже зазнавала нападок із боку влади. Чжу також заявляв, що Фалуньгун допоміг владі зменшити витрати на охорону здоров’я.

Цзян прийшов до влади, підтримавши рішення колишнього лідера партії Ден Сяопіна придушити повстання студентів на площі Тяньаньмень у Пекіні в 1989 році. Оскільки Цзян був залучений у придушення студентів, Ден вважав, що Цзян може бути його наступником. Це також означало, що згодом Цзян не буде переслідувати Ден Сяопіна.

Така ж історія з Чжоу Юнканом і Бо Сілаєм, які прийшли до влади, підтримуючи політику придушення Цзян Цземіня щодо Фалуньгун.

Активна участь у переслідуванні Фалуньгун пов’язує Ван Ліцзюня, Бо Сілая, Чжоу Юнкана, Лі Чанчуня, Цзя Цінліня і Ло Ганя один з одним у групі Цзян Цземіня.

Для того щоб продовжувати політику переслідування й уникнути відповідальності за свої злочини після відходу з поста, Чжоу Юнкан і інші члени фракції Цзяна сподівалися помістити Бо Сілая в постійний комітет політбюро партії, який складається з 9 чоловік і управляє країною.

Просуваючи Бо, вони тим самим забезпечують собі захист. З цієї причини Чжоу Юнкан, Лі Чанчунь та інші не хочуть, щоб Бо Сілай був покараний, і навіть всіляко заважають цьому.

Лі Чанчунь і Цзя Цінлінь є членами постійного комітету політбюро партії. Ло Гань був призначений главою офісу «610» — спеціального органу, створеного Цзяном для придушення Фалуньгун. Чжоу Юнкан також засідає в постійному комітеті політбюро і відає політико-правовою комісією, в підпорядкуванні якої перебувають міністерство внутрішніх справ, суди і прокуратура.

У свою чергу, Ху Цзіньтао, Вень Цзябао, Сі Цзіньпін, Лі Кецян і Хе Гоцян — члени фракції Союзу молоді — відмовчувалися або ухилялися від переслідування Фалуньгун. Намагаючись захистити передання своєї влади, вони хочуть позбавитися від Бо, але вони, мабуть, не можуть прийти до спільної думки, як покарати його.

Крім членства в постійному політбюро партії, Лі Кецян є віце-прем’єром Держради КНР, а Хе Гоцян завідує дисциплінарною комісією компартії.

Ху Цзіньтао хоче спокійно передати владу. Насправді, він не хоче брати участь у смертельній боротьбі зі фракцією Цзяна і сподівається звалити всі проблеми на свого наступника Сі Цзіньпіна.

За даними джерела, Вень Цзябао рішуче налаштований на те, щоб запроторити Бо Сілая за грати. Він, здається, розуміє, що видаляння органів у живих людей із метою отримання прибутку не є гуманним справою.

Вень вважає, що вони не зможуть відповісти перед історією за те, що потурали такому звірству понад 10 років. Тому він сподівається вирішити це питання, змусивши Бо відповідати за заслугами.

«Наслідний принц» Сі Цзіньпін, дізнавшись про змову Бо Сілая і Чжоу Юнкана вчинити державний переворот проти нього, повинен розуміти, що заради нормального правління в майбутньому, йому потрібно позбавитися від Бо.

Кожен член у керівництві компартії має свої власні плани і використовує всі способи, щоб будувати підступи іншим

Крім того, Лі Кецян і Хе Гоцян, члени фракції Союзу молоді, залишаться при владі, і вони не хочуть, щоб амбітний політик Бо Сілай добрався до високої посади. Однак вони побоюються займати чітку позицію з питання Фалуньгун.

Кожен член у керівництві компартії має свої власні плани і використовує всі способи, щоб будувати підступи іншим. Це ще більше ускладнює і драматизує битву за владу, розв’язану Ван Ліцзюнєм.

Який буде результат цієї боротьби? Це залежить від кількох факторів, а саме: чи проявлять достатню рішучість Ху Цзіньтао і Вень Цзябао, чи піде фракція Цзяна на компроміс, яку позицію займуть інші члени верхівки партії, наскільки швидко уряд США опублікує документи, передані Ван Ліцзюнєм, і т.д.

Те, яким способом покарають Бо Сілая, стане кульмінацією цієї боротьби. Як говорить китайське прислів’я: «Той, хто підкорює серця людей, отримує країну, а той, хто втрачає їхні серця, втрачає країну».

