У ніч на 12 березня з Єкатеринбурга на Донбас поїхали 50 осіб — найбільша місцева група, відправлена в настільки урочистій і публічній обстановці з часу початку так званого «перемир’я». Про це повідомило місцеве видання .
#img_right#Просто на площі перед залізничним вокзалом виголошували палкі промови, здійснювали братання і вручали посвідчення добровольців.
Представники «Уральського добровольчого корпусу сучасного», який відкрито воює на боці сепаратистів на Донбасі, зібралися під пам’ятником воїнам Уральського добровольчого танкового корпусу часів Другої світової.
Голова свердловського фонду ветеранів спецназу зазначив:
«Це найбільш масштабна відправка добровольців до „Луганської народної республіки“ відтоді, як почалося „перемир’я“, — 50 осіб. Хлопці в основному — ветерани спецназу, половина з них уже воювали в Україні. У перемир’я будемо допомагати відновлювати республіку. Чому вони в балаклавах? Так соромляться! Будуть служити в бригаді „Привид“ у Олексія Мозгового».
За словами Єфімова, який сам теж їде [воювати] до України, проводжати бійців зібралися не лише родичі, а й громадські організації, зокрема: члени асоціації «Урал — Новоросія», рада ветеранів «Уральського добровольчого округу», представники КПРФ, козаки та інші.
Люди, що прийшли на площу, були не дуже балакучі, у багатьох були закриті обличчя, пише видання. Бесіди зводилися до того, що вони відправляються воювати за братський народ.
Єфімов підкреслив, що це не найманці, а саме добровольці, які відправляються задарма.
Священик, якого запросили на захід, прочитав молитву і закликав «боротися з ворогами Росії». Потім Єфімов видав присутнім посвідчення добровольців. Він сказав, що вони убезпечать хлопців від звинувачень у найманстві.
Після цього всі 50 осіб зібралися в коло: вони тупотіли ногами і водили хоровод. За словами Єфімова, таким є старий козачий обряд.
Після урочистих проводів люди швидко розійшлися. На площі залишилася одна заплакана дівчина з «редбуллом».
«Я, можна сказати, проводила чоловіка. Зрозуміло, хвилююся, — сказала вона. — Ми не обговорювали з ним поїздку. Він мене поставив перед фактом. Я погано до цього ставлюся. Це ж маячня. Боюся, що він просто може не повернутися додому».
