Blog

  • Откуда берут тела для выставки The Human Body Exhibition в Киеве

    Откуда берут тела для выставки The Human Body Exhibition в Киеве

    7 сентября в Киев приехала выставка забальзамированных человеческих тел The Human Body Exhibition. Однако откуда берут эти тела?

    #img_right#В странах, где она проходила, «просветительскую» по замыслу выставку общественные деятели и представители религиозных общин критиковали за аморальность. Но оставим пока этический аспект такой демонстрации. Чьи тела видят киевляне?

    Как минимум 8 выставок человеческих тел проходит одновременно в разных уголках мира. Собрать экспозицию удалось с помощью технологии, разработанной Гюнтером фон Хагенсом, а также благодаря сотням доноров из Китая, Германии и Кыргызстана. Но добровольными ли были пожертвования?

    Поскольку военные госпитали и клиники Китая неоднократно обвинялись в «чёрной» трансплантации органов, а руководство государства — в покрытии таких преступлений, в надёжности источника человеческих тел можно сомневаться. Если тела были взяты у казнённых заключённых, то не исключено, что эти люди были узниками совести, последователями практики Фалуньгун, и умерли в результате пыток.

    Без воли руководства КНР провести полноценное расследование и доказать или опровергнуть такие обвинения трудно. Правозащитников Дэвида Килгура и Дэвида Мэйтаса, которые в 2006 году первыми заинтересовались проблемой незаконной трансплантации органов, для исследования этого вопроса на территорию КНР не пустили. Данные для своего отчёта «Bloody Harvest», который вышел в том же 2006 году, исследователи собирали дистанционно.

    Данные об изъятии органов для продажи у заключённых совести в КНР — последователей Фалуньгун — продолжают поступать, и в 2012 году Дэвид Килгур в соавторстве с Торстеном Треем опубликовали работу «State Organs: Transplant Abusein China».

    На фоне этих и других громких международных расследований вызывает сомнения утверждение о том, что материал для выставки The Human Body Exhibition взяли у добровольных доноров. В целом же, пойти ли посмотреть на человеческие тела без кожи и с выставленными для обозрения внутренними органами, киевлянам и гостям столицы решать самим.

  • NASA: Кінця світу вдалося уникнути

    NASA: Кінця світу вдалося уникнути

    Потужний спалах на Сонці, з яким пов’язували можливість кінця світу, таки відбувся, але він, як виявилося, був не настільки сильним, щоб призвести до катастрофи.

    #img_left#Однак проблеми з електронікою, роботою супутників і систем зв’язку можуть з’явитися, повідомляє «CyberSecurity» з посиланням на обсерваторію NASA за спостереженнями за Сонцем.

    Космічний близькосонячний апарат SOHO зафіксував викид коронарної маси вранці 30 вересня. Її активність спостерігалася більше семи годин. Широкий викид ― кілька мільярдів тонн сонячних частинок попрямував у бік Землі, однак концентрація радіоактивної речовини була не надто висока.

    Як і припускали вчені, геомагнітна буря досягла нашої планети 1 жовтня о 00:00 і зберігалася 12 годин ― до 12:00. Її рівень був G3 (сильна буря) за 5-рівневою шкалою. Після цього активність частинок спала, і за останні 24 години магнітних бур не спостерігалося, стан магнітосфери за останні три години був спокійним.

    Нагадаємо, вчені NASA прогнозували можливий кінець світу з 21 на 22 вересня 2012 року. Фатальну дату американські астрономи передбачали кілька років тому, про що написали в доповіді «Загрози космічної погоди: економічні та соціальні наслідки».

  • Супер-вспышка на Солнце все-таки произошла – NASA

    Супер-вспышка на Солнце все-таки произошла – NASA

    Мощнейшая вспышка на Солнце, с которой связывали возможность конца света, всё-таки произошла, но она, как оказалось, была не настолько сильная, чтобы привести к коллапсу.

    #img_left#Однако проблемы с электроникой, работой спутников и систем связи могут появиться, сообщает «CyberSecurity» со ссылкой на обсерваторию NASA по наблюдениям за Солнцем.

    Космический околосолнечный аппарат SOHO зафиксировал выброс коронарной массы утром 30 сентября. Её активность наблюдалась более семи часов. Обширный выброс ― несколько миллиардов тонн солнечных частиц направился в сторону Земли, однако концентрация радиоактивного вещества была не слишком высока.