Яким би не виявився результат внутрішньої боротьби за владу в компартії, в кінцевому підсумку партію чекає крах.

Після дев’яти годин допиту в Палаці правосуддя в Ліллі, слідчі висунули проти екс-глави Міжнародного валютного фонду (МВФ) Домініка Стросс-Кана офіційні звинувачення в співучасті в сутенерстві.

#img_left#Слідство звинувачує фінансиста в організації елітних вечірок з повіями в Парижі, Вашингтоні та інших містах, передає Reuters з посиланням на адвоката екс-голови МВФ Рішара Малька. Розслідування пов’язане зі справою про банду сутенерів у місті Лілль, які працювали в готелі «Карлтон».

Стросс-Кан заперечує свою причетність до сутенерства. Його адвокати запевняють, що їх підзахисний не займався звідництвом і не знав про професію жінок, з якими проводив час.

Захист екс-глави МВФ має намір оскаржити висунуте звинувачення, хоча не заперечує участь Стросс-Кана в розпусних діях.

Зазначимо, що у Франції проституція легальна, проте сутенерство незаконно. Тому якщо суд доведе, що Стросс-Канн знав про професію дівчат на відвідуваних вечірках, то йому може загрожувати великий штраф і тюремне ув’язнення від кількох до 20 років.

После девяти часов допроса во Дворце правосудия в Лилле, следователи выдвинули против экс-главы Международного валютного фонда (МВФ) Доминика Стросс-Кана официальные обвинения в соучастии в сутенёрстве.

#img_left#Следствие обвиняет финансиста в организации элитных вечеринок с проститутками в Париже, Вашингтоне и других городах, передает Reuters со ссылкой на адвоката экс-главы МВФ Ришара Малька. Расследование связано с делом о банде сутенёров в городе Лилль, работавших в отеле «Карлтон».

Стросс-Кан отрицает свою причастность к сутенёрству. Его адвокаты уверяют, что их подзащитный не занимался сводничеством и не знал о профессии женщин, с которыми проводил время.

Защита экс-главы МВФ намерена оспорить выдвинутое обвинение, хотя не отрицает участие Стросс-Кана в развратных действиях.

Отметим, что во Франции проституция легальна, однако сутенёрство незаконно. Поэтому если суд докажет, что Стросс-Канн знал о профессии девушек на посещаемых вечеринках, то ему может грозить крупный штраф и тюремное заключение от нескольких до 20 лет.

Холодний довгий березень посміхнувся сонячними днями, і відразу ж галявинки з первоцвітів покрили схили кримських гір. Довгоочікувана благодать підняла в дорогу любителів гірських стежок і весняного цвітіння. На цей раз ми обрали свій маршрут до маловідомого водоспаду у верхів’ях річки Узунджа.

Дістатися до початку стежки можна з Севастополя на автобусі до села Джерельне, далі пішки. На автомобілі ви ще близько чотирьох кілометрів зможете проторувати свій шлях мальовничою гірською дорогою, оточеною скелями, на яких дивним чином зачепилися могутніми коренями реліктові ялівцеві дерева.

Стежка маршруту починається від поселення з кількох будинків, серед яких осібно розташувався невеликий приватний готель. Тут же біля огорожі можна залишити машину.

Йти легко і радісно: ґрунт підсохнув і не розповзається під ногами; груди наповнюються запашним чистим повітрям, а поруч шумить гірська річка.

Біля витоків водоспаду Узунджа.

Фото: Алла Лавриненко/The Epoch Times Україна

Наша стежка дереться вгору по схилу, огинаючи стародавні тисячолітні ялівці, кам’яні осипи і скельні утворення. Схили усипані блакитними пролісками, сонячними крокусами і білосніжними підсніжниками. Насичуючись сонячними променями, кожна травинка прагне розкритися у всій своїй красі. Навіть купини і камені, покриті, як пледом, ніжно-зеленим мохом, здаються особливо весняними.

Крутий підйом і щедре сонечко змушують поступово скидати одяг — відчувається, що кримська весна набирає силу. Але ось гірська річка, що супроводжує нас, перегороджує дорогу — саме час охолонути. Стрімкий потік льодової води змушує деяких учасників походу втратити рівновагу. Але сушити одяг ніколи — віджавши за допомогою рушника намоклі речі, рухаємося для розігріву інтенсивно вперед.

