Blog

  • Підтримка резолюції ПАРЄ на Арсенальній площі

    Підтримка резолюції ПАРЄ на Арсенальній площі

    Українська редакція міжнародної газети «Велика Епоха» 22 січня на Арсенальній площі Києва провела акцію на підтримку проекту резолюції ПАРЄ щодо викриття комуністичних тоталітарних систем, проект якої розглядався 25 січня на пленарному засіданні Парламентської Асамблеї Ради Європи в Страсбурзі.
     
    #img_center_nostream#

    За словами організатора акції Антона Прими, метою даного заходу було інформування киян та гостей міста про те, що вже на такому високому рівні йде засудження злочинів комуністичних тоталітарних режимів, що, безумовно, є першим кроком до заборони комуністичної ідеології взагалі.

    «Нажаль, багато українців, що є громадянами посткомуністичної держави, ще не мають чіткого уявлення про справжню сутність комуністичної ідеології і ще досі знаходяться в омані комуністичної пропаганди, яка несла страх, насилля та дух нескінченної боротьби» – заявив Антон Прима.  Він додав, що в цей вирішальний момент історії делегатам від України в ПАРЄ випала чудова нагода зробити свій внесок у засудження злочинів комуністичних режимів, адже наша держава, є однією із тих, що найбільше постраждали від комунізму.

    Протягом усього заходу один із учасників акції завзято розповідав у гучномовець про майбутнє голосування в Страсбурзі, а також знайомив з основними пунктами резолюції. Натхненні таким заходом перехожі поспішали поставити свій підпис під петицією на підтримку резолюції ПАРЄ.

     
    #img_center_nostream#

    Одна жінка, що зупинилася поговорити із учасницею акції, мало не зі сльозами згадала про те, що в дитинстві за Радянської влади їм не дозволяли носити ані прикраси, ані нормальні черевики, згадала про те, яким жахливим був голод по всій Україні. Вона також розповіла, що була змушена стати членом компартії заради того, щоб далі продовжувати свою кар’єру. «Я стала головним бухгалтером, нажаль, тільки вступивши до компартії. Я не можу зараз відкрито висловитися проти неї, бо я живу одна, чоловік помер, все ще боюсь, що хтось може прийти вночі та вбити», – додала вона.  

    Особливо здивовані цією акцію були китайці, що виходили з метро. Прямо на них «дивився» плакат із написом «Сьогодні компартія Китаю катує людей». Вони також мали змогу побачити плакат з рідними ієрогліфами, на якому було написано: «Комунізм – загроза миру в світі». Такі публічні заходи у Китаї, що розкривають суть комунізму,  їм можуть тільки снитись, адже досі комуністична влада стоїть там на чолі і, всупереч стрімкому росту рівня людської цивілізації, дозволяє собі старі методи політичних тортур та чисток.

     
    #img_center_nostream#

    Що ж, подивимось… Хто знає, може, прийняття цієї резолюції в Європі дасть приклад іншим державам, що досі знаходяться в смертельних обіймах комуністичної примари.

  • Підтримка резолюції ПАРЄ на Арсенальній площі

    Підтримка резолюції ПАРЄ на Арсенальній площі

    Українська редакція міжнародної газети «Велика Епоха» 22 січня на Арсенальній площі Києва провела акцію на підтримку проекту резолюції ПАРЄ щодо викриття комуністичних тоталітарних систем, проект якої розглядався 25 січня на пленарному засіданні Парламентської Асамблеї Ради Європи в Страсбурзі.
     
    #img_center_nostream#

    За словами організатора акції Антона Прими, метою даного заходу було інформування киян та гостей міста про те, що вже на такому високому рівні йде засудження злочинів комуністичних тоталітарних режимів, що, безумовно, є першим кроком до заборони комуністичної ідеології взагалі.

    «Нажаль, багато українців, що є громадянами посткомуністичної держави, ще не мають чіткого уявлення про справжню сутність комуністичної ідеології і ще досі знаходяться в омані комуністичної пропаганди, яка несла страх, насилля та дух нескінченної боротьби» – заявив Антон Прима.  Він додав, що в цей вирішальний момент історії делегатам від України в ПАРЄ випала чудова нагода зробити свій внесок у засудження злочинів комуністичних режимів, адже наша держава, є однією із тих, що найбільше постраждали від комунізму.

