У замку Баннерман, розташованому на безлюдному острові в нью-йоркській річці Гудзон, є щось від «Великого Гетсбі». Тільки ось людина, яка створила його, була далеко не вигаданим персонажем, а реальним творцем імперії.
Покинутий замок розташований приблизно за 50 миль на північ від міста і височіє на невеликому острові Поллепель. Френсіс Баннерман, більш відомий як Френк, був винахідливим і новаторським шотландцем. Іммігрувавши з сім’єю до США з Данді в 1854 р. у віці трьох років, юний Баннерман, ще навчаючись у школі, загорівся ідеєю зайнятися бізнесом.
Таким чином, до середини XIX століття нью-йоркська гавань перетворилася на один із найважливіших морських портів світу, йдеться в книзі Brooklyn Waterfront History. Пан Баннерман, який проживав в Брукліні, був у захваті від параду торговельних суден, що прямували до Каліфорнії та Китаю, пакетботів, які доставляли бавовну до Англії, шхун і пароплавів, поромів і рибальських човнів. Настільки яскраве розмаїття суден означало й інше: металобрухт.
Підприємець-початківець збирав викинуті залишки та продавав їх з вигодою для себе. Наприкінці Громадянської війни в США 14-річний школяр почав скуповувати надлишки військового обладнання, і так народилася його компанія Bannerman’s. На цьому він не зупинився.
Шотландець став купувати все нові й нові матеріали, включно з рушницями, гарматами, боєприпасами, ящиками з обмундируванням і навіть цілими кораблями. Для зберігання такого вантажу, зрозуміло, були потрібні величезні приміщення; нью-йоркські склади компанії були недостатньо просторі та безпечні, і пан Баннерман шукав вихід з положення.
Одного разу під час плавання на каное річкою Гудзон його син Девід побачив острів Поллепель. Пан Баннерман купив його у колишніх власників, сім’ї Тафт, маючи намір використовувати як «безпечне місце зберігання», як повідомляє сайт BannermanCastle.org.
У 1901 р., одразу ж після купівлі, пан Баннерман розробив проєкт шотландського замку і вже за рік взявся до роботи.
Не вдаючись до послуг професіоналів — архітекторів та інженерів, пан Баннерман просто передав свої плани будівельникам, і ті почали роботу на свій розсуд. Крім хитромудрого замку, на одній зі стін якого видно напис «Арсенал острова Баннермана», на острові була простіша резиденція, в якій проводили літо пан Баннерман, його дружина Хелен і троє їхніх синів.
За словами внучки Баннермана Джейн Баннерман, завзятий торговець боєприпасами «називав себе людиною миру». Крім заснування Каледонської лікарні (яку в 1982 р. було об’єднано з Бруклінською лікарнею), він передав уряду США гармати, обмундирування та ковдри під час Першої світової війни.
Пан Баннерман помер у 1918 р. у віці 67 років. Через два роки стався вибух порохового складу, який зруйнував частину замку і поклав початок занепаду острова, повідомляє RecordOnline.com. У 1967 р. острів було продано штату Нью-Йорк.
Однак катастрофа на цьому не закінчилася. У 1969 р. протягом трьох днів бурхлива пожежа повністю знищила внутрішнє оздоблення замку, а його страхітливий вигляд тільки доповнив безліч історій про привидів.
Протягом наступних двох десятиліть вандалізм і несанкціоноване проникнення в замок продовжували посилювати його руйнування. Як повідомляється на сайті замку, на початку 90-х років Ніл Каплан, виконавчий директор і засновник організації The Bannerman Castle Trust, Inc, почав кампанію «Порятунок замку Баннерман». До цього Департамент парків штату Нью-Йорк повідомив йому, що острів «заборонений» і «назавжди залишиться диким».
«Люди думали, що я збожеволів і замок не вдасться врятувати», — писав він. «Я дійсно не люблю приймати відмови».
Наразі організація Trust працює над збереженням спадщини шотландських іммігрантів і організовує екскурсії, що включають прогулянку на катері Гудзоном із кроком у минуле, до залишків імперії.
