Рано вранці 27 квітня до влади повіту Кунань приїхали зі зверненням 314 звільнених народних вчителів з 16 селищ провінції Ляонін. Прохачі розгорнули плакати з написом «Ми хочемо жити, ми хочемо працювати, нам потрібна компенсація» і почали проводити акцію мирного сидіння напроти будівлі адміністрації.
Вони просиділи сім годин, але жоден чиновник не вийшов для спілкування з ними. Тоді більше трьох сотень вчителів стали на коліна в надії, що представники влади, дивлячись на їхній жалюгідний вигляд, змилосердяться і вийдуть для переговорів.
Отже, на колінах вони простояли близько півгодини, але ніхто з представників адміністрації так до них і не вийшов.
«Вчителі використовували стародавню форму звернення, щоб передати чиновникам свій душевний біль. Ми так і стояли у дворі будинку на колінах, поки нам не сказали, що нікого з начальства зараз у будинку немає. Але невже ніхто не міг вийти замість них і поговорити з нами?» – Розповідає викладач на прізвище Ян в інтерв’ю радіо «Вільна Азія».
Ближче до кінця робочого дня, коли до працівників освіти так ніхто і не вийшов з кола чиновників, багато вчителів висловили бажання їхати зі зверненням до провінційної влади. Вони викликали три автобуси і вже сіли в них, але водії невдовзі сказали, що нікуди не поїдуть, оскільки щойно отримали наказ не везти їх. Тут до апелянтів під’їхало кілька сот поліцейських у штатському, які наказали вчителям вийти з автобусів, а коли ті відмовилися, почали силою витягувати їх. В результаті їм нічого не залишалося, як підкоритися.
Учасники акції розповіли, що власті їх звільнили з роботи, і кожен рік виплачують компенсацію у розмірі 400 юанів ($ 57), на яку неможливо прожити навіть один місяць. Відповідно до закону, що вийшов у 1997 р. про те, що народним вчителям повинні дати статус офіційних вчителів, місцева влада так і не оформила їм належних документів. Учителі впевнені, що гроші, які уряд їм виділяє, чиновники забирають собі в кишеню. Всього в повіті Кунань таких учителів більше 1200.