    Как и предполагали учёные, геомагнитная буря достигла нашей планеты 1 октября в 00:00 и сохранялась 12 часов ― до 12:00. Её уровень был G3 (сильная буря) по 5-уровневой шкале. После этого активность частиц спала, и за последние 24 часа магнитных бурь не наблюдалось, состояние магнитосферы за последние три часа было спокойным.

    Напомним, учёные NASA прогнозировали возможный конец света с 21 на 22 сентября 2012 года. Роковую дату американские астрономы предвидели несколько лет назад, о чём написали в докладе «Угрозы космической погоды: экономические и социальные последствия».

  • Історія Китаю (68): Імператор Ян Гуан — честолюбий тиран династії Сун

    Історія Китаю (68): Імператор Ян Гуан — честолюбий тиран династії Сун

    Імператор Ян Гуан — другий імператор династії Сун. Правил він з 569 по 618 роки. Багато китайських істориків вважають період його правління досить гірким в історії Китаю. Однак відомий Ян Гуан й кількома грандіозними спорудами, такими як Великий канал, що використовують і донині.


    Імператор Ян Гуан. Ілюстрація: Велика Епоха

    Імператор Ян Гуан. Ілюстрація: Велика Епоха

    Переклад вірша на ілюстрації (Є. Любарський):

    Вечірня річка спокійна, нерухома, квіти весняні всюди розпустилися щойно. Хвилі біжать, женучи геть місяць, води припливу приносять з собою зірки.

    Народжений у родині аристократа, він володів неабияким літературним і військовим талантом. Мріяв з дитинства стати імператором і, будучи молодшим принцом, ретельно приховував своє марнославство, а також пристрасті до фізичних задоволень. Коли старий імператор виявив справжнє обличчя свого сина, було вже надто пізно. Ян Гуан зайняв престол після того, як убив батька, брата і розправився з іншими претендентами на трон.

    Своє правління новий імператор почав із реформ, які повинні були допомогти йому в правлінні. Він створив нову систему перевірок, щоб вибрати тямущих державних чиновників, які ставили б службу вище сімейних зв’язків. Він любив літературу, тому розпорядився відновлювати класичні книги, втрачені під час війни. Імператор Ян пом’якшив жорсткі закони, домігся любові співвітчизників і розсіяв сумніви і страх, який виник до нього у народу.

    Однак це був тільки початок. Дуже скоро його зацікавили великі і дорогі споруди. Він вирішив перемістити столицю ближче до сходу і почав прокладати Великий канал, який мав на меті полегшити переміщення армії між багатими на рис південними землями і північним регіоном, охопленим війною. На будівництві нової столиці кожен місяць працювало більше двох мільйонів чоловік, після чого всі сили були кинуті на риття Великого каналу

    Завершивши будівництво Великого каналу, водної артерії протяжністю більше 5000 кілометрів, імператор Ян тим самим не тільки значно поліпшив можливість пересуватися країною, але і зміцнив свою владу над південними районами. Перевезення між півднем і північчю відбувалися все частіше й частіше, що в свою чергу надихнуло Піднебесну та інші сусідні країни на культурний обмін.

    Однак значимість цих задумок серйозно підірвав сам імператор, коли марнославство й любов до задоволень взяли над ним гору. Він використовував Великий канал для своїх особистих подорожей і доставляння дорогоцінного каміння, скарбів і рослин у свій палац і імператорські парки. Надмірно великі витрати на будівництво і облаштування палацу викликали хвилю невдоволення, а розпусту Ян Гуана зневажали китайські вчені та чиновники.

    Вісім мільйонів чоловік втілювали в життя імператорські бажання. Коли чоловікам доводилося воювати, замість них працювали жінки. Піддані знемагали, споруджуючи палаци, а він, захоплений своєю ідеєю, вирішив провернути кілька військових авантюр. На півдні він розширив свою територію до В’єтнаму, а на півночі поглибив володіння у внутрішню Азію.

    Проте його прагнення завоювати Корею закінчилося фатальною невдачею — у країні почалися повстання, і він був убитий в результаті державного перевороту у віці 49 років.

  • История Китая (68): Император Ян – честолюбивый тиран

    История Китая (68): Император Ян – честолюбивый тиран

    Император Ян Гуан — второй император династии Суй. Правил он с 569 по 618 годы. Многие китайские историки считают период его правления достаточно печальным в истории Китая. Однако известен Ян Гуан и несколькими грандиозными сооружениями, такими как Великий канал, который используют и поныне.

