Нещодавно в Китаї завершився річний проект по залученню людей до донорства органів. Офіційних донорів виявилося менше у тисячу разів, ніж у країні проводиться трансплантацій. Непрямі докази вказують на те, що органи насильно беруться у в’язнів совісті та дисидентів через потурання та за підтримки уряду.
Китайці не хочуть жертвувати органи
#img_left#Газета провінції Хенань «Дахебао» у березні повідомила про завершення пілотного проекту пожертвування органів, запущеного Міністерством охорони здоров’я КНР спільно з організацією «Червоний хрест». Проект був розрахований на рік, до нього увійшли більше 10 найперспективніших у цій галузі провінцій і міст.
Згідно з результатами цієї програми, органи пожертвували всього лише 100 чоловік.
Провінція Хенань, в якій знайшлося 4 донора органів, була названа передовою в цій галузі.
У місті Нанкіні з населенням в 7,5 млн чоловік, який також називають китайською «столицею благодійництва», за рік реалізації програми не було жодного донора. За останні 20 років у місті тільки 3 людини погодилися пожертвувати свої органи.
Видання вказує, що жертвувати органи китайцям перешкоджають їх традиційні уявлення, тому отримати необхідну кількість органів дуже важко.
Гу Гожун, керівник «Червоного хреста» міста Чженчжоу вважає, що окрім традиційних уявлень китайців, перешкоду донорства становлять також і недосконалі закони стосовно трансплантології в країні.
«Ці закони дуже розмиті і не дієві, в результаті чого і без того мала кількість донорів постійно скорочується», – говорить Гу.
У статті також мовиться, що з моменту введення «Правил трансплантації людських органів» у травні 2007 року, з усієї країни свої органи пожертвували всього лише близько 150 осіб.
Число трансплантацій неухильно зростає
#img_right#Згідно тієї ж статті «Дахебао», минулого року в провінції Хенань було зроблено більше 400 операцій з трансплантації органів. Пересадки органів у провінції очікують більше 10 тис. чоловік, що сильно засмучує лікарів і самих хворих.
Шанхайське видання Eastday повідомило, що зараз у Китаї щороку в трансплантації потребують близько 1,5 млн осіб, з яких тільки 130 тисяч хворих можуть отримати необхідні органи, але більшість вмирає, так і не дочекавшись операції.
Кореспонденти «Дахебао» провели своє розслідування і повідомили, що основним джерелом органів у Китаї є засуджені до смертної кари, які «добровільно жертвують свої органи».
Цієї ж версії дотримується і китайська влада у відповідь на звинувачення міжнародних організацій у насильницькому видаленні органів у людей.
Однак, згідно з даними Пекіна, кожен рік у Китаї смертні вироки виносяться всього близько 2 тисячам осіб. Ця цифра неточна, оскільки офіційна статистика страт у Китаї вважається державною таємницею, але навіть вона набагато менша числа щорічних трансплантацій в країні.
Зростання числа операцій з пересадки органів у Китаї неухильно зростає, хоча тепер дані про це публікуються все рідше, що пов’язане з міжнародним засудженням режиму КНР за насильницьке вилучення органів у людей, особливо у в’язнів совісті.
Так, у березні 2010 року китайська газета «Південний уїкенд» навела слова заступника завідувача лікарнею міста Чжуншань Хе Сяошуня, який сказав: «2000 рік був переломним в історії трансплантології в Китаї. Кількість операцій з пересадки печінки в цьому році було в десять разів більше, ніж у 1999 році. А в 2005 році кількість операцій з пересадки органів потроїлася».
Раніше професор Ши Біні, віце-голова Китайської медичної асоціації з трансплантації органів повідомив виданню «Охорона здоров’я в Китаї», що в 2005 році в країні було зроблено близько 10 тис. трансплантацій печінки і близько 4 тис. трансплантацій нирок, а в 2006 році загальна кількість операцій з пересадки органів досягла 20 тисяч.
У пошуку органів активно допомагає уряд
На багатьох веб-сайтах китайських лікарень обіцяють знайти підходящу нирку за 1-2 тижні, а відповідні печінку чи серце – від 2 тижнів до місяця. У той час, як, наприклад, в США, згідно з даними національного Департаменту охорони здоров’я і соціального забезпечення, середній період очікування нирок для пересадки складає два роки, а печінки три роки.
Згідно з даними різних незалежних розслідувань, більшість китайських лікарень, які займаються трансплантацією, знаходяться під юрисдикцією збройних сил КНР, управління громадської безпеки та воєнізованої поліції.
Веб-сайт Східного центру трансплантації міста Тяньцзіня повідомив, що в забезпеченні лікарень органами активно допомагає уряд, що «є безпрецедентним в усьому світі».
Мимоволі виникає питання, як уряду вдається знаходити таку кількість донорів?
#img_left#У березні 2006 року Ан Ні (Ені), якій вдалося виїхати з Китаю до США, розповіла журналістам, що її колишній чоловік є хірургом. У період з 2001 по 2003 рік він особисто за наказом влади витягнув рогівки у 2 тис. живих послідовників духовної практики Фалуньгун . Його колеги після нього витягували з цих людей інші необхідні органи, після чого тіла «донорів» кремували.
Прихильників цієї практики правлячий в КНР режим репресує вже більше 11 років. За даними Інфо-центру Фалуньгун, сотні тисяч з них перебувають у в’язницях і таборах без права побачень з родичами. Тобто після арешту, долю багатьох з них практично неможливо простежити.
У тому ж 2006 році китайський військовий лікар у відставці з військового округу міста Шеньяна на правах анонімності повідомив виданню The Epoch Times, що в Китаї існує мінімум 36 засекречених пунктів, в яких міститься велика кількість прихильників Фалуньгун, відібраних для вилучення органів. Ці пункти, які він назвав концентраційними таборами, обладнані крематоріями, необхідними для знищення тіл жертв.
«Найбільший з них розташований у місті Цзютай провінції Цзілінь. Його кодова назва 672-S. Там міститься більше 120 тис. прихильників Фалуньгун і дисидентів. Після того, як компартія зарахувала послідовників Фалуньгун до своїх "класових ворогів", вона вже не приймає їх за людей, а розглядає як сировину для комерційного використання», – розповів колишній лікар.
#img_right#Відомий канадський правозахисник Девід Мейтас і колишній Держсекретар Канади з питань азіатсько-тихоокеанського регіону Девід Кілгур у 2006 році створили спеціальну комісію і почали незалежне дослідження джерел органів у Китаї.
У 2009 році вони опублікували уже третій звіт про виконану роботу, який назвали «Кривава жнива». Зокрема у звіті вказується, що в період між 2001 і 2005 роками для трансплантацій у Китаї було використано 41 500 органів, а кількість донорів печінки різко зросла з 7 у всій країні в 2001 році до 2 168 у 2005 році тільки лише в одному госпіталі.
Автори звіту відзначили, що число трансплантацій у Китаї зростає паралельно посиленню переслідування прихильників Фалуньгун, а також призвели численні докази того, що у цих людей масово вилучають органи без їх згоди.
«У Китаї відбувається досі небачене на Землі зло», – сказав насамкінець Девід Мейтас на одній з прес-конференцій присвяченій звіту.
