Blog

Вид із гори Кішка на Сімеїз.

Фото: Алла Лавриненко/The Epoch Times Україна

Невелике селище Сімеїз притулилося на узбережжі Чорного моря за 18 км від Ялти по трасі Ялта — Севастополь. Це невелике містечко відрізняється багатим набором пам’яток, які притягують вашу увагу своєю оригінальністю і змушують повертатися сюди знову і знову для того, щоб розглядати ці скарби більш детально, як коштовності в різьбленій скриньці.

На цей раз наша подорож випала на лютий, коли немає скупчення людей і природа дихає насиченими вологими ароматами ялівцю, сосни і запашного зимоцвіту. Одна з найпривабливіших екскурсій по Сімеїзу починається на окраїні селища прямо біля траси Ялта — Севастополь і веде на гору Кішка. Обрис цієї гори дійсно нагадує вигнуту, готову до стрибка в безодню моря величезну кішку. Туристична стежка добре проглядається і нагадує дорогу — і це не дивно, адже нею ходили ще древні таври. Руїни їхнього поселення часів IV—V століть н.е. донині збереглися на схилі гори.

З гори Кішка відкривається захоплюючий вид на Сімеїз і на селище Понизівка, розташоване за 5 км на захід у серпоподібній бухті Блакитної затоки. Наша стежка спускається до підніжжя гори Кішка і виходить на дорогу, що веде в Сімеїз. Стрімкі скельні схили вздовж дороги і нагромадження кам’яних брил на березі говорять про тектонічні перетворення минулих років. Так утворилася гора Дива та скеля Чернець.

Пляж Сімеїзу.

Фото: Алла Лавриненко/The Epoch Times Україна

Піднявшись по 60 вирізаним у камені сходам на вершину Діви, можна насолодитися прекрасними пейзажами околицями. Бухта біля підніжжя Діви в будь-який сезон вражає чистим бірюзовим відтінком. Як і всі південнобережні містечка, Сімеїз має в своєму арсеналі таємничі перекази: про бірюзову бухту і скелі Чернець, Діва і гору Кішка.

«Сімеїз» у перекладі з грецького означає «знак», «прикмета». Особливі обриси сімеїзьких скель служили навігаційним орієнтиром для мореплавців минулих років.

Його унікальне розташування на березі бірюзової бухти біля підніжжя гори Кішка визначило його енергійний розвиток як курортного містечка ще в дореволюційний час.

Скелі на узбережжі Сімеїзу.

Фото: Алла Лавриненко/The Epoch Times Україна

Існує версія, що коли землі Сімеїзу розподілялися серед російської знаті, було висунуто умову: кожен проект літньої резиденції повинен бути оригінальний і неповторний. Завдяки цьому містечко стало одним із кращих європейських курортів того часу. З безлічі чудових будівель збереглися лише деякі. Втративши свій первинний лиск, вони, однак, зберегли свої назви: «Миро-Мале», «Сольбі», «Мрія», готична вілла «Ксенія».

Більшість уцілілих резиденцій є історико-архітектурними пам’ятками і зберігають немало таємниць під своїми склепіннями. Наприклад, віллу «Ксенія» місцеві жителі називають «будинком із привидами» — можливо, там деколи миготять прозорі тіні в отворах вузьких витягнутих вікон? Конусоподібні покриття та шпилі будівлі, схожі на елементи середньовічного замку, гармонійно вписуються в гірський ландшафт. Кипарисова алея з римськими статуями з’єднує в єдину мальовничу композицію віллу «Ксенія» та скельний масив гори Кішка.

Ще один символ Сімеїзу — побудована в псевдомавританському стилі дача «Мрія». Східні елементи архітектури у вигляді башточок, різьблених прикрас, кілеподібних склепінь надають поетичності мальовничому пейзажу. Завдяки унікальному розташуванню оригінальні деталі вілли добре проглядаються з усіх сторін. Коли ясний місяць запановує над казковими куполами, здається, що вітер, граючи з верхівками кипарисів, ласкаво шепоче: «Шагане ти моя, Шагане…»

#img_center_nostream#

Небольшой посёлок Симеиз приютился на побережье Чёрного моря в 18 км от Ялты по трассе Ялта — Севастополь. Это небольшое местечко отличается богатым набором достопримечательностей, которые притягивают ваше внимание своей оригинальностью и заставляют возвращаться сюда вновь и вновь для того, чтобы рассматривать эти сокровища более детально, как драгоценности в резной шкатулке.

