Дивовижна тварина жираф, вона начебто створена з різних тварин. В неї є частка від коня – тулуб, шия та плечі – від верблюда, ослиний хвіст, ноги – антилопи, а шкіра плямиста, як у леопарда. На латині жираф звучить як «жирафа», що означає «верблюдолеопард».
Жираф – найвища тварина, дорослий самець досягає до 6 метрів заввишки. Величезний ріст дозволяє жирафам помітити хижаків здалеку. У разі небезпеки жираф може мчати зі швидкістю 60 кілометрів на годину, роблячи величезні стрибки завдовжки до 8 метрів. А також перестрибнути бар’єр висотою до двох метрів. Якщо хижак нападає на жирафа, на захист йдуть сильні копита. Отримавши потужний удар і відлетівши в бік, лев або леопард будуть обходити жирафа стороною. Поруч з пильними велетнями зебри та антилопи відчувають себе в безпеці.
Природне місце існування найвищих тварин – африканська савана. Жирафи тримаються групою, що складається з самця і декількох самок з дитинчатами.
Незважаючи на струнку фігуру, ці велетні досить ненажерливі. За день найвища тварина з’їдає до ста кілограмів зелені. Язик у неї величезний – майже півметра і дуже рухливий. Жираф підхоплює листя спочатку язиком, а потім губами. Найвищі тварини рідко п’ють, їм вистачає вологи, що містить соковита зелень. Здатність обходитися без води багато тижнів ріднить жирафа з верблюдами. Улюблені ласощі жирафа – листя акації.
Під час сухого сезону жирафи харчуються степовими травами, зрідка відправляються до джерела води. Найвищі тварини дуже обережні, на водопій приходять парами. Коли один п’є, інший чатує від нападу хижаків.
Вдача у африканських велетнів мирна. Вони живуть дружно, але іноді сваряться, коли закохуються в одну самку. Тоді самці з’ясовують відносини – буцаються маленькими ріжками і намагаються зачепити суперника шиєю.
Велика і неповоротка на перший погляд шия відмінно згинається. Вночі найвищі тварини лягають на землю, підбираючи ноги під себе. Голову кладуть назад на тулуб і впираються мордочкою в землю. Сильні шийні м’язи дозволяють залишатися в такому положенні без напруги. Шия жирафа має сім хребців, як у людини, але кожен хребець має довжину 30 сантиметрів. Жирафи – обережні творіння і тому більшу частину ночі воліють спати стоячи.
Як правило, у найвищих тварин народжується по одному дитинчаті. При народженні він падає з півтораметрової висоти і відразу ж намагається встати на тонкі ніжки, щоб підкріпитися. Перший час самка приховує народженого. Потім відбувається знайомство: кожен дорослий жираф обнюхує малого жирафа, таким чином вітаючи його.
Зараз налічується десять підвидів жираф. Кожен вид відрізняється формою плям і забарвленням. У кожного окремого жирафа свої неповторні плями. У найвищих тварин у світі – велике і добре серце. Африканська савана представляє собою мережу національних парків – це будинок для багатьох видів диких тварин.
#img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream# #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
Жираф – найвища тварина, дорослий самець досягає до 6 метрів заввишки. Величезний ріст дозволяє жирафам помітити хижаків здалеку. У разі небезпеки жираф може мчати зі швидкістю 60 кілометрів на годину, роблячи величезні стрибки завдовжки до 8 метрів. А також перестрибнути бар’єр висотою до двох метрів. Якщо хижак нападає на жирафа, на захист йдуть сильні копита. Отримавши потужний удар і відлетівши в бік, лев або леопард будуть обходити жирафа стороною. Поруч з пильними велетнями зебри та антилопи відчувають себе в безпеці.
Природне місце існування найвищих тварин – африканська савана. Жирафи тримаються групою, що складається з самця і декількох самок з дитинчатами.
Незважаючи на струнку фігуру, ці велетні досить ненажерливі. За день найвища тварина з’їдає до ста кілограмів зелені. Язик у неї величезний – майже півметра і дуже рухливий. Жираф підхоплює листя спочатку язиком, а потім губами. Найвищі тварини рідко п’ють, їм вистачає вологи, що містить соковита зелень. Здатність обходитися без води багато тижнів ріднить жирафа з верблюдами. Улюблені ласощі жирафа – листя акації.
Під час сухого сезону жирафи харчуються степовими травами, зрідка відправляються до джерела води. Найвищі тварини дуже обережні, на водопій приходять парами. Коли один п’є, інший чатує від нападу хижаків.
Вдача у африканських велетнів мирна. Вони живуть дружно, але іноді сваряться, коли закохуються в одну самку. Тоді самці з’ясовують відносини – буцаються маленькими ріжками і намагаються зачепити суперника шиєю.
Велика і неповоротка на перший погляд шия відмінно згинається. Вночі найвищі тварини лягають на землю, підбираючи ноги під себе. Голову кладуть назад на тулуб і впираються мордочкою в землю. Сильні шийні м’язи дозволяють залишатися в такому положенні без напруги. Шия жирафа має сім хребців, як у людини, але кожен хребець має довжину 30 сантиметрів. Жирафи – обережні творіння і тому більшу частину ночі воліють спати стоячи.
Як правило, у найвищих тварин народжується по одному дитинчаті. При народженні він падає з півтораметрової висоти і відразу ж намагається встати на тонкі ніжки, щоб підкріпитися. Перший час самка приховує народженого. Потім відбувається знайомство: кожен дорослий жираф обнюхує малого жирафа, таким чином вітаючи його.
Зараз налічується десять підвидів жираф. Кожен вид відрізняється формою плям і забарвленням. У кожного окремого жирафа свої неповторні плями. У найвищих тварин у світі – велике і добре серце. Африканська савана представляє собою мережу національних парків – це будинок для багатьох видів диких тварин.
#img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream# #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
