antonprima.pro

Blog

  • Китайська влада жорстоко придушила акцію протесту проти забруднення повітря заводом у провінції Чжецзян

    Тільки недавно надійшла інформація про те, що 14 квітня більше 300 поліцейських жорстоко придушили акцію протесту проти отруйних викидів заводу в м. Даншань провінції Чжецзян. У результаті придушення багато хто здобув поранення.

    Як розповів в інтерв’ю радіо місцевий житель пан Пан, починаючи з 13 березня, завод Хебанхуа почав виготовляти ароматичні розчинники й викидати в атмосферу велику кількість шкідливих газів, у результаті більше сотні жителів довколишніх районів отруїлося. Пан Пан розповів, що, наскільки йому відомо, ступінь отруєння в основному легка і лише 6 – 7 чоловік було доставлено в лікарню.

    Спочатку місцеві жителі звернулися до адміністрації заводу, але з ними ніхто не став розмовляти. Потім вони звернулися в управління з охорони навколишнього середовища, але там сказали, що якість повітря відповідає стандартам. За словами іншого місцевого жителя пана Чена, починаючи з 7 квітня, люди стали періодично збиратися невеликими групами біля заводу й вимагати зупинити шкідливе виробництво. 14 квітня людей зібралося близько тисячі. Вони перекрили дорогу, яка веде до заводу, і почали у формі мирного сидіння вимагати, щоб адміністрація задовольнила їхні вимоги.

    Пан Чен розповів: «Влада направила більше 300 поліцейських, які сказали, що ми учиняємо заворушення, і почали грубо скидати людей, які сиділи на лавках, на землю і бити їх. Я бачив, як таким чином побили п’ятьох. Люди почали фотографувати те, що відбувалося, мобільними телефонами, але поліція суворо заборонила це робити й почала обшукувати всіх, відбирати телефони і видаляти всі фотографії».

    Після того як багато жителів отруїлося до різного ступеня, управління охорони навколишнього середовища повідомило, що після 5 травня завод більше не викидатиме отруйні речовини, що у заводу просто було не достатньо устаткування для фільтрації відходів.

    За словами місцевих селян, їхні овочі ніхто не насмілюється купувати, оскільки багато хто знає про ситуацію із сильним забрудненням повітря в їхньому районі. Врешті-решт, адміністрація визнала, що отруйні викиди завдали шкоди місцевим жителям, і запропонувала виплатити постраждалим компенсацію загальним розміром 300 тис. юанів ($43 тис.), але місцеві жителі відмовилися від грошей і далі вимагають або зупинити виробництво, або переселити їх в інші райони.

    Житель Шанхаю пан Лін, що багато років пропрацював учителем у м. Даншань, розповів кореспондентові радіо, що влада міста, женучись за ростом ВВП, погодилася на це шкідливе виробництво, від якого відмовилося багато інших районів.

    Чін Юе, Лі Мін. Радіо Голос Надії

  • На вулицях Китаю: зворотна сторона наддержави (фотоогляд)

    На вулицях Китаю: зворотна сторона наддержави (фотоогляд)

    Більшість подібних фото в китайському Інтернеті можна знайти тільки на сайтах, що знаходяться за межами континентального Китаю. На більшість із цих сайтів у Китаї можна зайти тільки за допомогою спеціальних програм прориву блокади Інтернету.
     
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream# 
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#

     

     

     

  • На вулицях Китаю: зворотна сторона наддержави (фотоогляд)

    На вулицях Китаю: зворотна сторона наддержави (фотоогляд)

    Більшість подібних фото в китайському Інтернеті можна знайти тільки на сайтах, що знаходяться за межами континентального Китаю. На більшість із цих сайтів у Китаї можна зайти тільки за допомогою спеціальних програм прориву блокади Інтернету.
     
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream# 
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#

     

     

     

  • “Велика підземна стіна”– таємниця, якій майже тисячу років

    “Велика підземна стіна”– таємниця, якій майже тисячу років

    #img_left_nostream#Стародавня історія Китаю розповідає про династію Північний Сун, яка правила з 960 до 1127 року нашої ери. Протягом 200 років ця династія протистояла династіям Ляохе й Цзинь, які межували в той час із північними територіями Китаю (Khitan і Jurchens відповідно). Північна китайська рівнина являє собою велику пласку основу, без гір і річок, які могли б слугувати захистом від набігів з півночі. Як за таких умов, більш слабка династія Сун могла виживати протягом такого тривалого періоду?