На этот раз наше путешествие выпало на февраль, когда нет скопления людей и природа дышит насыщенными влажными ароматами можжевельника, сосны и душистого зимоцвета. Одна из привлекательнейших экскурсий по окрестностям Симеиза начинается у окраины посёлка прямо у трассы Ялта — Севастополь и ведёт на гору Кошка. Очертание этой горы действительно напоминает изогнутую, готовую к прыжку в пучины моря огромную кошку. Туристическая тропа хорошо просматривается и напоминает дорогу — и это не удивительно, ведь по ней ходили ещё древние тавры. Развалины их поселения времён IV—V веков н.э. до сих пор сохранились на склоне горы.

С горы Кошка открывается захватывающий вид на Симеиз и на посёлок Понизовка, расположенный в 5 км на запад в серповидной бухте Голубого залива. Наша тропа спускается к подножию горы Кошка и выходит на дорогу, ведущую в Симеиз. Отвесные скальные склоны вдоль дороги и нагромождение каменных глыб на берегу говорят о тектонических преобразованиях прошлых лет. Так образовались гора Дива и скала Монах.

Пляж Симеиза.
Фото: Алла Лавриненко/The Epoch Times Украина

Поднявшись по 60 вырезанным в камне ступеням на вершину Дивы, можно насладиться прекрасными пейзажами окрестностей. Бухта у подножия Дивы в любой сезон поражает чистым бирюзовым оттенком. Как и все южнобережные городки, Симеиз имеет в своём арсенале таинственные предания: о бирюзовой бухте и скалах Монах, Дива и горе Кошка.

«Симеиз» в переводе с греческого означает «знак», «примета». Особенные очертания симеизских скал служили навигационным ориентиром для мореплавателей прошлых лет.

Его уникальное местоположение на берегу бирюзовой бухты у подножия горы Кошка определило его энергичное развитие как курортного местечка ещё в дореволюционное время.

Существует версия, что когда земли Симеиза распределялись среди российской знати, было выдвинуто условие: каждый проект летней резиденции должен быть оригинален и неповторим. Благодаря этому городок стал одним из лучших европейских курортов того времени. Из множества великолепных строений сохранились лишь немногие. Утратив свой первоначальный лоск, они, однако, сохранили свои названия: «Миро-Мале», «Сольби», «Мечта», готическая вилла «Ксения».

Большинство уцелевших резиденций являются историко-архитектурными памятниками и таят немало тайн под своими сводами. Например, виллу «Ксения» местные жители называют «домом с привидениями» — может быть, там порой мелькают прозрачные тени в проёмах узких вытянутых окон? Конусообразные покрытия и шпили здания, похожие на элементы средневекового замка, гармонично вписываются в горный ландшафт. Кипарисовая аллея с римскими статуями соединяет в единую живописную композицию виллу «Ксения» и скальный массив горы Кошка.

Скалы на побережье Симеиза.
Фото: Алла Лавриненко/The Epoch Times Украина

Ещё один символ Симеиза — построенная в псевдомавританском стиле дача «Мечта». Восточные элементы архитектуры в виде башенок, резных украшений, килевидных сводов придают поэтичность живописному пейзажу. Благодаря уникальному местоположению оригинальные детали виллы хорошо просматриваются со всех сторон. Когда ясный месяц воцаряется над сказочными куполами, кажется, что ветер, играя с верхушками кипарисов, ласково шепчет: «Шаганэ ты моя, Шаганэ…»

#img_center_nostream#

Традиционно родиной акупунктуры считается Китай, но нельзя отрицать тот факт, что иглотерапия существовала и у других народов. Пример тому — хранящийся в лондонском музее египетский папирус, датированный 1550 г. до н. э. Этот древний манускрипт содержит обозначения акупунктурных точек.

#img_left#В Тибете, Непале и Индии, где наука находилась на более высоком уровне, акупунктура могла зародиться немного раньше и со временем распространиться на страны Востока. Как уже говорилось ранее, в Китае акупунктура получила своё название — Чжень-Цзю терапия (от кит. Чжень — «укол золотой иглой»; Цзю — «прижигание»).