Через деякий час потрапляємо в листяний ліс, який широко розкинувся на пагорбах. Товстий килим з торішнього листя змінюється сніговим покривом. Ми знову потрапляємо в гості до Зими. Чітко простежується зміна рослинності з перепадом висот. Добре тим, хто захопив чоботи, не обманувшись теплим сонечком. До витоку водоспаду довелося йти вздовж річки Узунджа по коліно в снігу. Звуки лісу супроводжували нас на всьому шляху маршруту — то птах невідомий заспіває, то зашурчить під каменем мишка-полівка, то схожий на гавкіт собаки клич оленів застане зненацька.

Химерний малюнок — дерево себе лікує.

Фото: Алла Лавриненко/The Epoch Times Україна

І ось, нарешті, починаються каскади. Вийшовши з лісу, завмираємо від панорами, що захоплює дух. Перед нами вузька тіснина, прорізана потоками невтомної Узунджи, обривається вниз багатоступінчастим водоспадом. З одного боку каньйону тягнуться кольорові скельні обриви, біля основи яких виявляємо стоянку древніх і не дуже древніх людей. Кольорові вертикальні смуги на скелях пояснюються різноманіттям складу гірських порід, серед яких є туфові і марганцеві відкладення. Туфи, розмиваючись талими водами, утворюють рівне шорстке покриття на каменях і предметах, що потрапили у водойму.

Вдалині синіють вершини кримських гір, обриси яких стають все примарнішими і, нарешті, тануть вдалині, зливаючись із хмарами. Нам пощастило побачити могутній потік водоспаду, ревучий і співаючий одночасно. Легко переливаючись через перший уступ, він потім грайливо, піднімаючи фонтан кришталевих бризок і перламутрових бульбашок, кидався по середній частині русла, огинаючи перешкоди. На останньому відрізку падіння, отримавши повну свободу, білий від напруги водоспад люто зривався з останнього ступеня русла в шаленому танці, постійно змінюючи обриси і малюнок струменів. Витративши зайву енергію, потоки річки плавно несли свої води, каскадами переливалися з одного басейну в інший, гублячись далеко серед схилів ущелини, надаючи чарівності і гармонії каньйону з назвою Узунджа.

Кольорові скелі.

Фото: Алла Лавриненко/The Epoch Times Україна

Зворотний шлях під гору видався легким. На березі річки біля стежки вже стояли намети — хлопці з сніжної Росії приїхали зустрічати весну. На вогнищі грівся казанок, готувалася похідна вечеря. Як водиться, ми обмінялися яскравими враженнями та туристичними радами, не забувши набрати смачної води з гірської річки.

Зарядившись кожною клітинкою свого організму первозданною красою, ми продовжували свій шлях у променях західного сонця. М’яке помаранчеве світло огортало лісових мешканців, казково підкреслюючи тонкий малюнок на стовбурах дерев, пелюстках квітів і на зрізі кольорових каменів. Напоєне ароматом первоцвітів і ялівцю гірське чисте повітря, як ефір, наповнювало не тільки легені, але і свідомість. Серце ставало добрішим і чистішим, вдячність і співучасть до навколишньої живої, ранимої і безкорисливої щедрої краси наповнювала душу.

#img_gallery#

Шестнадцатая церемония вручения титула «Человек года-2011» прошла 24 марта на главной сцене страны — в Национальном дворце искусств «Украина». Чтобы поздравить лучших деятелей в различных областях, которые стали победителями в 19 профессиональных номинациях, собрались представители украинской элиты.

Лучших из лучших определили члены Высшего академического совета и генеральной дирекции общенациональной программы «Человек года-2011».

Наталья Королевская, народный депутат Украины, а также член Высшего академического совета, считает, что главным критерием для определения победителей была конкурентоспособность предприятий, а также насколько они все вместе создают единый бренд «Украина».

«Важно то, как, оценивая их работу, можно оценить работу всей страны», — считает государственный деятель Наталия Королевская.

Народный депутат рассказала, что среди членов жюри были, конечно, и дискуссии и споры, но в основном это напоминало общение единомышленников.

«У каждого своя истина, но мы старались выбирать лучших, — рассказал украинский композитор, заслуженный деятель искусств Украины, а также член Высшего академического совета Александр Злотник. — По крайней мере, премия „Художник года“, которую я вручал нашему художнику Анатолию Криволапу, действительно была заслуженной».

