В Пекіні проходить найбільший з’їзд, можливо, найбільшого таємного товариства на планеті. Компартія Китаю скликала 18 національний конгрес, по завершенні якого, як передбачається, буде обрано нових партійних лідерів, які будуть очолювати китайський режим наступні десять років.
#img_left#Церемонія відкриття з’їзду відбулась 8 листопада у Великому народному залі о 9 ранку. Це єдина подія в цей день, пов’язана зі з’їздом. За день до цього було оголошено, що з’їзд буде проходити 7 днів, до 14 листопада.
По закінченні з’їзду, широкій громадськості будуть оголошені імена нових лідерів, які за офіційними заявами обираються шляхом голосування. На з’їзді також буде представлена політична доповідь за результатами партійної ідеологічної роботи, будуть підведені підсумки, оголошені останні досягнення та вироблені основні напрямки на наступну п’ятирічку.
Насправді нові лідери були обрані заздалегідь, і звіт про роботу з’їзду був підготовлений раніше. На думку експертів, ніяких реальних рішень протягом цього тижня з’їзду в Пекіні прийнято не буде.
Дотримання ретельно спланованого ритуалу має важливе значення для самої компартії, говорить Чень Куйде, редактор впливового китайського сайту China In Perspective.
«Це просто церемонія, — сказав він у телефонному інтерв’ю. — Вони проводять його кожні п’ять років. Все вирішено наперед. З’їзд не має ніякого сенсу».
З’їзд, однак, має вирішальне значення для компартії, так як створює видимість легітимності влади компартії, і тому це дуже серйозний захід.
Якщо розглядати в цілому, то існує дві сторони цього з’їзду. На поверхні або з технічної точки зору це питання того, як компартія Китаю реорганізує свій персонал.
З іншого боку це реальний прояв , що відбувалася до початку з’їзду. У цьому році внутрішньопартійна боротьба була особливо інтенсивною, після того, як у лютому Ван Ліцзюнь, начальник поліції мегаполісу Чуньцин, що на південному заході КНР, втік до консульства США.
У фракції Цзян Цземіня і Бо Сілая ця подія викликала політичне сум’яття, яке триває по сьогоднішній день. Бо Сілай якому протегував Чжоу Юнкан, був начальником Вана. Чжоу Юнкан, був начальником служби безпеки країни. Всі вони виступали проти нинішнього керівництва країни: Ху Цзіньтао, Вень Цзябао та Сі Цзіньпіна.
Підсумки роботи з’їзду являють собою консенсус, якого досягли протиборчі сторони в ході закулісних, таємних угод і боротьби між собою, за участю інших гравців комуністичного апарату.
Технічні аспекти
У 18 з’їзді партії бере участь 2268 «делегатів», обраних, щоб представляти осередок партії в різних владних структурах та в різних регіонах. Наприклад, є делегати від провінцій, автономних областей, від народної визвольної армії, з усіх бюрократичних та державних підприємств і банків, служб безпеки.
На думку Еліс Міллер, фахівця з комуністичної ідеології з Інституту Гувера, є три причини, чому партійний з’їзд важливий: він встановлює політику партії за всіма основними напрямками діяльності; представники партії вносять зміни в статуті партії; також вони обирають нових членів Центральної дисциплінарної комісії та членів Центрального комітету компартії (ЦК КПК).
До складу Центрального комітету на сьогоднішній день входить 371 людина. На першому пленарному засіданні центрального комітету, яке проводиться на наступний день, після закриття з’їзду партії, відбуваються важливі призначення нового керівництва країни.
На цьому засіданні визначають склад нового Політбюро і Постійного комітету Політбюро. Це органи, що складаються з посадових осіб по 22–25 і 7–9 членів відповідно. Вони володіють вищою владою. Також визначають склад нової Центральної військової комісії, яка контролює збройні сили. Призначають членів нового партійного секретаріату, який виконує рішення Політбюро. Центральний комітет також призначає нового генерального секретаря компартії Китаю, яким, як очікується, на цей раз буде Сі Цзіньпін
Таким чином, як сказали б члени партії, з’їзд з 2268 депутатів обере склад Центрального комітету (близько 370 чоловік). Центральний комітет в свою чергу обере Політбюро (близько 22 або, можливо, 25 осіб). Політбюро обере Постійний комітет з 7 чоловік. Як очікується, чисельність Постійного комітету в цьому році скоротиться з нинішніх 9 чоловік до 7. Це називається внутрішньопартійною демократією.
Об’єктивна реальність
Економіст із США Чен Сяонун, який працював помічником Чжао Цзияна, говорить, що насправді цей процес йде зверху вниз, а не знизу вгору (Чжао був лідером партії, якого скинули після бійні на площі Тяньаньмень у 1989 році).
«Це називається „Демократичний централізм“, — сказав він. — Усі члени партії слідують за партійними лідерами. Ні в кого не повинно бути власної думки. Ви просто робите те, що повинні робити, і те, що вас просять робити партійні лідери. Це не має нічого спільного з демократією».
Фактично, результати «виборів» 2 тисячами делегатів членів Центрального комітету вже визначені, як каже Чен.
«Ви голосуєте за тих, за кого вам скажуть проголосувати партійні лідери. Якщо ви говорите „ні“ або вкажете не те ім’я, то це проблема. Вас попередять, що якщо ви хочете вижити, вам краще робити все, як треба. У вас немає вибору. Ви просто штампуєте чужі рішення».
У 1980-х Чен виконував роль політичного спостерігача однієї делегації на з’їзді і сам бачив заздалегідь підготовлені таємні операції посадових осіб на високому рівні з розподілу «голосів».
«Цей рік мав особливо важливе значення в історії компартії Китаю, — сказав Чен. — Це в перший раз з 1949 року, коли виникла реальна боротьба за владу між двома партійними групами на вищому рівні. Протистояння продовжувалось більше року».
Він додав: «Відбулося багато скандалів і конфліктів. Багато інформації було передано іноземним ЗМІ однією стороною, щоб атакувати суперника. За останній рій всі ми також бачили подібні події».
Боротьба головним чином велася навколо того, хто буде контролювати верховну владу і керувати Постійним комітетом, а також навколо того, скільки буде учасників Центрального комітету.
«Цього разу чиновники хочуть зменшити кількість членів Постійного комітету, щоб його було легше контролювати. Комуністична партія Радянського Союзу робила подібним чином у часи Сталіна. Компартія Китаю запозичила цю модель. Справжній учитель — Сталін».
Метью Робертсон, Велика Епоха
(Переклад з англійської)
———————————-
Читайте інші статті про останні доленосні події в Китаї у спецрубриці Великої Епохи «Китайський режим переживає кризу». Оглядачі Китаю відзначають, що розпалена боротьба за владу, ймовірно, призведе до реформування політичної системи країни. Прослідкуйте, як розвивалася ця боротьба в хронологічному порядку. Дізнайтеся в обличчя головних фігурантів боротьби за владу в правлячій верхівці Китаю.