    Протягом усього заходу один із учасників акції завзято розповідав у гучномовець про майбутнє голосування в Страсбурзі, а також знайомив з основними пунктами резолюції. Натхненні таким заходом перехожі поспішали поставити свій підпис під петицією на підтримку резолюції ПАРЄ.

     
    #img_center_nostream#

    Одна жінка, що зупинилася поговорити із учасницею акції, мало не зі сльозами згадала про те, що в дитинстві за Радянської влади їм не дозволяли носити ані прикраси, ані нормальні черевики, згадала про те, яким жахливим був голод по всій Україні. Вона також розповіла, що була змушена стати членом компартії заради того, щоб далі продовжувати свою кар’єру. «Я стала головним бухгалтером, нажаль, тільки вступивши до компартії. Я не можу зараз відкрито висловитися проти неї, бо я живу одна, чоловік помер, все ще боюсь, що хтось може прийти вночі та вбити», – додала вона.  

    Особливо здивовані цією акцію були китайці, що виходили з метро. Прямо на них «дивився» плакат із написом «Сьогодні компартія Китаю катує людей». Вони також мали змогу побачити плакат з рідними ієрогліфами, на якому було написано: «Комунізм – загроза миру в світі». Такі публічні заходи у Китаї, що розкривають суть комунізму,  їм можуть тільки снитись, адже досі комуністична влада стоїть там на чолі і, всупереч стрімкому росту рівня людської цивілізації, дозволяє собі старі методи політичних тортур та чисток.

     
    #img_center_nostream#

    Що ж, подивимось… Хто знає, може, прийняття цієї резолюції в Європі дасть приклад іншим державам, що досі знаходяться в смертельних обіймах комуністичної примари.

  • Фоторепортаж: Міс Америка 2006

    Фоторепортаж: Міс Америка 2006

    21 січня у театрі Аладін у Лас-Вегасі пройшов конкурс Міс Америка. Це вперше за свою 85-літню історію, коли щорічний конкурс проходить не в Атлантік-Сіті.
     
     
     
     
     
     
     
  • Фоторепортаж: Міс Америка 2006

    Фоторепортаж: Міс Америка 2006

    21 січня у театрі Аладін у Лас-Вегасі пройшов конкурс Міс Америка. Це вперше за свою 85-літню історію, коли щорічний конкурс проходить не в Атлантік-Сіті.
     
     
     
     
     
     
     
  • Спеціальний виступ зірки австралійського балету на новорічному гала-концерті

    Спеціальний виступ зірки австралійського балету на новорічному гала-концерті

    #img_right#Міжнародний гала-концерт із нагоди китайського Нового року відкриється в Австралії 18 лютого в Сіднейському державному театрі. На сцені виступлять відомі артисти, запрошені з усього світу, серед яких зірка австралійського балету Люсінда Данн.

    Люсінда Данн – провідна танцівниця австралійського балету, що виявила свої здатності ще в юному віці. Вона почала навчання в Сіднеї, пізніше, завдяки своєму таланту одержала можливість навчатися в Королівській балетній школі Лондона, потім пішли успіхи в Королівській балетній школі в Бірмінгемі.

    В 1991 році вона приєдналася до австралійського балету й в 1995 році стала балериною. В 2002-му, коли австралійський балет відзначав свою 40-ву річницю, вона стала провідною австралійською балериною.

    #img_left_nostream#Завдяки довгим і завзятим заняттям, її спеціально запрошували в датський Королівський балет і французький балет Le Jeunne; вона одержала можливість продовжити навчання в США, де її вчителями стали всесвітньо відома балерина Джелсі Кіркланд, ведучі в минулому балерини американського театру балету Джорджина Паркінсон і Маріанна Черкасскі.

    За свою кар’єру вона виконувала партії в багатьох відомих класичних балетах, таких як "Жизель", "Баядера", "Дон Кіхот", "Спартак", "Спляча красуня" та інших, а також сучасних – "Sіnfonіetta", "Gemіnі" і "Por vos muero".