Господин Злотник рассказал, что премия «Художник года» — это новая номинация, которая появилась в этом году, и художники впервые получили награду за крупные достижения в своей области.

«Каждый раз возникают идеи о новой номинации, время требует перемен, ведь всё меняется и меняются номинации. Это жизнь, развитие в обществе, развитие людей, достижений и целей», — сказал Александр Злотник.

Политолог Дмитрий Выдрин уже знает, какой номинации не хватает в следующем году.

«Я считаю, что нужно ввести номинацию, связанную с космосом. Возможно, это будет „Лучший спутник“ или „Лучшая спутниковая трансляция“», — предложил Дмитрий Выдрин.

По словам начальника управления транспорта города Днепродзержинска Николая Мирошниченко, такие награды за достижения в любой профессиональной сфере любого работника стимулируют к работе и аккумулируют в человеке стремление быть первым и лучшим.

«Такие премии необходимы, чтобы в дальнейшем стимулировать и увеличивать работоспособность в каждой отрасли. Как спортсмен борется за победу, так и каждый в своей сфере борется за первое место», — считает Мирошниченко.

А вот ведущий Игорь Посыпайко считает, что такие награды все вымышленные, и любой смысл в подобных мероприятиях искать не нужно.

«Я бы дал премию „Человек года“, например, женщине, которая продаёт мороженое, — считает Игорь Посыпайко. — Человеком года достоин быть каждый в нашей стране. А смысл таких награждений — конечно, в том, чтобы реализовывать спонсорские бюджеты, это большая человеколюбивая миссия каждого достойного организатора».

Почётным гостем нынешней церемонии стала французская певица Патрисия Каас.

Титулом «Человек года» награждают с 1996 года, где в ожидании объявления лучших на церемонии вручения собираются политики, бизнесмены, банкиры, дипломаты, артисты и журналисты.

«Предпринимателем года» стал Кулагин Алексей, Генеральный директор ООО «ОМОКС».

«Региональный лидер года» — председатель Днепропетровской облгосадминистрации Вилкул Александр.

«Городской глава года» — председатель Ялты Боярчук Алексей.

«Промышленник года» — Касинов Виталий — председатель правления ОАО «Стахановский вагоностроительный завод».

«Менеджер года» — Кулагин Алексей — генеральный директор ООО «ОМОКС».

«Финансист года» — Краснов Грег — генеральный директор ОАО «Платинум Банк».

«Лидер страхового рынка года» — Шукатко Андрей — генеральный директор ЗАО «УАСК АСКА».

«Лидер малого и среднего бизнеса года» — Нестерчук Вадим — директор ООО «Оптима-Лизинг».

«Национальная торговая марка года» — Дмитрий Кива — президент — генеральный конструктор Государственного предприятия «Антонов».

«Инвестиция года» — Андрей Бродский — генеральный директор ООО ПКФ «Велта».

«Аграрий года» — Мирошниченко Иван — генеральный директор ООО «НОБЛ Ресорсиз УКРАИНЫ».

«Журналист года в отрасли электронных СМИ» стала Леонтьева Светлана — телеканал «Первый Национальный».

«Интернет-медиа года» — Интернет портал «РБК-Украина» — генеральный директор информационного агентства «РБК — Украина» — Иосиф Пинтус.

«Газета года» — «Сегодня» — директор по развитию Екатерина Лапшина.

«Художник года» — Криволап Анатолий — украинский художник, лауреат премии им.Т.Г.Шевченко.

«Лидер туристической отрасли года» стала туристическая компания «TEZ TOUR» во главе с генеральным директором Йосифом Андриком.

«Спортсмен года» стала Саладуха Ольга — чемпионка мира по лёгкой атлетике 2011 г.

«Меценат года» — Порошенко Пётр — основатель Благотворительного фонда Петра Порошенко.

#img_gallery#

16-а церемонія вручення титулу «Людина року-2011» пройшла 24 березня на головній сцені країни — у Національному палаці мистецтв «Україна». Аби привітати найкращих діячів у різноманітних галузях, які стали переможцями у 19 професійних номінаціях, зібралися представники української еліти.



Кращих із найкращих визначили члени Вищої академічної ради та генеральної дирекції загальнонаціональної програми «Людина року-2011».

Наталія Королевська, народний депутат України, а також член Вищої академічної ради, вважає, що найголовнішим критерієм для визначення переможців була конкурентоспроможність підприємств, а також наскільки вони всі разом створюють єдиний бренд «Україна».

