Blog

#img_left_nostream#Антарктида –  серце "материка холоду". І тут відбувається зовсім неймовірне явище – танення льодовиків і надзвичайно сильний для цієї пори року вітер – 32 метра на секунду, повідомляють РІА Новини. Це  свідчить про зміну клімату, що пов’язаний із глобальним потеплінням.

За зовнішню схожість із звичайним ведмедем тварину назвали «бей-шунг» (білий гірський ведмідь), а за характером живлення (харчуються в основному бамбуком) дали назву бамбуковий ведмідь. Зоологи вивчивши анатомічні особливості тварин, віднесли його до сімейства єнотових і назвали великою пандою.

У великої панди чорні або темно-бурі вуха, «окуляри» навколо очей, мочка носа, губи і кінцівки, а решта тіла біла, іноді з рудуватим відливом. Морда малої панди майже біла з рудувато-бурою смугою, що перетинає очі та йде від них навколо рота. Решта тіла руда або горіхова зверху і рудувато-бура до чорного знизу. Пухнастий хвіст з рудими і жовтуватими кільцями, що чергуються.

За допомогою біохімічних аналізів через довгий час вдалося встановити істину – велика панда повернулася в «лоно ведмедів».

Про розмноження великих панд довго не було нічого відомо, поки у вересні 1963 року в Пекінському зоопарку не народився малюк вагою 142 грами. Ріс він дуже швидко і до п’яти місяців набрав десять кілограмів. Малюка назвали Мін-Мін, тобто «блискучий». Перші десять днів після народження самка не відпускала його від себе. Двомісячного дитинчату вона перекидала з лапи на лапу, граючи їм як лялькою. У три місяці Блискучий став пересуватися самостійно – мати засне, а він на прогулянку, але вона швидко прокидалася, вмить знаходила своє чадо і тьопала лапою. У вересні 1964 року та ж самка народила другого малюка, і вчені змогли визначити, що своїх дитинчат великі панди виношують близько 5 місяців.

Великі панди у молодому віці дуже грайливі, добродушні, забавні, багато рухаються, приймають самі незвичайні пози: можуть стояти на голові, допомагаючи при цьому собі передніми лапами, відмінно перекидаються через голову, вправно лазять по гратах і сітках, сходах, канатах, жердинах. Передніми лапами вони утримують м’ячі, емальовані і алюмінієві миски в очікуванні, коли їх наповнять їжею. До людей відносяться без всякої ворожості, проте при грі й метушні відчуття міри не знають, можуть випадково схопити зубами, подряпати кігтями передніх лап і придавити до стіни. Але разом з тим вони добре приручаються, швидко запам’ятовують дані їм клички.

У природі вони надзвичайно обережні. Людей бояться, але буддійським ченцям, що живуть у високогірних храмах, вдавалося приручати молодих і навіть дорослих панд. Звіри приходили до них поодинці та навіть групами, брали ласощі і підпускали до себе на декілька метрів.

В середині 1990-х років в природі залишалося не більше 1000 особин великих панд. Зображення цього чудового звіра стало емблемою Міжнародного фонду охорони дикої природи.

ПАНДИ – назва двох видів ссавців, схожих один на одного зовні і по способу життя, але що відносяться до різних сімейств. Велика панда, або бамбуковий ведмідь, завдовжки 1,5 м (не рахуючи 12-сантиметрового хвоста) важить 160 кг Вага малої панди всього 6 кг, а довжина голови і тулуба 65 см, хвоста – 50 див. Обидва види харчуються в основному бамбуком і живуть на висоті 2000-4000 м над у.м.

За зовнішню схожість із звичайним ведмедем тварину назвали «бей-шунг» (білий гірський ведмідь), а за характером живлення (харчуються в основному бамбуком) дали назву бамбуковий ведмідь. Зоологи вивчивши анатомічні особливості тварин, віднесли його до сімейства єнотових і назвали великою пандою.

У великої панди чорні або темно-бурі вуха, «окуляри» навколо очей, мочка носа, губи і кінцівки, а решта тіла біла, іноді з рудуватим відливом. Морда малої панди майже біла з рудувато-бурою смугою, що перетинає очі та йде від них навколо рота. Решта тіла руда або горіхова зверху і рудувато-бура до чорного знизу. Пухнастий хвіст з рудими і жовтуватими кільцями, що чергуються.

За допомогою біохімічних аналізів через довгий час вдалося встановити істину – велика панда повернулася в «лоно ведмедів».

Про розмноження великих панд довго не було нічого відомо, поки у вересні 1963 року в Пекінському зоопарку не народився малюк вагою 142 грами. Ріс він дуже швидко і до п’яти місяців набрав десять кілограмів. Малюка назвали Мін-Мін, тобто «блискучий». Перші десять днів після народження самка не відпускала його від себе. Двомісячного дитинчату вона перекидала з лапи на лапу, граючи їм як лялькою. У три місяці Блискучий став пересуватися самостійно – мати засне, а він на прогулянку, але вона швидко прокидалася, вмить знаходила своє чадо і тьопала лапою. У вересні 1964 року та ж самка народила другого малюка, і вчені змогли визначити, що своїх дитинчат великі панди виношують близько 5 місяців.