В течение всего первого тысячелетия нашей эры развитие акупунктуры было наиболее продуктивным и широкомасштабным, благодаря этому она получила своё распространение в Индии, Японии, Корее и Монголии.

«Хуандинэй-цзин» («Трактат Жёлтого Императора о внутреннем»), написанный в 221 г. до н. э., считается одним из первых письменных документов, посвящённых акупунктуре. Этот трактат — самый древний из сохранившихся до наших дней труд по вопросам китайской медицины, заложивший основу дальнейшего развития традиционной китайской медицины.

В этой книге изложены основные принципы акупунктуры и прижигания, рассмотрены 9 форм металлических игл, приведена топография 295 точек. Данный трактат содержит правила проведения акупунктуры, её показания и противопоказания в лечении различных болезней.

В традиционной китайской медицине, наряду с применением в хирургии обезболивающих средств (препаратов опия, корня аконита и др.), получила распространение и пульсодиагностика. Хуа То, известный древнекитайский лекарь, дал практические рекомендации по Чжень-Цзю терапии, разработал «игру пяти зверей» — комплекс гимнастических упражнений на основе естественных движений пяти животных.

Немного позже была написана книга о Чжень-Цзю терапии — «Цзя-и-Цзин». В этой книге был впервые применён термин «Чжень-Цзю» и описаны 300 парных и 49 непарных акупунктурных точек на теле человека. В 265 г. н. э. эта книга распространяется в Японии, где акупунктуру применяют в сочетании с моксой — прижиганием с помощью трав.

Вследствие всё возрастающей популярности акупунктуры и прижигания как в Китае, так и в других странах, открываются первые медицинские школы и высшая медицинская школа. Ранее, до создания школ, готовивших специалистов по Чжень-Цзю терапии, обучение этим традиционным методикам оздоровления было исключительно семейным делом.

С созданием медицинских школ, лечение акупунктурой и прижиганием получило своё дальнейшее развитие. Некто Ван Вейи, основываясь на древнем учении о 12 каналах, пронизывающих тело вдоль и поперёк, изготовил два бронзовых манекена с отверстиями для введения игл. На самом манекене (его каналах) он расположил известные на то время 657 точек.

Ван Вейи составил и атлас «Правила к иголкам, моксе и точкам бронзового человека», помогающий ученикам в использовании манекена и изучения акупунктурных точек и энергетических каналов. В начале XX века к 12 линиям энергетических каналов были добавлены ещё 2 линии и 40 точек, всего стали насчитывать 14 линий и около 700 точек.

С созданием в 1949 году КНР был принят ряд решений по развитию метода Чжэнь-Цзю терапии, в Пекине был создан Экспериментальный институт по методам Чжэнь-Цзю терапии, немного позже реорганизованный в научно-исследовательский. В наше время исследования по акупунктуре ведутся в Пекине (Академия китайской медицины), Шанхае (Институт физиологии) и Ухане (Китайская академия).

Традиційно батьківщиною акупунктури вважається Китай, але не можна заперечувати той факт, що голкотерапія існувала й в інших народів. Приклад тому — єгипетський папірус, що зберігається в лондонському музеї, датований 1550 р. до н. е. Цей стародавній манускрипт містить позначення акупунктурних точок.

#img_left#

В Тибеті, Непалі та Індії, де наука перебувала на більш високому рівні, акупунктура могла зародитися трохи раніше і з часом поширитися на країни Сходу. Як уже говорилося раніше, в Китаї акупунктура отримала свою назву — Чжень-Цзю терапія (від кит. Чжень — «укол золотою голкою»; Цзю — «припікання»).

Протягом усього першого тисячоліття нашої ери розвиток акупунктури був найбільш продуктивним і широкомасштабним, завдяки цьому вона отримала своє поширення в Індії, Японії, Кореї та Монголії.

«Хуандіней-цзин» («Трактат Жовтого Імператора про внутрішнє»), написаний в 221 р. до н. е., вважається одним з перших письмових документів, присвячених акупунктурі. Цей трактат — найдавніша зі збережених до наших днів праць з питань китайської медицини, заклала основу подальшого розвитку традиційної китайської медицини.

У цій книзі викладені основні принципи акупунктури та припікання, розглянуто 9 форм металевих голок, наведена топографія 295 точок. Даний трактат містить правила проведення акупунктури, її показання та протипоказання в лікуванні різних хвороб.

