Старовинна приказка свідчить: пізно рити колодязь, коли хочеться пити. Пізно виснажувати себе дієтами, коли організм вже в поганому стані і саме час звертатися до лікаря. Отже, перше, що не потрібно робити для отримання здорового способу життя – це піддаватися поширеній помилці, що про здоров’я потрібно починати думати, коли цього здоров’я вже немає. Хвора людина за визначенням не зможе вести здоровий спосіб життя.
Була, а можливо і є до цих пір, одна людина, яка будувала своє життя по простому алгоритму, – три тижні пила, на четвертий хапалася за штангу і за 4-5 днів активно виганяла з себе накопичені за місяць шлаки. Звичайно, це крайність, але цей приклад добре ілюструє, для чого багато хто починає займатися спортом. Тут ми не говоримо про професійних спортсменів, у них інша ситуація, та й до нашої теми здорового способу життя вони не мають відношення. Хоч би тому, що професійні спортсмени вирушають на пенсію тоді, коли звичайні люди досягають віку «повного розквіту сил».
#img_right_nostream#Повертаючись до наприкладу штангового очищення, люди, що займаються спортом або що сидять на дієті щоб знищити наслідки свого не здорового способу життя за визначенням не можуть вважатися послідовниками цього найздоровішого способу життя. Подумайте, скільки сил витрачає людина, щоб привести себе в порядок? Адже досить просто перестати робити те, що приводить організм в безлад. І тут ми впритул йдемо до зміни свого мислення.
На пострадянському просторі до недавнього часу вести здоровий спосіб життя було… не модно. На відміну від Заходу. Можливо, це пов’язано з тим, що здоровий спосіб життя пропагувався в Радянському Союзі як обов’язковий атрибут здорового і благонадійного будівельника комунізму, потім соціалізму, а коли будувати стало нічого, здоровий спосіб життя закінчився разом зі своєю пропагандою.
На Заході здоровий спосіб життя служив простій та ясній меті – успішному життю. Це була дуже проста і конкретна мета, на відміну від радянської абстракції. Але це було давно, сьогодні знову на урядовому рівні схвалена і профінансована (як ми можемо переконатися по великій кількості спортивних шоу і серіалів) пропаганда і спорту, і здорового способу життя. З іншого боку, ще сильні саморуйнівні інстинкти. Типовим прикладом цьому може бути те, що як люди починають палити, щоб не виділятися, так би мовити, підтримати компанію, вже не кажучи про здобуття найпоширенішої пільги курця – п’ятнадцятихвилинних перерв кожної робочої години. Іншим прикладом є те, що не ставиться під сумнів уявлення, що будь-яке свято це, перш за все, привід випити. Як втім, і будь-яке нещастя.
Як ви напевно вже здогадалися, друге, що не потрібно робити, це дозволяти собі формувати шкідливі звички комусь на догоду. Скажімо, якщо людина хоче палити і це її усвідомлений вибір, то це її особиста справа. Але зовсім інше, коли ми формуємо цю звичку наслідуючи приклад інших або слідуючи суспільним стереотипам. До речі, в разі усвідомленого вибору, хоч і не можна говорити про справжній здоровий спосіб життя, але можна поступати як Чак Норіс, який палить сигари, не затягуючись, по одній в день.
#img_left_nostream#Здоровий спосіб життя починається в голові. Візьмемо типовий для мегаполісу приклад – брак часу, з яким ми зазвичай боремося, врізуючи час сну. Звичайно, ми тут не стверджуватимемо, що для здорового способу життя всім потрібно спати по вісім годин. Люди індивідуальні, комусь, дійсно треба вісім, а іншому вистачає і шести. Але, допустимо, що ви саме той, кому потрібно саме вісім годин сну. Що відбувається, коли ви п’ять днів на тиждень спите по п`ять-шість годин? Неуважність, дратівливість, підвищена стомлюваність, знижена стійкість до стресу, а для деяких – схильність до ожиріння.
А якщо до цього додається проблема з харчуванням? Так що нам заважає, заважає жити в гармонії з потребами свого тіла? Думки про те, що треба встигнути сделать і те і це. Цілі всієї такої метушні в білячому колесі нашої цивілізації можуть бути абсолютно різні, але в основі будь-якої з них лежить наше бажання цю мету досягти. Найпримітивнішим прикладом цього буде кар’єра (або робота для трудоголіків). Який вже тут здоровий спосіб життя.
Отже, по-третє можна відмовитися від відчуття важливості, які ми додаємо здійсненню наших цілей і бажань. Коли вони перестануть грати роль морквини, прив’язаної перед носом осла, що біжить вперед, то залишиться час (і можливість) і для нормального сну і нормального харчування, та і досягнення тих же цілей буде набагато менш енерго і нерво витратним. Життя в гармонії з собою і є справжній здоровий спосіб життя.
А якщо до цього додати ще і заняття спортом, то буде ще краще.
