Китай. Представники китайської влади неодноразово заявляли міжнародному співтовариству, що духовна практика Фалуньгун в КНР заборонена на підставі законів країни. Однак, якщо відслідкувавши, як проходять суди в Китаї, можна сильно засумніватися не тільки в правдивості заяв представників компартії, але і в тому, що закони в країні взагалі мають будь-яку силу.
#img_right#Нижче наводиться розповідь родичів однієї з десятків тисяч китайських сімей, яких спіткали переслідування за їх духовну віру.
Подружжя Сунь Децзян і Чжан Бінлань, які проживають в повіті Таньчен провінції Шаньдун почали займатися Фалуньгун в 2004 році, тобто вже після початку репресій щодо прихильників цієї духовної практики з боку правлячої компартії.
9 червня 2009 р. їх 16-річна дочка Сунь Сіньцзюань взяла вдома кілька листівок, що розповідають про Фалуньгун і репресії, і віднесла до школи, де роздала їх вчителям і школярам. Про це відразу ж донесли директору школи, який також негайно передав цю інформацію місцевому відділенню «Офісу-610». В результаті дівчинка того дня одразу зі школи була відправлена у відділення поліції.
Після кількагодинного допиту із застосуванням погроз, школярка розповіла, що листівки вона взяла у мами. Після чого співробітники «Офісу-610» та відділу держбезпеки поїхали до них додому, і провели обшук. У результаті обшуку були конфісковані книги Фалуньгун, листівки, супутникова антена, за допомогою якої можна було дивитися закордонні телеканали, заборонені компартією. Подружжя забрали до відділку.
Сунь Децзян пробув у в’язниці місяць, після чого його звільнили під заставу до судового розгляду. Їх доньку влада на місяць відправила в клас «промивання мозку». Після повернення додому, вона кожного місяця зобов’язана відвідувати «Офіс-610» і доповідати там про свої думки по відношенню до Фалуньгун.
11 листопада минулого року в суді повіту Таньчен пройшло засідання суду у справі подружжя. Двоє пекінських адвокатів, наводячи різні статті законів і Конституції КНР, доводили, що їх підзахисні абсолютно невинні.
Основні моменти, на яких будувався юридичний захист, полягали у наступному:
1. Фалуньгун не визначається владою як секта. Коли адвокат запитав у сторони звинувачення в особі представника місцевої прокуратури, чи є якісь юридичні документи, в яких говориться протилежне, жодної відповіді не надійшло.
2. Звинувачення у «перешкоджанні виконанню державних та адміністративних законів» не обґрунтоване. Адвокат поцікавився, яким чином ці послідовники Фалуньгун перешкоджали виконанню законів, в якій формі вони це робили і які цілі при цьому переслідували? Він також попросив надати докази цього. Співробітник прокуратури знову не зміг чітко відповісти на це питання. Ніяких доказів представлено також не було.
3. В обвинувальному висновку говориться, що підсудні «широко пропагували Фалуньгун і виставляли в непривабливому світлі комуністичних лідерів». Адвокат запитав, як саме його підзахисні спотворювали «світлий образ» комуністичних керівників і яких саме керівників? І знову попросив представити юридичні докази. Ні відповіді, ні доказів не було.
Далі адвокат продовжив: «За словами підсудного, він почав практикувати Фалуньгун через хворобу, яка швидко пройшла в результаті практики. Хіба він не отримав велику користь від практики по Фалуньгун і саме тому пропагує її іншим? Чи можна сказати, що роблячи так, він скоює злочин? Хіба таке звинувачення не абсурдне?»
Коли адвокати закінчили свою промову, підсумком якої була вимога визнати підсудних невинними через відсутність будь-яких юридичних доказів провини, в залі запанувала тиша. Мовчав і представник обвинувачення та суддя. Пауза затягнулася, родичі підсудних прийняли це за добрий знак, встали і поспішили до своїх рідних, щоб обійняти їх, але охоронці без наказу схопили подружжя і поспішно вивели із залу, а суддя нервово сказав: «Поверніться на своє місце, ми повинні порадитися».
На цьому слухання закінчилося, вирок оголошений не був, обвинувачених не звільнили.
Лише кілька днів тому наші джерела повідомили, що суддя засудив Чжан Бінлань до восьми років ув’язнення, а її чоловіка Суня Децзяна до трьох років з відстрочкою виконання покарання на 5 років.
