Оскільки Росія та Іран потрапляють під дедалі більш обмежувальні міжнародні економічні санкції, ці дві країни звернулися одна до одної та до аналогічних держав, що потрапили під санкції, у спробі розвинути торгівлю, здатну обійти каральні заходи.
Значною мірою відрізані від міжнародних банківських систем, експортних ринків, іноземних ресурсів та технологій, вони зміцнюють свої власні торговельні відносини, водночас налагоджуючи економічні зв’язки з державами-ізгоями, такими як Північна Корея та Білорусь, Венесуела та Бірма, які підпали під санкції з боку США та Європейського союзу, Radio Free Europe.
Хоча такі держави могли б бути готовими до співпраці в рамках спільних зусиль із протидії Заходу, давнє суперництво, логістичні труднощі та схожість продукції значно обмежують ефективність будь-якого блоку країн, що потрапили під санкції, кажуть експерти.
«Вони географічно розкидані. У них немає речей, які вони хотіли б продавати й купувати один в одного. І вони не люблять один одного», — сказав Пітер П’ятецький, колишній співробітник Міністерства фінансів США, який зараз є генеральним директором консалтингової компанії Castellum.AI. «Це жахливий клуб, у якому можна опинитися».
Росія та Іран увійшли у 2023 рік як дві країни, проти яких запроваджено найбільшу кількість санкцій у світі, й спроби притягнути їх до відповідальності за їхні дії, засуджені міжнародним співтовариством 2022 року, тільки поглибили їхні проблеми.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому поклало початок цілій низці нових санкцій, спрямованих проти прибуткового енергетичного сектора країни. Багато російських банків також були відрізані від домінуючої у світі мережі фінансових транзакцій SWIFT, що значно обмежило можливості Москви щодо ведення торгівлі.
Іран, ще один великий експортер енергоносіїв, сподівався, що наявні санкції щодо його спірної ядерної програми буде знято під час переговорів із відновлення ядерної угоди зі світовими державами, яка зайшла в глухий кут. Натомість Сполучені Штати та Європейський союз ввели нові санкції проти Тегерана у зв’язку з його підтримкою війни Росії в Україні та під тиском протестів у себе вдома.
Ще до початку війни в Україні Тегеран та Москва припускали вигоду від укладення торгових угод у спробі обійти санкції.
Приймаючи російську делегацію в Тегерані в листопаді, президент Ірану Ібрагім Раїсі пообіцяв підняти відносини з Москвою до «стратегічного» рівня, що, за його словами, є «найрішучішою відповіддю на політику санкцій та дестабілізації США та їхніх союзників».
За словами Бенджаміна Цая, колишнього співробітника державної розвідки США, який зараз є старшим юристом у фірмі TD International, що займається аналізом ризиків, крім Білорусі та Венесуели, Північної Кореї, Сирії та Бірми (також відома як М’янма), «всі вони відіграють певну роль у торгівлі з Росією або Іраном».
Китай, сказав він у письмових коментарях, «отримує вигоду від імпорту російських та іранських енергоносіїв», але «грає в тонку балансувальну гру з підтримки Росії та Ірану дипломатично та ідеологічно, не порушуючи при цьому санкцій». Це відбувається тому, сказав Цай, що Китай «не може дозволити собі бути відрізаним від Заходу».
За іронією долі, зниження Росією цін для збільшення експорту до Китаю було розцінено як заподіяння шкоди зусиллям Ірану з продажу своєї нафти.
Китай та Росія все ж кинули кістку Ірану у вересні, коли дві країни, які очолюють Шанхайську організацію співпраці (ШОС), офіційно погодилися зробити Іран своїм постійним членом, що відкрило шлях до розширення торгівлі.
===
Новини по темі:
