Пройшло вже багато часу з того моменту, коли група вчених з американського дослідницького центру зробила значний науковий прорив. Проте ця подія не знайшла гідного відображення у пресі.
Коротке пояснення подій
На початку 40-х років людина навчилася приручати демона розщеплення матерії, що привело до створення першої атомної бомби. З того часу вона не припиняла «приручати» фантастичну енергію, приховану у серці матерії. Таким чином окремі вчені приклали немало зусиль до приборкання механізму, що лежить в основі зоряного випромінювання, – ядерного синтезу, який в їх очах став чимось на зразок Чаші Грааля для науки. Цей процес, як припускають вчені, міг би дозволити розробити нове, таке, що не забруднює навколишнє середовище, невичерпне джерело енергії, але для цього було необхідно, щоб матерія знаходилася в умовах крайніх температури та тиску, таких, як у сонячному ядрі. У травні 2005 року у надрах Z-механізму лабораторії Сандіа в американському штаті Нью-Мексіко, вочевидь, був зроблений рішучий крок у цій сфері.
Два мільярди градусів!
Спочатку цей механізм передбачався як генератор рентгенівського випромінювання дуже великої потужності для військових цілей. Американська армія бажала впровадити достатньо могутню й ефективну протиракетну зброю для знешкодження систем захисту і наведення ракет. При його створенні зовсім не ставилася мета допомоги у дослідженнях ядерного синтезу. Але у 1998 році експериментаторам вдалося досягти величезної температури в 1,6 мільйона градусів Кельвіна.
Навесні 2005 року механізм дивно повів себе, і, до здивування всіх, була отримана неймовірна температура – 2 мільярди градусів. Ніхто не міг і чекати такого результату, знаючи, що навіть у серці наймогутнішої атомної бомби температура досягає 500 мільйонів градусів, а у центрі Сонця була зафіксована температура «тільки» 15–20 мільйонів градусів.
Науковий журнал опублікував ці результати у номері від 24 лютого 2006 року. Деякі вчені, не вагаючись, за важливістю прирівняли це відкриття із набуттям вміння добувати вогонь – такі величезні надії покладаються на енергетичний потенціал цього явища. Інші вчені демонстрували свій скептицизм щодо точності вимірювальних систем, визнаючи, однак, серйозність вищезазначеного джерела.
Нове джерело енергії чи нова зброя масового знищення?
Завдяки таким високим температурам, вочевидь, стає можливим здійснення ядерного синтезу без забруднення навколишнього середовища. Дотепер жоден пристрій не дозволяв наблизитися до таких значень. Таким чином, Z-механізм і, рикошетом, американські військові можуть стояти на порозі нової енергетичної революції, і це можна було б реалізувати без класичного термоядерного реактора. Так, подібні результати, якщо вони будуть підтверджені, могли б відсунути такі проекти як ITER (Міжнародний термоядерний експериментальний реактор) у далеке минуле, але, з іншого боку, вони викликають побоювання щодо можливого початку нової гонки озброєнь із появою бомб з чистим синтезом, що перевищують своєю потужністю класичні атомні бомби з невеликим радіоактивним забрудненням у сотні разів. Дослідження й експерименти, що проводяться у різних проектах лабораторіями Лос-Аламосу, Сандіа та Лівермору могли б призвести до створення такої зброї, хоча їх розробки й немає у заявлених цілях цих проектів.
