Blog

  • Фоторепортаж: Пінгвіни. Хто вони?

    Фоторепортаж: Пінгвіни. Хто вони?

    Якщо ви не бачили і не знаєте, що таке або хто такий пінгвін, то вам напевно варто дізнатися про нього більше.

    Пінгвіни – це птахи, які від природи просто не здатні літати, проте напрочуд вдало пристосовані до активного плавання й пірнання у воді. Їхні передні кінцівки перетворилися в ласти, у воді вони виконують функцію двигуна, ноги ж слугують кермом. Пір’яний покрив пінгвінів дуже густий і щільний, він перешкоджає проникненню води до тіла. Збереженню тепла сприяють, також відкладення жиру у поверхневому шарі шкіри.

    Ходити пінгвінам досить важко, але якщо вони лягають на живіт і відштовхуючись за допомогою крил і ніг ковзають по сніжній поверхні, то наздогнати їх дуже складно. Вони також відмінно плавають і пірнають, і з дивовижною легкістю долають бурхливі хвилі відкритого океану – їхнього справжнього дому. На відміну від інших птахів, пінгвіни плавають виключно за допомогою крил, а витягнуті назад ноги використовуються як кермо.

    Найбільшими серед представників пінгвіноподібних птахів є імператорські пінгвіни (Aptenodytes forsteri), які гніздяться на берегових льодах Антарктиди. Це дуже великі птахи, зріст яких сягає 120 см, а маса – близько 40 кг.

    На відміну від своїх гігантських побратимів, найменші пінгвіни мають зріст близько 40 см і важать трохи більше 1 кг. У нас вони відомі як малі пінгвіни, а англійці називають їх пінгвінами-ельфами (fairy penguins). Живуть малі пінгвіни біля південного узбережжя Австралії, на берегах Тасманії, Нової Зеландії та на прилеглих островах.

    #img_gallery#

  • Фоторепортаж: Пінгвіни. Хто вони?

    Фоторепортаж: Пінгвіни. Хто вони?

    Якщо ви не бачили і не знаєте, що таке або хто такий пінгвін, то вам напевно варто дізнатися про нього більше.

    Пінгвіни – це птахи, які від природи просто не здатні літати, проте напрочуд вдало пристосовані до активного плавання й пірнання у воді. Їхні передні кінцівки перетворилися в ласти, у воді вони виконують функцію двигуна, ноги ж слугують кермом. Пір’яний покрив пінгвінів дуже густий і щільний, він перешкоджає проникненню води до тіла. Збереженню тепла сприяють, також відкладення жиру у поверхневому шарі шкіри.

    Ходити пінгвінам досить важко, але якщо вони лягають на живіт і відштовхуючись за допомогою крил і ніг ковзають по сніжній поверхні, то наздогнати їх дуже складно. Вони також відмінно плавають і пірнають, і з дивовижною легкістю долають бурхливі хвилі відкритого океану – їхнього справжнього дому. На відміну від інших птахів, пінгвіни плавають виключно за допомогою крил, а витягнуті назад ноги використовуються як кермо.

    Найбільшими серед представників пінгвіноподібних птахів є імператорські пінгвіни (Aptenodytes forsteri), які гніздяться на берегових льодах Антарктиди. Це дуже великі птахи, зріст яких сягає 120 см, а маса – близько 40 кг.

    На відміну від своїх гігантських побратимів, найменші пінгвіни мають зріст близько 40 см і важать трохи більше 1 кг. У нас вони відомі як малі пінгвіни, а англійці називають їх пінгвінами-ельфами (fairy penguins). Живуть малі пінгвіни біля південного узбережжя Австралії, на берегах Тасманії, Нової Зеландії та на прилеглих островах.

    #img_gallery#

  • Здоров’я України потребує допомоги від нетрадиційної медицини

    Здоров’я України потребує допомоги від нетрадиційної медицини

    Виставка-конференція присвячена народній та нетрадиційній медицині світу, традиціям і культурі здоров’я, триває у Києві з 23 до 25 лютого. Вона є носієм альтернативних ідей, заснованих на мудрості самої Природи.

    #img_right#Медицина – це складний та багатосторонній соціальний феномен, який на протязі всієї історії розвитку людства займає одну з важливіших сторін життя – здоров’є та хворобу. Питання здоров’я, профілактики хвороб населення України та збереження генофонду нації гостро стоять перед громадськістю та органами соціального захисту. Рішення цих питань неможливо без інтеграції засобів і методів нетрадиційної та народної медицини у вітчизняній охороні здоров’я. Останнім часом у медичній практиці охорони здоров’я України все частіше використовуються методи народної і нетрадиційної медицини – це зумовлено позитивними результатами використання цих методів, що забезпечується їх природністю. Виставка-конференція "Здоров’я та Довголіття-2006"дуже актуальна, сприяє крупно масштабному розвитку нетрадиційних та народних методів оздоровлення та їх інтеграцію в практику охорони здоров’я України.

    Методи, альтернативні до європейської медицини, спрямовані, насамперед, на покращення внутрішнього світу людини. Завдяки цьому, метод системи цигун, під назвою Фалунь Дафа, який складається з п‘яти повільних вправ та спрямовує людину до підвищення норм моралі, набуває багато прихильників у світі.