    #img_right_nostream#За партії в "Темі", "Варіаціях" і "Веселій вдові" вона була номінована на одержання призу Мо в 2002 році за досягнення в області танцювального мистецтва.

    Торік, будучи спеціально запрошеною, Люсінда Данн разом з балетною трупою Бірмінгема танцювала в балеті "В далечіні від божевільної юрби", поставленому Девдом Бінтлі. Вона також виконала роль шляхетної дами в балеті "Три фехтувальники" і танцювала головну роль в "Швидкості", поставленої Стентоном Уелшем. Крім того, Люсінду запрошують в Сіднейский молодіжний балет.

    Версія англійською: The Epoch Tіmes

  • Фоторепортаж: в Індії відзначають національне свято – День Республіки

    Фоторепортаж: в Індії відзначають національне свято – День Республіки

    26 січня тисячі людей зібралися у столиці Індії подивитися на розкішний військовий парад з нагоди святкування Дня Республіки.
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
  • У Москві пройшла акція на підтримку прийняття резолюції ПАРЄ

    У Москві пройшла акція на підтримку прийняття резолюції ПАРЄ

    #img_center_nostream#
     
    У Москві 21 січня 2006 року пройшла акція біля Посольства Швеції на підтримку прийняття резолюції "Необхідність міжнародного засудження злочинів комуністичних тоталітарних режимів", висунутої на розгляд Ради Європи 14 грудня 2005 року групою європейських політиків під керівництвом шведського парламентаря Горана Ліндбледа.

    Група громадян подала лист послу Швеції з наміром висловити підтримку уряду цієї країни щодо прийняття даної резолюції, в якому висловила сподівання на співпрацю Росії та Швеції у напрямку розвитку демократії та перегляду наслідків панування комуністичних режимів у посттоталітарних державах.

    Кореспонденти газети «Велика Епоха» взяли інтерв’ю у деяких учасників акції:

    Кор..: Скажіть, будь ласка, з якою метою ви сюди прийшли?

    Бруг Євген: Тут, біля Посольства Швеції, представники КПРФ напередодні провели акцію протесту проти підписання резолюції. Я прийшов, щоб підтримати шведський Уряд, шведське Посольство, шведських політиків, які будуть голосувати за прийняття цієї резолюції, і своєю присутністю показати, що Росія не є комуністичною країною, і не всі російські люди думають так, як комуністична партія. Я хочу подякувати шведським парламентарям за такий проект резолюції, подякувати Горану Ліндбледу за його доповідь, і сказати, що комунізм повинен бути засуджений.

    Сурова Зоя: Мені 65 років, я належу до повоєнного покоління і знаю на прикладі моїх сусідів про незліченні жахи страшного часу комуністичного минулого. Коли під’їжджала машина «Чорний ворон» когось забирати, всі були вкрай налякані: біля якого будинку вона зупиниться…Навіть зараз хочеться плакати…

    Я хочу підтримати шведських правозахисників, які виступають за те, щоб ці злодіяння більше не повторювалися, щоб люди могли спокійно спати, працювати, виховувати своїх дітей і не думати про погане майбутнє.

    Орленко Зоя: Мої батьки і я сама жили при тоталітарному режимі. Багато чого пережили. Я прийшла до шведського Посольства подякувати за те, що вони виступили ініціаторами, щоб спонукати світову громадськість засудити тоталітарні комуністичні режими, щоб вони ніколи не виникли знову в якій-небудь країні, щоб люди більше не переживали весь той жах і страхіття, що довелося пережити нашій країні.

    Захід біля посольства був спробою закликати російських громадян висловити свою позицію стосовно наслідків комуністичних режимів, що може стати, на думку її організаторів, переломною віхою в історії людства.

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream# 

  • Чи мають пам’ять пересаджені органи?

    Чи мають пам’ять пересаджені органи?

    #img_left_nostream#Чи можуть спогади й характер однієї людини передаватися іншій через трансплантацію органів? Більшість лікарів не вірить у таке, проте професор Гері Шварц, невролог і психіатр при Університеті Аризони, звернув увагу на абсолютно дивні випадки, які він зустрів під час своєї медичної практики.

