#img_left#Будучи утримуваною вісім місяців під вартою у харківському СІЗО, її відпустили та закрили справу. Конфісковане майно держава жінці так і не повернула…
Надія Шапетько – директор ТОВ «Шанс». У 2002 році на неї було подано судовий позов із звинуваченням її у хабарництві та розкраданні державного майна. Невдовзі до її дому прийшов судовий виконавець разом із слідчим і наклали арешт на майно, причому рішення суду щодо його конфіскації не було. Заарештували фактично все, що мала підприємець, в тому числі: люстру, лампочки та навіть фужер без ніжки (!).Окрім особистих речей Надія Станіславівна також втратила печатки, штампи, статут, інші документи, пов’язані з її підприємницькою діяльністю, а на рахунки в банках було накладено арешт.
В результаті її фірма вже не могли нормально функціонувати, від чого постраждав увесь її бізнес. Але це ще не найстрашніше. Коли пані Шапетько знаходилась в СІЗО, на неї усіляко тиснули, щоб вона хоча б частково зізналась у скоєні злочинів, які, до речі, не мають до неї жодного відношення. Жінка не могла отримувати передачі від родичів та близьких, а в камеру до неї постійно підселяли волоцюг, бомжів та п’яниць.
Перебуваючи під вартою та ще й у таких важких умовах, пані Надія захворіла на цукровий діабет. Як відомо, ця недуга не виліковується, а хворі мають дотримуватись найсуворішого режиму та дієти. Але незважаючи на погіршення фізичного та психологічного станів, умови її утримання не пом’якшились, навпаки – охоронці навіть не дозволяли передати жінці мінеральну воду.
Згодом жінці вдалось домовитись, щоб до неї все ж таки доходили передачі, але за це вона вимушена була віддати на штрафмайданчик свої автомобілі, в тому числі, джип "Гранд Шероке", який був спільною власністю. Зараз ці машини, за висновком експерта, після того, як ними покористувались працівники служби безпеки, вже не підлягають ремонту.
Оскільки стан жінки погіршувався і її вже не можна було утримувати в умовах СІЗО, суд звільнив її з-під варти. Але в той же день її знову заарештували, «приписавши» їй чергову справу.
Змучена судовою тяганиною Надія Шапетько потім, коли й цю справу було закрито, звернулась із заявою до Генерального прокурора України, в якій запитала, хто та коли поверне їй все вилучене в неї майно? Але замість того, щоб отримати відповідь, щодо неї була порушена нова кримінальна справа. Через рік і її було закрито. Отже, правоохоронні органи чітко дали зрозуміти жінці: якщо ти на нас скаржитимешся, ми будемо хоч кожного дня порушувати проти тебе справи.
Нарешті, коли були винесені остаточні рішення по всіх справах, порушених стосовно неї, Надія Шапетько подала цивільний позов до держави за матеріальну та моральну шкоду на суму 24 млн. грн..
– В цій сумі навіть не врахований індекс інфляції, – розповідає адвокат Шапетько Марія Самбур. – Ми взяли мінімальну заробітну плату, мінімальне відшкодування майна, яке було вилучене. Все, що ми хочемо – це просто отримати те, що колись забрали в моєї підзахисної, а оскільки майна немає, просимо стягнути в грошових коштах. Адвокат додає, після прийняття рішення з цього позову, ми вимагатимемо притягнення до кримінальної відповідальності саме слідчого, який розслідував цю справу. Погодьтесь, неможливо за вісім місяців утримання людини під вартою не розібратись винна вона чи ні. Я вважаю, що в його діях є ознаки злочину.
Складність цієї справи пояснюється тим, що вона належить до так званих замовних кримінальних справ, вважає адвокат. На її думку, зараз правоохоронні органи працюють, як комерційні структури. Вони беруть гроші за порушення кримінальної справи, за взяття під варту, за звільнення, за направлення справи до суду, за її закриття. На все існують свої такси та розцінки. До речі, слідчого, який займався цією кримінальною справою, Караченцева І.В., було підвищено до рівня судді.
Зараз ця справа слухається в Солом’янському суді м. Києва. Чим вона закінчиться -невідомо, адже як прокуратура Харківської області, так і Державне казначейство України повністю заперечують позов. Останні кажуть, що позивачка не довела законні підстави для відшкодування цієї суми. Хоча, нагадаємо, в Законі про відшкодування матеріальної та моральної шкоди зазначено, що держава зобов’язана відшкодувати заробітну плату та вилучене майно особі, яка незаконно притягувалась до кримінальної відповідальності.