    Император Ян Гуан. Иллюстрация: Великая Эпоха

    Император Ян Гуан. Иллюстрация: Великая Эпоха

    Перевод стиха на иллюстрации (Е. Любарский):

    Вечерняя река спокойна, неподвижна, цветы весенние повсюду распустились только. Волны бегущие гонят прочь луну, воды прилива приносят с собой звёзды.

    Родившийся в семье аристократа, он обладал незаурядным литературным и военным талантом. Мечтал с детства стать императором и, будучи младшим принцем, тщательно скрывал своё тщеславие, а также пристрастия к физическим удовольствиям. Когда старый император обнаружил истинный облик своего сына, было уже слишком поздно. Ян Гуан занял престол после того, как убил отца, брата и расправился с другими претендентами на трон.

    Своё правление новый император начал с реформ, которые должны были помочь ему в правлении. Он создал новую систему проверок, чтобы выбрать сведущих государственных чиновников, которые ставили бы службу выше семейных связей. Он любил литературу, поэтому распорядился восстанавливать книги литературной классики, утраченные во время войны. Император Ян смягчил жёсткие законы, добился расположения соотечественников и рассеял сомнения и страх, который возник к нему у народа.

    Однако это было только начало. Очень скоро его увлекли крупные и дорогостоящие сооружения. Он решил переместить столицу ближе к востоку и начал прокладывать Великий канал, который имел целью облегчить перемещение армии между богатыми на рис южными землями и северным регионом, охваченным войной. На строительстве новой столицы каждый месяц работало более двух миллионов человек, после чего все силы были брошены на рытьё Великого канала

    Завершив строительство Великого канала, водной артерии протяжённостью более 5000 километров, император Ян тем самым не только значительно улучшил возможность передвигаться по стране, но и укрепил свою власть над южными районами страны. Перевозки между югом и севером совершались всё чаще и чаще, что в свою очередь вдохновило Поднебесную и другие соседние страны на культурный обмен.

    Однако значимость этих задумок серьёзно подорвал сам император, когда тщеславие и любовь к удовольствиям взяли над ним верх. Он использовал Великий канал для своих личных путешествий и доставки драгоценных камней, сокровищ и растений в свой дворец и императорские парки. Чрезмерно большие расходы на строительство и обустройство дворца вызвали волну недовольства, а его распутство презирали китайские учёные и простой народ.

    Восемь миллионов человек воплощали в жизнь императорские желания. Когда мужчинам приходилось воевать, вместо них работали женщины. Подданные изнемогали, сооружая дворцы, а он, увлечённый своими пристрастиями, решил провернуть несколько военных авантюр. На юге он расширил свою территорию до Вьетнама, а на севере углубил владения во внутреннюю Азию.

    Однако его стремление завоевать Корею окончилось роковой неудачей — в стране начались восстания, и он был убит в результате государственного переворота в возрасте 49 лет.

  • Мовне питання в Україні: і роз’єднує, і об’єднує

    Мовне питання в Україні: і роз’єднує, і об’єднує

    «За нинішніх умов це може призвести до одного — до розколу України», — сказав щодо закону про прийняття регіональних мов спікер Верховної Ради Володимир Литвин журналісту Великої Епохи під час онлайн-конференції 20 вересня.

    #img_left#Лінію цього розколу не важко передбачити, за словами Литвина. Він вважає, що має бути одна державна мова, і що всі інші мови повинні мати право і можливості на розвиток, але за однієї умови — не за рахунок української мови.

    Можливо, саме тому політик в день прийняття суперечливого законопроекту 3 липня не був присутній у Верховній Раді — виносив на голосування закон про мови його заступник, Адам Мартинюк. Тоді за законопроект проголосувала більшість депутатів Верховної Ради — 248 із 450 — його підтримали члени правлячої Партії регіонів.

    Мовне питання і вибори

    Законопроект про мови, який розробили та ініціювали члени владної партії, має на меті посилити довіру з боку свого електорату та заручитись підтримкою прихильників мовного закону — мовні нововведення приходяться на період передвиборчої боротьби, відмічають політологи.

    «Всі чудово розуміють, що цей закон виконує, перш за все, роль досить ефективної передвиборної технології — технології мобілізації своїх виборців проти чужих, технології повернення частини своїх виборців і т.д., — коментував раніше ситуацію Володимир Фесенко. — Я вважаю, що з цим законом пограють до виборів і під час виборів, а після виборів будуть думати, що з цим законом робити далі, чи потрібно його залишати як діючий закон».