    Древні військові тунелі в Юнцині

    Влітку 1948 р., село Юнцин (область Хебей) пережило жахливу повінь, яка повністю затопила цей населений пункт. Сільські жителі тікали, рятуючи свої життя. Але раптом головне русло повені відхилилося, і рівень затоплення значно зменшився. Через кілька днів, у північно-західній частині села, допитливі сільські жителі виявили, що повінь була відхилена підземним тунелем.

    У 1951 році, будинок, розташований на відстані 2.5 кілометрів від містечка Юнцин, раптово провалився під землю, оголивши підземну печеру площею близько 150 квадратних метрів. У печері було знайдено безліч маленьких дверей, кожна з яких вела у коридор. Посередині печері були розташовані невеличкі хатинки, у яких було знайдено залишки свічок і цегельні печі.

    Після подальшого дослідження експерти дійшли висновку, що ці древні військові тунелі були поширені по всьому окрузі Юнцин, на площі близько 300 квадратних кілометрів.

    Хто й коли побудував древні військові тунелі?

    Дослідження показало, що древні військові тунелі в Юнцині були широко поширені. Фактично вони являли собою велику будівлю, яка використовувалась армією як укриття під час бойових дій. Структура підземних споруд виявилася складною й добре продуманою. У ній було все необхідне для ведення воєнних дій. Наприклад, таємні виходи, укриття й пастки. Також було виявлено розвинену господарську інфраструктуру з вентиляцією, освітленням і опаленням. “Сині високоміцні цегли”, використовувані в будівництві тунелів, мали розмір 30×16×8 сантиметрів. Цей вид цегли, виготовлений з високоякісної глини, обпаленої при високій температурі, був дуже твердим і міцним. Все це говорить про те, що добре продумана й складна підземна мережа будувалася в певний момент історії.

    Подальше дослідження показало, що сині високоміцні цеглини, знайдені в графстві Юнцин, були такими ж, як у виявлених підземних тунелях Циган, області Сюн династії Сун. Створення й наступне обслуговування такої масивної підземної мережі вимагало великої кількості таких цеглин. Припускається, що ці древні військові тунелі були частиною великого загальнонаціонального проекту, створеного й керованого на високому рівні державною владою того часу.

    Тунелі, що розкинулися на площі більш ніж 1 600 квадратних кілометрів

    Експерти виявили подібні військові тунелі в областях Сюн і Бачжоу. Древні військові тунелі простягаються приблизно на 65 кілометрів зі сходу на захід і 25 кілометрів з півночі на південь, на площі близько 1 600 квадратних кілометрів. Очевидно, коли кордон між династією Сун і династією Ляохе змістився на захід до меж областей Жунчен і Сюйшуй, багато древніх військових тунелів було побудовано й там. Поки не відомо, наскільки далеко тунелі простягалися в східному напрямку від Юнцин.

    Укриття для солдатів

    Існує багато легенд про підземну мережу. Одна з них говорить, що древні військові тунелі були побудовані генералом Яном і його родиною. Це відомий рід у якому в трьох поколіннях народжувалися знамениті генерали. Інша легенда оповідає, що генерал Ян Люлан використовував підземні тунелі для захисту кордонів. У цей період (960-1127 рр. н.е.), загони династії Ляохе постійно непокоїли землі, що лежань на півночі області Юнцин. Припускають, що Ян Люлан будував тунелі, щоб сховати під землею своїх солдатів, і в такий спосіб оперативно захищатися від набігів сусідів.

    Експерти зазначають, що підземні тунелі, можливо, використовувалися під час відомих наступальних військових операцій, які відбувалися на території древнього Китаю. Аби захистити себе на довгі роки, люди будували великі стіни в гористих районах, а також біля річок і озер, які здатні були блокувати кінноту. Однак на відкритій місцевості, де важко використовувати ландшафт як засіб захисту, тунелі дозволяли солдатам непомітно пересуватися під землею. Древні військові тунелі надавали військам велику перевагу, не залежно від того наступали вони чи захищались. Вони стали відомі під назвою “Великої підземної стіни”.

