Двоє художників-самоучок з Австралії знайшли творчу віддушину у виготовленні меблів і предметів мистецтва з живих дерев. Завдяки плануванню та терпінню, вони створюють мистецтво, яке з часом еволюціонує, з максимальною повагою до природи.
Неймовірний «живий стілець», на створення якого пішло дев’ять років, прославив цю пару на весь світ.
65-річний Пітер Кук та 51-річна Беккі Норті познайомилися у 1995 році. Обидва є художниками-самоучками й живуть у Португалії з 2017 року, виготовляючи меблі та витвори мистецтва під творчим ім’ям Pooktre — ім’я з семи літер, що поєднує прізвисько Пітера «Пук», слово «дерево» та улюблену цифру Пітера — сім. Pooktre було визнано світовим лідером у мистецтві формування дерев на всесвітній виставці в Айті, Японія, у 2005 році.
Флагманський витвір мистецтва подружжя — дика слива (prunus myrobalan), що має форму стільця, була створена у 1998 році. Сьогодні це красиве доросле дерево та унікальний, функціональний предмет меблів в одному.
«Знадобилося три роки, щоб дерево набуло своєї форми, і ще шість років, щоб на ньому можна було сидіти», — розповіло подружжя в інтерв’ю The Epoch Times. «Основною причиною того, що дерево так довго не могло бути використано як стілець, були місцеві умови: у нас не було доступу до міської води, і ми покладалися на дощ».
«Люди протягом всієї історії завжди хотіли працювати з природою або бути зануреними в неї. Тому фігурні дерева можуть викликати бурхливу реакцію, коли люди вперше їх бачать», — розповідає подружжя.
Одним з таких прикладів є «Живі кореневі мости», вирощені вар-хасі та жителями Індії, які живуть в одному з найвологіших регіонів планети, з видами фігових дерев, які еволюціонували так, що їхнє коріння відкрите для повітря… Це безпрограшна ситуація: через 30 з гаком років люди мають пішохідний міст, який не розмивається в сезон мусонних дощів, а дерево має більшу стабільність, оскільки не поширює своє коріння далеко».
Цікаво…
Пітер, чиєю першою великою творчою справою було професійне виготовлення ювелірних прикрас наприкінці 1970-х років, надихнувся ідеєю спробувати робити меблі з дерев під час прогулянок на природі.
«У 1987 році Пітер відвідав одне зі своїх улюблених місць — тріо чудових фігових дерев, що росли на великих каменях, розташованих під скелею», — розповідає Беккі. «Коли він повертався додому зі скель за своєю хатиною, в його голові проросла ідея: „Цікаво, чи зможу я виростити стілець“. І вже наступного дня він почав працювати над цим».
«Пітер взяв сім черешків з верби та посадив їх у формі літери U на ділянці, куди стікали стічні води з хатини».
Відтоді Беккі, дизайнерка ювелірних прикрас і костюмів, та Пітер, який також має досвід різьблення по дереву та каменю, разом «майстрували» з використанням дерев для створення функціонального мистецтва.
Пітер вирощував вербовий стілець і підставку для горщика, коли познайомився з Беккі, того ж року, коли закінчилася епічна восьмирічна посуха, що змінила їхні мистецькі перспективи.
Поступове формування
У перший рік спільного життя пара працювала над журнальним столиком і дзеркалом. Потім вони висадили бордюри, канделябри, стільці, підставку для капелюхів довільної форми, крісло-гойдалку, дзеркала різних розмірів та «людей на деревах» — улюбленців Пітера. Надихаючись формами в природі, Пітер і Беккі стверджують, що в їхньому дизайнерському процесі величезну роль відіграє випадковість.
Подружжя повільно вдосконалювало свій процес протягом 28 років спільної роботи — поступовий підхід, який різко контрастує з «миттєвою альтанковою скульптурою», іншою методикою формування дерев, яка згинає повністю вирощені дерева у бажану форму, а потім фіксує їх на місці, поки не утвориться нова поросль.
«Наш процес полягає у поступовому формуванні. Ми починаємо з вивчення історії дерева, розробляємо концептуальний проєкт, а потім створюємо каркас, за яким буде рости новий стовбур. Потім ми висаджуємо насіння, саджанець або черешок, і процес формування починається в міру того, як дерево росте».
«Невеликі конструкції можуть ожити за один вегетаційний період, але якщо ви хочете вишуканий стілець, вам доведеться почекати кілька років», — кажуть вони. «Для успішного формування дерев може знадобитися від 15 до 50 кроків у правильній послідовності».
На своїй ділянці в Португалії подружжя має доступ до багатих ґрунтів і води, а також до іншого виду дерев — лондонського платана. Завдяки цим ресурсам вони можуть «виростити стілець» всього за п’ять років.
На запитання, чи впливає метод Pooktre на здоров’я дерева, подружжя відповіло: «Ні. Вони лише стають товстішими. Пошкодження виникають, коли дерево або гілка вигинається за межі свого нормального діапазону згинання, а ми ніколи цього не робимо. … Поки ми залишаємося в зоні формування і даємо їм доступ до світла, ці дерева будуть рости де завгодно, і вони навіть не знають, що стануть стільцями!»
Розширюючи межі
Серед відомих раніше художників, які займалися формуванням дерев, — Аксель Ерландсон, який прославився у США у 1920-х роках, але він тримав свої секрети при собі до самої смерті у 1960-х роках. Перша книга про дерева Ерландсона була написана в 1995 році Річардом Рімсом під назвою «Як виростити стілець».
Архітектор Марк Прімак допоміг врятувати дерева Ерландсона від багаторічного занедбання після його смерті, після чого чоловік на ім’я Майкл Бонфанте здійснив масштабну пересадку дерев до садів Гілрой у Каліфорнії.
«Деякі з дерев Акселя все ще живуть і процвітають там сьогодні», — каже подружжя.
Щоб покращити мистецтво формування дерев, Пітер і Беккі самі опублікували дві книги: «Знання для вирощування фігурних дерев» і «3 методи формування дерев». Вони також позначають усі фотографії своїх робіт датами посадки, походження та фотографування, щоб люди могли відстежувати прогрес кожного проєкту на сайті Pooktre.
Для Пітера і Беккі радість їхнього ремесла полягає у розширенні меж можливого, і вони наполегливо працюють над втіленням своїх задумів у життя.
