Учасники багатьох мітингів за участь в них отримують гроші — це вже нікого не дивує. А як ставляться до такої форми заробітку та до проплачених мітингів пересічні українці? Це питання «Велика Епоха» задавала киянам та гостям міста. Деякі відповіді виявились досить несподіваними.
Цікавим є і те, що на питання про оплачувані мітинги частина людей починала говорити про ставлення до мітингів взагалі, не надто розділяючи, за гроші вони чи ні.
#img_left#Едгард Чайковський, 20 років, студент Інституту культури
Ви знаєте, я брав участь в такому мітингу за гроші, не побоюся цього сказати. Але це право людини, право її вибору. Зізнаюся, я — бідний студент. Мені, буває, не вистачає грошей навіть на поїсти. Чому б не піти на цьому мітингу заробити? Для себе, щоб нагородити себе їжею і щось для себе купити.
Ті люди, які мають гроші, вільно йдуть туди тому, що вони підтримують ту партію. У мене принципу такого немає, я заради себе [за гроші] можу вийти на мітинг — в інших випадках ні.
На виборах, до речі, дуже багато купувалося голосів, але я в цьому не брав участі, тому що знаю, що це нелегально, це протизаконно. Я проголосував. Навіть якщо б у мене не було грошей, я б все одно проголосував за того, хто, я вважаю, буде хорошим лідером.
Якщо нас запрошують на мітинги — це ж легально все… Якщо вони платять гроші, запитують номер паспорта, код — це все треба принести, і тоді вони вже виплачують. Це ж не так, що дають на руки: «На, тримай гроші, я пам’ятаю тебе» — це ж не так проводиться.
#img_left#Ольга Цудінович, 25 років, хатня робітниця
Я негативно ставлюся взагалі до мітингів. Я ніколи не брала в них участь й думаю, що не буду брати. Особливо в оплачуваних мітингах.
Борис Іванов, 60 років, робітник державного підприємства
За гроші я — ні. Я в принципі за мітинги, якщо вони дуже потрібні, але за проплачені — ні.
Георгій Гварадсхелі, 38 років, підприємець
Негативно, однозначно. Ми громадяни Грузії, але де б не проводився такий мітинг, негативно.
Можна зрозуміти таких людей [які беруть в них участь], всі йдуть, щоб 2 копійки заробити.
#img_left#Олексій Онищенко, студент, 18 років
На куплені мітинги я не пішов би. Я б вийшов відстоювати свої інтереси [не за гроші].
По-моєму, цивілізовано, юридично правильно — це не брати участі в куплених мітингах.
#img_left#Михайло Ковальчук, сисадмін, 26 років
З одного боку, це неправильно, тому що це бюджетні гроші платяться людям. Багато підприємств платить податки, а потім ці податки роздаються звичайним людям. З одного боку, це плюс, а з іншого боку — мінус, тому що у нас бюджет від цього зменшується. По-друге, використовують ці гроші не держава, а самі розумієте хто.
[Ви говорите про політичні мітинги? Їх із бюджету, за вашими словами, оплачують? — ред.] Так, про політичні. Повірте, я брав участь, з бюджету оплачуються.
У принципі дані [ідентифікаційний код, паспорт] не переписують, переписувалися тільки, коли люди виступали як партійці — від ПР, БЮТ — вони ж там свої дані дають, щодо коду не пам’ятаю, але, начебто, дають. Відповідно їм вже дзвонять і потім запрошують брати участь у мітингу, і все це оплачується, але не завжди.
Іноді буває, що збирають мітинг, кажуть: «давайте підтримаємо когось», а в результаті виходить, що хтось отримує [гроші], а люди вийшли, покричали і пішли. Тобто не завжди оплачується.
#img_left#Ангеліна Семашкова, 19 років, акторка
До мітингів, якщо це політичні якісь, я політики намагаюсь не торкатись. Я вважаю, з одного боку мітинги провокують щось робити, бути активним у своїй державі, щоб люди думали, що вони можуть щось зробити і якось вплинути на владу. Я непогано до цього ставлюся, але, напевно, сама я б у мітингах не брала участі.
Коментарі людей щодо участі в мітингах за гроші збирали в центрі столиці, біля станції метро «Хрещатик». Опитана незначна кількість людей, позиція яких може не збігатись із суспільною думкою з цього питання, цікавими, на наш погляд, є їхні відповіді та обґрунтування.