  • “Велика підземна стіна”– таємниця, якій майже тисячу років

    “Велика підземна стіна”– таємниця, якій майже тисячу років

    #img_left_nostream#Стародавня історія Китаю розповідає про династію Північний Сун, яка правила з 960 до 1127 року нашої ери. Протягом 200 років ця династія протистояла династіям Ляохе й Цзинь, які межували в той час із північними територіями Китаю (Khitan і Jurchens відповідно). Північна китайська рівнина являє собою велику пласку основу, без гір і річок, які могли б слугувати захистом від набігів з півночі. Як за таких умов, більш слабка династія Сун могла виживати протягом такого тривалого періоду?

    Древні військові тунелі в Юнцині

    Влітку 1948 р., село Юнцин (область Хебей) пережило жахливу повінь, яка повністю затопила цей населений пункт. Сільські жителі тікали, рятуючи свої життя. Але раптом головне русло повені відхилилося, і рівень затоплення значно зменшився. Через кілька днів, у північно-західній частині села, допитливі сільські жителі виявили, що повінь була відхилена підземним тунелем.

    У 1951 році, будинок, розташований на відстані 2.5 кілометрів від містечка Юнцин, раптово провалився під землю, оголивши підземну печеру площею близько 150 квадратних метрів. У печері було знайдено безліч маленьких дверей, кожна з яких вела у коридор. Посередині печері були розташовані невеличкі хатинки, у яких було знайдено залишки свічок і цегельні печі.

    Після подальшого дослідження експерти дійшли висновку, що ці древні військові тунелі були поширені по всьому окрузі Юнцин, на площі близько 300 квадратних кілометрів.

    Хто й коли побудував древні військові тунелі?

    Дослідження показало, що древні військові тунелі в Юнцині були широко поширені. Фактично вони являли собою велику будівлю, яка використовувалась армією як укриття під час бойових дій. Структура підземних споруд виявилася складною й добре продуманою. У ній було все необхідне для ведення воєнних дій. Наприклад, таємні виходи, укриття й пастки. Також було виявлено розвинену господарську інфраструктуру з вентиляцією, освітленням і опаленням. “Сині високоміцні цегли”, використовувані в будівництві тунелів, мали розмір 30×16×8 сантиметрів. Цей вид цегли, виготовлений з високоякісної глини, обпаленої при високій температурі, був дуже твердим і міцним. Все це говорить про те, що добре продумана й складна підземна мережа будувалася в певний момент історії.

    Подальше дослідження показало, що сині високоміцні цеглини, знайдені в графстві Юнцин, були такими ж, як у виявлених підземних тунелях Циган, області Сюн династії Сун. Створення й наступне обслуговування такої масивної підземної мережі вимагало великої кількості таких цеглин. Припускається, що ці древні військові тунелі були частиною великого загальнонаціонального проекту, створеного й керованого на високому рівні державною владою того часу.

    Тунелі, що розкинулися на площі більш ніж 1 600 квадратних кілометрів

    Експерти виявили подібні військові тунелі в областях Сюн і Бачжоу. Древні військові тунелі простягаються приблизно на 65 кілометрів зі сходу на захід і 25 кілометрів з півночі на південь, на площі близько 1 600 квадратних кілометрів. Очевидно, коли кордон між династією Сун і династією Ляохе змістився на захід до меж областей Жунчен і Сюйшуй, багато древніх військових тунелів було побудовано й там. Поки не відомо, наскільки далеко тунелі простягалися в східному напрямку від Юнцин.

    Укриття для солдатів

    Існує багато легенд про підземну мережу. Одна з них говорить, що древні військові тунелі були побудовані генералом Яном і його родиною. Це відомий рід у якому в трьох поколіннях народжувалися знамениті генерали. Інша легенда оповідає, що генерал Ян Люлан використовував підземні тунелі для захисту кордонів. У цей період (960-1127 рр. н.е.), загони династії Ляохе постійно непокоїли землі, що лежань на півночі області Юнцин. Припускають, що Ян Люлан будував тунелі, щоб сховати під землею своїх солдатів, і в такий спосіб оперативно захищатися від набігів сусідів.