    Згідно з його дослідженням, щонайменше в 10% пересадок найважливіших органів, таких як серце, легені, печінка або нирки, характер одержувача змінювався. Традиційно це трактується як прояв перенесеного посттравматичного стресу. Але професор Шварц уважає: існують вагомі докази, що окремим одержувачам органів із пересадкою передається своєрідна «пам’ять» донора.

    В інтерв’ю журналу Apple Daily професор Шварц розповів про окремі випадки зі своєї практики. Протягом 20 років він проводив дослідження, яке охопило більше 70 випадків. Він навів такий приклад: «Дівчина, яка перенесла трансплантацію, почала швидко говорити іноземною мовою, яку вона ніколи не вивчала раніше». Він перерахував багато історій, подібних до цієї: дівчині пересадили легеню молодого композитора – вона полюбила музику й почала складати вірші та музику до них.

    Схожий випадок стався з 7-річною дівчинкою, в якої була серйозна сердечна хвороба і вона перенесла пересадку серця, отриманого в 6-річної вбитої дівчинки. Незабаром після цього вона почала бачити жахи. У своїх снах вона побачила вбивцю, і, що ще більш дивовижно, американська поліція завдяки її описові змогла знайти вбивцю тієї дівчинки.

    В іншому випадку, розказаному професором Шварцем, мова йде про балерину, якій пересадили легеню в 1988 р. Вона завжди дотримувалася строгої дієти, але, виписавшись з лікарні, вона вирушила до фаст-фуду, щоб поїсти смаженої курки. Ця пацієнтка помітила, що її характер змінився. Будучи завжди стриманою й спокійною людиною, вона стала дратівливою і забіякуватою. Після тривалого дослідження, вона нарешті знайшла свого донора. Їм виявився 18-річний хлопець, що загинув в аварії на мотоциклі. Він обожнював смажену курку, любив побитися й мав імпульсним характером.

    Професор Гері Шварц уважає, що життєво важливі органи мають «пам’ять» на клітинному рівні, яка може передатися при трансплантації. Це питання вважається вкрай спірним у медичних колах. Багато вчених дотримуються думки, що всі ці випадки не пов’язані між собою і їх не можна використовувати для підтвердження цієї теорії. Дійсно, на сьогодні вченим не відомі які-небудь докази, які свідчать про те, що пам’ять здатна зберігатися за межами мозку. Але, якщо їх знайдуть…

    Марія Чжен. Велика Епоха

  • ‘Новий стан речовини’ виявлений в ході досліду з мікрочастками піску

    ‘Новий стан речовини’ виявлений в ході досліду з мікрочастками піску

    #img_left_nostream#Фізики з університету Чикаго стверджують, що в ході досліду з мікрочастками піску було виявлено "новий стан речовини". Вчені кажуть, що поведінка мікроскопічного порошку в повітрі якісно відрізняється від поведінки "нормальних" рідин, з якими зазвичай порівнюють сипкі середовища.

    Генріх Джегер і його колеги зняли в сповільненому режимі, що відбувається, якщо "вистрілити" в ємність з мікрочастками невеликою металевою кулькою. "Викид" піску розділився на два потоки, один з яких був представлений "краплями", а інший – суцільним "струменем". Рентгенівське фотографування підтвердило, що частинки усередині "струменя" й "крапель" рухаються впорядковано. Так, за словами Джегера, міг би поводитися газ при наднизьких температурах.

    Експеримент повторили при зниженому тиску – й з’ясували, що траєкторії піщинок помітно залежать від того, як багато повітря їх оточує. У розрідженій атмосфері ніяких особливостей "колективного руху" піску не спостерігалося.  Група Джегера займається проблемами піску більше п’яти років. У одному з інтерв’ю учені пояснювали свій інтерес до сипких речовин тим, що, на відміну від газів і рідин, для цих простих середовищ невідомі універсальні рівняння, але характерно багато нетривіальних властивостей, які прийнято розглядати в контексті фізики мікросвіту. Відомо, що такими властивостями на початку минулого сторіччя зацікавився Ейнштейн – спільно з польським фізиком Смолуховським він створив теорію теплового ("броунівського") руху мікрочасток, в рідині або газі. Про це повідомляє Lenta.ru.

