Звіт Всесвітнього економічного форуму «Про глобальні ризики 2012 року» змальовує похмуру картину майбутнього, якщо світові інституції — уряди, приватний бізнес, освітні заклади та неурядові організації — не зроблять радикальних змін.
#img_left#Зростаюче число безробітних молодих людей, збільшення числа пенсіонерів та зростаюча прірва в доходах між багатими і бідними засівають «насіння дистопії» [антиутопії — прим. ред.]. Цей термін колись придумав британський філософ Джон Стюарт Мілл як антонім утопії. Аналітики словом «дистопія» описують негативні тенденції в пост-індустріальному суспільстві.
Висновки в звіті засновані на дослідженнях 469 експертів і бізнесменів. Вони засвідчили, що людей тепер більше турбують не проблеми навколишнього середовища, що називалося головною проблемою і фокусом торішнього звіту, а соціально-економічна криза.
«Вперше за десятки років багато людей втратили віру в те, що їхні діти, коли виростуть, будуть насолоджуватися більш високим рівнем життя, ніж їхні батьки», — сказав Лі Хоуел, керуючий директор Всесвітнього економічного форуму та відповідальний за звіт.
Така ситуація існує не тільки в індустріальних країнах, охоплених економічною кризою, але і в країнах, що розвиваються, які також відчувають на собі вплив рецесії. Недавнє зниження кредитного рейтингу Франції агентством Standard & Poor’s і такий же захід для низки інших європейських країн підкреслює всю серйозність ситуації.
Держави, що раніше процвітали, можуть загрузнути в безодні беззаконня і безладів, якщо не зможуть виконати свої соціальні і податкові зобов’язання.
Звіт аналізує 50 глобальних ризикових ситуацій, розділяючи їх на три категорії ризиків для світового добробуту та безпеки. У дослідженні наводиться сценарій їхнього розвитку на 10 років вперед.
Перша категорія під назвою «Насіння дистопіі» описує, що трапиться, якщо спроби побудувати кращий світ не приведуть до бажаних результатів. Звіт показує, як колись процвітаючі держави можуть загрузнути в безодні беззаконня і безладів, якщо не зможуть виконати свої соціальні і податкові зобов’язання.
Дослідники попереджають, що розвинені економіки країн Західної Європи, Північної Америки і Японії перебувають у небезпеці і можуть зазнати краху. Працівники цих держав у передпенсійному віці бояться, що урізання соціальних пільг і доступ до якісної системі охорони здоров’я серйозно вплине на їхній рівень життя.
В економіках, що розвиваються, таких країн, як Індонезія, В’єтнам, Філіппіни, Мексика, Перу, і країн БРІК (Бразилія, Росія, Індія і Китай) зустрічаються з проблемами іншого роду, оскільки вони намагаються отримати вигоду з сприятливої демографічної ситуації — молоде населення і величезна робоча сила. Але такі можливості будуть зникати в міру старіння населення. Цим країнам також загрожує нерівність доходів і соціальна несправедливість.
Друга категорія ризиків, що обговорюється в звіті, названа «Наскільки безпечні ваші заходи безпеки?» Тут акцентуються регуляторні заходи: «Ризик ненавмисних негативних наслідків регуляторних заходів тісно пов’язаний із багатьма іншими глобальними ризиками».
Звіт наголошує: щоб регуляторні заходи були ефективними, вони повинні знайти золоту середину в таких питаннях, як світова економіка, транспортна мережа, розвиток науки і поява нових технологій, дефіцит ресурсів, клімат і біологічне розмаїття.
Одна з основних проблем полягає в тому, що часто заходи регулювання неадекватні, надмірно ускладнені, фрагментовані і вони не відповідають на виклики глобальних змін. Необхідно змінити менталітет, зазначено у звіті, «для того щоб ця політика, регуляторні заходи або громадські інститути були в змозі забезпечити реальний захист більш швидким і ефективним способом».
У третій категорії під назвою «Темна сторона глобальної мережі» дослідники аналізують, наскільки наше повсякденне життя залежить від всюдисущого інтернету. У звіті мовиться, що нові механізми необхідні для інвестування грошей у процес виявлення вразливостей системи до того, як ними зможуть скористатися в недобрих цілях.
За останні кілька років зростаюча популярність інтернету змінила способи комунікацій між людьми, методи ведення бізнесу і навіть стимулювала народні повстання, які відбулися в багатьох країнах по всьому світу. Технології комунікацій торкнулися таких сфер, як права людини, і дозволили притягнути до суду деяких порушників цих прав.
У той же час недавній прогрес у технологіях в рази збільшив можливості кібер-атак, наслідки яких можуть варіювати від дрібних злочинів до виведення з ладу великих урядових систем і навіть до розпалювання реальних військових конфліктів. Кібер-шпигунство досягло високого рівня технічної витонченості і, хоча зараз його мішенню є великі корпорації, урядові установи і «елітні» хакери, в майбутньому це торкнеться ще більшої кількості людей або організацій в усьому світі.
Звіт «Про глобальні ризики» особливо цінний у тому, що стимулює людей змінити своє ставлення до приватної та соціальної відповідальності і попереджає про деякі специфічні ризики, які при недостатній увазі до них, стануть серйозною загрозою для мирного становища та розвитку економіки на планеті.
Др. Сезар Челала — нью-йоркський автор статей на теми про права людини та міжнародні відносини.