У традиційній китайській медицині, поряд із застосуванням в хірургії знеболюючих засобів (препаратів опію, кореня аконіту та ін), набула поширення й пульсодіагностіка. Хуа То, відомий давньокитайський лікар, надав практичні рекомендації з Чжень-Цзю терапії, розробив «гру п’яти звірів» — комплекс гімнастичних вправ на основі природних рухів п’яти тварин.

Трохи пізніше була написана книга про Чжень-Цзю терапії — «Цзя-і-Цзин». У цій книзі був вперше застосований термін «Чжень-Цзю» і описані 300 парних і 49 непарних акупунктурних точок на тілі людини. У 265 р. н. е. ця книга поширюється в Японії, де акупунктуру застосовують у поєднанні з моксою — припіканням за допомогою трав.

Внаслідок все зростаючої популярності акупунктури і припікання як в Китаї, так і в інших країнах, відкриваються перші медичні школи і вища медична школа. Раніше, до створення шкіл, що готували фахівців з Чжень-Цзю терапії, навчання цим традиційним методикам оздоровлення було виключно сімейною справою.

Зі створенням медичних шкіл, лікування акупунктурою та припіканням отримало свій подальший розвиток. Деякий Ван Вейі, ґрунтуючись на стародавньому вченні про 12 канали, що пронизують тіло вздовж і поперек, виготовив два бронзові манекена з отворами для введення голок.На самому манекені (його каналах) він розташував відомі на той час 657 точок.

Ван Вейі склав і атлас «Правила з голок, мокси і точок бронзової людини», що допомагає учням у використанні манекена і вивчення акупунктурних точок і енергетичних каналів. На початку XX століття до 12 ліній енергетичних каналів були додані ще 2 лінії та 40 точок, всього стали нараховувати 14 ліній і близько 700 точок.

Зі створенням в 1949 році КНР був прийнятий ряд рішень щодо розвитку методу Чжень-Цзю терапії, в Пекіні був створений Експериментальний інститут по методах Чжень-Цзю терапії, трохи пізніше реорганізований у науково-дослідний. У наш час дослідження з акупунктури ведуться в Пекіні (Академія китайської медицини), Шанхаї (Інститут фізіології) та Ухані (Китайська академія).

Далі буде…

Частина 1. Акупунктура та знання стародавніх східних методик оздоровлення

Генеральний консул Польщі в Севастополі розповів про досягнуті успіхи за перший рік роботи консульства. З-поміж інших — відкриття візи до Польщі за три дні.

#img_left#Генеральний консул Республіки Польща в Севастополі Веслав Мазур зазначив, що з семи Генеральних консульств, розташованих на території України, тільки в Севастополі віза в Польщу тепер оформляється за три робочих дні.

Консульство Польщі провело велику роботу для спрощення процесу отримання віз: на офіційному сайті можна знайти контакти і всю інформацію про документи, можна записатися на прийом і прийти в зазначений день і час — тому біля консульства немає черг, розповів консул на прес-конференції за підсумками роботи за минулий рік.

Отримати шенгенську візу можна за €35, а національну — €20. Крім того, в Польщі було прийняте рішення, що національні візи, які видають для поїздки на роботу або навчання, будуть оформлятися безкоштовно. Обидві візи, як шенгенська, так і національна, дають право на перетин кордонів шенгенських країн. Якщо людина виїжджає до Польщі два-три рази на рік, їй пропонують оформити довгострокову візу. За рік консульство видало понад 6500 віз, з них 15% річних і піврічних, і 40% туристичних.

Відмов у відкритті віз небагато. Основні причини, через які не видано дозволи на в’їзд до Польщі — це невідповідність документів і цілей поїздки. «Кожна людина, що отримала відмову в отриманні візи, може подати претензію. Треба сказати, що протягом року жодної скарги не було», — підбив підсумок Веслав Мазур.

#img_right#У розвитку туризму між Україною та Польщею консул відзначив кілька проблем: наприклад з 14 акредитованих у консульстві туристичних компаній деякі тільки заробляли гроші на відкритті віз населенню. Через це вони були позбавлені акредитації на туристичну діяльність. Друга проблема — мало поляків відвідали за рік Україну, в тому числі, і Крим, який має величезний потенціал і унікальні природні особливості. Причина в тому, що крім високих цін і «ліжко-місць» у готелі, для туристів потрібно створювати ще різноманітні цікаві програми.

