Малайзію можна порівняти з дощем – частим явищем у цій країні – таким же м’яким, теплим і доброзичливим. Держава з 24 мільйонами населення розташована на півострові і є незвичайним різноманіттям культур та релігій, які співіснують в достатній гармонії, починаючи з часів проголошення незалежності у 1957 році.
#img_left#У столиці Малайзії – Куала Лумпур (КЛ) проживають близько 2-х мільйонів чоловік, і, за словами мого друга, «на кожного там доводиться по машині». В той час, як я сумлінно чекав, поки загориться зелене світло, мешканці КЛ, здавалося, отримували щире задоволення, порушуючи правила дорожнього руху і ухиляючись від машин, що мчали на них з таким же ентузіазмом.
Куала Лумпур, що в перекладі означає "брудне місце", створює враження міста з економікою, яка стрімко розвивається, і на це є вагомі причини. Великими темпами розвитку КЛ зобов’язаний амбітним китайським іммігрантам. У 1857 році вони приїхали до річок Клан і Гомбак для того, щоб почати видобуток олова. Вплив китайської діаспори і в наші дні залишається дуже сильним, оскільки китайці складають близько 27% основного населення Малайзії.
Проте справжнє економічне зростання КЛ насправді почалося після того, як в морі були виявлені нафта і газ. Сьогоднішнє місто Куала Лумпур – це столиця світового рівня, що світиться вогнями, з хмарочосами на 88 поверхів. Названі на честь національної нафтової компанії Петронас, ці, до недавнього часу найвищі в світі сталеві велетні, були побудовані ще в 1998 році, і будівництво їх обійшлося у понад 2 мільярди доларів.
З пришестям приголомшуючого зростання і швидкого накопичення добробуту, виникли бурхливі дискусії з приводу того, що ж все-таки складає самобутність Малайзії? Більшість населення складають мусульмани (80%), проте також є і послідовники буддизму, даосизму, індуїзму і християнства В урядових органах переважають представники корінного населення країни, проте рушійною силою в розвитку економіки стали китайці та індійці.
"Справжня Азія" – таке гасло, за допомогою якого уряд описує Малайзію, проте щодо КЛ, то це гасло скоріше перетворюється на запитання, аніж у твердження. Вулиці КЛ – це ціла мережа переплетень культур. У тіні хмарочосів Петронас вуличні торговці продають прохолодні напої в кокосах. А всього лише в декількох кроках люди неквапливо попивають каву «лате» у кав’ярні Starbucks.
Всього лише за три десятиліття Малайзія перетворилася з фермерсько-риболовецької країни в націю з розвиненою економікою, провідну роль в якій відіграє продаж нафти.
Без сумніву, столиця Малайзії є дуже цікавою і оригінальною, проте, для того, щоб відчути справжній смак Малайзії, потрібно вирватися з штовханини і суєти КЛ і вирушити в сільську місцевість. Я зупинив свій вибір на північному узбережжі Малайзії. З КЛ я за одну годину долетів до штату Теренгану, де пройшовши через термінал, потрапив у зовсім інший світ: спокійний і неквапливий.
ХМАРОЧОСИ: Одні з найвищих будівель у світі, ці хмарочоси є свідченням небувалого стрибка Малайзії: від комерційної діяльності в галузі рибної промисловості до країни з економікою, що стрімко розвивається, основу якої складає продаж нафти (Wes LaFortune)
Тоді як КЛ – це в основному походи по крамницях, нічне життя і яскраві вивіски, Теренгану – це тихе місце, де кожен перехожий зустріне вас теплою усмішкою і вітанням. Куала Теренгану (столиця провінції) також помітно розрослася завдяки продажу нафти, проте їй вдалося зберегти своє аграрне коріння – рибна промисловість все ще приносить прибуток для місцевої економіки. Жителі Теренгану – це переважно корінні жителі, а перед чарівливістю їх життєрадісного характеру неможливо встояти.
Я потрапив в Теренгану під час сезону мусонів (листопад – лютий), але це аніскільки не зменшило мого захоплення цим чаруючим куточком Малайзії. Замість потоків води, що спадають зі скель, це місто зустріло мене проливними дощами, які, проте, допомогли згладити неприємні відчуття від 90-процентної вологості, що огортає все навколо.
Я приїхав в Теренгану, щоб подивитися на парусні гонки під назвою «Monsoon Cup». Але замість самої гонки мою увагу привернув різнобарвний гардероб місцевих жінок, що прийшли подивитися на регату.
Вони стояли на березі і дивилися на південно-китайське море, а перед їхніми очима розгортався справжній поєдинок між кращими моряками світу. Вони боролися за головний трофей кубка – кораблик, зроблений із срібла і золота. Це була незабутня сцена, що об’єднала море і людей, чиї предки тисячоліттями мешкали тут.
«Monsoon Cup» – це один із способів, що застосовується урядом Малайзії, для залучення туристів в цю досить ізольовану частину країни. Проте їм не потрібно сильно хвилюватися за притік туристів, адже острови цієї місцевості, дайвінг та підводне полювання привернуть тих, кого не цікавить туристична інфраструктура. Ця частина світу завжди вабитиме людей своєю чарівністю – зв’язком моря і землі та глибокою пошаною до них – це очевидно.
На дорожньому знаку при виїзді з Куала Теренгану написано «Jumpa lagi» – «до швидкої зустрічі». Сподіваюся, до швидкої.
