Blog

Комети впродовж більшої частини свого існування знаходяться в середовищі з низькою температурою на великій відстані від сонця. Їх відносно незмінний склад несе важливу інформацію про народження Сонячної системи. 4 липня 2005 року американський космічний апарат Deep Impact зіткнувся з кометою Темпеля-1 для вивчення внутрішньої частині її ядра.

Космічний апарат масою 370 кг врізався в комету зі швидкістю близько 10,2 км/с. За розрахунками вчених, у результаті зіткнення на поверхні небесного тіла повинен був утворитися кратер діаметром близько 100-125 метрів і відбутися викид речовини. В результаті, зіткнення привело до випаровування 4500 тон води і, на диво, ще більшої кількості викинутого пилу.

Незадовго до зіткнення космічний телескоп "Хаббл" зняв струмінь пилу, що виривається з крижаної комети, але в даний момент незрозуміло, чим був викликаний цей спалах. Зонд Rosetta з надчутливими приладами для досліджень комет був використаний для обстеження комети Темпеля-1 до, в час і після зіткнення.

Встановлені на Rosetta камери системи OSIRIS сфотографували протяжний викид пилу при зіткненні, використовуючи різні фільтри, завдяки цьому вдалося зміряти як вміст у викиді водяної пари, так і поперечний перетин хмари пилу, що утворилася при зіткненні. Після цього вчені змогли почати роботу з обчислення співвідношення води і пилу і дійшли висновку, що комета складається з великої кількості пилу, що скріпляє льод, а не з льоду, що містить пил.

При цьому вчені не змогли знайти підтвердження збільшення активності спалахів на кометі після зіткнення. Грунтуючись на цьому, було зроблено висновок, що спалахи на кометах пов’язані із зіткненням їх з метеоритними тілами. Учені також сподіваються зробити тривимірну реконструкцію хмари пилу навколо комети за допомогою комбінацій зображень, одержаних за допомогою системи OSIRIS і обсерваторій на Землі, повідомляє Компьюлента з посиланням на офіційний сайт ЕКА.

«У 30-х Гітлер говорив про те, що збирається зробити, ми нехтували цим протягом багатьох років. У 90-х, терористи сказали нам, що вони збираються зробити, і ми знову нехтували цим».

Якщо ті, хто не в змозі вчитися на історичних помилках, приречені повторювати їх знову, то Захід, можливо, знову приречений зіткнутися з ще одним звірячим і добре озброєним тираном, яка стратегічно зв’язала себе з Росією, переслідує своїх власних людей, і загрожує своїм сусідам під виглядом “возз’єднання”.

#img_right#У комуністичному Китаї люди тисячами переслідуються і перебувають у в’язниці за їх релігійні вірування, їх етнічну приналежність, їх слова і вчинки. Останніми роками Китай двічі оголошував Сполучені Штати своїм “головним ворогом.” У 1994р. китайський генерал сказав: “Перед лицем явного втручання американців у наші внутрішні справи. І повалення нашої соціалістичної системи, ми повинні інтенсивніше підсилювати свої Збройні сили”. А в1998 Chinese Defense White Paper сміливо заявила про те, що Китай повинен “ввести мир в двадцять перше сторіччя”.

У 30-х і 40-х американці дізнавалися про те, що відбувається в світі з кінохронік. Дійсна природа нацистського режиму могла зберігатися в таємниці, поки не стало надто пізно і сіт опинився у стані війни. Сьогодні будь-хто може дізнатися про те, що відбувається усередині комуністичного Китаю простим натисненням клавіші на комп’ютері, і кожен журналіст і мережеве ЗМІ можуть одержати інформацію про події в світі за лічені секунди.

Так чому ж Захід знову ігнорує сигнали та уроки історії? Хіба новини за межами Китаю не досить ясні, щоб привернути нашу увагу?

14 липня 2005 року китайський генерал загрожував Сполученим Штатам ядерною війною, відзначаючи, що якщо США стримає свою обіцянку захистити Тайвань від нападу Китаю, Китай знищить сотні міст Америки : «.нам доведеться відповісти (на захист Сполученими Штатами Тайваню) ядерною зброєю.», «.американцы повинні бути готові до того, що сотні (їх) міст будуть знищені».

Це було не першою загрозою Китаю Сполученим Штатам ядерною війною, і не другою. А третьою.

4 липня 2005 року Китай і Росія обговорювали сумісний план “Нового Світового Порядку", конкретизуючи свій намір переробити все, починаючи з світової економіки до військових структур окремих країн. Цей новий договір є найсерйознішим китайсько-російським союзом з часів Хрущова і Мао Цзедуна.

