Травма хребта відчутно впливає на якість життя людини. Якщо Ви травмувались важливо вчасно розпочати лікування і приймати ліки для спинного мозку без зволікань. Травма спинного мозку пошкоджує щільність нервових пучків і впливає на процес передачі нервових сигналів між мозком і тілом. Без нейронного зв’язку з мозком рухові та сенсорні функції втрачаються, і повернути їх за допомогою фізичної реабілітації стає складно.
Пошкодження спинного мозку, зазвичай, є наслідком фізичної травми – автомобільної аварії, падіння, удару чи хірургічних ускладнень. Також порушення роботи спинного мозку може відбутись через ріст пухлини, зараження організму чи зміни кровопостачання хребта в посттравматичний період. Більше 50% травм припадають на шийний відділ хребта, 15% на грудний, 15% на поперековий та 15% припадають на межі відділів – грудного і поперекового.
Зазвичай при пошкодженні спинного мозку відбувається порушення рухових функцій нижче травмованого місця. Якщо травма людини очевидна, є набряк та крововилив в місці ураження, – це може свідчити про забій спинного мозку. Якщо при цьому є розтрощення та розрив хребців – з’являється загроза занесення інфекції.
Забій спинного мозку – симптоми:
- втрата або зміна чутливості тіла чи окремих його частин;
- зміна здатності відчувати холод, тепло чи дотик;
- параліч, який може виникнути миттєво або з часом;
- втрата контролю над кишечником або сечовим міхуром;
- спазм, поколювання чи біль, відчуття печіння в хребті;
- неприродне положення хребта або голови;
- утруднене дихання, кашель, слабкість;
- труднощі з рівновагою та ходьбою.
Визначити ступінь механічного пошкодження хребта і спинного мозку дозволяють неврологічні тести, рентгенографія та томографія. Ще один метод діагностики – люмбальна пункція – дозволяє виявити наявність крововиливу, тобто присутність крові у цереброспінальній рідині.
Найлегша форма пошкодження хребта – струс спинного мозку. При струсі неврологічні порушення є зворотними, функціональність організму повертається швидко (до 2-3 днів).
Від ступені тяжкості травми, зони ураження і часу до лікування залежать методи реабілітації травмованої людини. Люди з неповними травмами зберігають сенсорну функцію і мають певний контроль м’язової активність нижче місця травми. Люди з повною тяжкістю травми втрачають нервовий зв’язок нижче місця ушкодження, сенсорні та моторні функції втрачаються.
Програма реабілітації у хворих з травмами спинного мозку має непорушну ціль – декомпресію спинного мозку – зниження тиску на нервові закінчення всередині хребта. Прийом протинабрякових препаратів одразу після травми може допомогти «утримати» розвиток пошкодження. Поліпшення обміну речовин та провідності нервової тканини є основою лікування пацієнтів зі спінальною травмою. Для цього пацієнтам прописують масаж, гімнастику, акупунктуру, різні види електростимуляції та магнітотерапії.
Для зняття больового синдрому приміняють блокатори – паравертебральні, епідуральні, трансфорамінальні. Комплексні методи лікування та реабілітації після травми показують найкращі результати для пацієнтів. Останні дослідження є досить оптимістичними в прогнозах повернення продуктивного життя людям з травмами спинного мозку. Розвиток нейронної інженерії та нейронного протезування дозволяє говорити про відновлення електричної стимуляції уражених ділянок. Новітні комбіновані імплантати здатні приймати сигнали безпосередньо з мозку пацієнта (NINDS).
*Коментар: редакція не несе відповідальності за зміст і думки, викладені в статтях зі знаком Ⓟ.