    Причина широкого розмаху популярності полягає у високій ефективності загально-оздоровчого та гармонізуючого психіку впливу, у розвитку в структурі особистості могутніх життєстверджуючих основ. Це було підтверджено багато разів дослідами, які проводили над станом здоров‘я людей, що займаються Фалунь Дафа.”

  • Здоров’я України потребує допомоги від нетрадиційної медицини

    Здоров’я України потребує допомоги від нетрадиційної медицини

    Виставка-конференція присвячена народній та нетрадиційній медицині світу, традиціям і культурі здоров’я, триває у Києві з 23 до 25 лютого. Вона є носієм альтернативних ідей, заснованих на мудрості самої Природи.

    #img_right#Медицина – це складний та багатосторонній соціальний феномен, який на протязі всієї історії розвитку людства займає одну з важливіших сторін життя – здоров’є та хворобу. Питання здоров’я, профілактики хвороб населення України та збереження генофонду нації гостро стоять перед громадськістю та органами соціального захисту. Рішення цих питань неможливо без інтеграції засобів і методів нетрадиційної та народної медицини у вітчизняній охороні здоров’я. Останнім часом у медичній практиці охорони здоров’я України все частіше використовуються методи народної і нетрадиційної медицини – це зумовлено позитивними результатами використання цих методів, що забезпечується їх природністю. Виставка-конференція "Здоров’я та Довголіття-2006"дуже актуальна, сприяє крупно масштабному розвитку нетрадиційних та народних методів оздоровлення та їх інтеграцію в практику охорони здоров’я України.

    Методи, альтернативні до європейської медицини, спрямовані, насамперед, на покращення внутрішнього світу людини. Завдяки цьому, метод системи цигун, під назвою Фалунь Дафа, який складається з п‘яти повільних вправ та спрямовує людину до підвищення норм моралі, набуває багато прихильників у світі.

    Причина широкого розмаху популярності полягає у високій ефективності загально-оздоровчого та гармонізуючого психіку впливу, у розвитку в структурі особистості могутніх життєстверджуючих основ. Це було підтверджено багато разів дослідами, які проводили над станом здоров‘я людей, що займаються Фалунь Дафа.”

  • Фоторепортаж: Зараз у  Венеції проходить традиційний 10-денний карнавал

    Фоторепортаж: Зараз у Венеції проходить традиційний 10-денний карнавал

    #img_center_nostream# 
     
    Зараз у Венеції проходить традиційний 10-денний карнавал, передає радіо “Культура”. Він був відкритий 18 лютого.

    За традицією, дійство почалося на площі Сан-Марко. Спочатку зі знаменитої стометрової дзвіниці в юрбу спустився ангел. Цього разу цю роль виконала італійська спортсменка Мануела Леворато.

    Вулиці Венеції нібито занурилися в історію, вулиці заповнили люди в барвистих костюмах і строкатих платтях. Тут і вельможі, і лицарі в збруї, і венеціанські церковнослужителі. Головними на нинішньому святі оголошені дракон і лев – вони знаменують історичний зв’язок між Венецією і Китаєм, який бере свій початок з XIII століття.

    Великий бал гондольєрів, музика у стилі барочна, конкурс на найзапальніший танець – розваги, які очікують на гостей карнавалу. А ще – коктейль в улюбленому Вагнером "Гран кафе Лавена", прогулянки на гондолах, "ігри Казанови" і багато чого іншого. Але куди б ви не відправилися, удень або вранці, увечері або пізно вночі – усюди карнавальний костюм і маска обов’язкові. Не обійтися без нього і на апофеозі карнавалу – фінальному балі в " Зен-Паласі", де все можливо і усе дозволено.

    Венеція це єдине місто у світі, де в карнавалах бере участь усе населення, а сценою слугує все місто. Як передає радіо "Культура", венеціанський карнавал був узаконений ще в 1296 році, коли Сенат Венеціанської Республіки офіційно оголосив останній день перед Великим Постом публічним святом. Сучасний світ вніс свої корективи в стародавні традиції. Так, цьогорічний карнавал присвячений Китаєві і називається "Дракон і лев". Китайські фокуси, втім, не зневажають базових карнавальних правил. Як і раніше, ритуал відкриття – пришестя ангела на вже згадану площу Сан-Марко. Зображують ангела сотні білих голубів, яких випускають опівдні в неділю. Інші дні – насичені офіційними прийомами, коктейлями, концертами і балами. Бал цього року проходить у палаці XVI століття Casa Nardi, побудованому колись спеціально для прийому подорожуючих європейських аристократів.

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream# 

  • Фоторепортаж: Зараз у  Венеції проходить традиційний 10-денний карнавал

    Фоторепортаж: Зараз у Венеції проходить традиційний 10-денний карнавал

    #img_center_nostream# 
     
    Зараз у Венеції проходить традиційний 10-денний карнавал, передає радіо “Культура”. Він був відкритий 18 лютого.

    За традицією, дійство почалося на площі Сан-Марко. Спочатку зі знаменитої стометрової дзвіниці в юрбу спустився ангел. Цього разу цю роль виконала італійська спортсменка Мануела Леворато.