Великі панди у молодому віці дуже грайливі, добродушні, забавні, багато рухаються, приймають самі незвичайні пози: можуть стояти на голові, допомагаючи при цьому собі передніми лапами, відмінно перекидаються через голову, вправно лазять по гратах і сітках, сходах, канатах, жердинах. Передніми лапами вони утримують м’ячі, емальовані і алюмінієві миски в очікуванні, коли їх наповнять їжею. До людей відносяться без всякої ворожості, проте при грі й метушні відчуття міри не знають, можуть випадково схопити зубами, подряпати кігтями передніх лап і придавити до стіни. Але разом з тим вони добре приручаються, швидко запам’ятовують дані їм клички.

У природі вони надзвичайно обережні. Людей бояться, але буддійським ченцям, що живуть у високогірних храмах, вдавалося приручати молодих і навіть дорослих панд. Звіри приходили до них поодинці та навіть групами, брали ласощі і підпускали до себе на декілька метрів.

В середині 1990-х років в природі залишалося не більше 1000 особин великих панд. Зображення цього чудового звіра стало емблемою Міжнародного фонду охорони дикої природи.

ПАНДИ – назва двох видів ссавців, схожих один на одного зовні і по способу життя, але що відносяться до різних сімейств. Велика панда, або бамбуковий ведмідь, завдовжки 1,5 м (не рахуючи 12-сантиметрового хвоста) важить 160 кг Вага малої панди всього 6 кг, а довжина голови і тулуба 65 см, хвоста – 50 див. Обидва види харчуються в основному бамбуком і живуть на висоті 2000-4000 м над у.м.

До вашої уваги нова колекція весільних нарядів від американського дизайнера Віри Ванги (Vera Wang), представлена 17 квітня в Нью-Йорку (частина 2 фотоогляду).

#img_gallery#

#img_left_nostream#Щороку лікарні і медичні центри континентального Китаю проводять велику кількість трансплантацій органів для багатьох людей, що прибувають сюди з усіх континентів, проте джерела отримання органів тримаються в таємниці. Останніми роками, після введення смертельних ін’єкцій як способу страти, надходження органів від злочинців зменшилися, і природно, головним їх джерелом стали ті, кого готують до смерті у в’язницях.

19 і 20 березня кореспондент Великої Епохи Фей Сінь спілкувався по телефону щодо ниркових трансплантантів з персоналом головного військового шпиталю округу Шеньян, лікарні № 463 Народно-визвольної армії Китаю (також відомої як Центральний шпиталь ВПС КНР в Шеньяні) і лікарні Чаоян в Пекіні.

Медперсонал пояснив кореспонденту, що випадків, коли нирки жертвують родичі, дуже небагато, в основному їх беруть у злочинців, причому у живих.

"Відома" таємниця

Лікарі лікарень сказали, що нирки беруть у злочинців. Така ситуація у всіх лікарнях континентального Китаю, це давно вже "відома" таємниця. Пацієнти з різних країн, включаючи Японію і Південну Корею, прибувають до Китаю для пересадки нирок, тому що в їх країнах немає ніяких донорських джерел.

Кореспондент запитав: "Чому злочинець дарує нирку? Це робиться за гроші?" Лікар відповів ухиляючись: "Ні. Деякі нюанси я не можу повідомити. Ви повинні запитати моє керівництво або можете приїхати сюди і обговорити це детальніше".

Коли кореспондент запитав, чи мають органи злочинців високу якість, один з лікарів повідомив, що нирки беруть не тільки у злочинців. Звідки ж їх беруть? Про це знають тільки люди, які видаляли нирки, і керівництво.

Вони також сказали, що якість нирок дуже добра, всі вони надходять від молодих здорових людей. Частка успішних операцій з трансплантації – більше 90%, а ціна в межах 60-120 тис. юанів (US$ 7 500 -15 000). Вони також гарантували, що операцію роблять за допомогою новітнього устаткування, почекати треба буде всього декілька днів.

Один лікар лікарні № 463 сказав: "В середньому щомісяця в нашій лікарні проводиться 10 операцій трансплантації нирок. 30 з 43 палат – для пацієнтів з нирковими трансплантантами".

Коли кореспондент запитав, чи не є видалення нирок у живих людей жорстокістю, лікар відповів: "Всі лікарні видаляють їх у живих людей. Це не торкається інших людей і не входить в предмет нашого обговорення". Інший лікар додав: "Я не можу Вам пояснити це, ми не знаємо всіх подробиць, Ви можете запитати у керівництва".

Як тільки кореспондент говорив, хто він, вони ставали дуже збудженими і відповідали недбало: "Ми багато чого не знаємо. Ви повинні запитати наше начальство." "Цю інформацію не дозволяється розголошувати". "Це допомогли злочинці-волонтери, процедури законні".

Англійська версія:
The Epoch Times

#img_left_nostream#Антарктида –  серце "материка холоду". І тут відбувається зовсім неймовірне явище – танення льодовиків і надзвичайно сильний для цієї пори року вітер – 32 метра на секунду, повідомляють РІА Новини. Це  свідчить про зміну клімату, що пов’язаний із глобальним потеплінням.