Дитинство
Леонардо Вільгельм Дікапріо народився в Лос-Анджелесі 11 листопада 1974. Вони з матір’ю жили в бідному кварталі Голівуду, де в основному мешкають озлоблені невдахи, чиї марнолюбні мрії розбилися об сувору дійсність «фабрики зірок».
Тут наркотики можна було купити просто на вулиці, і батьки всіляко намагалися захистити хлопця від згубного впливу. Але маленького Леонардо більше цікавили бродячі коти та собаки. Його батьки були розлучені, але Леонардо з вдячністю згадує, що вони завжди були поруч, коли він ріс.
З малих років Леонардо любив все відображати, передражнювати, але так як акторська гра, за великим рахунком, і є одне велике кривляння, то можна припустити, що він просто був талановитий.
Одного разу батько йому розповів, що його зведеному брату вдалося добре заробити, знявшись у кіно. Це дуже здивувало Леонардо, так як він вважав, що професія актора, це щось, що передається тільки з генами при народженні. Тоді і він вирішив зніматися в кіно.
Вперше на екрані він з’явився у віці п’яти років. Батько радив йому почати постійно ходити на проби. Леонардо згадує, що якось пройшов 160 кінопроб, але не отримав жодної ролі. До п’ятнадцяти років юний актор уже здобув свого агента, якого влаштовувала і його зачіска, і прізвище, на відміну від попередніх кандидатів на агенти. #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
Кар’єра
До сімнадцяти років ДіКапріо знявся в численних рекламах і в таких серіалах, як «Санта Барбара» і «Зростаюча біль». У 1991 році він отримує першу серйозну роль у фільмі «Життя цього хлопця", після якого пішли захоплені відгуки критиків.
Не змусила себе чекати і перша номінація на «Оскар» за роботу в картині «Що гризе Гільберта Грейпа». У картину «Швидкий і мертвий» ДіКапріо взяли, завдяки протекції його знаменитої подруги актриси Шерон Стоун, яка, кажуть, обіцяла сплатити гонорар актора зі своєї кишені.
Як би там не було, але з роллю Леонардо впорався відмінно, і якщо сам фільм і не удостоївся хвалебних рецензій, то його варто було подивитися саме завдяки роботі ДіКапріо.
Рік по тому Леонардо грає у видатної стрічці Агнешки Холланд «Повне затемнення», де він грає молодого і талановитого поета Рембо, його не прості відносини з коханцем поетом Верленом. Після виходу цієї картини «жовта преса» тут же приписала йому нетрадиційну орієнтацію. Насправді, ця психологічно складна роль була зіграна просто прекрасно.
Уже в цей час Леонардо ДіКапріо був дуже популярний, і це йому подобалося. Як він сам якось висловився: «Слава – це перепустка в будь-яке місце». Його юні шанувальниці по всьому світу обклеювали стіни постерами із зображенням свого кумира і зізнавалися йому в коханні через Інтернет. У 1997 році журнад «People» вніс ім’я Леонардо ДіКапріо в список 50 найкрасивіших людей світу.
У 1996 році була сучасна інтерпретація Шекспіра режисером Базом Лурманн «Ромео + Джульєтта». ДіКапріо остаточно влаштувався в статусі «Першого героя-коханця». І це трохи дивує, тому що за зовнішнім виглядом він скоріше нагадує бунтарського підлітка, трохи нервового і колючого. Але, очевидно, з камерою у нього абсолютно особливі відносини, в результаті чого на екрані відбувається якась хімія, що народжує ніжні почуття в серцях жінок.
У 1997 році Джеймс Кемерон готувався поставити свою сьогодні вже легендарну картину «Титанік». Актори в основному були підібрані, ось тільки деякі сумніви Кемерон відчував по відношенню до планованого на головну роль Меттью МакКонахі. Коли агент запропонував ДіКапріо спробувати на роль Джека, той лютував, що ця роль нудна і не цікава, і погодився зустрітися з Кемероном тільки для бесіди вдвох.
Кемерон був вельми здивований таким ставленням молодої знаменитості, але вже після кількох хвилин розмови з актором зрозумів, що Леонардо ДіКапріо саме той актор, який йому потрібен на роль Джека у фільмі «Титанік». Картина мала приголомшливий успіх, і ще кілька днів тому вона була неперевершеним лідером у світовому кінематографі за касовими зборами.
«Титанік» не приніс ДіКапріо «Оскара», лише номінацію на «Золотий Глобус», але ця робота вивела його на новий рівень голлівудських знаменитостей – на рівень мегазірок, яким за один фільм платять до 20 мільйонів доларів. Але, як і всі знамениті ролі, також і образ «наймилішого хлопця» Джека уклав Леонардо в свої безжальні обійми. Тепер глядачі не хотіли його приймати в іншому образі, завдяки чому наступні фільми з його участю «Людина в залізній масці» і «Пляж» не досягли успіху.
Вирватися з цупких лап прилип до нього образу, Леонардо вдалося лише після «Банди Нью-Йорка» і «Злови мене, якщо зможеш». Далі, вже з 2004 по 2006 рік, пішли такі чудові і серйозні роботи, як ролі у фільмах «Авіатор», «Відступники» і «Кривавий алмаз».
У 2008 році він знову працює разом зі своєю партнеркою по "Титаніку» Кейт Уінслет в картині режисера Сема Мендеса «Дорога змін». У цьому році на Кінофестивалі в Берліні буде представлений трилер Мартіна Скорсезе «Острів проклятих», в якому ДіКапріо грає головну роль.
Трохи з особистого життя
Чому трохи? Тому, що актор Леонардо ДіКапріо вважає, що особисте життя навіть знаменитості, це все ж таки його особисте життя. До того ж, на відміну від інших знаменитостей, котрі проводять час на світських вечірках і в елітних клубах, Лоенардо не дає приводу для брудних пліток і не влаштовує публічних скандалів.
Але піти у невеликий загул з друзями після чергової зйомки, це цілком в його дусі. Проте якщо ви спробуєте дізнатися, в яких барах актора можна знайти, він на це відповість, що до мистецтва це не має ніякого відношення.
Його дуже засмучує, що він не може провести час з друзями, щоб не поповзли чутки про його орієнтації. Тому він не раз підкреслював у розмові з пресою: «Я не гей».
До того ж, після чотирьох років дружби з моделлю Бар Рафаелі актор, здається, нарешті, зважився взяти на себе зобов’язання чоловіка. Офіційні заручини намічені на День усіх закоханих, але не будемо прискорювати події, адже після п’яти років стосунків з моделлю Жизель Бундхен, незважаючи на всі розмови, весілля все-таки не відбулася. Як кажуть: «Не кажи «гоп!», поки не перестрибнув».
Актор продовжує багато зніматися. Хоча зовні Леонардо ДіКапріо значно змінився, від того солодкого хлопчика з Титаніка вже нічого не залишилося, але акторській майстерності роки тільки на користь. Він як і раніше дуже талановитий, живий і винахідливий актор, який з ентузіазмом хапається за найскладніші ролі, просто тому, що так цікавіше. Його не ваблять касові картини, йому потрібен високий художній рівень.
