Російська делегація зустрілася з членами Організації Північноатлантичного договору (НАТО) у Брюсселі 12 січня, щоб обговорити пропозиції щодо безпеки на тлі побоювань Заходу, що Москва може планувати вторгнення в Україну.
Перше з липня 2019 року засідання Ради Росія-НАТО (РРН) завершилося висновком про те, що між НАТО та Росією існують суттєві розбіжності, які «непросто подолати».
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг прийняв заступника міністра закордонних справ Росії Олександра Грушка у штаб-квартирі альянсу для проведення важливих переговорів. Глава альянсу сказав, що «це позитивний знак» того, що 30 членів НАТО та Росія сіли за один стіл і обговорили важливі теми, хоча, схоже, потрібно більше діалогу.
«Союзники НАТО готові знову зустрітися з Росією для більш детального обговорення, внесення конкретних пропозицій і пошуку конструктивних результатів», — він журналістам у Брюсселі.
Члени альянсу заявили, що вважатимуть переговори 12 січня успішними, якщо Росія погодиться на подальші переговори. НАТО готове вести переговори з Москвою щодо підвищення відкритості щодо військових навчань, щоб уникнути випадкових зіткнень, які можуть спровокувати конфлікт, а також контролю над озброєннями щодо ракет у Європі.
Вимоги Росії — неприйнятні
Але союзники вказали, що багато вимог Росії, викладені у двох грудневих проєктах договорів, є неприйнятними, у тому числі заклики скоротити діяльність альянсу до рівня 1990-х років та обіцянку не приймати нових членів.
Заступник держсекретаря США Венді Шерман підтвердила, що будь-яка європейська країна повинна мати право вступити до НАТО, попри вимоги Москви щодо розширення.
«Я підтвердив фундаментальні принципи міжнародної системи та європейської безпеки: кожна країна має суверенне право вибирати свій власний шлях», — написала Шерман у своїй на Twitter.
У той час як російська делегація проводила переговори 12 січня, російські військові у своїй заяві від 11 січня про проведення навчань із бойовою стрільбою з участю 3000 військовослужбовців та 300 одиниць бронетехніки поблизу кордону України.
Представник Кремля Дмитро Пєсков зазначив, що операція, проведена в кількох регіонах Росії, що межують з Україною, та в одному регіоні, що межує з Білоруссю, не була пов’язана із засіданням РРН.
«Ми ведемо переговори не з позиції сили, тут немає і не може бути місця ультиматумам», — заявив Пєсков у Москві, коли переговори в Брюсселі тільки розпочиналися.
Але він сказав, що загальноєвропейська безпека перебуває в критичній точці, і Заходу необхідно відреагувати на занепокоєння Росії діями НАТО в колишніх комуністичних країнах, які вважає своїм заднім двором.
Раніше цього тижня американські та російські представники розпочали перші з трьох ключових переговорів. За словами високопосадовців з обох боків, зустріч 10 січня, спрямована на розрядку напруженості навколо України, завершилася без суттєвого прориву.
«На жаль, ми маємо великі розбіжності в наших принципових підходах до цього, — заявив заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков на пресконференції 10 січня. — У США та Росії певною мірою протилежні погляди на те, що треба робити».
Під час телефонної конференції з журналістами Шерман сказала, що деякі гарантії, запропоновані Росією, «просто не влаштовують США», тоді як Рябков вважає дискусії «оптимістичними» — він зазначив, що не бачить розуміння з боку США, яке б задовольнило Москву.
Рябков знову виклав три вимоги Москви 9 січня, заявивши, що вони домагаються відмови від подальшого розширення НАТО, відсутності ракет на кордонах Росії і щоб НАТО більше не проводила військові навчання, розвідувальні операції або інфраструктуру за межами своїх кордонів у 1997 році.
Третій раунд переговорів триватиме 13 січня у Відні в Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), ширшому органі, в якому представлені Росія, США та європейці.
За матеріалами