    Вулиці Венеції нібито занурилися в історію, вулиці заповнили люди в барвистих костюмах і строкатих платтях. Тут і вельможі, і лицарі в збруї, і венеціанські церковнослужителі. Головними на нинішньому святі оголошені дракон і лев – вони знаменують історичний зв’язок між Венецією і Китаєм, який бере свій початок з XIII століття.

    Великий бал гондольєрів, музика у стилі барочна, конкурс на найзапальніший танець – розваги, які очікують на гостей карнавалу. А ще – коктейль в улюбленому Вагнером "Гран кафе Лавена", прогулянки на гондолах, "ігри Казанови" і багато чого іншого. Але куди б ви не відправилися, удень або вранці, увечері або пізно вночі – усюди карнавальний костюм і маска обов’язкові. Не обійтися без нього і на апофеозі карнавалу – фінальному балі в " Зен-Паласі", де все можливо і усе дозволено.

    Венеція це єдине місто у світі, де в карнавалах бере участь усе населення, а сценою слугує все місто. Як передає радіо "Культура", венеціанський карнавал був узаконений ще в 1296 році, коли Сенат Венеціанської Республіки офіційно оголосив останній день перед Великим Постом публічним святом. Сучасний світ вніс свої корективи в стародавні традиції. Так, цьогорічний карнавал присвячений Китаєві і називається "Дракон і лев". Китайські фокуси, втім, не зневажають базових карнавальних правил. Як і раніше, ритуал відкриття – пришестя ангела на вже згадану площу Сан-Марко. Зображують ангела сотні білих голубів, яких випускають опівдні в неділю. Інші дні – насичені офіційними прийомами, коктейлями, концертами і балами. Бал цього року проходить у палаці XVI століття Casa Nardi, побудованому колись спеціально для прийому подорожуючих європейських аристократів.

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream# 

  • Чотири пророкування щодо руху голодування в захист прав людини в Китаї

    Чотири пророкування щодо руху голодування в захист прав людини в Китаї

    #img_left_nostream#Багато людей вважають 2003 рік роком зародження руху по захисту прав людини в Китаї, і відтоді рух за права людини там зростає. Тепер, через три роки, голодування протесту Гао Чжишена позначило зародження нової стадії у розвитку цього руху.

    1. Рух по захисту прав переросте в рух за права людини

    Коли уряд США почав публікувати офіційні документи, що стосуються стану з дотримання прав людини в Китаї, багато хто з осудом поставились до цього й навіть вважали, що США мали приховані мотиви й проявили антикитайські настрої. Після подій 4 червня1989 року на площі Тяньаньмень, люди думали, що права людини, демократія, свобода й управління за законом є лише політичними ідеалами, далекими від реальності їхнього життя. З іншого боку, економічний розвиток [1] відвернув увагу людей з політичних прав на економічні інтереси. Звичайно, це те, на що сподівалася китайська комуністична партія і вона ретельно пропагувала свою позицію.

    Багато людей не розуміють того, що питання про права людини не є питанням прав якоїсь конкретної людини. Скоріше вони [права людини] є основою для підтримання соціальної справедливості, як це викладено в першому реченні "Unіversal Declaratіon of Human Rіghts" ("Всесвітня декларація прав людини"), опублікованої в 1948 році: "Права людини – основа свободи, справедливості й загального миру".

    Існують чотири речі, які обмежують сучасні уряди в здійсненні злочинів, а сааме: мораль, закон, суспільна думка й вибори. Це відповідно відбито в статтях 18, 7, 19 і 21 "Всесвітньої декларації прав людини". Інакше кажучи, якщо положення "Всесвітньої декларації прав людини" можуть бути гарантовані, урядам буде неможливо використати державну машину для вчинення зла.

    Фактично, загальна маса людей приділяє мало уваги й недостатньо захищає цінність прав людини, що приводить до того, що КПК позбавляє китайський народ свободи віросповідання, свободи слова й друку, зборів, об’єднань і протесту. Особливо нехтування культом КПК свободи віросповідання привело до занепаду моралі, викликало соціальну роз’єднаність і допомогло уряду легко звільнити себе від відповідальності за різні злочини. Оскільки основна чеснота – моральність відчутно дегенерувала, злісна культура КПК знайшла собі шлях. Потім вона [КПК] прибрала до рук управління за законом, суспільну думка й вибори.

    Потім, без перевірок і підведення підсумків, культ КПК стає дедалі більше злісним, домагаючись максимізації своїх інтересів і свідомо привласнюючи фабрики, землі, нафтові родовища, шахти й будинки, у яких люди сподівалися жити, змушуючи маси, зрештою, піднятися для протесту, виступати за свої основні, життєво необхідні права.

    Довгострокова зневага дотриманням прав людини привела до неминучих наслідків: економічні права людей порушені; рух за права людини перейшов у рух на захист прав людини; і гострих зіткнень у деяких районах. Це підтверджує пункт 2 у Преамбулі "Всесвітньої декларації прав людини": "Беручи до уваги, що зневага й презирство до прав людини привели до варварських актів, які обурюють совість людства…", і пункту 3, "Беручи до уваги, що необхідно, щоб права людини охоронялися владою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена прибігати як до останнього засобу, до повстання проти тиранії й гноблення".

