У звіті говориться, що коли Ху Цзіньтао і Вень Цзябао очолили країну, багато західних країн покладали великі надії на те, що їх прихід до влади може принести Китаю політичні реформи. Однак фактично нічого не змінилося, китайський уряд, як і раніше, дотримується однопартійної системи, і до того ж контроль у сфері свободи інформації в країні став ще жорсткіший.
Міжнародний аналітик, який тривалий час вивчає тенденції розвитку Китаю, Мартін Уолкер (Martin Walker), розповів кореспондентові радіо «Голос Америки», що хоч навіть Ху і Вень самі прямо не піднімали питання політичних реформ, але пару років тому близькі до них люди в деяких статтях чи ж іншими формами намагалися піднімати це питання. Однак останнім часом ця атмосфера зникла.
Уолкер також відзначив, що в даний час перед китайськими лідерами стоять дві великі проблеми: економічна і національна, що торкаються тибетського і сіньцзянского питання.
«Що стосується Ху Цзіньтао і людей навколо нього, то зараз їхня першорядна проблема – це економічна криза. Тому вирішувати всередині партії складні питання, що стосуються політичних реформ і відкритості, вони просто зараз не в змозі», – сказав аналітик.
Він також вважає, що китайські комуністичні лідери бояться повторення ситуації з СРСР, наприклад, бояться втратити контроль над Тибетом і Сіньцзяном, які хочуть стати самостійними.
У світлі численних економічних, політичних і міжнаціональних проблем численні китайські громадяни вважають, що єдиний шлях їх вирішення – це припинення партійної диктатури, котра сама по собі і створює багато з цих проблем і суперечностей, говориться в повідомленні радіо «Голос Америки».
Багато хто з міжнародних аналітиків, включаючи і Мартіна Уолкера, вважає, що справи в економіці Китаю значно гірші, ніж повідомляє китайський уряд.
Уолкер відзначив: «Тим цифрам зростання економіки, що опублікувала нещодавно китайська влада, дуже важко повірити. Достатньо тільки подивитися на кількість порожніх контейнерів у китайських портах, а також дані про імпорт і експорт та вже буде зрозуміло, що ці цифри зростання економіки, про які заявляють китайські лідери, далекі від реальності».
Одночасно з цим багато китайських правозахисників критикують політику компартії за те, що вона робить наголос на матеріальному та економічному розвитку життя людей, повністю ігноруючи їх духовне життя. На їхню думку, духовне життя за важливістю стоїть не лише на одній сходинці з матеріальним, але навіть набагато важливіше за нього.
У доповіді «Фрідом Хаус» також наголошується, що, незважаючи на великий психологічний і душевний тиск, який відчувають мешканці Китаю, їх розуміння і твердість у відстоюванні своїх прав з кожним днем стають все сильнішими.
