Коли українські війська почали розбирати кілька одиниць захопленої або частково знищеної російської військової техніки, то виявили в них безліч іноземних мікросхем, переважно американського виробництва. Це свідчить про залежність Росії від США у виробництві зброї, списки компонентів якої були складені українською розвідкою, The War Zone.
Чіпи, про які йдеться, були виявлені в радарній установці 9С932-1, що входить до складу системи “Барнаул-Т”, зенітно-ракетному комплексі “Панцир”, ударному гелікоптері Ка-52 “Алігатор” та крилатій ракеті Х-101 (AS -23A Kodiak).
Список деталей містить докладну інформацію про те, де росіяни беруть найважливіші мікрочіпи, напівпровідники та інші компоненти, а також ступінь залежності Росії від західних технологій. Позиції у цих списках викликають серйозні питання про здатність Росії виробляти технологічні компоненти, на які спирається її військова машина, та про здатність таких країн, як США, забезпечити безпеку цих технологій, розповів експерт The War Zone.
Хоча США та низка інших країн після початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого запровадили санкції, що забороняють продаж обладнання, включаючи мікрочіпи, немає жодних ознак того, що будь-які чіпи у захоплених чи знищених російських озброєннях порушували будь-які з цих положень.Насправді деякі з виробників раніше були поглинені іншими компаніями.
Наприклад, IDT була придбана японською компанією Renesas у 2019 році. У 2015 році Micrel було придбано компанією Microchip Technology Incorporated. Atmel Corp. також була придбана компанією Microchip Technology у 2016 році. Cypress Semiconductor Corp. була придбана компанією Infineon Technologies у 2020 році. Altera була придбана компанією Intel у 2015 році. Компанія Burr-Brown була придбана Texas Instruments у 2000 році.
Походження мікрочипів, виявлених у цій російській зброї, незрозуміле. Ці чіпи не обов’язково постачаються виробниками. Існує також великий і значною мірою нерегульований ринок перероблених чипів, переважно з Китаю, і багато з них, схоже, досить старі.
Співробітники української розвідки, які надали список компонентів, також не змогли сказати, звідки взялися чіпи.
Проте Скіп Періш, експерт у галузі протидії безпілотникам/зброї спрямованої енергії/радіоелектронній боротьбі/червоній команді НАТО та збройних сил США, вивчив список компонентів, наданий українською розвідкою, і сказав, що вони викликають низку побоювань.
За його словами, це підкреслює “повну залежність від західних технологій” у застосуванні “інтегрованих наборів мікрочипів, у ключових чутливих робочих частинах російських систем озброєння — прицілюванні, навігації, зв’язку та управлінні зброєю”.
Він також вказує на “порушення або відсутність контролю з боку США” у Правилах міжнародної торгівлі зброєю, “обидва ці фактори підтримують розслідування при виявленні в іноземній зброї”.
11 травня міністр торгівлі Джина Раймондо заявила під час слухань у Сенаті, що санкції проти Росії змушують її шукати альтернативні джерела ключових компонентів.
“У нас є повідомлення від українців, що коли вони знаходять російську військову техніку на землі, вона сповнена напівпровідників, які були взяті з посудомийних машин та холодильників”, — сказав Раймондо, який нещодавно зустрічався з прем’єр-міністром України.
Хоча, наприклад, компонентам, що використовуються в побутовій техніці, важче запобігти попаданню в чужі руки — американські чиновники, за словами Періша, мають право запобігти постачанню цих чипів подвійного призначення, якщо вони вважають, що їх застосування має критично важливе військове призначення.
І, за його словами, це підкреслює і забезпечує необхідність чіткого шляху до припинення успіху російської зброї, та надзвичайної внутрішньої програми з припинення постачання технологій від союзників США, Австралії, Канади, Нової Зеландії та Великобританії, у сукупності відомих як “П’ять очей”.
Хоча Раймондо сказав про те, що Україна заявила, що росіяни використовували деталі приладів у її танках, це, швидше за все, не стосується більш чутливих систем, виявлених українською розвідкою, сказав Періш.
“Оптика в системах прицілювання та наведення ракет озброєного вертольота Ка-52”, – сказав він, — “викликає найбільше занепокоєння”.
The War Zone зв’язався з усіма виробниками мікрочипів, згаданими в цій статті, і деякі з них відповіли. Більшість заявили, що більше не ведуть справи з Росією. Багато хто сказав, що вони або не знають, або не можуть контролювати, куди потрапляють їхні чипи. А одна компанія заперечила заяву української розвідки про те, що її чипи було виявлено у російській військовій техніці.
Прессекретар Onsemi, наприклад, сказала, що чипи її компанії не належать до військового класу, тому їх легко дістати.
Intel заявила, що хоча вони й не можуть знати, куди потрапляють їхні чипи, вони більше не ведуть справи ні з Росією, ні з Білоруссю.
Analog Devices “прагне повністю дотримуватись законів США, ЄС та інших країн, включаючи експортний контроль, санкції та торгові правила”, — сказала Ферда Міллан, представник компанії.
Компанія TE Connectivity тим часом заперечила список компонентів української розвідки.
“Ми здійснили пошук по нашій базі даних запчастин і не змогли знайти збігу з номером деталі, який ви надали”, — сказав Джефф Кронін, представник компанії.
Проблема надходження іноземних деталей до російської військової техніки, попри санкції, порушувалася і раніше.
Після того, як Росія вперше вдерлася в Україну в 2014 році, вона зазнала попереднього раунду санкцій. Однак вони, очевидно, не виявилися надійними.
Незрозуміло, наскільки Міністерство торгівлі може бути стурбоване мікрочипами, які, за даними української розвідки, були виявлені на російських системах ППО, вертольотах та крилатих ракетах.
Вже є багато доказів того, що санкції, що діють, завдають шкоди російській оборонній промисловості. І Україна стверджує, що ці старі компоненти, які використовує Росія, особливо на Х-101, роблять їх менш ефективними. Але враховуючи залежність Росії від великої кількості мікросхем, напівпровідників та інших компонентів, що знаходяться в обороті, та її тісні стосунки з Китаєм, провідним виробником та переробником цих деталей, довгострокові наслідки санкцій, принаймні для високотехнологічних компонентів, таких як мікросхеми, ще належить побачити.