    Все перевернулося, коли стан досяг своєї крайньої межі. Як тільки звичайні люди починають боротися за захист своїх прав, коли їх власні безпосередні права порушуються, вони, звичайно, пройдуть процес обмірковування, як це було в адвоката Гао Чжишена. Адвокат Гао писав на початку 2005 року: "Китай відрізняється від інших країн, де правління йде за законом; кожна невелика справа, зрештою, спричинить організаційні проблеми, що мають глибоке коріння".

    Згодом активісти з прав людини виявляють, що їхні права порушені в результаті того, що комуністичний режим постав проти них утвореннями типу мафії. Насправді, цей уряд КПК робить злочини. Якщо немає можливості успішно застосовувати обмеження на використання урядової влади, права звичайних людей будуть весь час у небезпеці.

    Однак, як тільки хтось буде прагнути до обмежень щодо урядової влади, або влади КПК, ця людина повинна сподіватися на "моральність, правління за законом, суспільну думку й вибори". Тому, відносно першої стадії голодування протесту руху на захист прав людини я пророкую наступне – Вона переросте в рух за права людини. Це моє перше пророкування.

    2. Без руйнування КПК, рух в захист прав людини не буде успішним

    Комуністична партія Китаю не поступиться жодній вимозі стосовно захисту прав людини.

    Мартін Лютер Кінг якось сказав: "Несправедливість в одному місці – загроза справедливості всюди, де вона існує". Стосовно китайського режиму це можна інтерпретувати так – успіх встановлення справедливості всюди, – є основною загрозою китайському комуністичному режимові там, де б він не був.

    Успіхи, досягнуті рухом по захисту прав людини, надихають інших людей активніше включатися у справу захисту своїх власних прав. Насправді, режим живе за рахунок прибутків народу. З часів Цзянь Цземіня, управління країною на основі корупції стало основоположною національною політикою. Відданість партійних чиновників була поміняна на "досягнення" їх хабарництва. Коли права людини будуть захищені, тоді основоположні сили, які об’єднують членів комуністичну партію, зникнуть. Таким чином, це угрупування, припинить своє існування.

    Саме тому китайський режим змушений був придушувати місцеві вибори чиновників в селі Тайши. Режим боїться "ефекту віддзеркалювання" у разі успіху подібного захисту прав. У випадку з компанією "Shanwei Electric Power" використання танків і кулеметів було якраз тим, що було потрібно КПК. Режим не тільки зумів приборкати, компанію "Shanwei", а що важливіше, він зміцнив свій метод управління – як "режим, який покладається на насильство і терор для захоплення і підтримки влади" (з "Дев’яти коментарів про комуністичну партію", коментар №1).

    Отже, люди, які присвятили себе справі захисту прав людини, мають рацію, і комуністична партія Китаю вступила у фазу, коли обидві сторони відмовляються зрушитися з місця. Проте, крок за кроком, процес розвалу КПК закінчиться її остаточним розгромом.

    Ми не можемо розраховувати на те, що КПК вирішить згадані проблеми. КПК створила їх і перешкоджає їх вирішенню. Якщо КПК не відступить, рух на захист прав людини не досягне успіху. Це мій другий прогноз.

    3. КПК вдасться до реакційних методів, близьких до організованої злочинності

    У відповідь на дії руху із захисту прав, КПК удасться до реакційних бандитських засобів, як це було у минулому. Це мій третій прогноз.

    Так само я писав в моїй торішній статті: "Сьогодні, коли "Дев’ять коментарів" розповсюджуються все ширше, КПК доводиться вдаватися до жорстокості".

    У КПК немає способу прямо відповісти на голодовки протесту за права людини. Вона до того ж не може обіцяти задовольнити вимоги захисників прав людини, і не може просто заарештувати тих людей, які мирно протестують удома, і про це знає весь світ. Тому вона може тільки удатися до методів стеження, домашнього арешту, образам і навіть вбивству. Тому, щоб бути упевненими в безпеці тих, хто бере участь в голодовці протесту за права людини, ЗМІ слід приділити особливу увагу кожному учасникові. Навіть після закінчення голодовки протесту ми повинні продовжувати приділяти велику увагу їх безпеці.

    4. Голодовка протесту сприятиме руху виходу з лав КПК

    Найбільша відмінність між теперішнім і попередніми рухами в захист прав людини полягає в тому, що теперішній рух – не просто звернення до КПК, а протест проти КПК. Насправді, переважна більшість попередніх рухів в захист прав людини в Китаї бажали, щоб уряд надав їм справедливість і сподівалися через адміністративний або законодавчий підхід добитися своїх прав і дотримання інтересів. Тоді як на цей раз рух в захист прав людини, ініційований адвокатом Гао, є наслідком того, що китайська правова система викрила себе як синдикат організованої злочинності, а також того, що режим удавано ігнорує це явище, навіть до такого ступеня, що сам себе перетворив на синдикат злочинності. Тому адвокат Гао говорить, що китайські громадяни знаходяться в умовах, коли вони нічим не захищені і не мають можливості забезпечити свою безпеку.

    Тому участь в голодовці протесту ясно показує, що у учасників вже немає ніяких ілюзій з приводу КПК.