«Важливо те, як, оцінюючи їхню роботу, можна оцінити роботу всієї країни», — вважає державний діяч Наталія Королевська.

Народний депутат розповіла, що серед членів журі були, звичайно, і дискусії та сперечання, але здебільшого це нагадувало спілкування однодумців.

«У кожного своя істина, але ми намагалися вибирати найкращих, — розповів український композитор, заслужений діяч мистецтв України, а також член Вищої академічної ради Олександр Злотник. — Принаймні, премія «Митець року», яку я вручав нашому художнику Анатолію Криволапу, дійсно була заслуженою».

Пан Злотник розповів, що премія «Митець року» — це нова номінація, яка з’явилася у цьому році, і митці вперше отримали нагороду за найбільші досягнення у своїй сфері.

«Кожен раз виникають ідеї щодо нової номінації, час потребує змін, адже все змінюється і змінюються номінації. Це життя, розвиток у суспільстві, розвиток людей, досягнень та цілей», — сказав Олександр Злотник.

Політолог Дмитро Видрін вже знає, якої номінації не вистачає у наступному році.

«Я вважаю, що потрібно ввести номінацію, пов’язану із космосом. Можливо це буде „Найкращий супутник“ або „Найкраща супутникова трансляція“», — запропонував Дмитро Видрін.

За словами начальника управління транспорту міста Дніпродзержинська Миколи Мирошниченка, такі відзнаки за досягнення у будь-якій професійній сфері будь-якого працівника стимулюють до роботи і акумулюють у людині прагнення бути першим і найкращим.

«Такі премії необхідні, щоб надалі стимулювати і збільшувати працездатність у кожній галузі. Як спортсмен бореться за перемогу, так і кожен у своїй сфері бореться за перше місце», — вважає Микола Мирошниченко.

А ось ведучий Ігор Посипайко вважає, що такі нагороди всі вигадані, і що будь-який сенс у подібних заходах шукати не потрібно.

«Я би дав премію „Людина року“, наприклад, жінці, яка продає морозиво, — вважає Ігор Посипайко. — Людиною року гідний бути кожен у нашій країні. А сенс таких нагороджень — звичайно, в тому, щоб реалізовувати спонсорські бюджети, це велика людинолюбна місія кожного гідного організатора».

Почесним гостем цьогорічної церемонії стала французька співачка Патрісія Каас.

Титулом «Людина року» нагороджують з 1996 року, де в очікуванні оголошення найкращих на церемонії вручення збираються політики, бізнесмени, банкіри, дипломати, артисти та журналісти.

«Підприємцем року» став Кулагін Олексій, Генеральний директор ТОВ «ОМОКС».

«Регіональний лідер року» — голова Дніпропетровської облдержадміністрації Вілкул Олександр.

«Міський голова року» — голова м.Ялта Боярчук Олексій.

«Промисловець року» — Касінов Віталій — Голова Правління ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод».

«Менеджер року» — Кулагін Олексій — генеральний директор ТОВ «ОМОКС».

«Фінансист року» — Краснов Грег — генеральний директор ПАТ «Платінум Банк».

«Лідер страхового ринку року» — Шукатко Андрій — генеральний директор ПАТ «УАСК АСКА».

«Лідер малого та середнього бізнесу року» — Нестерчук Вадим — директор ТОВ «Оптима-Лізінг».

«Національна торговельна марка року» — Дмитро Ківа — президент — генеральний конструктор Державного підприємства «Антонов».

«Інвестиція року» — Андрій Бродський — генеральний директор ТОВ ВКФ «ВЕЛТА».

«Аграрій року» — Мірошниченко Іван — генеральний директор ТОВ «НОБЛ РЕСОРСІЗ УКРАЇНА».

«Журналіст року в галузі електронних ЗМІ» стала Леонтьєва Світлана — Телеканал «Перший Національний».

«Інтернет-медіа року» — Інтернет портал «РБК-Україна» — генеральний директор Інформаційної агенції «РБК — Україна» — Йосип Пінтус.

«Газета року» — «Сегодня» — директор із розвитку Катерина Лапшина.

«Митець року» — Криволап Анатолій — український художник, Лауреат премії ім.Т.Г.Шевченка.

«Лідер туристичної галузі року» стала туристична компанія «TEZ TOUR» на чолі з генеральним директором Йосифом Андриком.