    Експерти зазначають, що підземні тунелі, можливо, використовувалися під час відомих наступальних військових операцій, які відбувалися на території древнього Китаю. Аби захистити себе на довгі роки, люди будували великі стіни в гористих районах, а також біля річок і озер, які здатні були блокувати кінноту. Однак на відкритій місцевості, де важко використовувати ландшафт як засіб захисту, тунелі дозволяли солдатам непомітно пересуватися під землею. Древні військові тунелі надавали військам велику перевагу, не залежно від того наступали вони чи захищались. Вони стали відомі під назвою “Великої підземної стіни”.

  • Пекін забороняє студентам улаштовувати демонстрації на вулицях

    Пекін забороняє студентам улаштовувати демонстрації на вулицях

    Китайська влада вирішила охолодити націоналістичні почуття, які вони навмисно розпалили, занепокоївшись, що можуть утратити контроль над демонстраціями, які виступають проти незалежності Тибету і що закликають до бойкоту мережі французьких магазинів «Carrefour».

    Державні ЗМІ на сьогодні змінили тактику від розпалювання ненависті до Заходу, до закликів «заспокоїтися» і «проявити раціональність». На думку експертів, це є віддзеркаленням указівки режиму, який хоче охолодити розпалені пристрасті, особливо серед численних студентів, які брали участь у попередніх демонстраціях. Режим стурбований тим, що це може стати механізмом зародження демократичного руху серед студентів, подібного до того, що був у 1989 р. на площі Тяньаньмень.

    Го Цуань, колишній професор Наньцзінського університету і Сунь Веньгуан, професор Шаньдунського університету, розповіли в інтерв’ю The Epoch Times, що надійшли вказівки недавати студентам брати участь у демонстраціях. Проте, незважаючи на те, що китайська компартія (КПК) прагне заспокоїти розбурхане суспільство, загострення пристрастей наростає.

    Го Цуань повідомив, що партійний відділ його університету отримав указівки строго перешкоджати студентам брати участь у демонстраціях. «Усі ВНЗ у Китаї отримали вказівку. Згідно з деякими джерелами, китайський лідер Ху Цзіньтао наказав не давати студентам брати участь в акціях протесту», – каже Го. Сунь Веньгуан також підтвердив, що студентам його університету тепер заборонено брати участь у демонстраціях.

    Го Цуань розкрив, що за студентським бойкотом мережі магазинів «Carrefour» у містах Хефей і Ухань тиждень тому стояв уряд і навчальні заклади. «Ми побачили багато що з того, що відбувався за кулісами. Студентські союзи й шкільні організації були залучені. Таким чином, студентів підбурював уряд», – каже Го.

    За словами Го Цуаня, режим не зумів знайти кращого способу відповісти на критику Заходу стосовно його злочинів, тому він розпалив націоналізм, щоб критиці чинив опір голос громадськості. Після того як мета була досягнута, виникла необхідність негайно згасити полум’я, бо якщо вогонь розповсюдиться, то він спалить саму компартію.

    Сунь Венгуан додав: «Якщо ситуація розвиватиметься, то антикомуністичні групи також почнуть демонстрації. Тому КПК намагається згасити вогонь, інакше вона втратить контроль над ситуацією. Крім того, наближається річниця бійні на Тяньаньмень (4 липня). Якщо всі вийдуть на вулиці, то у КПК виникнуть великі проблеми».

    Він провадив далі: «Хоча компартія намагається охолодити пристрасті, полум’я спалахує в інших місцях». Го Цуань підкреслив: «Китай схожий на в’язанку сухих дров. Спалах може статися в будь-якій точці. Як тільки був спровокований націоналізм, пожежа почне розповсюджуватися в інші області».

    За словами Го Цуаня, згідно з останніми новинами від інвесторів, фондова біржа опустилася нижче 3000 пунктів. Деякі інвестори організували демонстрації минулого тижня. «Режим не може вирішити проблеми з інвесторами, селянами, цінами на товари та ін., тому вогонь буде розповсюджуватися далі. Якщо фондовий ринок і далі падатиме, то весь Китай спалахне», – каже Го Цуань.

    Сунь Веньгуан уважає, що КПК промиває мізки студентам за допомогою деформованого націоналізму через підручники, ЗМІ, літературу, художні твори і таке інше. «У фальшивому середовищі, створеному ЗМІ, велика кількість студентів як і раніше перебуває в омані. Вони вважають, що повсталі тибетці й Захід ображають Китай. Це викликано їхнім неуцтвом у царині історії та нерозумінням фактів», – каже він.