    Люди беруть участь в голодовці протесту не просто, щоб здійснити протест, а щоб через свої страждання збудити громадян, щоб вони ясно визнали злу природу КПК. Основна мета полягає в тому, щоб досягти загибелі КПК через процес визнання її злобної природи. Все більше і більше людей усвідомлюють, що єдиний мирний спосіб руйнування КПК – це розповсюдження "Дев’яти коментарів", сприяння виходу з КПК і мирного руйнування КПК".

    "Вище мистецтво полягає в тому, щоб підкорити ворога без боротьби" [2]

    Як сказав адвокат Гао: "Тому найтерміновіше, що потрібно зробити – позбавитися від ілюзій. Починайте з людей, що знаходяться поряд з вами, використовуйте всі засоби для підтримки людей, що знаходяться поряд з вами, щоб вони виходили з цього угрупування вбивць, щоб вони більше не діяли як посібники вбивць, щоб вони більше не були знаряддям вбивць! Мирно закінчується існування угрупування вбивць – виходьте з КПК! Повністю позбавляйтеся від згубного нещастя китайського народу!"

    Нам потрібно постійно нагадувати собі і говорити нашим громадянам: "КПК – корінь всього зла. Поки існує культ цього зла, наша нація йтиме шляхом загибелі, і наші права людини і інші права знаходитимуться в небезпеці. Треба ще більш розширити рух в захист прав, хай ще більше людей прокинеться і візьме участь в цьому русі. Ще важливішим є розвивиток руху углиб, поширення "Дев’яти коментарів", сприяння виходу з КПК і її організацій, допомога китайському народу в звільненні себе від злого комуністичного культу і початку нового життя.

    Якщо рух із захисту прав людини можна буде ефективно поєднати з "Дев’ятьма коментарями" і виходом з КПК, характер руху зміниться з протесту слабких проти сильних, у вирок добра злу.

    Примітки:

    [1] Під час економічного зростання Китаю мільйони людей по всій країні зайнялися бізнесом, намагаючись отримати величезний прибуток.

    [2] З праці "Суньцзи Бінфа", написаному Суньцзи в кінці періоду "Весна – Осінь" (770-476 до н.е.). Він складається з 13 розділів, присвячених мистецтву ведення війни.

    Чжан Тяньлян. Велика Епоха

  • Чотири пророкування щодо руху голодування в захист прав людини в Китаї

    Чотири пророкування щодо руху голодування в захист прав людини в Китаї

    #img_left_nostream#Багато людей вважають 2003 рік роком зародження руху по захисту прав людини в Китаї, і відтоді рух за права людини там зростає. Тепер, через три роки, голодування протесту Гао Чжишена позначило зародження нової стадії у розвитку цього руху.

    1. Рух по захисту прав переросте в рух за права людини

    Коли уряд США почав публікувати офіційні документи, що стосуються стану з дотримання прав людини в Китаї, багато хто з осудом поставились до цього й навіть вважали, що США мали приховані мотиви й проявили антикитайські настрої. Після подій 4 червня1989 року на площі Тяньаньмень, люди думали, що права людини, демократія, свобода й управління за законом є лише політичними ідеалами, далекими від реальності їхнього життя. З іншого боку, економічний розвиток [1] відвернув увагу людей з політичних прав на економічні інтереси. Звичайно, це те, на що сподівалася китайська комуністична партія і вона ретельно пропагувала свою позицію.

    Багато людей не розуміють того, що питання про права людини не є питанням прав якоїсь конкретної людини. Скоріше вони [права людини] є основою для підтримання соціальної справедливості, як це викладено в першому реченні "Unіversal Declaratіon of Human Rіghts" ("Всесвітня декларація прав людини"), опублікованої в 1948 році: "Права людини – основа свободи, справедливості й загального миру".

    Існують чотири речі, які обмежують сучасні уряди в здійсненні злочинів, а сааме: мораль, закон, суспільна думка й вибори. Це відповідно відбито в статтях 18, 7, 19 і 21 "Всесвітньої декларації прав людини". Інакше кажучи, якщо положення "Всесвітньої декларації прав людини" можуть бути гарантовані, урядам буде неможливо використати державну машину для вчинення зла.

    Фактично, загальна маса людей приділяє мало уваги й недостатньо захищає цінність прав людини, що приводить до того, що КПК позбавляє китайський народ свободи віросповідання, свободи слова й друку, зборів, об’єднань і протесту. Особливо нехтування культом КПК свободи віросповідання привело до занепаду моралі, викликало соціальну роз’єднаність і допомогло уряду легко звільнити себе від відповідальності за різні злочини. Оскільки основна чеснота – моральність відчутно дегенерувала, злісна культура КПК знайшла собі шлях. Потім вона [КПК] прибрала до рук управління за законом, суспільну думка й вибори.

    Потім, без перевірок і підведення підсумків, культ КПК стає дедалі більше злісним, домагаючись максимізації своїх інтересів і свідомо привласнюючи фабрики, землі, нафтові родовища, шахти й будинки, у яких люди сподівалися жити, змушуючи маси, зрештою, піднятися для протесту, виступати за свої основні, життєво необхідні права.