«Спортсмен року» стала Саладуха Ольга — чемпіонка Світу з легкої атлетики 2011 р.

«Меценат року» — Порошенко Петро — засновник Благодійного фонду Петра Порошенка.

#img_gallery#

Віктор Янукович під час зустрічі в Сеулі домовився з главою КНР Ху Цзіньтао відвідати з офіційним візитом Китай, повідомляє прес-центр Президента України.

#img_left#Глава української держави зустрівся з Ху Цзіньтао перед самітом з питань ядерної безпеки. Лідери домовилися про візит Президента України до Китаю найближчим часом. Точні терміни будуть обговорені по дипломатичних каналах, зазначає джерело.

Сторони планують визначити подальші торгово-економічні та фінансові шляхи взаємодій двох країн.

Під час зустрічі український та китайський лідери також торкнулися теми виконання домовленостей, підписаних під час візиту Ху в Україну.

Раніше український МЗС заявляв, що Китай зацікавлений в інвестиціях в Україну.

Виктор Янукович во время встречи в Сеуле договорился с главой КНР Ху Цзиньтао посетить с официальным визитом Китай, сообщает пресс-центр Президента Украины.

#img_left#Глава украинского государства встретился с Ху Цзиньтао перед саммитом по вопросам ядерной безопасности. Лидеры договорились о визите Президента Украины в Китай в ближайшее время. Точные сроки будут оговорены по дипломатическим каналам, отмечает источник.

Стороны планируют определить дальнейшие торгово-экономические и финансовые пути взаимодействий двух стран.

Во время встречи украинский и китайский лидеры также затронули тему выполнения договоренностей, подписанных во время визита Ху в Украину.

Ранее украинский МИД заявлял, что Китай заинтересован в инвестициях в Украину.

Холодный длинный март улыбнулся солнечными деньками, и сразу же полянки из первоцветов покрыли склоны крымских гор. Долгожданная благодать подняла в дорогу любителей горных троп и весеннего цветения. На этот раз мы выбрали свой маршрут к малоизвестному водопаду в верховьях речки Узунджа.

Добраться к началу тропы можно из Севастополя на автобусе до села Родниковое, далее пешком. На автомобиле вы ещё порядка четырёх километров сможете продолжать свой путь по живописной горной дороге, окружённой скалами, на которых удивительным образом зацепились могучими корнями реликтовые можжевеловые деревья.

Тропа маршрута начинается от поселения из нескольких домов, среди которых особняком расположился небольшой частный отель. Здесь же у изгороди можно оставить машину.

Идти легко и радостно: грунт подсох и не расползается под ногами; грудь наполняется душистым чистым воздухом, а рядом шумит горная река.

Наша тропа карабкается вверх по склону, огибая древние тысячелетние можжевельники, каменные осыпи и скальные образования. Склоны усыпаны лазурными пролесками, солнечными крокусами и белоснежными подснежниками. Насыщаясь солнечными лучами, каждая травинка стремится раскрыться во всей своей красе. Даже кочки и камни, покрытые, как пледом, нежно-зелёным мхом, кажутся особенно весенними.

Крутой подъем и щедрое солнышко заставляют постепенно сбрасывать одежду — чувствуется, что крымская весна набирает силу. Но вот, сопровождающая нас горная река, перегораживает дорогу — самое время охладиться. Стремительный поток леденящей воды заставляет некоторых участников похода потерять равновесие. Но сушить одежду некогда — отжав с помощью полотенца намокшие вещи, двигаемся для разогрева интенсивно вперёд.

Через некоторое время попадаем в широко раскинувшийся на холмах лиственный лес. Толстый ковёр из прошлогодних листьев сменяется снежным покровом. Мы снова попадаем в гости к Зиме. Чётко прослеживается смена растительности при перепаде высот. Хорошо тем, кто захватил сапоги, не обманувшись тёплым солнышком. К истоку водопада пришлось идти вдоль речки Узунджа по колено в снегу. Звуки леса сопровождали нас на всем пути маршрута — то птица неизвестная запоёт, то зашуршит под камнем мышка-полевка, то похожий на лай собаки клич оленей застанет врасплох.

