#img_left_nostream#
Можливо, є чимало людей, які ставлять собі питання: «Як перестати день за днем їсти шоколад?» З тієї миті як шоколад був завезений до Європи минуло багато часу, й сьогодні ацтекська «їжа богів» набула великої популярності. Це призвело до того, що деякі люди стали у прямому розумінні його «заручниками» і не уявляють свій день без плитки шоколаду.
Щодо користі та шкоди шоколаду існує багато різних поглядів. Проте не потрібно розуміти всі нюанси біохімічних механізмів, щоб вирішити для себе це питання. Як говорить давня мудрість, «все добре в міру», тому зайва пристрасть до шоколаду – або показник певних порушень обміну речовин, або запущена звичка, що перетворилася на сильну пристрасть. У будь-якому випадку така пристрасть повинна викликати настороженість. Адже розвиток цукрового діабету для таких людей може стати справжнім ударом долі й відплатою за «шоколадну обжерливість».
Чому ж шоколад може взяти в заручники розсудливу людину? Як завжди є багато вірогідних причин і гіпотез, що пояснюють це явище. Спробуємо розглянути декілька з них. Почнемо з традиційних.
Не сумуй – похрускуй
В одній з попередніх статей ми вже розмовляли про гормони щастя. Деякі вчені пов’язують особливу «звабливість» шоколаду саме з виробленням у головному мозку гормонів щастя або ендорфінів. Взагалі ж у шоколаді міститься близько 300 компонентів, комплексна дія яких досі залишається загадкою. Проте серед них є декілька, що були досить добре вивчені.
Одна з таких речовин – тріптофан. Ця незамінна амінокислота відіграє важливу роль в процесах обміну речовин, що протікають в нервовій тканині. З тріптофану синтезується медіатор серотонін, що відповідає за передачу «позитивних» сигналів у головний мозок. Висока концентрація серотоніну в тканинах головного мозку супроводиться відчуттям ейфорії, радості та емоційного задоволення. Така реакція, ймовірно, здатна викликати залежність у людей, які за допомогою шоколаду звикли піднімати собі настрій. Це нагадує свого роду наркотик. До речі, дія наркотичної речовини «екстазі», також заснована на впливі серотоніну.
Окрім тріптофану в шоколаді є фенілетіламін, здатний викликати пристрасть, запаморочення і збудження. Фенілетіламін безпосередньо стимулює центри задоволення в головному мозку. Проте й триптофан, і фенілетіламін присутні в шоколаді в невеликих кількостях, і фактично навряд чи здатні потужно діяти на людину. Все-таки їх не можна вважати повноцінними наркотиками.
Існує ще один можливий сценарій розвитку фізичної залежності від шоколаду. Вона заснована на формуванні та посиленні незвичайних нових шляхів проведення і передачі імпульсів у головному мозку у відповідь на вживання шоколаду. Така особливість, на думку деяких учених, примушує наш мозок підлаштовуватися і підсилює прихильність до компонентів шоколаду.
Мабуть на біохімічному й фізіологічному рівні існують певні механізми, здатні якщо не викликати, то, принаймні, підсилювати наявну пристрасть до шоколаду. А що говорять про шоколад східні системи медичних знань?
#img_right#Не позбавляйте селезінку Ці
У Стародавньому Китаї не було шоколаду, проте в китайській медицині завжди знайдеться альтернативне глибоке і в той же час просте рішення. Китайська медицина розглядає цю проблему абсолютно інакше. З точки зору медицини Стародавнього Китаю, причиною патологічної тяги до солодкого (у тому числі й до шоколаду) є недолік Ці в селезінці. Тому усунення пристрасті до шоколаду здійснюється за рахунок правильного харчування і поповнення Ці в цьому органі.
З точки зору китайської медицини, всі органи людського тіла – це живі істоти. Тому, коли селезінка відчуває нестачу життєвої енергії, вона не соромиться просити Вас. В результаті з’являється тяга до солодкого. Чим слабкіша Ці селезінки, тим сильніша необхідність у натуральних солодощах.
Проте у зв’язку з викривленням поглядів на харчування у сучасної людини її прохання трактуються не правильно. У результаті замість солодкого теплого сніданку із злакових або солодких овочів, або солодкої яловичини, що мають природну солодкість, селезінка отримує лише солодкий смак шоколаду. Цього звичайно, недостатньо, тому тяга посилюється. В результаті може сформуватися свого роду порочне коло, що, ймовірно, й зумовлює сильну пристрасть до шоколаду.
Боязкий крок до свободи
У будь-якому випадку варто спробувати. Спробуйте споживати природні солодкі продукти й обмежте шоколад. З часом слабкість стане меншою, і тоді Ви зможете раціонально розглядати доцільність такого харчування для здоров’я. Можливо, після цього Ви вирішите, що шоколад дійсно не вартий Вашої уваги!
Перестаньте бути в заручниках шоколаду, навчіться отримувати задоволення від натуральних солодощів і здобудете здоров’я.