  • Рослини вміють відчувати і впізнавати людей

    Рослини вміють відчувати і впізнавати людей

    #img_left#Клів Бакстер (Cleve Backster) був американським експертом з детекторів брехні. У 1966 році, використовуючи детектор брехні, він випадково виявив, що рослини мають високорівневу емоційну активність, яка подібна до емоційної активності людей. Він провів серію досліджень, які здивували весь світ.

    Рослини мають відчуття!

    Одного разу Бакстер з’єднав детектор брехні з листям [кімнатної рослини] драцена, відомої як “драконове дерево”. Він хотів подивитися, через який час відреагує листя, якщо полити водою коріння рослини. Теоретично, після вбирання води електропровідність рослини збільшиться (або, відповідно, зменшиться його опір) і крива, записана на міліметрівці детектора брехні підніметься вгору. Але, насправді, намальована лінія відхилилася донизу. Коли детектор брехні приєднується до людського тіла, фломастер малює різноманітні криві відповідно до змін настрою суб’єкта. Реакція драцени була схожа на зміну коливань людського настрою. Здавалося, що вона було щаслива, коли пила воду.

    Рослини володіють ЕСС [екстрасенсорним сприйняттям]

    Бакстер захотів подивитися, чи будуть у рослин які-небудь інші реакції. Зі свого досвіду [роботи з детектором брехні] Бакстер знав, що небезпека — це хороший спосіб виявити сильну реакцію суб’єкта. Тому, Бакстер занурив лист рослини у гарячу каву. Ніякої реакції. Тоді він задумав щось страшніше: підпалити листя, приєднане до детектора брехні. При цій думці, ще навіть до того як він пішов за сірниками, крива на міліметрівці швидко поповзла вгору. Коли він повернувся з сірником, то побачив, що ще один пік з’явився на кривій. Було схоже на те, ніби рослина дізналася, що він збирається підпалити її і злякалася. Якщо він проявляв сумнів, нерішучість або небажання підпалити рослину, то реакція записана детектором брехні, була не такою різкою. А коли він просто прикидався що збирається підпалити листя, то рослина майже не реагувала. Рослина була навіть здатна відрізнити дійсні наміри від фальшивих. Бакстер ледь не вискочив на вулицю з криком: “Рослини можуть думати!”. Це чудове відкриття назавжди змінило його життя.

    Пізніше, коли Бакстер і його колеги проводили експерименти по всій країні, використовуючи різні прилади і різні рослини, вони продовжували спостерігати подібні результати. Вони відкрили, що навіть коли листя зривали з рослини і розрізали на шматки, після приєднання детектора до цих шматків, спостерігалася та ж реакція.

    Рослини – прекрасні фахівці з виявлення брехні

    Зазвичай, в експериментах, де використовують детектори брехні, електроди приєднуються до підозрюваного, і потім підозрюваний педантично опитується з використанням спеціально підготованих питань. Всі нормальні люди мають аспект ясного розсудливого розуму, який зазвичай називають “совість”. Тому, скільки б причин або виправдань не існувало, коли люди брешуть або здійснюють погані вчинки, вони, поза сумнівом, ясно усвідомлюють, що це – брехня або поганий вчинок. Отже, електричне поле тіла змінюється і ця зміна фіксується апаратурою.

    Бакстер поставив експеримент, під час якого він приєднав детектор брехні до рослини і потім поставив піддослідному декілька питань. В результаті Бакстер виявив що рослина може повідомити (свідчити) бреше піддослідний чи ні. Він запитав піддослідного в якому році той народився, дав йому сім варіантів і велів йому відповідати “ні” у всіх випадках, включаючи і правильний. Коли піддослідний відповів “ні” на правильний рік [народження], рослина зреагувала і на міліметрівці з’явився пік.