Однією з важливих сторін співпраці з українською стороною консул називає підтримку проектів науки та культури. Завдяки договору, підписаному між Польським університетом та Херсонеським заповідником, польські студенти протягом трьох років зможуть брати участь в археологічних розкопках на території Херсонеса.

Консул також підкреслив важливість стратегічного партнерства двох країн у питанні вступу України в Євросоюз. Для того щоб українські студенти могли переймати досвід розвитку польської економіки, культури, спорту і науки, у вишах Криму проводяться семінари «Європа і Польща». Їх відвідали вже більше 300 студентів. Зараз ведеться підготовка до підписання угоди з програми обміну студентами між двома країнами. Для більш глибокого вивчення особливостей польського самоврядування консульство планує відрядити до Польщі чотирьох українських журналістів.

Російська комедія «Побачення», яка розповість про те, чим може обернутися побачення наосліп, з’явиться в кінотеатрах у середині квітня.

#img_left#Холостяк Діма призначає побачення Ані — дівчині, яку він ніколи не бачив і про яку нічого не знає. Парубок, звичайно, не здогадується, що Ані зовсім не можна пити — вона стає неконтрольованою і здатною на шалені вчинки.

Сюжет нагадує американську комедію 1987 року «Побачення наосліп», де головні ролі виконали Брюс Вілліс і Кім Бесінгер. У тій картині трудоголік Уолтер (Брюс Вілліс) запрошує на ділову зустріч до ресторану незнайомку Надю, яка від однієї краплі спиртного втрачає розум.

Критики свого часу говорили режисерові комедії «Побачення наосліп» Блейку Едвардсу, що головна причина приголомшуючого успіху його картини — це вдалий підбір акторів. На вдалий акторський склад зробив ставку і режисер російської кінокартини «Побачення» Юсуп Бахшиєв — він уважає, що головні герої гармонійно виглядають і відмінно грають.

«Я дуже радий тому, з якими акторами я працюю, — поділився з Filmz.ru режисер, продюсер і автор сценарію Юсуп Бахшиєв. — Наприклад, Володимир Кристовський, незважаючи на те, що вперше виконує головну роль, як кажуть, органічний, як собака. З Катєю Климовою все зрозуміло після ролі у фільмі «Антикілер». Я побачив, що ця жінка може все».

За словами режисера фільму, акторка всі трюки на мотоциклі на пристойній швидкості виконувала самостійно, і це, безсумнівно, має зробити картину більш виразною.

«Насправді тут феєрверк усяких пригод, — зізналася головна героїня Катерина Климова. — Тут усе складається з найдрібніших нюансів».

Разом з Володимиром Кристовським і Катериною Климовою у фільмі знімалися: Сергій Бадюк, Олена Бабенко, Олексій Панін, Григорій Сіятвінда, Геннадій Венгеров, Андрій Кайков, Неллі Неведіна, Ольга Карпович (Буракова), Олексій Малашкін, Ольга Юрасова та ін.

Генеральный консул Польши в Севастополе рассказал о достигнутых успехах за первый год работы консульства. Среди прочих — открытие визы в Польшу за три дня.

#img_left#Генеральный консул Республики Польша в Севастополе Веслав Мазур отметил, что из семи Генеральных консульств, расположенных на территории Украины, только в Севастополе виза для поездки в Польшу теперь оформляется за три рабочих дня.

Консульство Польши провело большую работу для упрощения процесса получения виз: на официальном сайте можно найти контакты и всю информацию о документах, можно записаться на приём и прийти в указанный день и время — поэтому возле консульства нет очередей, рассказал консул на пресс-конференции по итогам работы за прошлый год.

Получить шенгенскую визу можно за €35, а национальную — €20. Кроме того, в Польше было принято решение, что национальные визы, которые выдают для поездки на работу или учёбу, будут оформляться бесплатно. Обе визы, как шенгенская, так и национальная, дают право на пересечение границ шенгенских стран. Если человек выезжает в Польшу два-три раза в год, ему предлагают оформить долгосрочную визу. За год консульство выдало более 6500 виз, из них 15% годовых и полугодовых, и 40% туристических.

Отказов в открытии виз немного. Основные причины, по которым не выданы разрешения на въезд в Польшу — это несоответствие документов и целей поездки. «Каждый человек, получивший отказ в получении визы, может подать претензию. Надо сказать, что в течение года ни одной жалобы не было», — подвёл итог Веслав Мазур.