    Серйозно до мови, якщо чесно, у владі ніхто не ставиться — це як якийсь козир, який використовується перед виборами

    Євген Головаха, заступник директора Інституту соціології НАН України

    Перед минулими виборами до Верховної Ради, які відбулись у 2007 році, в Партії регіонів обіцяли ввести в Україні другу державну мову — російську. До виконання своїх зобов’язань політики підійшли у 2012 році, за чотири місяці до наступних парламентських виборів, які мають відбутись 28 жовтня.

    Вже через місяць після прийняття законопроекту створюється робоча група з його «доопрацювання», в яку входять теж члени правлячої партії. До кінця серпня стали відомі попередні результати роботи цієї групи: для того, щоб законопроект не суперечив ані Конституції України, ані Європейській Хартії про регіональні мови, його потрібно буде суттєво переробити: таким чином, що статусу регіональної мови російська, татарська, румунська та інші поширені в Україні навряд чи зможуть отримати.

    Чому так? Заступник директора Інституту соціології НАН України Євген Головаха каже:

    «Це свідчення про те, що є певне розуміння, що той мовний проект був недоречний і буде дійсно сприяти поглибленню суперечностей у суспільстві, — переконаний експерт. — Я пам’ятаю ще як Кучма вирішував цю проблему, це завжди було в передвиборчий час: як у Кучми було, а тепер у регіонів. Серйозно до мови, якщо чесно, у владі ніхто не ставиться — це як якийсь козир, який використовується перед виборами».

    В результаті, мовний проект доопрацьовувався робочою групою на чолі з Раїсою Богатирьовою. А пізніше керувати робочою групою взявся прем’єр Микола Азаров. За результатами роботи групи будуть вноситись зміни до мовного закону — але, за попередніми даними, вже після виборів.

    Думки звичайних людей

    Що ж звичайні люди думають про офіційний статус російської та інших мов в Україні? Мовне питання викликає різноманітні емоції у суспільстві, часом дуже суперечливі.

    Репортери Великої Епохи з’ясовували їхнє ставлення до надання регіональним мовам офіційного статусу. Реакція людей була різна: від піднесення на хвилі патріотизму до повної байдужості до прийнятого закону. Хтось виходив на мітинги та акції протесту, а хтось і далі жив своїми повсякденними турботами:

    Пан Василенко, пенсіонер: «Звичайно, українська мова має бути основною, а те, що в регіонах придумали — це дурниці. Російською у мене в сім’ї ніхто не говорить, але я двомовний в принципі. Київ — яке місто було? В основному, російськомовне. Але це неправильно. Всі державні установи мають працювати злагоджено, на одній мові. Люди лукавлять, деякі кажуть: так, так [мається на увазі підтримка єдиної мови в державі, української — прим. ред.], а самі балакають російською. Канадці, наприклад, вони по-французьки балакають, це споконвіку повелось. А в нас повинна бути українська. Це росіяни нам нав’язали, при Радянському Союзі це пішло, вони вважали, що Росія — мати всіх держав».

    Олена, підприємець, говорить російською: «Чесно, я нічого про це не думаю, навіть не намагаюсь розібратись. Батьки російською мовою розмовляють, вчились російською, писали… Ми, молоде покоління, намагаємось підтримувати українську мову».

    Подружки Катя та Надя відповідають російською.

    Катя, студентка коледжу: «Я вважаю, що це нормально, в сім’ї підтримують те, що російська мова потрібна. Її зараз не можуть відмінити — все одно люди не перестануть нею розмовляти».

    Надя, школярка: «Я нічого не маю проти російської, але вважаю рідною українську, і національною мовою має бути українська, я вважаю. Ми маємо нею пишатись».

    Уляна, лікар-інтерн, відповідає українською: «У мене в сім’ї говорять тільки на одній мові, на українській. Спокійно відношусь до тих, хто спілкується російською, хто спілкується українською — всі ми люди, незалежно від того, на якій мові спілкуємось, головне, щоб розуміли один одного. До прийняття закону про регіональні мови відношусь негативно — ніхто нікому не забороняє спілкуватись якою хочете, але державна мова має бути одна».

    Наталія, технолог в хімічній лабораторії, відповідає українською: «У мене ставлення до розвитку регіональних мов нормальне. Якщо люди вимагають — чому це не має бути. У сім’ї російською розмовляють, українську 10 років у школі вивчали і 6 років в інституті, а на роботі — українською».