    Довгострокова зневага дотриманням прав людини привела до неминучих наслідків: економічні права людей порушені; рух за права людини перейшов у рух на захист прав людини; і гострих зіткнень у деяких районах. Це підтверджує пункт 2 у Преамбулі "Всесвітньої декларації прав людини": "Беручи до уваги, що зневага й презирство до прав людини привели до варварських актів, які обурюють совість людства…", і пункту 3, "Беручи до уваги, що необхідно, щоб права людини охоронялися владою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена прибігати як до останнього засобу, до повстання проти тиранії й гноблення".

    Все перевернулося, коли стан досяг своєї крайньої межі. Як тільки звичайні люди починають боротися за захист своїх прав, коли їх власні безпосередні права порушуються, вони, звичайно, пройдуть процес обмірковування, як це було в адвоката Гао Чжишена. Адвокат Гао писав на початку 2005 року: "Китай відрізняється від інших країн, де правління йде за законом; кожна невелика справа, зрештою, спричинить організаційні проблеми, що мають глибоке коріння".

    Згодом активісти з прав людини виявляють, що їхні права порушені в результаті того, що комуністичний режим постав проти них утвореннями типу мафії. Насправді, цей уряд КПК робить злочини. Якщо немає можливості успішно застосовувати обмеження на використання урядової влади, права звичайних людей будуть весь час у небезпеці.

    Однак, як тільки хтось буде прагнути до обмежень щодо урядової влади, або влади КПК, ця людина повинна сподіватися на "моральність, правління за законом, суспільну думку й вибори". Тому, відносно першої стадії голодування протесту руху на захист прав людини я пророкую наступне – Вона переросте в рух за права людини. Це моє перше пророкування.

    2. Без руйнування КПК, рух в захист прав людини не буде успішним

    Комуністична партія Китаю не поступиться жодній вимозі стосовно захисту прав людини.

    Мартін Лютер Кінг якось сказав: "Несправедливість в одному місці – загроза справедливості всюди, де вона існує". Стосовно китайського режиму це можна інтерпретувати так – успіх встановлення справедливості всюди, – є основною загрозою китайському комуністичному режимові там, де б він не був.

    Успіхи, досягнуті рухом по захисту прав людини, надихають інших людей активніше включатися у справу захисту своїх власних прав. Насправді, режим живе за рахунок прибутків народу. З часів Цзянь Цземіня, управління країною на основі корупції стало основоположною національною політикою. Відданість партійних чиновників була поміняна на "досягнення" їх хабарництва. Коли права людини будуть захищені, тоді основоположні сили, які об’єднують членів комуністичну партію, зникнуть. Таким чином, це угрупування, припинить своє існування.

    Саме тому китайський режим змушений був придушувати місцеві вибори чиновників в селі Тайши. Режим боїться "ефекту віддзеркалювання" у разі успіху подібного захисту прав. У випадку з компанією "Shanwei Electric Power" використання танків і кулеметів було якраз тим, що було потрібно КПК. Режим не тільки зумів приборкати, компанію "Shanwei", а що важливіше, він зміцнив свій метод управління – як "режим, який покладається на насильство і терор для захоплення і підтримки влади" (з "Дев’яти коментарів про комуністичну партію", коментар №1).

    Отже, люди, які присвятили себе справі захисту прав людини, мають рацію, і комуністична партія Китаю вступила у фазу, коли обидві сторони відмовляються зрушитися з місця. Проте, крок за кроком, процес розвалу КПК закінчиться її остаточним розгромом.

    Ми не можемо розраховувати на те, що КПК вирішить згадані проблеми. КПК створила їх і перешкоджає їх вирішенню. Якщо КПК не відступить, рух на захист прав людини не досягне успіху. Це мій другий прогноз.

    3. КПК вдасться до реакційних методів, близьких до організованої злочинності

    У відповідь на дії руху із захисту прав, КПК удасться до реакційних бандитських засобів, як це було у минулому. Це мій третій прогноз.

    Так само я писав в моїй торішній статті: "Сьогодні, коли "Дев’ять коментарів" розповсюджуються все ширше, КПК доводиться вдаватися до жорстокості".

    У КПК немає способу прямо відповісти на голодовки протесту за права людини. Вона до того ж не може обіцяти задовольнити вимоги захисників прав людини, і не може просто заарештувати тих людей, які мирно протестують удома, і про це знає весь світ. Тому вона може тільки удатися до методів стеження, домашнього арешту, образам і навіть вбивству. Тому, щоб бути упевненими в безпеці тих, хто бере участь в голодовці протесту за права людини, ЗМІ слід приділити особливу увагу кожному учасникові. Навіть після закінчення голодовки протесту ми повинні продовжувати приділяти велику увагу їх безпеці.

    4. Голодовка протесту сприятиме руху виходу з лав КПК

    Найбільша відмінність між теперішнім і попередніми рухами в захист прав людини полягає в тому, що теперішній рух – не просто звернення до КПК, а протест проти КПК. Насправді, переважна більшість попередніх рухів в захист прав людини в Китаї бажали, щоб уряд надав їм справедливість і сподівалися через адміністративний або законодавчий підхід добитися своїх прав і дотримання інтересів. Тоді як на цей раз рух в захист прав людини, ініційований адвокатом Гао, є наслідком того, що китайська правова система викрила себе як синдикат організованої злочинності, а також того, що режим удавано ігнорує це явище, навіть до такого ступеня, що сам себе перетворив на синдикат злочинності. Тому адвокат Гао говорить, що китайські громадяни знаходяться в умовах, коли вони нічим не захищені і не мають можливості забезпечити свою безпеку.