    Версія англійською

  • Китайська влада жорстоко придушила акцію протесту проти забруднення повітря заводом у провінції Чжецзян

    Тільки недавно надійшла інформація про те, що 14 квітня більше 300 поліцейських жорстоко придушили акцію протесту проти отруйних викидів заводу в м. Даншань провінції Чжецзян. У результаті придушення багато хто здобув поранення.

    Як розповів в інтерв’ю радіо місцевий житель пан Пан, починаючи з 13 березня, завод Хебанхуа почав виготовляти ароматичні розчинники й викидати в атмосферу велику кількість шкідливих газів, у результаті більше сотні жителів довколишніх районів отруїлося. Пан Пан розповів, що, наскільки йому відомо, ступінь отруєння в основному легка і лише 6 – 7 чоловік було доставлено в лікарню.

    Спочатку місцеві жителі звернулися до адміністрації заводу, але з ними ніхто не став розмовляти. Потім вони звернулися в управління з охорони навколишнього середовища, але там сказали, що якість повітря відповідає стандартам. За словами іншого місцевого жителя пана Чена, починаючи з 7 квітня, люди стали періодично збиратися невеликими групами біля заводу й вимагати зупинити шкідливе виробництво. 14 квітня людей зібралося близько тисячі. Вони перекрили дорогу, яка веде до заводу, і почали у формі мирного сидіння вимагати, щоб адміністрація задовольнила їхні вимоги.

    Пан Чен розповів: «Влада направила більше 300 поліцейських, які сказали, що ми учиняємо заворушення, і почали грубо скидати людей, які сиділи на лавках, на землю і бити їх. Я бачив, як таким чином побили п’ятьох. Люди почали фотографувати те, що відбувалося, мобільними телефонами, але поліція суворо заборонила це робити й почала обшукувати всіх, відбирати телефони і видаляти всі фотографії».

    Після того як багато жителів отруїлося до різного ступеня, управління охорони навколишнього середовища повідомило, що після 5 травня завод більше не викидатиме отруйні речовини, що у заводу просто було не достатньо устаткування для фільтрації відходів.

    За словами місцевих селян, їхні овочі ніхто не насмілюється купувати, оскільки багато хто знає про ситуацію із сильним забрудненням повітря в їхньому районі. Врешті-решт, адміністрація визнала, що отруйні викиди завдали шкоди місцевим жителям, і запропонувала виплатити постраждалим компенсацію загальним розміром 300 тис. юанів ($43 тис.), але місцеві жителі відмовилися від грошей і далі вимагають або зупинити виробництво, або переселити їх в інші райони.

    Житель Шанхаю пан Лін, що багато років пропрацював учителем у м. Даншань, розповів кореспондентові радіо, що влада міста, женучись за ростом ВВП, погодилася на це шкідливе виробництво, від якого відмовилося багато інших районів.

    Чін Юе, Лі Мін. Радіо Голос Надії

  • На вулицях Китаю: зворотна сторона наддержави (фотоогляд)

    На вулицях Китаю: зворотна сторона наддержави (фотоогляд)

    Більшість подібних фото в китайському Інтернеті можна знайти тільки на сайтах, що знаходяться за межами континентального Китаю. На більшість із цих сайтів у Китаї можна зайти тільки за допомогою спеціальних програм прориву блокади Інтернету.
     
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream# 
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#

     

     

     

  • “Велика підземна стіна”– таємниця, якій майже тисячу років

    “Велика підземна стіна”– таємниця, якій майже тисячу років

    #img_left_nostream#Стародавня історія Китаю розповідає про династію Північний Сун, яка правила з 960 до 1127 року нашої ери. Протягом 200 років ця династія протистояла династіям Ляохе й Цзинь, які межували в той час із північними територіями Китаю (Khitan і Jurchens відповідно). Північна китайська рівнина являє собою велику пласку основу, без гір і річок, які могли б слугувати захистом від набігів з півночі. Як за таких умов, більш слабка династія Сун могла виживати протягом такого тривалого періоду?