    Д-р Арістід Ессер (Dr. Aristide Esser), керівник медичних досліджень в Державній лікарні ім. Рокланда в Нью-Йорку, повторив цей експеримент, давши завдання піддослідному (людині яка виростила рослину із зернятка і піклувалася про неї) неправильно відповідати на питання. Рослина зовсім не покривала свого господаря. Неправильні відповіді відбивалися на графіках. Ессер, який не вірив Бакстеру, сам переконався в тому, що теорія Бакстера була правильною.

    Рослини можуть впізнавати людей

    Щоб перевірити, наскільки добре рослини можуть розпізнавати речі, Бакстер запросив чотирьох студентів, зав’язав їм очі і попросив витягнути жереб з капелюха. На одному з папірців була інструкція вирвати з коренем одне з двох рослин в кімнаті і знищити, розтоптавши його. “Вбивця” повинен був здійснити це наодинці, і ніхто інший не знав особи “злочинця”, включаючи і Бакстера. Тому, рослина, що залишилася, могла не відчути (розпізнати) з думок інших учасників експерименту, хто був “вбивцею”. Експеримент був поставлений так, що рослина була єдиним свідком.

    Коли рослина, яка залишилася в живих, була приєднана до детектора брехні, то кожного студента попросили пройти повз рослину. Рослина не показала ніякої реакції на п’ятьох студентів. Але коли студент, винний в злочині, пройшов біля неї, електронне перо почало швидко малювати. Ця реакція вказувала Бакстеру на те, що рослини здатні запам’ятовувати і впізнавати людей або речі, які заподіюють їм шкоди.

    Дистанційна чутливість

    Рослини мають тісний зв’язок з іншими. Наприклад, коли Бакстер повернувся в Нью-Йорк з Нью-Джерсі, він виявив на графіках (у записах на міліметрівці) що всі рослини зреагували [на його появу]. Він був здивований, що рослини показували, що вони відчувають його “від’їзд” або “вітають” його з поверненням. Він підкреслив, що момент часу реакції рослини співпав з тим моментом часу, коли він ухвалив рішення повернутися додому з Нью-Йорка.

    Чутливість до життя на мікроскопічному рівні

    Бакстер виявив, що аналогічні криві з’являються на міліметрівці, коли рослини відчувають смерть будь-якої живої істоти, навіть на клітинному рівні. Він відмітив це випадково, коли змішував джем з йогуртом перед їжею. Мабуть консерванти, що містяться в джемі, вбивали деяку кількість лакто-бактерій [молочнокислих бактерій] у йогурті і рослина відчувала це. Бакстер також виявив, що рослина реагувала, коли він зливав гарячу воду в стічну трубу. Мабуть, рослини реагували на смерть бактерій у водостоку. Щоб перевірити цю гіпотезу Бакстер провів експеримент і виявив, що коли морська креветка вкидалася в киплячу воду автоматичним механізмом, який не вимагає людського втручання, рослини дуже сильно реагували.

    Серцебиття в яйці

    І знову випадково Бакстер відмітив реакцію рослини, коли він розбив яйце. Він вирішив розслідувати цей експеримент і приєднав яйце до свого устаткування. Після дев’яти годин на міліметрівці з’явився запис, що вказував на серцебиття ембріона курча від 160 до 170 ударів за хвилину, подібно до того, ніби ембріон курча залишався в інкубаторі від трьох до чотирьох днів. Проте, яйце було незаплідненим [дієтичним], тобто було куплене в магазині. Всередині нього не було ніякої циркулярної [кровоносної] системи. Як Бакстер міг пояснити пульс в яйці?

    У експериментах, проведених в Медичній Школі Йєльського Університету (Yale University Medical School) у період від 1930 до 1940 рр., покійний професор Гарольд Сакстон Барр (Harold Saxton Burr) виявив, що навколо рослин, дерев, людських істот і клітин існують енергетичні поля. Бакстер подумав, що тільки експерименти Барра дають можливість пояснення експерименту з яйцем. Він вирішив на якийсь час відкласти свої експерименти з рослинами, щоб досліджувати суть експериментів з яйцем і те, як його відкриття можна пов’язати з висновком [Барра] щодо витоку (першопричини) життя.

    Література:

    The Secret Life of Plants by Peter Tompkins and Christopher Bird