У серпні 2005-го, Китай і Росія вперше провели спільні військові навчання, вказуюче на могутнє зміцнення їх військових взаємостосунків. Щоб пояснити навчання, Китай використовував дипломатичну двозначність, заявляючи про те, що їх метою було навчання китайських військових протистояти “тероризму.” Китай був не в змозі пояснити, чи були направлені військові кораблі і навчання по висадці десанта для протистояння Військово-морським Силам ісламського Джихаду, Аль-Каїди або будь-якої іншої терористичної групи.

Згідно звіту Пентагону, на початкок цього року було підраховано, що реальні витрати Китаю на озброєння втричі перевищують оголошені ним $30 мільярдів, примушуючи Секретаря Безпеки США пана Дональда Рамсфельда запитати: “Раз ніяка країна не загрожує Китаю, виникає питання: Чому ростуть ці інвестиції? Навіщо потрібні великі і «розв’язуючі руки» закупівлі, що продовжуються?”

Відповідь на непряме питання пана Рамсфільда може бути знайдена у висловах лідерів і діях Китаю минулих років.

Китай:

* Двічі оголосив Америку своїм головним ворогом

* Використовував уявну загрозу китайському соціалізму з боку США, як аргумент для “інтенсифікації” гонки озброєнь

* Заявив, що Китай повинен стати “світовим лідером”

* Тричі загрожував ядерною війною Сполученим Штатам

* Приєднався до Росії, оголошуючи про “Новий Світовий Порядок”

* Вперше провів об’єднані військові навчання з Росією

* Таємно збільшував свої витрати на безпеку, не маючи жодного справжнього ворога в світі

Чи ясно розумів Захід загрозу Третього Рейху перед тим, як в Другій Світовій війні загинуло 50 мільйонів чоловік?

У 1946, Уїнстон Черчиль сказав: “За всю історію ніколи не було війни (як Друга Світова війна) якій легше було запобігти своєчасними діями, але ніхто не слухав. Ми не повинні дозволити знову цьому відбутися”.

Якщо Захід знову не в змозі усвідомити попередження Черчиля, історія може не тільки повторитися, вона може дуже сильно перевершити себе.

Майкл Ськроккаро. Велика Епоха

#img_left_nostream#Всі думають, що якщо зуби не болять, то до стоматолога ходити не обов’язково. Насправді це не так, адже виявити перші ознаки може тільки фахівець. На ранніх стадіях лікування проходить максимально ефективно й у найкоротші строки.

Ми зовсім легковажно ставимося до стану своїх зубів, але ж неврологи Гейдельбергського університету стверджують, що поганий стан зубів приводить до всіляких захворювань внутрішніх органів: нирок, печінки, шлунка.

Дуже рідко ми відвідуємо ортодонта, а видалення навіть одного зуба – привід для візиту. Після втрати двох зубів, потрібно вже просто поспішати на прийом і не пізніше 2-3 тижнів після видалення. Зникнення зубів загрожує тим, що зуби, які залишилися, починають зрушуватися, що надалі буде заважати при протезуванні.

Але це не єдине, що треба очікувати від хвороб зубів – при видаленні зубів порушуються структури нервової системи головного й спинного мозку. Гинуть нейрони й змінюються регуляція внутрішніх функцій організму. Відомо, що причиною пародонтозу є захворювання внутрішніх органів і саме їх потрібно лікувати в першу чергу, інакше лікування просто ясен буде мати чисто косметичний і короткочасний ефект.

Багато з людей думають, що успадкований від батьків фактор у стані зубів відіграє основну роль. Насправді при профілактиці карієсу саме догляд відіграє головну роль. Потрібно пам’ятати, що часто рекламовані зубні пасти насправді можуть і не мати обіцяного ефекту. І відчуття свіжості не є доказом чистоти порожнини рота. Тому до вибору пасти треба підійти більш серйозно.

Якщо «вони проклятущі!» нагадали про себе, то можна пополоскати содою, ромашкою, шавлією, валеріаною. І терміново до лікаря!

І ще кілька порад для збереження здоров’я ваших зубів:

1.Чистите два рази в день.

2.Відвідуйте стоматолога два рази на рік.

3.І не суньте ніс не у свої справи.

Оксана Тюменцева. Велика Епоха, Україна

"Дуже важливо розкрити таємницю піраміди. Люди у всьому світі чекають, що ця таємниця буде розкрита", – сказав журналістам генсек Вищої ради старовин Єгипту Захи Хавас після ознайомлення з роботом, сконструйованим ученими з Сінгапурського університету.

За словами Хаваса, робот пройде двома вузькими шахтними проходами перетином 20 на 20 сантиметрів у пошуках похоронної камери фараона Хуфу з IV династії (2700-2500 роки до н.е.). Робот пробурить другий вхід в піраміді і кам’яну плиту, що перекриває одну з шахт.