    Древні військові тунелі в Юнцині

    Влітку 1948 р., село Юнцин (область Хебей) пережило жахливу повінь, яка повністю затопила цей населений пункт. Сільські жителі тікали, рятуючи свої життя. Але раптом головне русло повені відхилилося, і рівень затоплення значно зменшився. Через кілька днів, у північно-західній частині села, допитливі сільські жителі виявили, що повінь була відхилена підземним тунелем.

    У 1951 році, будинок, розташований на відстані 2.5 кілометрів від містечка Юнцин, раптово провалився під землю, оголивши підземну печеру площею близько 150 квадратних метрів. У печері було знайдено безліч маленьких дверей, кожна з яких вела у коридор. Посередині печері були розташовані невеличкі хатинки, у яких було знайдено залишки свічок і цегельні печі.

    Після подальшого дослідження експерти дійшли висновку, що ці древні військові тунелі були поширені по всьому окрузі Юнцин, на площі близько 300 квадратних кілометрів.

    Хто й коли побудував древні військові тунелі?

    Дослідження показало, що древні військові тунелі в Юнцині були широко поширені. Фактично вони являли собою велику будівлю, яка використовувалась армією як укриття під час бойових дій. Структура підземних споруд виявилася складною й добре продуманою. У ній було все необхідне для ведення воєнних дій. Наприклад, таємні виходи, укриття й пастки. Також було виявлено розвинену господарську інфраструктуру з вентиляцією, освітленням і опаленням. “Сині високоміцні цегли”, використовувані в будівництві тунелів, мали розмір 30×16×8 сантиметрів. Цей вид цегли, виготовлений з високоякісної глини, обпаленої при високій температурі, був дуже твердим і міцним. Все це говорить про те, що добре продумана й складна підземна мережа будувалася в певний момент історії.

    Подальше дослідження показало, що сині високоміцні цеглини, знайдені в графстві Юнцин, були такими ж, як у виявлених підземних тунелях Циган, області Сюн династії Сун. Створення й наступне обслуговування такої масивної підземної мережі вимагало великої кількості таких цеглин. Припускається, що ці древні військові тунелі були частиною великого загальнонаціонального проекту, створеного й керованого на високому рівні державною владою того часу.

    Тунелі, що розкинулися на площі більш ніж 1 600 квадратних кілометрів

    Експерти виявили подібні військові тунелі в областях Сюн і Бачжоу. Древні військові тунелі простягаються приблизно на 65 кілометрів зі сходу на захід і 25 кілометрів з півночі на південь, на площі близько 1 600 квадратних кілометрів. Очевидно, коли кордон між династією Сун і династією Ляохе змістився на захід до меж областей Жунчен і Сюйшуй, багато древніх військових тунелів було побудовано й там. Поки не відомо, наскільки далеко тунелі простягалися в східному напрямку від Юнцин.

    Укриття для солдатів

    Існує багато легенд про підземну мережу. Одна з них говорить, що древні військові тунелі були побудовані генералом Яном і його родиною. Це відомий рід у якому в трьох поколіннях народжувалися знамениті генерали. Інша легенда оповідає, що генерал Ян Люлан використовував підземні тунелі для захисту кордонів. У цей період (960-1127 рр. н.е.), загони династії Ляохе постійно непокоїли землі, що лежань на півночі області Юнцин. Припускають, що Ян Люлан будував тунелі, щоб сховати під землею своїх солдатів, і в такий спосіб оперативно захищатися від набігів сусідів.

    Експерти зазначають, що підземні тунелі, можливо, використовувалися під час відомих наступальних військових операцій, які відбувалися на території древнього Китаю. Аби захистити себе на довгі роки, люди будували великі стіни в гористих районах, а також біля річок і озер, які здатні були блокувати кінноту. Однак на відкритій місцевості, де важко використовувати ландшафт як засіб захисту, тунелі дозволяли солдатам непомітно пересуватися під землею. Древні військові тунелі надавали військам велику перевагу, не залежно від того наступали вони чи захищались. Вони стали відомі під назвою “Великої підземної стіни”.

  • Що ми знаємо про рукавички?

    Що ми знаємо про рукавички?

    #img_right_nostream#Рукавички люблять носити люди різного віку, особливо в таку холодну зиму, як цього року.

    Це і не дивно: в рукавичках тепло, затишно, та і надягаються на руку вони легко і вільно.

    Але рукавиці не тільки рятують від холоду, з моменту їх створення вони використовувались для різних цілей.

