Девід Мейтас і Девід Кілгур у своїй заяві, оголошеній кілька днів тому, закликали уряд Китаю терміново ввести нові правила стосовно видаляння органів.
#img_right#Уряд Китаю затвердив нові правила в п’ятницю 6 квітня, і вони набули чинності 1 травня. Нові правила забороняють торгівлю людськими органами заради отримання прибутку.
Кілгур і Мейтас заявили:
«Китай вже має досвід у сфері голослівних заяв і видання законів, які звучать красиво, але не втілюються в життя. Заяву про зміну правил можна тільки вітати. Але ця заява нічого не означає, якщо практика видаляння органів з тіл донорів заради отримання величезних сум триватиме».
«Ця заява про зміну правил фактично стверджує, що Китай збирається зупинити видаляння органів заради отримання великих прибутків у донорів, які не дали своєї згоди. Сама заява, що вони збираються це припинити, говорить про те, що така практика існує».
«Ми виражаємо стурбованість тим, що ця заява про зміну в законі не більш, ніж політична косметика, елемент пропаганди».
Девід Кілгур і Девід Мейтас є авторами Звіту про перевірку тверджень про видаляння внутрішніх органів у практикуючих Фалуньгун в Китаї, перша версія якого була обнародувана 6 липня 2006 р., друга – 31 січня 2007 р. Вони стверджують, що тисячі практикуючих Фалуньгун страчуються професійними медиками заради комерції, і їх життєво важливі органи продаються, часто іноземцям. Повторний звіт майже подвоїв, з 18 до 33, кількість свідчень, що доводять це твердження. Обидві версії знаходяться на organharvestinvestigation.net. Повний текст заяви наведений нижче.
Для отримання докладнішої інформації:
Девід Мейтас: 204-944-1831; [email protected].
Девід Кілгур: 613-747-7854; [email protected].
Заява Девіда Мейтаса і Девіда Кілгура
У відповідь на зміну правил стосовно видаляння органів, оголошену в Китаї 2 травня 2007 р.
Китай вже має досвід політичних декларацій і видань законів про трансплантацію людських органів, які звучать красиво, але не втілюються в життя. Найостаннішу офіційну заяву Китаю про зміну правил трансплантації людських органів, яка забороняє їхній продаж заради отримання прибутку, можна тільки вітати. Але ця заява не означає нічого, якщо триватиме практика видаляння органів у донорів, які не дали своєї згоди, що відбувається заради отримання величезних прибутків. Нові правила повинні бути запроваджені в життя.
У березні Китай ввів інший закон, що набув чинності 1 липня 2006 р., який також забороняв продаж органів. І раніше Китай проводив політичні маніпуляції замість того, щоб попередити таку практику.
Заступник міністра Охорони здоров’я Хуан Цзефу, виступаючи на конференції хірургів на півдні в місті Гуанчжоу в середині листопада 2006 р., відкрито засудив продаж органів, видалених у страчених ув’язнених, засуджених до смерті, сказавши: «Підпільний бізнес повинен бути заборонений». Але він вже й був заборонений законом з 1 липня і політичними заявами, даними задовго до цього. Його промова була офіційним визнанням того, що попередні заборони були неефективними.
У своєму звіті «Кривавий урожай», ми прийшли до висновку, що тисячі практикуючих Фалуньгун страчуються професіоналами від медицини з комерційних міркувань, і їх життєво важливі органи продаються, часто іноземцям. Перша версія цього репортажу вийшла 6 липня 2006 р., друга версія була випущена 21 січня 2007 р. Оновлена версія майже подвоїлася в кількості, з 18 до 33 свідчень свідків, що привели до цього висновку. Уряд Китаю ще не надав яких-небудь фактів або цифр, які б спростовували висновки, зроблені в Звіті.
Одна з причин того, що ми в своєму звіті «Кривавий урожай» пришли до висновку, що видаляння внутрішніх органів у практикуючих Фалуньгун має місце, полягає в тому, що заходи безпеки для перешкоди цьому не були проведені. Заява про зміну правил доводить це спостереження. Зміна в законі є мовчазною згодою з тим, що існуюча система законодавства не здатна запобігти практиці, яку ми з жахом засуджуємо.
Ця заява про зміну закону фактично стверджує, що Китай збирається припинити видаляння органів у донорів, які не дали своєї згоди. Сама заява, що китайські лікарні збираються припинити цю практику, є допущенням того, що ця практика існує.
Ми стурбовані тим, що ця заява про зміну в законі – не що інше, як політична косметика і елемент пропаганди. Така ж, якою виявилася заява в березні 2006 р. про зміну в законі з 1 липня 2006 р. і попередні політичні заяви.
Китайська влада побудувала величезну кількість трансплантаційних центрів. Багато практикуючих Фалуньгун залишаються в центрах ув’язнення і у виправно-трудових таборах. Чи будуть військові шпиталі та хірурги, які сьогодні функціонують, незалежно від цивілізованої системи охорони здоров’я і серйозно залучені в трансплантаційний бізнес, підкорятися новим положенням?
Практика видаляння органів у донорів, що не дали своєї згоди, для отримання величезного прибутку, пережила всі попередні політичні декларації. Залишається тільки спостерігати, чи дадуть ці зміни в законі позитивний ефект.
Ця заява підтверджує, що трансплантаційна індустрія в Китаї створює уряду політичні проблеми. Ми стверджуємо, що ці проблеми не будуть вирішені політичними деклараціями, які вже проголошувалися не раз. Ми продовжуватимемо ретельно досліджувати практику трансплантацій в Китаї. Ми закликаємо світову спільноту не допускати, щоб ця заява примусила повірити, що тепер у Китаї в питанні трансплантації все буде гаразд.