    В’ячеслав, керівник відділу продажів, відповідає російською: «Я розмовляю російською тому, що народився в Радянському Союзі і російська — моя рідна мова. Яка мова буде державною — мені абсолютно байдуже, я прекрасно володію і українською. І той галас, який здіймається навколо закону про мови — це не більше, ніж політика, і відволікання народних мас від того, що відбувається в країні».

    Мовне питання в Україні: як це було у 2012 році

    #img_left#Закон про статус регіональних мов Верховна Рада прийняла 3 липня 2012 року. Наступного дня спікер Верховної Ради Володимир Литвин подає у відставку, заявляючи, що ніколи не підпише спірного законопроекту, а 6 депутатів-опозиціонерів із кола В’ячеслава Кириленка оголошують голодування.

    Ще з ночі представники патріотичних, націоналістичних сил, діячі культури та громадські активісти починають збиратись на мітинг до Українського дому — центру культурного та ділового співробітництва — де вранці 4 липня Президент України має дати прес-конференцію. Мітингувальники вимагають від Президента накласти вето на Закон: напруження у суспільстві зростає, і десь об 11:00 ранку 4 липня під Українським домом відбуваються сутички мітингувальників з бійцями спецпідрозділу «Беркут».

    За кілька днів Верховна Рада відхиляє заяву Литвина про відставку — проти проголосує 266 парламентарів. А це означає, що саме спікеру доведеться підписувати законопроект перед тим, як давати на підпис Президенту. Інтрига довкола спірного законопроекту зростає, і політологи висловлюють думку, що влада намагається вмовити Володимира Литвина підписати Закон.

    Так чи інакше, через 28 днів, 31 липня, спікер Володимир Литвин все ж підписує цей закон, проте висловлює вимогу доопрацювати його.

    Наступним кроком після підписання закону спікером Верховної Ради слідує його підписання Президентом країни — і той підписує його 8 серпня. За наступні кілька тижнів районні ради багатьох східних областей без проведення референдумів приймають як регіональну мову — російську.

    Після підписання мовного закону Президентом створюється робоча група з його доопрацювання, яку очолює спочатку Раїса Богатирьова, а потім — Микола Азаров. За результатами роботи групи будуть вноситись правки до прийнятого закону і розробляти програму розвитку української мови. Коли? Імовірно, вже після виборів.

  • На Луганщині озброєні люди зв’язали гірників і підпалили шахту

    На Луганщині озброєні люди зв’язали гірників і підпалили шахту

    #img_left#Група озброєних осіб із шести чоловік влаштувала підпал на приватній шахті «Рудник».
    Інцидент стався напередодні ввечері. Спочатку зловмисники напали на трьох працівників дільниці шахти, відібрали у них мобільні телефони, зв’язали людей скотчем і винесли на терекон, повідомляє Антрацитівський РВ ГУМВС України в Луганській області.
    Бандити були в масках і озброєні гвинтівками «Сайга». Після того, як вони прибрали гірників, почали безлад: вивели з ладу електричний трансформатор, підпалили ряд об’єктів (вагончик, де розміщувалася ошатна, побутове приміщення, три автомобілі, компресорну і лебідку). Після розбою невідомі покинули територію шахти.
    Пожежу загасили о 22:19. Наразі місцева прокуратура почала розслідування цього інциденту.
    Раніше, з 21 по 27 серпня, на підприємствах вугільної галузі Луганщини (а також Донеччини та Львівщини) був уведений посилений державний нагляд з метою запобігання аварійних і небезпечних ситуацій, нещасних випадків, повідомляла прес-служба Держгірпромнагляду.
  • На Луганщине люди в масках связали горняков и подожгли шахту

    На Луганщине люди в масках связали горняков и подожгли шахту

    #img_left#Группа вооружённых лиц из шести человек устроила поджог на частной шахте «Рудник».
    Инцидент произошёл накануне вечером. Вначале злоумышленники напали на трёх работников участка шахты, отобрали у них мобильные телефоны, связали их скотчем и вынесли на терекон, сообщает Антрацитовский РО ГУМВД Украины в Луганской области.
    Бандиты были в масках и вооружены винтовками «Сайга». После того, как они убрали горняков, начали беспорядок: вывели из строя электрический трансформатор и подожгли ряд объектов (вагончик, где размещалась нарядная, бытовое помещение, три автомобиля, компрессорную и лебедку). После разбоя неизвестные покинули территорию шахты.
    Пожар потушили в 22:19. В настоящее время местная прокуратура начала расследование этого инцидента.
    Ранее, с 21 по 27 августа, на предприятиях угольной отрасли Луганщины (а также Донецкой и Львовской) был введён усиленный государственный надзор с целью предотвращения аварийных и опасных ситуаций, несчастных случаев, сообщала пресс-служба Госгорпромнадзора.
  • Незвичайні люди: Родина виховує 7 ВІЛ-інфікованих дітей

