Навіть зараз, під час війни, Україна виробляє значну частину світового обсягу пшениці, кукурудзи та олії. Але війна сприяє тому, що гігантські обсяги товарів, найімовірніше, не досягнуть своїх пунктів призначення у світі.
Дивлячись на безкраї пшеничні поля під Одесою, фермеру Дмитру Матуляку важко уявити, що голод неминучий. На півдні України наближається врожай зернових, і він має бути добрим. Але поки Росія блокує порт Одеси, пшениця не може бути експортована – з катастрофічними наслідками для бідніших країн.
Російська агресія сильно вдарила по Матуляку. У перший день вторгнення під час авіа нальоту один з його складів спалахнув — у результаті згоріло 400 тонн корму для тварин. Тим не менш, 62-річний чоловік обробляв свої поля і за кілька тижнів збере багатий врожай.
Продовольча криза після війни?
Але куди подіти зерно? Склади ще переповнені з минулого року; за даними влади України, там залишилося понад 20 мільйонів тонн продовольства. Є побоювання, що значна частина його згниє. “Це жорстоко, коли в країні псуються продукти харчування, а інші люди залишаються бідними та голодними”, — каже Матуляк. “Це звірство, жорстокість, інакше й не скажеш”.
У той час як основна увага прикута до виснажливих боїв на сході України, блокада Чорного моря може мати далекосяжні наслідки війни: зростання цін на продовольство і голод.
У мирний час Україна була одним із найважливіших світових зерносховищ. Через її порти щомісяця експортувалося близько 4,5 мільйонів тонн сільськогосподарської продукції, включаючи 12 відсотків світової пшениці, 15 відсотків кукурудзи та половину олії.
Транспортних можливостей майже немає
Російські атаки і особливо морська блокада значною мірою призвели до зупинки торгівлі. Залізничний та автомобільний транспорт не може замінити морські перевезення. Війна “загрожує десяткам мільйонів людей за відсутності продовольчої безпеки”, попередив минулого тижня Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш. Наслідками можуть бути “недоїдання, масовий дефіцит і голод” на багато років.
Одеський порт простоює вже кілька місяців. Протягом десятиліть місто на Чорному морі було центром експорту сільськогосподарської продукції, зокрема й для інших країн Східної Європи. Зерно прибувало залізницею і вирушало з Одеси по всьому світу.
На согодні у порту та на складах міста знаходиться понад чотири мільйони тонн зерна торішнього врожаю. “Ми не зможемо зберігати новий урожай, ось у чому проблема”, — каже мер Одеси Геннадій Труханов. Якщо блокада продовжиться, “люди просто помруть із голоду”.
На суші українській армії вдається протистояти супротивникові, який переважає за силою, але на морі агресор має явну перевагу.
“На жаль, Україна традиційно упускає з уваги питання морської безпеки”, — пише колишній міністр оборони країни Андрій Загороднюк в аналізі, опублікованому американським аналітичним центром Atlantic Council. “У той час, як демократичний світ прийняв виклик озброєння України, щоб протистояти російській агресії на суші, міжнародна участь у війні на морі має більш обмежений характер”.
Минулими вихідними президент України Володимир Зеленський звернувся до миру з проханням надати “відповідну зброю”, яка могла б допомогти покласти край блокаді Чорного моря. Але навіть якщо це вдасться, на відновлення торгівлі можуть піти місяці. Адже навряд чи якась судноплавна компанія відправить свої судна до зони бойових дій.
За матеріалами Epoch Times Europe GmbH
===
