«… Виробництво на тюремних підприємствах принесло величезні прибутки тюрмах і величезні вигоди для тюремної поліції. Доходи тюремної поліції в кілька разів, а то і в десятки разів перевищують доходи пересічних », наголошується в рекомендаціях Держради Китаю від 2003 року.
Чому в Китаї високі доходи тюремників? Що ховається за цим?
5 січня 2020 року китайський фінансовий портал опублікував статтю під назвою «Чи може держслужбовець скласти іспит і відправитися у в’язницю працювати наглядачем?», де говорилося про доходи тюремної поліції в Китаї. У статті наводяться слова інтернет-користувачів:
«Кілька років тому мій двоюрідний брат отримав роботу в провінційній в’язниці. Після зарахування в штат доходи дрібного співробітника склали більш ніж 300 тис. юанів (≈44 тис. дол.). Потім він купив будинок за місцем роботи в місті, який займає третє місце по рейтингу розвитку міст Китаю. Його життя в порівнянні з нами, держслужбовцями з центральних міст провінцій, зовсім безтурботне».
«Згідно з даними, дохід тюремної поліції прямо пропорційний рівню місцевої економіки. Візьмемо, наприклад, поліцейських, які недавно стали тюремними наглядачами третього рангу. У містах першого рівня, таких як Пекін, Шанхай, Шеньчжень тощо., річний дохід за вирахуванням податків становить близько 300 тис. юанів (≈44 тис. дол.), на півдні провінції Цзянсу дохід близько 250 тис. (≈ 36,6 тис. дол.), на півночі — менше 200 тис. (≈30 тис. дол.) ».
Високий дохід тюремників пов’язаний з високими доходами в’язниць. Мало хто знає, що в Китаї керівники багатьох великих китайських компаній насправді є керівниками тюремних адміністрацій і в’язниць.
Тюремні підприємства з величезним прибутком
Пен Даймін, колишній заступник керівника виправно-трудового табору Масаньцзя в провінції Ляонін, , що на піку свого розвитку в таборі Масаньцзя містилося понад п’ять тисяч засуджених на примусові роботи, неоплачувана праця приносила величезний прибуток, загальний обсяг виробництва становив майже 100 млн юанів (≈ 14,7 млн дол.) на рік.
Компанія Shandong Qilu Electrical-machine Manufacturing належить в’язниці провінції Шаньдун. Генеральний директор компанії Бі Кецзін також обіймає посаду начальника цієї в’язниці. У 2011 році загальний обсяг виробництва компанії склав 1,25 млрд юанів, а виторг від продажів – 1,46 млрд юанів.
Корпорація Anhui Wanzhong Group належить адміністрації в’язниці провінції Аньхой. Сюй Сяоган, голова корпорації, за сумісництвом є начальником адміністрації в’язниці. Корпорація заснована в грудні 1996 року, в неї входять 19 дочірніх компаній, розташованих в 11 містах і округах провінції.
На підприємствах працюють понад 7 тис. працівників і 47 тис. ув’язнених. Згідно Baidu, виторг від діяльності корпорації у 2007 році склав 1,44 млрд юанів.
Корпорація Sichuan Heqiang Group належить адміністрації в’язниці провінції Сичуань, в неї входять не менше 43 дочірніх компаній. Генеральний директор компанії Цзен Юнчжун також обіймав посаду заступника начальника адміністрації в’язниці і був у партійному комітеті провінції.
Тюремна продукція йде на експорт
Юй Мін займається практикою , — його кілька разів відправляли за це до виправно-трудового табору Масаньцзя, зараз живе в США. Минулого року він оприлюднив відео, яке зумів таємно зняти в таборі. На відео показано, як в Масаньцзя ув’язнені виготовляють діоди під час Олімпійських ігор 2008 року в Пекіні, які потім пішли на продаж.
У травні 2016 року Світовий банк опублікував книгу , згідно з якою на Китай припадає 41% світового експорту одягу. Відповідно до джерел, обсяг пошиття предметів гардероба в тюрмах Китаю становить близько 10% виробництва одягу в країні, тобто обсяг виробництва в китайських в’язницях складає близько 4% від загальносвітового.
Хоча у 2016 році в США прийняли закон, що забороняє імпорт продукції, зробленої за допомогою примусової і дитячої праці, проте в’язниці, трудові табори і слідчі ізолятори в Китаї за допомогою субдоговорів приховують справжнє місце виробництва і продовжують виготовляти й експортувати продукцію, отриману з використанням примусової праці.
Видання The Epoch Times , що Фред Рокафорт, колишній американський дипломат, який тепер працює в міжнародній юридичній фірмі Harris Bricken, розповів, що іноземні компанії часто передають виробництво постачальникам в Китаї, які потім укладають контракти з компаніями, що використовують тюремну працю, або безпосередньо з в’язницями.
«Якщо ви працюєте наглядачем у в’язниці в Китаї, то у вас є доступ до робочої сили, і ви можете запропонувати дуже конкурентоспроможні ціни … китайському постачальнику», – сказав Рокафорт.
Яка зарплата в тюрмах?
В ході репресій Лі Дяньцінь, практикувальниця Фалуньгун, яка зараз живе в Нью-Йорку, ув’язнили в жіночу тюрму провінції Ляонін з 2007 по 2010 рік. Жінка була змушена шити дешевий одяг: від жіночих бюстгальтерів до брюк. Лі Дяньцінь працювала близько 17 годин на день, але зарплату не отримувала. Якщо ж вона не могла завершити виробниче завдання, її чекало покарання.
«Вони заарештовують і змушують працювати. Тебе годують гірше, ніж свиней, але працюєш ти, як худобу», — говорить Лі Дяньцінь.
Одного разу групу з 60 осіб змусили працювати три дні через те, що вони не змогли виконати завдання. Всі три дні їм не дозволяли їсти і ходити в туалет. Якщо ув’язнений був сонним або дрімав, охоронці використовували електричні кийки.
Минулого тижня митниця США оголосила, що заборонить перевезення з Сіньцзяна ряду китайських товарів, зокрема бавовни, швейних виробів і виробів для волосся, через побоювання, що їх виготовили за допомогою примусової праці.
У липні цього року США занесли в чорний список 28 китайських організацій за їх причетність до використання примусової праці в районі Сіньцзян.