И вот, наконец, начинаются каскады. Выйдя из леса, замираем от захватывающей дух панорамы. Перед нами узкая теснина, прорезанная потоками неустанной Узунджи, обрывается вниз многоступенчатым водопадом. С одной стороны каньона тянутся цветные скальные обрывы, у основания которых обнаруживаем стоянку древних и не очень древних людей. Цветные вертикальные полосы на скалах объясняются многообразием состава горных пород, среди которых есть туфовые и марганцевые отложения. Туфы, размываясь талыми водами, образуют ровное шероховатое покрытие на камнях и предметах, попавших в водоём.

Вдали синеют вершины крымских гор, очертания которых становятся всё призрачней и, наконец, тают вдали, сливаясь с облаками. Нам посчастливилось увидеть могучий поток водопада, ревущий и поющий одновременно. Легко переливаясь через первый уступ, он затем игриво, поднимая фонтан хрустальных брызг и перламутровых пузырьков, устремлялся по средней части русла, огибая преграды. На последнем отрезке падения, получив полную свободу, белый от напряжения водопад яростно срывался с последней ступени русла в неистовой пляске, постоянно меняя очертания и рисунок струй. Израсходовав лишнюю энергию, потоки реки плавно несли свои воды, каскадами переливалась из одного бассейна в другой, теряясь вдали среди склонов ущелья, придавая очарование и гармонию каньону с названием Узунджа.

Обратный путь под горку показался лёгким. На берегу реки возле тропы уже стояли палатки — ребята из снежной России приехали встречать весну. На костре грелся котелок, готовился походный ужин. Как водится, мы обменялись яркими впечатлениями и туристическими советами, не забыв набрать вкусной воды из горной речки.

Зарядившись каждой клеточкой своего организма первозданной красотой, мы продолжали свой путь в лучах закатного солнца. Мягкий оранжевый свет окутывал лесных обитателей, сказочно подчёркивая тонкий рисунок на стволах деревьев, лепестках цветов и на срезе цветных камней. Напоенный ароматом первоцветов и можжевельника, горный чистый воздух, как эфир, наполнял не только лёгкие, но и сознание. Сердце становилось добрее и чище, благодарность и соучастие к окружающей живой, ранимой и бескорыстно щедрой красоте наполняло душу.

#img_gallery#

Жизнедеятельность Цзян Цзэминя, бывшего лидера коммунистической партии Китая, в настоящее время поддерживается с помощью медицинских приборов и инфузионной терапии, сообщил источник в Китае, владеющий обстановкой.

#img_left#Состояние здоровья Цзяна уже много месяцев находится под вопросом. В октябре прошлого года он последний раз появился на публике после того, как гонконгские СМИ и один китайский телеканал сообщили о смерти Цзяна Цзэминя.

Сообщение о состоянии Цзяна появилось в то время, когда пролился свет на усиленную внутрипартийную борьбу в Китае.

Негласная фракция бывшего лидера Цзян Цзэмина, в которую входит влиятельный Чжоу Юнкан и уволенный заговорщик Бо Силай, борется за власть с такой же негласной фракцией действующего лидера КНР Ху Цзиньтао и премьера Вэнь Цзябао.

Источник, пожелавший остаться неизвестным, сказал, что состояние Цзяна говорит о том, что он не участвовал в нынешней внутрипартийной борьбе, охватившей компартию.

85-летний Цзян Цзэминь был лидером партии с 1989 по 2002 гг., а с 1989 по 2005 года ведал Центральным военным советом.

Цзян пришел к власти, поддержав кровавое подавление студентов на площади Тяньаньмэнь в июне 1989 года. Он сменил реформатора Чжао Цзыяна, политическая карьера которого закончилась после поддержки студенческого восстания.

Цзян Цзэминь известен тем, что развязал широкомасштабную кампанию преследования последователей духовной практики Фалуньгун в июле 1999 года, несмотря на возражения высших чиновников партии и его родственников.

—————————————————————————————-

Более детально о преследовании Фалуньгун, его истории и причинах можно прочитать в статье

Китай 12 лет террора

—————————————————————————————-

Хотя на смену Цзяну пришел Ху Цзиньтао в 2004 году и он отошел от дел, Цзян сохранял огромное влияние внутри партии.

Чжоу Юнкан, ведающий силовыми структурами в стране, занял место Цзяна в нынешней борьбе за власть внутри партии. Так как Чжоу активно продвигал политику подавления Фалуньгун, Цзян способствовал карьере Чжоу.

Чжоу Юнкан является членом постоянного политбюро партии — органа из 9 человек, ведающего страной, — и главой политико-правовой комиссии, которая управляет министерством внутренних дел, судами и прокуратурой.