Чилійські нейробіологи довели, що навчання грі на музичних інструментах поліпшує увагу і пам’ять у дітей. Музично натренований дитячий мозок активніший в частинах, які пов’язані зі слуховим кодуванням інформації, контролем уваги і виконавчими функціями. Усі ці функції безпосередньо пов’язані поліпшеною навичкою читання, підвищеною психологічною стійкістю, креативністю і кращою якістю життя в цілому. Результати дослідження представлені в журналі .
Вплив музики на організм людини вивчається дуже широко — професійне заняття музикою змінює функціональний стан центральної нервової системи, впливає на когнітивну діяльність людини, покращує показники пам’яті, творчу активність. , що музика може зміцнювати імунну систему, призводити до зниження захворюваності й покращувати обмін речовин. Музична освіта допомагає дітям краще вчитися, відстрочену перевагу для здоров’я вже літніх людей і користь для збереження когнітивних навичок в похилому віці.
Для специфічного слухового механізму кодування інформації найбільш активні наступні ділянки мозку: нижня лобова звивина і супрамаргінальна звивина передній і центральній частині головного мозку, а також структури так званої «фонологічної петлі» (phonological loop). Фонологічна петля — це система робочої пам’яті, яка бере участь в слуховій обробці, формуванні слухомоторних зв’язків, а також в тональній і вербальній слуховій робочій пам’яті. До структур, які беруть участь в механізмі спільної уваги і оперативної пам’яті, відносять досить великі лобно-тім’яні частки мозку, відповідальні за виконавчі функції, цілеспрямовані дії і складні когнітивні завдання.
Команда під керівництвом скрипальки і нейробіолога Папського католицького університету Чилі доктора Леоні Каузель (Leonie Kausel) продемонструвала, що у дітей, які регулярно займаються грою на музичних інструментах обидві нейронні структури — як специфічна слухова, так і загальна увага — активніші. І саме це, мабуть, позначається на поліпшенні когнітивних навичок «музичних» дітей.
Учені перевірили рівень уваги й оперативну пам’ять 40 чилійських дітей у віці від 10 до 13 років. 20 з них регулярно займалися грою на якомусь музичному інструменті як мінімум два роки, присвячували цьому заняттю не менше двох годин на тиждень, а також грали в оркестрі або ансамблі. Інша половина дітей не мала ніякої музичної освіти. Увага і робоча пам’ять піддослідних оцінювалася за допомогою фіксації невеликих змін кровотоку в головному мозку методом функціональної магнітної томографії (фМРТ). При цьому під час випробування діти повинні були виконувати заздалегідь розроблене бімодальне (тобто те, що використовує два сенсорних канали обробки інформації, зорового і слухового) завдання на виявлення рівня уваги і якість оперативної пам’яті.
Протягом 4 секунд (фаза кодування інформації) дітям показували картинку у вигляді абстрактної фігури й одночасно пред’являли короткий звуковий фрагмент. У серії завдань учасникам пропонувалося зосередитися або на зображенні, або на музиці, або взагалі не намагатися фіксувати свою увагу на пропонованих стимулах. Через дві секунди після цього діти повинні були згадати, що вони бачили й чули (фаза вилучення з пам’яті). У завданні вимірювалася точність відповідей і час реакції. Причому, щоб визначити активність, пов’язану з довільною увагою, вчені вичитали дані томографії, отримані при пасивних випробуваннях (коли діти не фіксували свою увагу на жодному зі стимулів) з даних, які були отримані при активній роботі (тобто, коли діти намагалися запам’ятати стимул). Ця процедура дозволила виявити частинки мозку, пов’язані з довільною увагою і запам’ятовуванням, які активні на фазі кодування інформації.
Кореляція між наявністю музичної освіти й активацією під час фази довільної звукової уваги.
Експеримент не показав різницю в часі реакції учнів з різних груп, проте музично треновані діти значно краще справлялися із завданням на запам’ятовування. Головний висновок авторів статті полягає в тому, що, вочевидь у дітей, навчених музиці, при вирішенні завдання на пам’ять і увагу одночасно залучені два різних механізми обробки сигналу: механізм загальної уваги (domain-general mechanism), а також механізм специфічного слухового кодування інформації пам’яті (domain-specific auditory encoding mechanisms). Завдяки значної розвиненості другого, специфічного механізму у «музичних» дітей, їх мозок включає крос-модальні механізми обробки сенсорної інформації, і це позитивним чином впливає на механізми загальної уваги і запам’ятовування. Експеримент продемонстрував, що у дітей з музичною освітою дійсно краще функціонують обидва механізми. Під «механізмом» в цьому випадку дослідники мають на увазі роботу конкретних нейронних мереж, залучених до процесу обробки сенсорних сигналів.
У своїх наступних експериментах учені планують встановити точну причинно-наслідковий зв’язок музичної освіти з поліпшеною роботою пам’яті й контролем уваги. Вони також сподіваються оцінити можливість застосування музичної терапії до дітей з синдромом дефіциту уваги й гіперактивності (СДУГ).