Двоє французьких археологів-любителів – Шахраюй Дормайон і Жан-Верб Вердар – стверджують, що знайшли секретне приміщення в єгипетській піраміді, в якому покояться рештки фараона Хеопса.

У своїй книзі археологи, які побували в Гізі в 1986 і 1998 роках, пишуть, що він, ймовірно, похований в приміщенні, що знаходиться під так званою камерою цариці (насправді дружин фараонів в час 4-ї династії Старого царства не ховали в пірамідах).

Такий висновок був зроблений за наслідками вимірювань щільності матеріалів з використанням мікрогравіметрії. Виявилося, що під камерою цариці є якась ніша, а кам’яна плита над нею одного разу була переміщена. Наявність порожнечі підтвердили дослідження японців за допомогою радара, повідомляють РІА "Новини".

Остання спроба дослідити тунелі була зроблена в 2002 році, також за допомогою робота. Тоді він просвердлив отвір в одній з кам’яних плит, що опинилися на його шляху, і виявив, що за нею знаходиться порожній простір. Проте, просунутися далі роботу не вдалося, оскільки шлях йому перегороджувала інша плита.

"Я вірю, що ці двері ховають щось… Теоретично (похоронна) камера Хуфу може бути прихована десь в піраміді", – сказав Хавас.

Для інформації:

Піраміда Хеопса заввишки 136,6 метрів (спочатку її висота складала 141 метр) вважалася в давнину першим чудом світу і залишається єдиним з-поміж "чудес світу", що збереглися до наших часів.

Піраміда складена з 2,3 мільйонів кам’яних блоків вагою від 2,5 до 15 тон. Цього матеріалу вистачило б для будівництва міста на 100 тисяч мешканців. До будівництва Кельнського собору в XIX столітті піраміда залишалася найвищою архітектурною спорудою на Землі.

Теорія складних систем починається з простого спостереження: багато явищ в природі та в людських співтовариствах відбуваються за участю не одного-двох об’єктів, а цілої мережі схожих взаємодіючих тіл. Виявляється, загальні характеристики цих явищ (наприклад, стійкість, здібність до адаптації і т. д.) залежать, як правило, не від конкретних об’єктів, що складають мережу, а від математичних властивостей мережі в цілому: зв’язаності, однорідності, кластеризації, ієрархії.

Теорія таких мереж є, по суті, розділом математики, зокрема теорії графів. Проте вона нашла вже такі численні застосування в житті (біологічні і соціальні мережі, транспортні потоки, розподілені комп’ютерні системи, інформаційні й економічні структури, нейронні мережі), що давно стала вважатися міждисциплінарним науковим напрямом, а іноді – навіть розділом фізики. Саме тому вчені різних спеціальностей намагаються за допомогою різних методів поліпшити розуміння складних систем.

У свіжому випуску журналу Physical Review Letters з’явилася стаття іспанських фізиків L. Donetti, P. Hurtado, M. Minoz, Physical Review Letters 95 (24 October 2005), в якій повідомляється не мало не багато про відкриття нового типу складних мереж з видатними характеристиками, які здатні революціонізувати численні конкретні застосування мереж.

Описані вченими мережі, за побудовою, володіють надвисокою синхронізацією процесів, що протікають в різних ділянках мережі. Добитися цього вдалося шляхом підвищення "інформаційної провідності" між будь-якою парою вузлів мережі. Крім того, ці мережі виявилися дуже стійкими до "пошкоджень" на зразок розриву деяких зв’язків або видалення деяких вузлів. Автори відзначають ключові моменти при побудові таких мереж: максимальна однорідність, відсутність "співтовариств" і дуже вузький розподіл їх основних статистичних параметрів.

Помітимо, що, наприклад, ієрархічна структура звичайних комп’ютерних мереж дуже далека від ідеалу (див. статтю «Фізики вивчають Інтернет»). Вихід з ладу невеликого числа центральних вузлових серверів може різко уповільнити швидкість перетікання інформації по мережі в цілому. Не ідеальна також і інша топологія мережі, що часто зустрічається, – "від сусіда до сусіда". В цьому випадку висока стійкість до пошкоджень досягається ціною украй низької ефективності передачі інформації на далекі відстані.

Нові мережі об’єднують переваги цих структур, не маючи при цьому їх недоліків. На думку авторів, використання результатів їх роботи здатне привести до прориву, наприклад, в комунікаційних технологіях.

У кінці своєї статті автори висловлюють здивування тим, що такі надсинхронні мережі чомусь не реалізуються в природі. Можливо, причина цього криється в тому, що такі мережі не так-то просто побудувати: звичайні процеси поступового мимовільного зростання в більшості випадків приводять до неефективних мереж, повідомляють Елементи.