#img_right#В развитии туризма между Украиной и Польшей консул отметил несколько проблем: например из 14 аккредитованных в консульстве туристических компаний некоторые только зарабатывали деньги на открытии виз населению. Из-за этого они были лишены аккредитации на туристическую деятельность. Вторая проблема — мало поляков посетили за год Украину, в том числе, и Крым, который имеет огромный потенциал и уникальные природные особенности. Причина в том, что кроме высоких цен и «койко-мест» в гостинице, для туристов нужно создавать ещё разнообразные интересные программы.

Одной из важных сторон сотрудничества с украинской стороной консул называет поддержку проектов науки и культуры. Благодаря договору, подписанному между Польским университетом и Херсонесским заповедником, польские студенты в течение трёх лет смогут участвовать в археологических раскопках на территории Херсонеса.

Консул также подчеркнул важность стратегического партнёрства двух стран в вопросе вступления Украины в Евросоюз. Для того чтобы украинские студенты могли изучить опыт развития польской экономики, культуры, спорта и науки в ВУЗах Крыма, проводятся семинары «Европа и Польша». Их посетили уже более 300 студентов. Сейчас ведётся подготовка к подписанию соглашения по программе обмена студентами между двумя странами. Для более глубокого изучения особенностей польского самоуправления консульство планирует командировать в Польшу четырёх украинских журналистов.

Читайте также: Новости Севастополя

Российская комедия «Свидание», которая расскажет о том, чем может обернуться свидание вслепую, появится в кинотеатрах в середине апреля.

#img_left#Холостяк Дима назначает свидание Ане, девушке, которую он никогда не видел и о которой ничего не знает. Молодой человек, конечно, не догадывается, что Ане совсем нельзя пить — она становится неконтролируемой и способной на безумные поступки.

Сюжет напоминает американскую комедию 1987 года «Свидание вслепую», где главные роли исполнили Брюс Уиллис и Ким Бесингер. В той картине трудоголик Уолтер (Брюс Уиллис) приглашает на деловую встречу в ресторан незнакомку Надю, которая от одной капли спиртного теряет рассудок.

Критики в своё время говорили режиссёру комедии «Свидание вслепую» Блейку Эдвардсу, что главная причина ошеломляющего успеха его картины — это удачный подбор актёров. На удачный актёрский состав сделал ставку и режиссёр российской кинокартины «Свидание» Юсуп Бахшиев — он считает, что главные герои гармонично смотрятся и отлично играют.

«Я очень рад тому, с какими актёрами я работаю, — поделился с Filmz.ru режиссёр, продюсер и автор сценария Юсуп Бахшиев. — Например, Володя Кристовский, несмотря на то, что впервые исполняет главную роль, как говорят, органичный, как собака. С Катей Климовой всё понятно — после роли в фильме «Антикиллер», я понял, что эта женщина может всё».

По словам режиссёра фильма, актриса все трюки на мотоцикле на приличной скорости выполняла самостоятельно, и это, несомненно, должно сделать картину более выразительной.

«На самом деле здесь фейерверк всяких приключений, — призналась главная героиня Екатерина Климова. — Здесь всё складывается из мельчайших нюансов».

Вместе с Владимиром Кристовским и Екатериной Климовой в фильме снимались: Сергей Бадюк, Алёна Бабенко, Алексей Панин, Григорий Сиятвинда, Геннадий Венгеров, Андрей Кайков, Нелли Неведина, Ольга Карпович (Буракова), Алексей Малашкин, Ольга Юрасова и др.

В субботу на Майдане Независимости в Киеве установили десятиметровый золотистый лотос с движущимися лепестками.

Корейский художник и дизайнер Чой Джонг Хва представил столице своё произведение — надувной цветок лотоса из пластика с движущимися лепестками.

Выбрать такой цвет лотоса автора произведения вдохновили золотые купола украинской столицы.

Скульптура простоит на Майдане десять дней, после чего её переместят в культурный комплекс «Мистецький Арсенал» для участия в Киевской международной выставке современного искусства.

Лотосы корейского дизайнера Чой Джонг Хва уже демонстрировались в Венеции, Пекине, Токио, Сиднее и Париже. #img_center_nostream#