    Тому участь в голодовці протесту ясно показує, що у учасників вже немає ніяких ілюзій з приводу КПК.

    Люди беруть участь в голодовці протесту не просто, щоб здійснити протест, а щоб через свої страждання збудити громадян, щоб вони ясно визнали злу природу КПК. Основна мета полягає в тому, щоб досягти загибелі КПК через процес визнання її злобної природи. Все більше і більше людей усвідомлюють, що єдиний мирний спосіб руйнування КПК – це розповсюдження "Дев’яти коментарів", сприяння виходу з КПК і мирного руйнування КПК".

    "Вище мистецтво полягає в тому, щоб підкорити ворога без боротьби" [2]

    Як сказав адвокат Гао: "Тому найтерміновіше, що потрібно зробити – позбавитися від ілюзій. Починайте з людей, що знаходяться поряд з вами, використовуйте всі засоби для підтримки людей, що знаходяться поряд з вами, щоб вони виходили з цього угрупування вбивць, щоб вони більше не діяли як посібники вбивць, щоб вони більше не були знаряддям вбивць! Мирно закінчується існування угрупування вбивць – виходьте з КПК! Повністю позбавляйтеся від згубного нещастя китайського народу!"

    Нам потрібно постійно нагадувати собі і говорити нашим громадянам: "КПК – корінь всього зла. Поки існує культ цього зла, наша нація йтиме шляхом загибелі, і наші права людини і інші права знаходитимуться в небезпеці. Треба ще більш розширити рух в захист прав, хай ще більше людей прокинеться і візьме участь в цьому русі. Ще важливішим є розвивиток руху углиб, поширення "Дев’яти коментарів", сприяння виходу з КПК і її організацій, допомога китайському народу в звільненні себе від злого комуністичного культу і початку нового життя.

    Якщо рух із захисту прав людини можна буде ефективно поєднати з "Дев’ятьма коментарями" і виходом з КПК, характер руху зміниться з протесту слабких проти сильних, у вирок добра злу.

    Примітки:

    [1] Під час економічного зростання Китаю мільйони людей по всій країні зайнялися бізнесом, намагаючись отримати величезний прибуток.

    [2] З праці "Суньцзи Бінфа", написаному Суньцзи в кінці періоду "Весна – Осінь" (770-476 до н.е.). Він складається з 13 розділів, присвячених мистецтву ведення війни.

    Чжан Тяньлян. Велика Епоха

  • Дослідження доводять: аборти мають довгострокові негативні наслідки

    Дослідження доводять: аборти мають довгострокові негативні наслідки

    Три нещодавно проведених дослідження підтвердили, що штучне переривання вагітності значно впливає на фізичне і ментальне здоров’я жінки. Одні виступають проти подібного способу вирішення питання небажаної вагітності, у той час як інші, не бажаючи позбавляти жінок можливості вибору, просто виступають з попередженнями.

    #img_right#Недавні п’ятилітні дослідження, проведені університетом Осло, показали, що аборти мають набагато триваліший психологічний вплив, ніж викидні.

    У досліді приймало участь 80 жінок, які зробили аборт і 40 жінок, які мали викидні. Усі жінки заповнювали анкети через 10 днів, 6 місяців, 2 роки і 5 років після події. Тести оцінювали ступінь депресії і занепокоєння, також досліджувалися емоції, які їм довелося пережити після переривання вагітності.

    48 % жінок у яких був викидень, страждали від сильного стресу протягом 10 днів, у той час як серед тих що зробили аборт, кількість жінок з подібними симптомами складала 30%. Однак, через 6 місяців серед жінок, які мали викидні цей відсоток знизився до 23%, а через п’ять років – до 2, 6 %.

    26 % жінок, які зробили аборт, через 6 місяців усе ще продовжували страждати від депресії, почуття провини, горя і сорому. Через п’ять років у 20% жінок усе ще був стрес.

    Ганна Нордель Броєн, керівник досліджень університету Осло говорить, що жінкам, які зробили аборт важче давати раду негативним емоціям. Деякі відчувають, що позбавлення дитини життя має психологічні наслідки. Дослідження були опубліковані в грудневому випуску BMC Medicine

    У ході досліджень, проведених Християнським центром здоров’я і розвитку, було простежене життя 1265 дітей, які народилися в 70-х роках у Новій Зеландії, серед яких було 500 дівчаток. З них 205 завагітніли і 90 зробили аборт. 42 % жінок, які зробили аборти, протягом наступних чотирьох років страждали від депресії. Цей показник майже вдвічі вищий, ніж в інших жінок. Серед тих, що зробили аборти, в два рази частіше зустрічалися випадки нервового розладу і залежності від алкоголю, у три – від наркотиків, і відмічався підвищений ризик самогубств.

    Доктор Девід Фергюсон, котрий проводив дослідження, міркує з приводу того, чи мали жінки психологічні проблеми до аборту, чи вони з’явилися пізніше.