    У давнину функції рукавиць виконували довгі рукави, такі типові для східного і слов’янського одягу.

    Вони не тільки зігрівали руки, але і виручали, коли потрібно було переставити або перенести гарячі горщики. Такі рукави подекуди дожили до початку XX століття, в першу чергу серед бідноти.

    Рукавиці мали й обрядове значення — з ними пов’язано багато повір’їв народів світу. Зазвичай їх використовували в ритуальних цілях для залучення щастя та успіху.

    Наприклад, в естонських селах без рукавиць не обходилася церемонія сватання і на весіллі кожному дарували по парі. Наречена відносила свої рукавиці в клітку, щоб вони принесли багатий урожай.

    Пару великих валяних ритуальних рукавиць обов’язково клали поряд зі скринею, в якій зберігалося придане нареченої, — вони охороняли від «нечистого». У народу комі наречена повинна була зв’язати шерстяні візерунчасті рукавиці для всіх рідних свого майбутнього чоловіка — це гарантувало сімейний добробут і багатодітність.

    В Україні рукавиці використовували в новорічних обрядових діях. У багатьох сім’ях господар в перший день нового року, прийшовши із вранішньої служби, сам «обсiвав свою господу».

    Для цього він брав приготовану з вечора рукавицю зі всяким зерном – житом, пшеницею, ячменем, просом, гречкою, вівсом і коноплями – входив у хатину і, розсіваючи насіння, говорив: «На щастя, на здоров’я, на нове лiто! Народи, Боже, жито, пшеницю i всяку пашницю. Здрастуйте! З Новім роком, будьте здоровi!»

    Рукавиці в Стародавній Русі відомі і як частина зброї. У такому разі вони ззовні вкривалися бронею, а з боку долоні залишалися непідшитими і трималися на руці за допомогою двох дужок.

    Такі староруські «збруйні рукавиці» з часом трансформувалися в кулачні, такі, що надягають в Московській Русі при проведенні кулачних боїв — вельми популярної всенародної розваги на святах.

    У рукопашних боях «стінка на стінку» в рукавицях зручно було ховати так звані «заначки». Це дозволялось правилами, хоча випадки каліцтв і навіть смертей були частими.

    Саме з тих пір, з російського середньовіччя, до простонародної мови увійшов зворот «прикластися рукавицею», що означає, за словником В. Даля, «дати в рило».

    Хоча, звичайно ж, за прямим призначенням рукавички використовувалися значно частіше. На півночі, на Уралі і в Сибіру морози примушували носити по дві пари рукавиць відразу: верхниці та спідниці.

    Рукавицями тут переважно називали верхні шкіряні або суконні, а варьгами (рукавичками) – нижні в’язані. В зв’язку з цим зрозуміла приказка із словника Даля: «Потреба рукавицю з варьгой зріднила».

    У XVIII столітті росіяни всіх прошарків «рукавиці мали довгі, шкіряні, такі, що досягають майже ліктів, в які вкладені для зими валишки, або шерстяні валяні рукавиці, які коротші за шкіряні».

    Сьогоднішня мода на красиві, яскраві, «фольклорні» рукавиці також не нова.

    Рукавиці були не тільки частиною костюма, але і декоративним елементом в одязі з незапам’ятних часів. В умовах холодного клімату російських земель їх носили представники всіх станів і в XVI-XVII століттях називали рукавками, шубницями, шкірянками, мохнатками, верхоньками, деленками, ванучами…

    Проте у бояр і дворян ці рукавки мали не тільки побутове, але й декоративне значення. Їх виготовляли з різних матеріалів — тканини й ниток — і багато прикрашали вишивкою, бахромою, мережкою, золотим галуном і «мереживом».

    У старовинних російських описах згадуються рукавиці «шкіряні, сап’янові, суконні, камчатні (з шовкової двосторонньої візерунчатої тканини), атласні, зуфні (шерстяні), оксамитові; зі срібними й золотими візерунками».

    Оленячі й ровдушні (замшеві) рукавиці називалися холодними, а з лосів — теплими. Такими ж вважалися і в’язані з шовку або хутра рукавиці «з хутряним виворотом і узліссям».

    Ось така вона – ця непроста «проста рукавиця»: і для тепла, і для бою, і для обряду, і для краси.

    Версія російською: www.epochtimes.ru