    Незвичайні люди: Родина виховує 7 ВІЛ-інфікованих дітей

    Світлана та Євген — перша пара в Україні, яка прихистила дітей з позитивним ВІЛ-статусом. Ці незвичайні люди недаремно носять звання «Гордість країни».
    #img_left#Історія цієї родини почалася ще 8 років тому, коли Світлана закохалася в Євгена, чоловіка з діагнозом ВІЛ. Через деякий час він зробив їй пропозицію, на що дівчина, не замислюючись, відповіла «так». Друзі та рідні Світлану відмовляли, але вона рішуче наполягала на своєму. Ця пара перенесла чимало труднощів.
    Євген на відео, викладеному на YouTube, каже: «Я вже йшов по вулиці і через мить всі сусіди відверталися, забігали в хвіртки, ховалися, як ніби ізгой ішов вулицею».
    Дійсно, як говорив Іоанн Дамаскін: «Під час випробування стікаються всі біди». Світлану відразу ж звільнили з роботи, коли дізналися, що вона вийшла заміж за ВІЛ-інфікованого.
    Світла завагітніла і, за словами лікарів, повинна була народитися здорова двійня. Але відбулися передчасні пологи, і перший хлопчик помер через 7 хвилин, а другий — через півтори доби.
    Розуміючи обставини, сімейна пара вирішила зробити щасливими дітей з ВІЛ-позитивним статусом. У 2007 році з Магіївского інтернату вони першими всиновили Петю, а після і Микиту.
    Маріупольська родина Ісаєвих думала, що на цьому поповнення припиниться. Але світла і добра душа прагнула допомогти більшій кількості дітей, щоб вони могли зрозуміти і відчути, що таке тато і мама. Тому вони і вдочерили ще Ірочку. І так один за іншим маленькі діти вливалися в дружну і міцну сім’ю.
    Світлана каже: «Діти більше страждали не від своєї хвороби, а від самотності. Наприклад, протягом 4 років, які Саша провела у санаторії, ніхто її не відвідав». Тому тепер їй та іншим дітлахам добрі батьки дарують всю свою любов і турботу так, ніби вони їх рідні. Малюки дійсно щасливі поряд з такими дбайливими батьками. Коли у Юри, запитали, що він хоче в подарунок на день народження, він відповів, що вже отримав свій подарунок 9 місяців тому, коли його всиновили.
    Як тільки ця сильна духом пара подолала головний бар’єр на шляху доброго вчинку, їм посміхнулася вдача. На дев’ятій церемонії нагородження премії «Гордість країни» наших героїв наділили цим титулом, а також допомогли з житлом. Ця пара дійсно приклад усім нам. Сьогодні в родині Ісаєвих вже дві рідні доньки, причому обидві здорові, і сім прийомних дітей з ВІЛ-статусом. Разом вони вчаться боротися за життя. Як казав Олександр Фадєєв, «ніщо так не зближує людей, як пережиті разом труднощі».
  • Цікаві фото за тиждень: 24—30 вересня

    Цікаві фото за тиждень: 24—30 вересня

    Пропонуємо вам підбірку «Цікаві фото за тиждень» за версією Великої Епохи, де ви можете подивитися кадри найцікавіших подій, які відбулися в різних куточках планети за період з 24 по 30 вересня 2012 року.

    На Англію обрушилися сильні вітри і повені. Французькі інженери відправляються в 200-денну поїздку на електромобілі. Жителі Мадрида звинувачують економічну кризу в «викраденні» демократії. Американець вирішив встановити світовий рекорд польоту на реактивному водному ранці JetLev. На поштових марках з’явилися портрети дочок нідерландського кронпринца Віллема-Олександра. Німеччина відзначає 30-річчя ери Гельмута Коля. У Баварії пройшов гарбузовий чемпіонат. У Лондоні на Парк-Лейн встановлена скульптура Лоренцо Куїнна «La Dolce Vita» (солодке життя) в знак пам’яті про щасливий період часу, проведений скульптором в Римі.

    Картинку цих та інших подій дивіться в черговому випуску найбільш цікавих фотографій тижня:

    #img_gallery#

    Також дивіться інші випуски

    (добірка найбільш цікавих і яскравих фотографій подій, що відбуваються в світі)