    За словами доктора Фергюсона протягом 25 років вони дослідили велику кількість жінок, при цьому до уваги бралися розбіжності в соціально-економічних умовах і ситуація в родині. Він говорить: “…будь-які факти повинні бути враховані і дуже ретельно зважені”. Його дослідження були опубліковані в “Журналі дитячої психології і психіатрії” (Journal of Child Psychology and Psychiatry).

    Дослідження у Фінляндії, проведені об’єднанням статистичного аналізу STAKES Національного центру здоров’я і добробуту Фінляндії в 1997 році, вивчали свідчення про смерть і репродуктивне здоров’я жінок, які померли через рік після народження дитини, аборту чи викидня. Було зафіксовано 9192 випадків смерті жінок у віці від 15 до 49 років після аборту з 1987 по 1994 рік. Дослідження показали, що ризик смерті через самогубство, вбивство, нещасний випадок чи за природних обставин у жінок, які зробили аборт виявився в 4 рази вищим.

    Доктор Ванда Франц, президент Національної спілки “Право на життя” підтримує ці дослідження: “Підхід, який бере до уваги короткочасний і довгостроковий ефект дуже важливий. Довгострокові наслідки – один з факторів, на який ми звернули увагу, вивчаючи статистику. Ті, що захищають аборти дуже рідко звертають на це увагу”.

    Луїс Валентайн. Велика Епоха

  • Дослідження доводять: аборти мають довгострокові негативні наслідки

    Дослідження доводять: аборти мають довгострокові негативні наслідки

    Три нещодавно проведених дослідження підтвердили, що штучне переривання вагітності значно впливає на фізичне і ментальне здоров’я жінки. Одні виступають проти подібного способу вирішення питання небажаної вагітності, у той час як інші, не бажаючи позбавляти жінок можливості вибору, просто виступають з попередженнями.

    #img_right#Недавні п’ятилітні дослідження, проведені університетом Осло, показали, що аборти мають набагато триваліший психологічний вплив, ніж викидні.

    У досліді приймало участь 80 жінок, які зробили аборт і 40 жінок, які мали викидні. Усі жінки заповнювали анкети через 10 днів, 6 місяців, 2 роки і 5 років після події. Тести оцінювали ступінь депресії і занепокоєння, також досліджувалися емоції, які їм довелося пережити після переривання вагітності.

    48 % жінок у яких був викидень, страждали від сильного стресу протягом 10 днів, у той час як серед тих що зробили аборт, кількість жінок з подібними симптомами складала 30%. Однак, через 6 місяців серед жінок, які мали викидні цей відсоток знизився до 23%, а через п’ять років – до 2, 6 %.

    26 % жінок, які зробили аборт, через 6 місяців усе ще продовжували страждати від депресії, почуття провини, горя і сорому. Через п’ять років у 20% жінок усе ще був стрес.

    Ганна Нордель Броєн, керівник досліджень університету Осло говорить, що жінкам, які зробили аборт важче давати раду негативним емоціям. Деякі відчувають, що позбавлення дитини життя має психологічні наслідки. Дослідження були опубліковані в грудневому випуску BMC Medicine

    У ході досліджень, проведених Християнським центром здоров’я і розвитку, було простежене життя 1265 дітей, які народилися в 70-х роках у Новій Зеландії, серед яких було 500 дівчаток. З них 205 завагітніли і 90 зробили аборт. 42 % жінок, які зробили аборти, протягом наступних чотирьох років страждали від депресії. Цей показник майже вдвічі вищий, ніж в інших жінок. Серед тих, що зробили аборти, в два рази частіше зустрічалися випадки нервового розладу і залежності від алкоголю, у три – від наркотиків, і відмічався підвищений ризик самогубств.

    Доктор Девід Фергюсон, котрий проводив дослідження, міркує з приводу того, чи мали жінки психологічні проблеми до аборту, чи вони з’явилися пізніше.

    За словами доктора Фергюсона протягом 25 років вони дослідили велику кількість жінок, при цьому до уваги бралися розбіжності в соціально-економічних умовах і ситуація в родині. Він говорить: “…будь-які факти повинні бути враховані і дуже ретельно зважені”. Його дослідження були опубліковані в “Журналі дитячої психології і психіатрії” (Journal of Child Psychology and Psychiatry).

    Дослідження у Фінляндії, проведені об’єднанням статистичного аналізу STAKES Національного центру здоров’я і добробуту Фінляндії в 1997 році, вивчали свідчення про смерть і репродуктивне здоров’я жінок, які померли через рік після народження дитини, аборту чи викидня. Було зафіксовано 9192 випадків смерті жінок у віці від 15 до 49 років після аборту з 1987 по 1994 рік. Дослідження показали, що ризик смерті через самогубство, вбивство, нещасний випадок чи за природних обставин у жінок, які зробили аборт виявився в 4 рази вищим.

    Доктор Ванда Франц, президент Національної спілки “Право на життя” підтримує ці дослідження: “Підхід, який бере до уваги короткочасний і довгостроковий ефект дуже важливий. Довгострокові наслідки – один з факторів, на який ми звернули увагу, вивчаючи статистику. Ті, що захищають аборти дуже рідко звертають на це увагу”.

    Луїс Валентайн. Велика Епоха